02.07.2020

Повертаємо свої «кровні» з бюджету

Після проведення інвентаризації розрахунків з бюджетом і виявлення переплати можна поповнити обігові кошти, повернувши свої «кровні» (помилково та/або надміру перераховані) з бюджету. Щоправда, для такого способу фінансування, можливо, знадобиться дещо більше часу. Які загальні умови повернення надміру перерахованих коштів, розберемося в цій статті.

Загальні правила

Загальний порядок і умови повернення надміру та/або помилково перерахованих коштів до бюджету передбачені в ст. 43 ПКУ і Порядком № 60. Відразу скажемо, «зайві» кошти підлягають поверненню з бюджету, до якого такі кошти були зараховані (п. 43.6 ПКУ). Причому повернути переплату з бюджету можна за умови, що:

(1) у платника податків відсутній податковий борг (п. 43.1 ПКУ) і

(2) з дня утворення переплати не минуло 1095 днів (п. 43.3 ПКУ і п. 1 розд. II Порядку № 60).

Інакше «зайві» кошти, які залишилися незатребуваними після закінчення цього строку, підлягають списанню з інтегрованої картки платника (ІКП) (п.п. 4 п. 2 розд. III Порядку № 422).

Не потрапляють під дію ст. 43 ПКУ і Порядку № 60 отримання сум відшкодування ПДВ, повернення надміру перерахованих коштів у частині митних платежів та ін. (п. 2 розд. I Порядку № 60)*.

* Окремий порядок діє щодо повернення переплати з ЄСВ («Податки & бухоблік», 2020, № 18, с. 9).

Отже, для повернення надміру перерахованих коштів з бюджету (крім ПДФО, який повертається на підставі податкової декларації) необхідно подати заяву в довільній формі, яка може бути подана як у паперовій, так і в електронній формі** (див. 129.04 БЗ). Якщо все добре, то протягом 20 календарних днів з дня подання заяви гроші вам повинні повернути (п. 43.5 ПКУ).

** Про порядок заповнення заяви і механізм її подання див. «Податки & бухоблік», 2019, № 92, с. 6.

До речі, аналогічним чином потрібно діяти, наприклад, щоб повернути кошти, сплачені за ліцензії, які так і не були видані контролерами (113.04 БЗ).

«Зайві» кошти, за рішенням платника, можуть бути повернені (1) на його поточний рахунок в установі банку, а за відсутності такого рахунку в готівковій формі за чеком або (2) на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів. А ось повернення надміру сплачених сум ПДВ має свої нюанси.

Повернення ПДВ

Для повернення переплати, що утворилася в ІКП, передусім, має значення спосіб її утворення. Іншими словами, важливе джерело надходження «зайвих» коштів — звідки гроші прийшли, туди вони і повинні повернутися.

«Електронна» переплата. Якщо переплата в ІКП утворилася за рахунок надміру перерахованих коштів з електронного ПДВ-рахунку, то повернути її можна виключно (!) на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.41 ПКУ).

Якщо ПДВ-рахунок на момент звернення із заявою на повернення або на момент повернення коштів відсутній, таке повернення відбувається шляхом перерахування коштів відразу на поточний рахунок платника податків (п. 43.41 ПКУ, п. 3 розд. ІІ Порядку № 60).

До речі, єдиний випадок виникнення «електронної» переплати — це, схоже, подання зменшуючого УР*** (якщо, звичайно, не рахувати можливих збоїв у роботі казначейства або податківців).

*** Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 34-34, с. 9.

Врахуйте: якщо у вас будуть не сплачені погоджені поточні ПДВ-зобов’язання за декларацією або збільшуючим УР, то повернені на ПДВ-рахунок кошти будуть одразу спрямовані (списані) на погашення такої заборгованості.

А ось надлишок коштів, що залишився, у межах регліміту і при дотриманні умов з п. 2001.5 ПКУ можна повернути живими грошима з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок платника. Для цього разом з ПДВ-декларацією подається заява на повернення — додаток Д4. При цьому гроші на поточний рахунок платника повинні зайти протягом 5 робочих днів після граничного строку сплати поточних ПЗ за такою декларацією (п. 21 Порядку № 569).

Безумовно, тут є маса негативних моментів.

По-перше, істотно затягується процес зарахування живих грошей на поточний рахунок платника. По-друге, потрібне дотримання певних умов (наявність регліміту, відсутність поточних ПДВ-зобов’язань тощо). По-третє, негативний вплив на регліміт: при надходженні коштів на електронний рахунок регліміт не збільшується, зате зменшується вже на дату подання ПДВ-декларації з додатком Д4, тобто ще, власне, до факту повернення «зайвих» коштів (п. 2001.6 ПКУ)****.

**** Детальніше про регліміт і повернення ПДВ-переплати див. «Податки & бухоблік», 2018, № 85, с. 13.

Переплата з поточного рахунку. Якщо «зайві» суми сплачені з поточного рахунку прямо до бюджету (не через ПДВ-рахунок), то й повертаємо їх відразу на поточний рахунок (у загальному порядку за п. 43.4 ПКУ // лист ДФСУ від 13.02.2017 р. № 3576/7/99-99-07-02-03-17).

Хоча в цьому випадку податківці не будуть проти, якщо платник ПДВ-переплату побажає повернути на електронний ПДВ-рахунок. Більше того, вони іноді саме так і рекомендують (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 22). Відразу врахуйте: регліміт на суму повернення коштів на електронний ПДВ-рахунок не збільшиться, а отже, буде втрачений назавжди.

Очевидно, плюс такого способу в тому, що повернення коштів відбувається прямо на поточний рахунок, а отже, кошти надходять у повне розпорядження платника протягом 20 календарних днів з дати подання заяви.

Бюджетне відшкодування ПДВ. Спосіб отримання раніше погодженого бюджетного відшкодування (БВ) платник завжди може змінити шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) (п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21, 101.26 БЗ). Дані такого УР податківці повинні врахувати не пізніше наступного робочого дня.

А ось повернутися до минулих періодів, щоб у них заявити БВ, за допомогою УР не можна. Податківці, схоже, проти таких метань з одного боку в інший. Утім, як і у зворотній ситуації, — скасувати погоджене БВ, повернувши його в декларацію до складу ПК, теж не вийде (див. 101.26 БЗ // «Податки & бухоблік», 2018, № 62, с. 28).

Важливий нюанс: регліміт зменшать відразу ж після подання декларації із заявленим БВ, а не за фактом отримання суми БВ.

Податкові наслідки

ПДВ. Об’єктом оподаткування ПДВ є операції постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). А ось отримання «зайвих» коштів не пов’язане зі взаємовідносинами поставного характеру, отже, немає й об’єкта оподаткування ПДВ.

Спрощенка. До єдиноподаткового доходу не включаються суми коштів у частині надміру сплачених податків та зборів, суми ЄСВ, які повертаються платникові єдиного податку з бюджету або державних цільових фондів (п.п. 9 п. 292.11 ПКУ).

Податок на прибуток. Повернення з бюджету переплати з податків і зборів не бере участі у формуванні фінансового результату і на податковоприбутковий облік жодного впливу не здійснює.