Значні правочини: що це?
Це правочини, які для їх укладення вимагають додаткового дозволу органу управління ТОВ (наприклад, загальних зборів).
Особливий вид значних правочинів — ті, вартість предмета (майна, робіт або послуг) яких перевищує 50 % вартості чистих активів ТОВ (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).
За загальним правилом ці дорогі правочини вимагають відповідного рішення загальних зборів. Проте інші правила можуть установлюватися в статуті.
Нагадаємо: на сьогодні вартість чистих активів (ЧА) потрібно брати відповідно до останньої затвердженої фінзвітності, а не станом на квартал, що передує вчиненню правочину (як було до листопада 2019 року*).
* Див. детальніше у «Податки & бухоблік», 2019, № 90, с. 27.
Чим небезпечні?
Звісно, головна функція положень про значні правочини — посилити контроль за діями директора. Говорять про це прямо передбачені в Законі про ТОВ наслідки для останніх.
І все б нічого, але неправильно вчинений значний правочин можуть визнати недійсним (подробиці про наслідки див. на с.17).
Чому значний правочин може стати недійсним? У цій ситуації в підписанта буде недостатньо повноважень на вчинення правочину (ч. 2 ст. 203 ЦКУ). У свою чергу, те, що в підписанта (у тому числі директора) недостатньо повноважень, може призвести до недійсності правочину (ч. 1 ст. 203 ЦКУ).
Важливо!
Визнати значний правочин недійсним може тільки суд
Контролери, виявивши відсутність рішення загальних зборів (коли воно потрібне), не можуть просто ігнорувати проведену операцію. Хоча, судячи із судової практики, загроза насамперед може надійти саме від контрагента (постанова ВС від 12.12.2019 р. у справі № 916/40/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/86336770).
Давайте розберемося з тим, як себе убезпечити.
Заходи безпеки
Закон про ТОВ не зобов’язує перевіряти контрагентів у зв’язку з дорогими правочинами. Але оскільки є ризик недійсності, то робити це доведеться.
На жаль, Закон про ТОВ не дає рецепту для захисту вас від недобросовісних контрагентів. Але з урахуванням практики і положень ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ випливає, що в контрагента потрібно витребувати:
1) останню затверджену фінзвітність. Нагадаємо: вона не є конфіденційною.
Положення ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік прямо передбачають, що:
— фінзвітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією і не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом (такі обмеження можуть бути щодо держпідприємств оборонного комплексу);
— підприємства зобов’язані надавати копії фінзвітності і консолідованої фінзвітності за запитом юридичних осіб і фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI;
2) рішення загальних зборів (якщо вартість предмета правочину більше 50 % ЧА) або витяг зі статуту, в якому буде зазначено про автоматичне схвалення правочину (див. нижче).
До речі, контрагент може схвалювати угоди вже після їх вчинення (ч. 2 ст. 46 Закону про ТОВ). Для цього так само необхідне рішення уповноваженого органу.
Найголовніше — хоча б спробувати з’ясувати, що з ЧА вашого контрагента.
Що як контрагент недобросовісний і надав викривлені дані?
На дійсність правочину це не має вплинути. Тут вас урятує абзац другий ч. 3 ст. 92 ЦКУ: у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Щодо схвалення правочинів ця норма теж діє (ч. 3 ст. 46 Закону про ТОВ).
Таким чином, якщо ви запитали в контрагента дані про ЧА і він повідомив, що все добре, предмет правочину не перевищує 50 % вартості ЧА, але в результаті викривив факти, то правочин усе одно дійсний.
А ось дробити його не радимо, бо тоді кожен зі «шматочків» визнаватиметься значним правочином (ч. 4 ст. 44 Закону про ТОВ).
Статут замість рішення
Як ми вже говорили, контрагент може підтвердити право на укладення значного правочину витягом із статуту. У зв’язку із цим у такому документі можуть передбачатися:
1. Положення, подібні до положень з Модельного статуту.
Модельний статут говорить про те, що дозвіл на дорогий правочин потрібен тільки коли він одночасно відповідає будь-якому іншому критерію істотності з числа передбачених статутом (наприклад, дарування). В усіх інших випадках вважається, що такі правочини апріорі схвалені!
Так, ви можете в «саморобному» статуті передбачити перелік своїх значних правочинів, а потім переписати початок п. 40 і п.п. 40.1 Модельного статуту.
Але зауважте: відповідно до цього підпункту доведеться все ще порівнювати вартість предмета правочину з ЧА станом на квартал, який передує його вчиненню.
Як ці положення працюватимуть? Розповімо на прикладі.
В «саморобному» статуті передбачені такі пункти:
— рішення загальних зборів потрібне тільки на укладення договорів дарування і передачу майна ТОВ у заставу;
— дублюються положення Модельного статуту про правочини, вартість майна/робіт/послуг за якими перевищує 50 % вартості ЧА.
ТОВ вчиняє правочин, предмет якого перевищує 50 % ЧА товариства. При цьому такий правочин не є даруванням і передавати майно ТОВ у заставу ніхто не збирається. Чи потрібне рішення загальних зборів?
Відповідь: ні, не потрібне. Такий правочин вважається вже схваленим, оскільки рішення загальних зборів вимагають не будь-які дорогі правочини, а тільки дороге дарування і дорога передача майна в заставу.
Розглянемо іншу ситуацію. Статут ТОВ містить ті самі відомості, про які ми сказали вище. Товариство вирішило передати своє майно в заставу, але його вартість не перевищує 50 % ЧА товариства. Чи потрібне рішення загальних зборів?
Відповідь: потрібне, оскільки статут ТОВ визначає цей правочин як значний і такий, що вимагає погодження з боку загальних зборів. Він не вважається автоматично погодженим.
2. Усі правочини, предмет яких дорожче 50 % вартості ЧА, автоматично схвалені загальними зборами і не вимагають додаткових рішень.
До речі, якщо ТОВ працює на підставі Модельного статуту, то достатньо послатися на відповідні пункти про дорогий значний правочин.
