КОРО на РРО/ПРРО

ПРРО і КОРО — дружби не буде

Відразу скажемо: КОРО на ПРРО реєструвати не потрібно. Такий висновок випливає зі ст. 5 Закону про РРО в редакції, яка набере чинності з 01.08.2020 р.

По-перше, на період виходу з ладу ПРРО розрахункові операції не здійснюються до моменту усунення несправностей або підключення резервного РРО* (п. 12 розд. ІІ Порядку № 547-1 у редакції від 01.08.2020 р.).

* Реєстрація резервного ПРРО законодавчо не передбачена.

А по-друге, якщо відсутній зв’язок між ПРРО і фіскальним сервером контролерів, то розрахункові операцій здійснюються або в режимі офлайн зі створенням ЄРД, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, або взагалі ніяк. Тому застосовуючи ПРРО, про реєстрацію до нього КОРО говорити не доводиться. І врахуйте: працювати через ПРРО в режимі офлайн можна не більше 36 годин підряд і сумарно не більше 168 годин на місяць

Якщо на період виходу з ладу ПРРО або відсутності зв’язку між ПРРО і фіскальним сервером контролерів приймається рішення використовувати резервний РРО (що дозволяє п. 12 розд. ІІІ Порядку № 547-1 у редакції від 01.08.2020 р.), то на останній може бути зареєстровано КОРО і РК. До речі, реєстрація резервного РРО для використання та зберігання у господиниці, на якій використовується як основний ПРРО, проводиться в загальному порядку.

Зазначимо: відмовитися від РРО і перейти на застосування ПРРО з 01.08.2020 р. суб’єкти господарювання можуть, але не зобов’язані. Тобто і після цієї дати можна продовжувати використовувати РРО, строк служби яких не сплив. Але якщо платник усе ж прийняв рішення відмовитися від застосування РРО, він повинен скасувати реєстрацію таких РРО (і КОРО на РРО за її наявності) в установленому порядку.

Умови союзу КОРО і РРО

Подамо інформацію у формі запитань і відповідей.

1. Як зареєструвати КОРО на РРО?

КОРО реєструється на кожен РРО, при цьому кількість таких книг, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша КОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої КОРО є дата реєстрації РРО. Для цього подаємо реєстраційну заяву за ф. № 1-КОРО в паперовій формі до контролюючого органу за основним місцем обліку або в електронній формі засобами телекомунікацій. За відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО не пізніше за два робочі дні з дня отримання заяви проводиться реєстрація КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДПС (109.09 БЗ).

2. Коли можна КОРО на РРО не реєструвати?

Суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО на РРО, якщо прийме рішення про те, що в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що повідомляє при реєстрації РРО. Таким чином,

Заповнювати КОРО на РРО щодня не потрібно. Сподіваємося, податківцям вистачить розсудливості не застосовувати штраф за порушення встановленого порядку використання КОРО при щоденному заповненні КОРО (п. 3 ст. 17 Закону про РРО).

3. Як відмовитися від КОРО на РРО?

Про прийняття рішення про незастосування КОРО суб’єкт господарювання повідомляє до контролюючого органу:

1) у разі реєстрації РРО шляхом подання заяви про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547-1), у п. 8 якої зазначає, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії;

2) у разі скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО шляхом подання заяви про скасування КОРО за ф. № 2-КОРО (додаток 4 до Порядку № 547-2). Заяву потрібно подати не пізніше ніж за два робочих дні з дня виникнення підстави для скасування (п. 3 гл. 3 розд. II Порядку № 547-2). У такому разі до заяви додається реєстраційне посвідчення і КОРО, реєстрація якої скасовується (101.09 БЗ).

4. Який строк використання КОРО або резервного РРО у разі виходу РРО з ладу?

На період виходу з ладу РРО і здійснення його ремонту або в разі тимчасового (не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО і РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО (ст. 5 Закону про РРО). При цьому у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування (ЦСО) зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів (п. 2 ст. 14 Закону про РРО).

У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше за 7-й робочий день з дня прийняття його в ремонт ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на підприємство резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону про РРО) (109.09 БЗ).

5. Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО і ведення КОРО?

Послідовність дій буде такою (див. також 109.09 БЗ):

1) на момент відключення електроенергії суму готівки на місці проведення розрахунків записують у корінець РК з відміткою «Службове внесення» (п. 7 гл. 2 розд. ІІІ Порядку № 574-2). Далі проводимо розрахункові операції за допомогою РК;

2) після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії проводимо через РРО (підраховуємо) суму розрахунків за час роботи з використанням РК і записуємо її в корінець останньої РК з позначкою «Службова видача»;

3) вносимо кошти, отримані при використанні РК, до скриньки РРО і проводимо через РРО всі суми розрахунків за період роботи з використання РК, а також згідно з контрольною стрічкою (у разі обнулення оперативної пам’яті) — усі продажі за період роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору);

4) після цього слід виконати Z-звіт. За необхідності виконується операція «Службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Суб'єкт господарювання повинен зберігати Z-звіти в паперовій та/або електронній формі в будь-який зручний спосіб, що не заборонений чинним законодавством, з можливістю візуального перегляду такого Z-звіту (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 572-2 в редакції від 01.08.2020 р.).

6. Де в КОРО відображається інформація про видану власникам електронних платіжних засобів суми грошей за рахунок готівкової виручки або готівки, отриманих з банку?

У випадку застосування КОРО при здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках), а також при здійсненні операції з виплати грошей власникам електронних платіжних засобів суми грошей за рахунок готівкової виручки або готівки, отриманих з банку, виписується розрахункова квитанція. При видачі такої розрахункової квитанції заповнюється саме графа 10 «Видано при поверненні товару» розділу 1 КОРО (п. 4 гл. 2 розд. 3 Порядку № 547-2 в редакції від 01.08.2020 р.).

7. Чи необхідно проводити через новий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, якщо попередній РРО не підлягає подальшому ремонту?

Суб’єкт господарювання в очікуванні відремонтованого РРО здійснював розрахунки за допомогою РК і КОРО. Проте з’ясувалося, що РРО «своє віджив» і ремонту не підлягає. У такому разі при введенні в експлуатацію нового РРО суб’єкт господарювання не повинен проводити через такий новий РРО суми розрахунків за період роботи з використанням КОРО, зареєстрованої на зламаний РРО. Так стверджують податківці (див. 109.06 БЗ).

8. Який строк зберігання КОРО і РК після їх закінчення?

Суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані забезпечувати зберігання використаних КОРО і РК протягом 3 років після їх закінчення (109.10 БЗ).

Відповідальність

1. Яка відповідальність передбачена за незабезпечення збереження або втрату КОРО?

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів (у тому числі КОРО), бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, — призводять до накладення штрафу в розмірі 1020 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке ж порушення, спричиняють накладення штрафу в розмірі 2040 грн (п. 121.1 ПКУ).

2. Яка відповідальність за неподання / несвоєчасне подання Звіту про використання КОРО (РК) (за формою № ЗВР-1)?

Обов’язок подавати податківцям звітність, пов’язану із застосуванням РРО і РК, установлено в тому випадку, якщо надання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку не передбачене Законом про РРО (п. 7 ст. 3 Закону про РРО)*. Тому подавати Звіт за формою № ЗВР-1 зобов’язані суб’єкти господарювання:

* Детальніше про подання Звіту про використання КОРО (РК) див. «Податки & бухоблік», 2020, № 47, с. 8.

— які відповідно до ст. 10 Закону про РРО звільнені від РРО, але зобов’язані застосовувати КОРО з РК (див. Перелік таких платників, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336);

— у разі здійснення операцій за допомогою КОРО і РК у період виходу з ладу РРО, коли з’ясувалося, що зламаний РРО не підлягає ремонту. Адже в такому разі старий РРО вже не передасть інформацію про операції, проведені після виходу його з ладу, а до нового РРО такі операції не вносяться (див. вище). Тобто новий РРО інформацію за цей період в електронному вигляді теж не передає.

Тому тільки до вищезгаданих суб’єктів господарювання застосовується відповідальність за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів Звіту за формою № ЗВР-1. Такі дії спричиняють накладення штрафу на посадових осіб суб’єкта господарювання відповідно до ст. 155¹ КУпАП, якщо фіскали встигнуть його накласти протягом 3 місяців з дня порушення (ч. 2 ст. 38 КУпАП).

Крім того, суб’єктові господарювання світить ще і штраф у розмірі 170 грн (п. 9 ст. 17 Закону про РРО). А з 01.08.2020 р. штраф становитиме 510 грн (п. 10 ст. 17 Закону про РРО в новій редакції). Причому «карантинний» мораторій на РРО-штрафи не поширюється («Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 31).