Форма № ЗВР-1: хто подає і коли?

Правила подання форми № ЗВР-1

Як випливає з пп. 3, 5 Порядку № 13*, Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1 подається:

* Порядок подання звітності, пов’язаної з використанням КОРО (РК), затверджений наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13.

1) щодо усіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із розрахунковими книжками (РК) у випадках, визначених Законом про РРО**;

** Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

2) у податкову за місцем реєстрації РК;

3) не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця (п. 7 ст. 3 Закону про РРО). При цьому, якщо закінчення строку подання звітності з РРО припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то останнім днем строку є перший після нього робочий день (див. БЗ 109.12). Майте на увазі: на час карантину строки подання звіту за формою № ЗВР-1 не переносять (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 16);

4) разом із Довідкою про використані розрахункові книжки (п. 4 Порядку № 13). Щоправда, враховуючи примітку до форми Довідки (у ній зазначено, що вона повинна містити інформацію про РК, за якими дата закінчення використання припадає на звітний місяць), обов’язок подавати її виникає, тільки коли РК закінчилася.

Звіт не уточнюється, бо не належить до податкової звітності в розумінні ПКУ (БЗ 109.12).

А тепер про те, хто ж із госпсуб’єктів зобов’язаний подавати паперову РРО-звітність. І розпочнемо з тих, які використовують РРО.

Якщо є РРО

Якщо заглянути в п. 7 ст. 3 Закону про РРО, то він вимагає подавати звітність, пов’язану із застосуванням РРО, КОРО і РК, тільки якщо не передбачено подання інформації дротовими/бездротовими каналами зв’язку. Нагадаємо: зараз власники РРО у будь-якому випадку цими самими каналами зв’язку передають:

— або електронні копії розрахункових документів і фіскальних чеків;

— або інформацію про загальний обсяг розрахункових операцій — при використанні електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.

Висновок: усі, хто застосовують РРО, передають необхідний обсяг інформації дротовими/бездротовими каналами зв’язку, тобто звільнені від необхідності подавати форму № ЗВР-1. На це звертають увагу і податківці (див. БЗ 109.12).

Якщо працюєте без РРО, але застосовуєте КОРО з РК

Йдеться про суб’єктів господарювання, які відповідно до ст. 10 Закону про РРО звільнені від РРО, але зобов’язані застосовувати КОРО з РК. Вони зазначені в Переліку, затвердженому постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. Це роздрібні торговці в мережі пересувної торгівлі, на ринках, ярмарках, буфети ВНЗ, аптеки в селах, торговці газетами, журналами тощо.

Так от, оскільки такі суб’єкти господарювання не передають податківцям інформацію про розрахунки в електронній формі (як це роблять власники РРО), то вони зобов’язані подавати її на папері за формою № ЗВР-1 про усі КОРО, зареєстровані на господарську одиницю.

Якщо РРО зламався/відключили електроенергію

Бувають випадки, коли суб’єкт за об’єктивними обставинами тимчасово РРО не використовує, а розрахунки проводить з використанням КОРО і РК, зареєстрованих на РРО. Чи треба у такому разі подавати форму № ЗВР-1?

Як ми вже казали, п. 7 ст. 3 Закону про РРО встановлює обов’язок подавати в податкові органи звітність, пов’язану із застосуванням РРО і РК, у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку. Причому жодних винятків для випадку тимчасового виходу РРО з ладу або відключення електроенергії немає.

Проте не забувайте, у разі відновлення роботи РРО суб'єкт господарювання обов’язково повинен провести через нього суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО (і виконати Z-звіт) (п. 10 розд. III Порядку № 547***). Причому це стосується не лише звичайного ремонту РРО, але й навіть випадку заміни його фіскального блока.

*** Затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547.

Нагадаємо: несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником (п. 33 Порядку № 601****). У новому фіскальному блоці поновлюється інформація, подана в щомісячних звітах РРО за останні три роки. При цьому суб’єкт господарювання, враховуючи норми п. 10 розд. III Порядку № 547, повинен провести через новий фіскальний блок РРО суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО і РК (див. БЗ 109.06).

**** Порядок технічного обслуговування та ремонту РРО, затверджений постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601.

Тобто дані за час простою РРО унаслідок відсутності електроенергії, тимчасової поломки РРО і навіть заміни його фіскального блока після відновлення його роботи відразу потраплять податківцям. Тому подавати в органи ДПСУ звіт за формою № ЗВР-1 не потрібно.

І головні податківці в подібних ситуаціях відповідають цілком адекватно: якщо інформація про готівкові розрахунки подана в електронному вигляді, дублювати вказану інформацію поданням звіту за формою № ЗВР-1 суб’єктові господарювання не потрібно (див. лист ДФСУ від 09.11.2017 р. № 2569/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Хоча деякі податківці на місцях вимагали подання такої звітності в період простою РРО і використання КОРО*****. Та й у БЗ тривалий час була чинною консультація (до 19.04.2019 р.) з вимогою подати форму № ЗВР-1 і Довідку.

***** zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/344562.html

А з приводу подання Довідки при виході з ладу РРО або тимчасовому відключенні електроенергії діє і зараз. Як ми сказали спочатку, поки РК не закінчилася, обов’язку подавати Довідку про використані розрахункові книжки взагалі не виникає.

Проте якщо в період відключення електроенергії/ремонту РРО при використанні розрахункових квитанцій РК закінчилася, то подати Довідку все-таки доведеться.

Так, наприклад, у РК у торговця — користувача РРО було 50 розрахункових квитанцій. РРО виходив з ладу/відключали електроенергію: перший раз у січні 2020 року — внаслідок чого було використано 15 розрахункових квитанцій; другий раз у березні — використали ще 15 розрахункових квитанцій; третій раз — у травні — використали решту 20 розрахункових квитанцій, у результаті розрахункова книжка закінчилася.

Так от, форму № ЗВР-1 у цьому випадку не подаємо жодного разу, а Довідку подаємо, але тільки за травень не пізніше за 15.06.2020 р.

Якщо РРО не підлягає ремонту

У такому разі зламаний РРО вже не передасть інформацію про операції, проведені після його виходу з ладу. А в новий РРО, зареєстрований після того, як стало відомо про неможливість ремонту старого, операції, які ви проводили в період його заміни через КОРО з РК, не вносяться. Тобто

Тож у разі остаточної поломки РРО з поданням звіту за формою № ЗВР-1 ще можна погодитися. Тим більше, в такій ситуації на поданні звіту за формою № ЗВР-1 податківці наполягають і зараз (БЗ 109.06).

Якщо РРО на карантині

При закритті точки продажу товарів поводитися з РРО в період перебування на карантині слід так, як і у будь-який інший вихідний торгової точки (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 24, с. 27).

Тобто якщо суб’єкт господарювання не здійснював діяльності в конкретні дні і це підтверджується відповідним наказом, то РРО не застосовуються і інформація бездротовими каналами зв’язку не подається. При цьому суб’єкти, які закрили свої торгові точки, не повинні під час карантину щодня друкувати фіскальні звітні чеки (Z-звіти). Їх друкують тільки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону про РРО). І однозначно в ці дні не будуть задіяні ні КОРО, ні РК.

Відповідно, як про електронну, так і про паперову РРО-звітності (подання форми № ЗВР-1) на період карантину не може бути й мови.

Що загрожує за неподання форми № ЗВР-1?

За неподання податківцям звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК, світить:

1) штраф у розмірі 170 грн (п. 9 ст. 17 Закону про РРО). А з 01.08.2020 р. штраф складатиме вже 510 грн (на той час санкція в такому розмірі з’явиться в п. 10 ст. 17 Закону про РРО). При цьому тим, хто порушив РРО-законодавство під час карантину, сховатися за п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, що звільняє від штрафів, не вдасться (див. лист ДПСУ від 26.03.2020 р. № 1249/6/99-00-05-04-01-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 31);

2) адмінштраф на посадових осіб за ст. 155¹ КУпАП — від 85 до 170 грн (а за повторне порушення протягом року — від 170 до 340 грн). Щоправда, податківці чомусь застосовують його не лише за неподання форми № ЗВР-1, але й за несвоєчасне її подання (див. БЗ 109.20). Оперують ст. 26 п. 7 ст. 3 Закону про РРО, яка вимагає подавати звітність не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяця. Проте щоб адмінштраф був, фіскали повинні накласти його протягом 3 місяців з дня вчинення;

3) фактична перевірка (п.п. 80.2.4 ПКУ). Але з 18.03.2020 р. і до останнього дня місяця (включно), в якому завершується карантин (імовірно, до 1 липня), на проведення перевірок діє мораторій (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тож завітати на перевірку податківці можуть тільки після його закінчення.