Відразу скажемо: за загальним правилом, тільки-но застосовуємо РРО — обов’язково має бути й POS-термінал (п. 14.19 Закону № 2346, п. 1 постанови № 878, див. 109.06 БЗ). Із цього загального правила є всього три винятки, які стосуються (п. 2 постанови № 878):
1) закладів громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів;
2) підприємств торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
3) суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше 25 тис. осіб.
Як бачимо, наявність РРО практично завжди передбачає наявність платіжного термінала.
Причому зауважте: POS-термінал установлюють додатково до РРО, а не замість нього. Адже він не виконує фіскальних функцій РРО. Операції, які здійснюють за допомогою платіжного термінала, оформляються відповідною квитанцією (п. 6 розд. VII Положення № 705), у якій немає інформації про кількість проданого товару (послуги). Тобто цей документ не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО (ст. 2 Закону про РРО, лист НБУ від 28.11.2019 р. № 57-0007/62082). А отже, розрахункові операції через платіжний термінал не здійснюються.
З 01.08.2020 р. на рівних правах з традиційними РРО використовуватимуться програмні РРО (ПРРО) (детальніше див. на с. 4). Логічно стверджувати, що тут повинні застосовуватися ті самі правила. Адже і у РРО, і у ПРРО одне й те саме призначення — реєстрація розрахункових операцій. Отже, у разі застосування ПРРО обов’язково має бути і POS-термінал.
Хоча, якщо підійти формально до питання, то в постанові № 878 сказано про застосування POS-термінала разом з РРО, а не з ПРРО. Утім, навряд чи це можна назвати серйозним аргументом для уникнення термінала.
Зазначимо: зараз активно розробляють програмні POS-термінали, які, аналогічно ПРРО, можна встановити на смартфон. Наприклад, Tap to Phone* дозволяє використовувати смартфони на операційній системі Android з NFC для приймання платежів за товари та послуги. При цьому для iOS-смартфонів ця система не підійде**.
Ще один момент. Наразі платіжний термінал можна використовувати й без прив’язки до РРО, за умови, що суб’єкт господарювання звільнений від застосування РРО згідно із Законом про РРО. Жодних заборон із цього приводу законодавство не містить (див. листи Мінекономіки від 07.02.2013 р. № 3501-06/4370-12 і ГУ ДФС у м. Києві від 14.11.2017 р. № 2616/ІПК/26-15-14-09-13 // «Податки & бухоблік», 2019, № 23, с. 79). Хоча якщо такий суб’єкт господарювання використовує РРО в нефіскальному режимі для ведення обліку і роздрукування чеків (ч. 4 ст. 13 Закону про РРО, а з 01.08.2020 р. так само ж торкнеться й ПРРО), то фіскали наполягали на встановленні ще й платіжних терміналів (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15). Утім, у консультації, розміщеній у підрозділі 109.10 БЗ, вони акцент на цьому моменті вже не роблять (щоправда, це не означає зміну їх позиції). Наша позиція не змінювалася: ті особи, які РРО/ПРРО застосовувати згідно із Законом про РРО не зобов’язані, також не зобов’язані використовувати й платіжні термінали (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 23, с. 81).
