ПДВ-декларування: поради від податківців

До бюджетного відшкодування (БВ) можна заявляти ПК, відображений за авансами

(листи ДФСУ від 05.01.2018 р. № 74/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 05.04.2018 р. № 1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК,

від 08.06.2018 р. № 2541/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 12.09.2018 р. № 4002/6/99-99-75-03-07-75-IПК)

Усе правильно. Адже в основу розрахунку суми БВ покладений єдиний принцип — проведення грошових розрахунків з постачальниками, а якщо постачальник — нерезидент, то з бюджетом (за «ввізним» ПДВ). Тобто якщо ПК оплачений — його можна заявити до БВ.

При цьому якщо у більш ранніх листах податківці висували додаткову умову — вважали, що заявити до БВ «авансовий» ПК покупець може тільки після отримання товарів/послуг від постачальників, то в пізніших листах — про нього ні слова. Адже таких вимог до формування ПК і заявлення БВ у ПКУ просто немає. Тим паче, що згідно з п. 198.2 ПКУ покупець має право формувати ПК за першою подією: або на дату отримання товарів від постачальника, або на дату перерахування йому авансу. Головне, щоб у покупця ПК при цьому підтверджувався правильно заповненою ПН, зареєстрованою в ЄРПН (п. 198.6 ПКУ)

До БВ можна заявляти від’ємне значення навіть після закінчення 1095 днів

(листи ДФСУ від 05.01.2018 р. № 72/6/99-99-12-03-02-15/ІПК, від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.25 БЗ)

Останнім часом до давнього «мінуса» («старше» 1095 днів) податківці ставляться лояльно, дозволяючи його заявляти до БВ. І пояснюють, що до заявлення БВ терміни позовної давності — ані «цивільні» (3 роки, ст. 257 ЦКУ), ані «податкові» (1095 днів, п. 102.5 ПКУ) — не застосовуються.

Та все ж щоб спокійно заявити від’ємне значення «старше» 1095 днів до БВ, краще отримати ІПК з аналогічними роз’ясненнями на свою адресу. Ну і не забувайте — заявити до БВ можна лише суми ПДВ, які були сплачені постачальникам

Суму ПДВ, за якою відмовлено у БВ, можна врахувати (зі знаком «+») у ряд. 16.3 декларації з ПДВ за той період, в якому ППР форми «В3» стало узгодженим.

Одночасно на дату узгодження «відмовляючого» ППР форми «В3» зменшать ∑Відшкод (тобто збільшиться ліміт)

(листи ДФСУ від 28.12.2017 р. № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК, від 28.09.2018 р. № 4195/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

Нагадаємо, що за загальними правилами ППР стане узгодженим після закінчення 10 календарних днів, що йдуть за днем його отримання, тобто на 11-й день, якщо не почали адміністративне/судове оскарження і якщо останній 10-й день не припадає на святковий/вихідний день (ст. 56 ПКУ). Тому, як тільки ППР стане узгодженим, у такому періоді в декларації і слід заповнити ряд. 16.3. І не забудьте тоді відомості з ППР «В3» (дату складання/номер/суму з «+») зазначити в спеціальному полі (*) у завершальній частині декларації (101.23 БЗ).

Реєстраційний ліміт у такому разі повинні відновити автоматично (датою узгодження ППР). Адже те, що показник ∑Відшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, закріплено законодавчо (!): і в п. 200¹.3 ПКУ, і в п. 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569

До БВ на загальних підставах можна заявляти ПК і за несвоєчасно зареєстрованими ПН,

починаючи з періоду відображення за ними ПК у ПДВ-декларації

(лист ДФСУ від 19.07.2018 р. № 3190/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Платники ПДВ, у яких у відповідному звітному періоді виникло від’ємне значення ПДВ, можуть заявити його до БВ. Але тільки якщо дотримуються БВ-умови з п. 200.4 ПКУ (тобто у рамках регліміту, після погашення податкового боргу (за наявності) і тільки якщо суми ПДВ сплачені: постачальникам або до держбюджету).

А ось про своєчасність реєстрації ПН в ЄРПН для БВ — ні слова. Приємно чути справедливий висновок податківців із цього приводу. Навіть якщо ПН зареєстрована із запізненням, вона на загальних підставах може взяти участь у БВ.

Тому якщо за такою ПН задекларований ПК, його в загальному порядку можна заявляти до БВ (у поточному періоді або пізніше)

Розшифровувати перехідний «мінус» (у додатку Д2) і суму БВ (у додатку Д3) доцільно «за хронологією».

Водночас платник ПДВ може самостійно визначити порядок розшифровки «мінуса» і БВ за періодами в додатках Д2 і Д3 (лист ДФСУ від 11.05.2018 р. № 2082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

При заповненні додатків Д2 і Д3 податківці рекомендують застосовувати принцип хронології. Тобто в таблиці 1 додатка Д2 і таблиці 2 додатка Д3 спочатку наводити «найсвіжіше» від’ємне значення (ВЗ), що виникло, передусім, за рахунок ПК поточного періоду, а в рядках нижче — давніше. Тим самим неначе розкручуючи суму з рядків 21 і 20.2 ПДВ-декларації від поточного звітного періоду до попередніх (листи ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17, від 20.04.2018 р. № 1725/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, детальніше про такий підхід див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 5).

Водночас контролери справедливо визнають: будь-яких вимог щодо заповнення додатків Д2 і Д3 ані в ПКУ, ані в Порядку № 21* не встановлено. Тому сьогодні фіскали також допускають альтернативний варіант: платник ПДВ може самостійно визначити, як розшифровувати ВЗ за періодами виникнення (у додатку Д2) і суми яких періодів заявляти до БВ (у додатку Д3)

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Помилково складені ПН не відображають у декларації з ПДВ. Також не відображають у декларації і «виправляючі» РК, складені для анулювання таких помилкових ПН і виправлення показників СЕА ПДВ

(листи ДФСУ від 29.01.2018 р. № 313/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 10.07.2018 р. № 3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.23 БЗ)

А все тому, що податкові зобов’язання (ПЗ) виникають за реальними операціями постачання товарів/послуг (пп. 185.1 і 187.1 ПКУ). Складання ж ПН — це вже наслідок виникнення ПЗ. І ніяк не навпаки. Якщо операції з постачання товарів/послуг не було, то не повинно бути і ПЗ.

Та й п. 44.1 ПКУ забороняє формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами і даними бухгалтерського обліку.

До того ж і суддівські вердикти свідчать: у декларації не місце показникам з помилкових податкових документів (див. постанову Запорізького окружного адмінсуду від 11.12.2017 р. у справі № 808/3105/17 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71483849).

Врахуйте (!): з 1 грудня 2018 року — після набуття чинності наказом Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763 і оновлення форми ПН з РК — зайві помилкові ПН обнулятимемо «виправляючим» РК з типом причини «20». До того ж при виправленні помилкових ПН повинен відновлюватися ліміт (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 89, с. 2 і № 82, с. 2)

Помилку, допущену в УР у сумі «самоштрафу», виправити не можна, оскільки граф 4 та 5 в УР для «штрафного» рядка не передбачено

(лист ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1607/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.24 БЗ)

Дійсно, в Порядку № 21 не прописаний порядок виправлення помилок в УР. Проте не варто забувати, що УР входить до складу ПДВ-звітності (п. 6 розд. I Порядку № 21). Тобто є одним із видів податкової декларації (пп. 46.1, 48.3 ПКУ). А раз так, то платники ПДВ мають право вносити зміни в такий документ на підставі п. 50.1 ПКУ (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 17.02.2015 р. у справі № П/811/3830/14 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42806914).

На наш погляд, виправити ситуацію можна шляхом подання наступного УР разом із доповненням у довільній формі за п. 46.4 ПКУ з поясненням мотивів його подання (з відміткою про це в спеціальному полі завершальної частини УР). У ньому навести розрахунок суми, на яку повинна зменшитися сума «самоштрафу», а розраховану таким чином суму зазначити в ряд. 18.1 УР зі знаком «мінус». Якщо фіскали відмовляться коригувати суму «самоштрафу» за таким УР, доведеться звертатися до суду

При виправленні помилок в «старих» деклараціях треба враховувати порівнянність рядків (лист ДФСУ від 14.08.2017 р. № 1594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

Оскільки форма декларації з ПДВ у минулому не раз змінювалася, то виникало запитання: як «діючим» УР виправляти помилки «старих» декларацій. Приємно чути зважену відповідь податківців із цього приводу: при виправленні «старих» помилок треба враховувати порівнянність рядків і уточнювані показники «старих» декларацій відображати в рядках діючої форми УР, що найбільш відповідають за змістом. Детальніше про виправлення помилок з ПДВ див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 46

За розблокованим «зменшуючим» РК, своєчасно відправленим на реєстрацію, продавець зменшує ПЗ місяцем складання цього РК, а якщо за такий період декларація вже подана, то шляхом подання УР

(листи ДФСУ від 25.07.2018 р. № 3260/6/99-99-15-03-02-15/ІПК,

від 13.06.2018 р. № 2596/6/99-99-12-02-01-15/IПК,

від 14.05.2018 р. № 211З/6/99-99-15-0З-02-15/IПК)

На перший погляд, висновок контролерів здається нелогічним. Адже зменшувати ПЗ продавця треба строго «період у період», проте тільки після реєстрації РК в ЄРПН (п.п. 192.1.1 ПКУ). А розблокований РК був тільки в наступному періоді. Виходить, йому не місце в ПДВ-декларації за період складання РК. Та й навіщо подавати до неї УР, якщо ніякої помилки не було?

Насправді контролери дійшли зваженого рішення, заснованого, передусім, на особливостях роботи програмного забезпечення (ПЗ). Адже податкове ПЗ налаштоване таким чином, що розблоковані ПН/РК реєструються в ЄРПН «заднім числом» — датою їх первинного відправлення на реєстрацію.

Виходить, якщо спочатку РК був відправлений на реєстрацію своєчасно, то після розблокування він вважатиметься зареєстрованим своєчасно і враховуватися в СЕА місяцем складання РК. І якщо не відобразити його в декларації за такий період, то виникне незникаючий показник ∑Перевищ. А тому, щоб позбавитися такого ∑Перевищ і повернути ліміт,

продавцеві доведеться зменшувати ПЗ періодом складання РК (або подавати до нього УР, якщо декларація за такий період вже подана). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 17

Платник ПДВ має право оскаржити рішення «розблокувальної» Комісії про неврахування Таблиці платника в загальному порядку

(101.17 БЗ)

Хоча Порядок № 117* не передбачає спеціальної процедури для оскарження неврахування «розблокувальної» Таблиці, податківці погоджуються з можливістю оскарження рішення про неврахування такої Таблиці в загальному порядку за ст. 56 ПКУ.

Ну а оскільки питання про врахування/неврахування Таблиці приймається на регіональному рівні, то дотримуючись вимог ст. 56 ПКУ, таке рішення можна оскаржити, подавши скаргу до вищого органу, тобто до ДФСУ.

До того ж у ст. 56 ПКУ йдеться про можливість оскарження «рішення», а в цьому випадку таке рішення про неврахування Таблиці є — воно буде оформлено офіційно.

Єдине, податківці в 101.17 БЗ ще згадують Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР і підзаконний Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в ДФСУ та її територіальних органах, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2015 р. № 271, якими насправді в цій ситуації користуватися некоректно.

Адже при оскарженні рішень контролерів треба орієнтуватися на «профільний» Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916.

На щастя, про нього також згадують податківці. Тому можна сміливо звертатися зі скаргою, керуючись ст. 56 ПКУ і останнім із згаданих вище Порядків. На крайній випадок допоможе суд

* Порядок зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Таблицю даних можна подати ще до відправлення ПН/РК на реєстрацію

(101.17 БЗ)

Це повністю відповідає Порядку № 117, де про залежність між Таблицею і фактом зупинки реєстрації ПН/РК немає ні слова. Тож її (Таблицю) можна подати «на упередження»

При блокуванні зайвої (помилкової) ПН/РК платник податків повинен сам вирішити, чи подавати документи для їх розблокування

(101.17 БЗ)

Аргумент: сам Порядок № 117 визначає лише право, а не обов’язок платника надавати документи, необхідні для розблокування ПН.

Якщо платник ПДВ вирішив не подавати ніяких розблокувальних документів, то його ПН ніколи і не розблокують.

Якщо платник ПДВ вирішив подати документи на розблокування, то:

1) для розблокування надмірно складеної ПН слід подати лише письмові пояснення про зайве (помилкове) складання ПН. Адже ніякої первинки на постачання у платника не буде;

2) чи розблокують зайву ПН після надання таких роз’яснень, сказати важко.

Якщо це станеться, то можна обнулити надмірно складену ПН за допомогою РК.

Зазначимо, що ні зайві (помилкові) ПН, ні «виправляючі» РК до них у декларації показувати не треба.

Хоча виправлення зайвих (помилкових) ПН сьогодні може призводити до виникнення ∑Перевищ у місяці реєстрації РК (тобто до втрати регліміту). Тому щоб не стикатися з такою проблемою, документи на розблокування краще не подавати. Втім, з 1 грудня 2018 року — після набуття чинності наказом Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763 і оновлення форми ПН з РК — таку проблему з лімітом повинні вирішити. Детальніше про розблокування див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 48