Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Кому потрібен РРО?

Вороная Наталія, редактор, Нестеренко Максим, податковий експерт, Чернишова Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Березень, 2019/№ 23
Друк
РРО — три «чарівні» літери, добре відомі суб’єктам господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг. Адже для багатьох із них використання РРО при здійсненні розрахункових операцій — неминуче. Хто потрапляє до кола таких «щасливчиків»? Як обрати касовий апарат потрібної моделі, а потім його зареєструвати і підготувати до використання? Який порядок використання РРО? Відповіді на ці і не тільки РРОшні запитання ви знайдете в спецвипуску. Також цей номер буде цікавий тим, хто використовує КОРО і РК. Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Наталія Чернишова і Максим Нестеренко.

Це одне з головних запитань для кожного суб’єкта господарювання, який збирається здійснювати діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та/або послуг. Чи потрібно йому використовувати для розрахунків у такій діяльності реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО)? Актуалізувати відповідь на це запитання буде не зайвим, адже з 01.01.2019 р. список тих, хто повинен застосовувати РРО, поповнився черговими «новобранцями». Кого ж закон на сьогодні зобов’язує обзавестися РРО, а хто може без них обійтися? Про це ви дізнаєтеся просто зараз!

1.1. РРО-зобов’язані

Розпочнемо з тих, кого законодавець зобов’язує використовувати РРО. Їх перелік наведено в ст. 3 Закону про РРО.

Так, застосовувати РРО повинні суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для її подальшого переказу.

Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу). У разі застосування банківської платіжної картки розрахунковою операцією вважають оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

З вищезгаданих норм можна дійти декількох висновків.

По-перше, РРО застосовують тільки при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також при здійсненні операцій з приймання готівки для її подальшого переказу.

У разі здійснення операцій, не пов’язаних з реалізацією, РРО не застосовують

Із цим погоджуються і фіскали в консультації з підкатегорії 109.03 БЗ* (див. наш коментар у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 23, с. 3). До позареалізаційних податківці відносять надходження за тими операціями, доходи від яких уключають до складу інших операційних або інших доходів (зокрема, надходження від відшкодування раніше списаних активів, роялті, реалізації необоротних активів, утримуваних для продажу, тощо).

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ (http://zir.sfs.gov.ua).

Водночас вони продовжують наполягати на тому, що такі позареалізаційні надходження, як отримання орендних платежів та плати за передані корпоративні права, потрібно проводити через РРО (див. підкатегорії 109.02 і 109.03 БЗ).

По-друге, обов’язок щодо використання РРО згідно з преамбулою до Закону про РРО стосується тільки суб’єктів господарювання. Підтвердженням цьому слугує консультація фіскалів у підкатегорії 109.03 БЗ. У ній податківці говорять про те, що не зобов’язані керуватися вимогами Закону про РРО фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Проте пам’ятайте: за традицією, що склалася, як незалежних професіоналів органи фіскальної служби беруть на облік не всіх перелічених у п.п. 14.1.226 ПКУ осіб, а тільки нотаріусів, адвокатів, судових експертів, приватних виконавців і арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Узяття на облік інших категорій незалежних професіоналів здійснюють у разі їх реєстрації як ФОП (див. п.п. 1 п. 6.7 Порядку № 1588 і лист ДПАУ від 14.02.2011 р. № 1956/5/29-2016). А отже, на них згадана консультація податківців не поширюється. Детально про незалежних професіоналів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 71, с. 10.

По-третє, застосування РРО поширюється як на готівкові розрахунки, так і на розрахунки в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Якщо ж суб’єкт господарювання здійснює розрахунки в безготівковій формі через банківські установи (без використання карток), застосовувати РРО йому не потрібно (див. підкатегорію 109.03 БЗ).

Зверніть увагу! РРО має бути на кожному місці проведення розрахунків. При цьому згідно зі ст. 2 Закону про РРО місцем проведення розрахунків є:

— місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти;

— місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Таким чином, якщо в одному приміщенні є декілька місць проведення розрахунків, то на кожному такому місці має бути окремий РРО.

1.2. РРО-«звільненці»

Тепер поговоримо про тих щасливчиків, яких поки що не торкнувся обов’язок застосовувати РРО. Ясна річ, не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють операції, не пов’язані з реалізацією товарів/послуг і прийманням готівки для її подальшого переказу. Це випливає безпосередньо зі ст. 3 Закону про РРО, і про це ми вже говорили вище.

Інші щасливчики наведені в ст. 9 і 10 Закону про РРО. Ключова відмінність між двома групами РРО-«звільненців» така. Суб’єкти господарювання з Переліку № 1336, на який посилається ст. 10 Закону про РРО, замість РРО повинні застосовувати розрахункові книжки (далі — РК) та книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО). А ось суб’єкти господарювання, згадані в ст. 9 Закону про РРО, вільні і від цього — вони не зобов’язані застосовувати ні РРО, ні КОРО з РК. Саме із цієї групи «звільненців» ми й почнемо.

Повна РРО-свобода (без РРО і РК)

Отже, випадки, коли можна обійтися без застосування як РРО, так і РК з КОРО, наведені в ст. 9 Закону про РРО. Давайте на них поглянемо в табл. 1.1, а після поговоримо про деякі з таких випадків детальніше.

Таблиця 1.1. Випадки, що не вимагають застосування РРО і РК

№ з/п

Операції, звільнені від застосування РРО і РК

Норма Закону про РРО

1

Торгівля продукцією власного виробництва (крім ТСПТ*, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення**) підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання***

П. 1 ст. 9

* Тут і далі — технічно складні побутові товари.

** Про ці винятки див. на с. 9 і 10.

*** Детальніше про зазначене звільнення див. на с. 6.

2

Виконання всіх банківських операцій, крім операцій:

— з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;

— комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ з приймання готівки для її подальшого переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі — ПТКС)*, за винятком ПТКС, які надають можливості користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів

П. 2 ст. 9

* Таким чином, якщо ПТКС належить не банку, а комерційному агенту чи небанківській фінустанові, то їм без РРО не обійтися. Але саме їм, а не продавцям товарів та послуг, які отримають грошові кошти на свій банківський рахунок (див. лист ДФСУ від 31.10.2017 р. № 2453/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і консультацію в підкатегорії 109.02 БЗ). Хоча зазначимо: раніше податківці наполягали на тому, що суб’єкт господарювання, який використовує ПТКС при розрахунках за реалізовані товари (послуги), зобов’язаний видати покупцеві розрахунковий документ установленої форми (фіскальний чек). Такий висновок можна знайти, наприклад, у листах ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 і від 19.11.2015 р. № 42704/7/99-99-22-07-03-17.

3

Продаж проїзних і перевізних документів на:

— залізничному транспорті (крім приміського) з оформленням розрахункових і звітних документів;

— авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів;

— автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером та номінальною вартістю

П. 4 ст. 9

4

Продаж квитків державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється Держказначейством у режимі реального часу

5

Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів

6

Продаж товарів (окрім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) і надання послуг фізособами-підприємцями (далі — ФОП), які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО*

П. 6 ст. 9

* Платники єдиного податку, що не застосовують РРО, наведені в п. 296.10 ПКУ. Про них читайте на с. 8.

7

Здійснення фізособами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) за готівкові кошти на ринках

П. 9 ст. 9

8

Продаж у кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати*

П. 10 ст. 9

* Цим звільненням можуть скористатися лише ті суб’єкти господарювання, у яких питома вага зазначеної продукції становить більше 50 % загального товарообігу, і за умови, що в продажу відсутні алкогольні напої, підакцизні непродовольчі товари, ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби та вироби медичного призначення.

9

Продаж жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену

П. 10 ст. 9

10

Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів

П. 11 ст. 9

11

Продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу

12

Продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отримання таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо)

П. 12 ст. 9

Особи, звільнені від використання РРО згідно зі ст. 9 Закону про РРО, мають право застосовувати власні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи (ч. 4 ст. 13 Закону про РРО).

І ще. Якщо суб’єкт господарювання не застосовує РРО, він зобов’язаний видати покупцю товарів/послуг на його вимогу чек, накладну або інший письмовий документ, що свідчить про перехід права власності на них (п. 15 ст. 3 Закону про РРО). Це відповідає також вимогам п. 11 ст. 8 Закону № 1023.

Розглянемо детальніше деякі нюанси РРО-звільнення.

Торгівля продукцією власного виробництва

Для того щоб підприємство мало право не використовувати РРО на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО, мають бути виконані такі умови:

1) підприємство торгує продукцією власного виробництва;

2) воно не продає ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також ліки та медвироби (про ці умови див. на с. 9 і 10);

3) воно не є підприємством торгівлі або громадського харчування;

4) розрахунки здійснюються в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання.

Зверніть увагу: не застосовувати РРО для виробників при торгівлі власною продукцією — це право, а не обов’язок. Не хочете оформляти касові ордери? Застосовуйте РРО в загальному порядку (див. лист ДФСУ від 18.07.2017 р. № 1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

І ще: пільга, передбачена п. 1 ст. 9 Закону про РРО, стосується тільки підприємств, установ та організацій. А ось, наприклад, ФОП-загальносистемники при торгівлі продукцією власного виробництва зобов’язані застосовувати РРО (див. лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 28.02.2018 р. № 812/ІПК/14-29-14-06-06).

А що вважати продукцією власного виробництва

У розумінні фіскалів, продукція власного виробництва — це продукція, яку підприємство саме виготовляє та реалізує в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили. Роз’яснення такого змісту можна знайти в підкатегорії 109.03 БЗ, а також в окремих листах податківців (див., зокрема, лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572).

Але що вважати єдиним технологічним процесом? Фіскали про це мовчать. А Мінпромполітики і Мінекономіки говорять, що законодавством таке поняття не визначене (див. листи від 01.10.2007 р. № 24/5-4-295 і від 02.10.2007 р. № 91-28/296).

Спробував прояснити ситуацію Держкомпідприємництва. На його думку, суб’єкт господарювання підпадає під РРО-звільнення, якщо він здійснює свою діяльність у сфері виробництва, у результаті якого продукція виготовляється і реалізується ним самостійно в повному технологічному циклі (див. лист від 13.11.2009 р. № 14014).

У свою чергу, під повним технологічним циклом виробництва розуміють сукупність приміщень, технологічного й іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади (див. лист Мін’юсту від 15.05.2015 р. № 490-0-2-15/8.1).

Опосередковано цей підхід підтвердили і самі фіскали. Зокрема, вони відмовили в РРО-звільненні сільгосппідприємству при реалізації ним цукру, виробленого іншим підприємством (переробником) на давальницьких умовах (див. лист ДФСУ від 22.08.2018 р. № 3656/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Проте ми з таким висновком щодо давальницьких операцій не згодні. Наші аргументи читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 29.

Тепер про те, як довести, що суб’єкт господарювання не належить до підприємств торгівлі та громадського харчування. Із цього приводу фіскали надають роз’яснення в підкатегорії 109.01 БЗ. На їх думку, суб’єкт господарювання є підприємством торгівлі або громадського харчування, якщо торгівля чи громадське харчування визначені в його статуті основним видом діяльності та здійснення діяльності відповідає вимогам Порядку № 833.

Але в цьому роз’ясненні є деякі неточності. Річ у тому, що, зазвичай, підприємства в статуті зазначають усі можливі види діяльності. І далеко не завжди в ньому визначено основний вид. Тому, на наш погляд, орієнтуватися слід не стільки на статут, скільки на відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР).

Які види діяльності можуть свідчити про те, що підприємство займається торгівлею або громадським харчуванням

Згідно з КВЕД-2010 їм відповідають коди з розділів 45 — 47 секції G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» і з розділу 56 секції I «Тимчасове розміщування й організація харчування».

Звісно, найбезпечнішим буде повна відсутність у ЄДР згадок про зазначені види діяльності. Але оскільки податківці підійшли до питання ліберально й орієнтуються на основний вид діяльності, то підтвердити його можна, пред’явивши при перевірці виписку або витяг з ЄДР.

Якщо згідно з даними з ЄДР основним видом діяльності підприємства є торгівля або громадське харчування, застосовуємо РРО. Інакше при торгівлі продукцією власного виробництва РРО можна не використовувати.

Ну і, звичайно, не забувайте про останню умову з п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Розрахунки повинні здійснюватися тільки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій. Якщо ж суб’єкт господарювання реалізує продукцію власного виробництва не через касу (наприклад, через фірмовий магазин), то без РРО не обійтися.

Продаж товарів (надання послуг) ФОП-єдиноподатниками

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО при продажу товарів (наданні послуг) РРО можуть не застосовувати ФОП, що належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, які не застосовують РРО.

Це послаблення не стосується випадків, коли ФОП-єдиноподатник реалізує ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також ліки та медвироби*. У таких випадках застосування РРО обов’язкове.

* Про ці РРО-зобов’язуючі винятки див. на с. 9 і 10.

Давайте з’ясуємо, що це за групи ФОП-єдиноподатників, які можуть не використовувати РРО (за умови, що вони не продають ТСПТ, ліки та медвироби).

Згідно з п. 296.10 ПКУ не застосовувати РРО мають право ФОП, які є платниками єдиного податку:

— групи 1;

— груп 2 — 4 незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

У розрахунку граничного обсягу доходу беруть участь усі види доходів, отримані платником єдиного податку від здійснення ним підприємницької діяльності протягом календарного року (п. 2 Порядку № 439, підкатегорія 107.04 БЗ).

«Громадянські» доходи ФОП враховувати, звичайно ж, не потрібно. Крім того, пам’ятайте: в розрахунок доходу беруть усі надходження, як готівкові, так і безготівкові, а також доходи в матеріальній і нематеріальній формах. Детальніше про визначення мільйонного критерію див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 8.

Якщо дохід ФОП-єдиноподатника груп 2 — 4 у календарному році перевищить мільйонну межу, то застосування РРО для нього стане обов’язковим

При цьому почати застосовувати РРО йому потрібно з першого числа першого місяця кварталу, наступного за місяцем такого перевищення (абзац третій п. 296.10 ПКУ). Причому зауважте: раз перевищивши мільйонний критерій, єдиноподатник зобов’язаний буде застосовувати РРО в усіх наступних податкових періодах протягом його реєстрації як платника єдиного податку. Іншими словами, подальше зниження обсягів доходу від РРО його не врятує. І навіть повторна реєстрація єдиноподатником після перевищення порогу в 1 млн грн. — це не підстава бути звільненим від РРО (див. підкатегорію 109.02 БЗ, лист ДФСУ від 02.02.2018 р. № 438/К/99-99-14-05-01-14/ІПК). Про це ми вже попереджали в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 29.

Уникнути РРО-обов’язку єдиноподатник зможе тільки в тому випадку, коли абсолютно всі розрахунки здійснюватиме виключно в безготівковій формі через банківські установи (див. листи ДФСУ від 28.08.2017 р. № 1739/О/99-99-14-05-01-14/ІПК, від 06.03.2018 р. № 904/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК). Тоді можна перевищити 1 млн грн. і не «попасти» на РРО. Якщо ж хоча б одна операція буде розрахунковою в розумінні ст. 2 Закону про РРО — над ФОП нависає обов’язок застосування РРО.

Окремо варто зупинитися на ФОП-єдиноподатниках, які збираються торгувати «дозволеними» підакцизними товарами**. Цим підприємцям слід мати на увазі, що РРО-звільненням, установленим п. 6 ст. 9 Закону про РРО, вони скористатися, схоже, не зможуть.

** Нагадаємо: згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ ФОП-єдиноподатникам дозволено продавати вроздріб паливно-мастильні матеріали у ємностях до 20 літрів, пиво, сидр, перрі (без додавання спирту) та столові вина.

Так, податківці продовжують стверджувати (див. роз’яснення в підкатегорії 109.04 БЗ), що ФОП-спрощенці груп 2 — 4 зобов’язані застосовувати РРО не лише у випадках перевищення їх доходами 1 млн грн., продажу ТСПТ, ліків та медвиробів, але ще й при роздрібній торгівлі підакцизними товарами, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках.

Звідки такий висновок? Фіскали аргументували свою думку корективами, внесеними постановою № 984 до Переліку № 1336, що дозволяє здійснювати окремі розрахункові операції із застосуванням КОРО і РК замість РРО (див. табл. 1.2 на с. 12).

Так, дійсно, наразі Перелік № 1336 не поширюється на підакцизні товари. Але ж цей Перелік розроблено для реалізації норм ст. 10 Закону про РРО. Водночас звільнення єдиноподатників від застосування РРО і РК з КОРО встановлене ст. 9 цього Закону і п. 296.10 ПКУ, де про підакцизні товари нічого не сказано. Проте, враховуючи позицію податківців, доводити своє право на таке звільнення, мабуть, доведеться в суді.

Крім того, в єдиноподатника, що не застосовує РРО або РК з КОРО, напевно виникнуть проблеми при отриманні ліцензій. Так, наприклад, пиво і столові вина є алкогольними напоями в розумінні ст. 1 Закону № 481. Торгувати ними вроздріб можна тільки за наявності ліцензії. У свою чергу, для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями потрібна наявність РРО або КОРО (ст. 15 Закону № 481).

Важливо! Звільнення, встановлене п. 6 ст. 9 Закону про РРО, діє тільки для фізичних осіб — платників єдиного податку. Відповідно на єдиноподатників-юросіб ця пільга не поширюється.

ФОП-загальносистемники від обов’язку застосовувати РРО також не звільнені

Водночас підприємці-загальносистемники, які здійснюють види діяльності, перелічені в Переліку № 1336 (див. табл. 1.2 на с. 12), можуть не застосовувати РРО, якщо замість них використовують РК з КОРО (підкатегорія 109.02 БЗ).

Продаж технічно складних побутових товарів

Операції з продажу ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, необхідно проводити через РРО всім без винятку продавцям. Таким чином, як ви могли помітити в табл. 1.1 на с. 5, деякі РРО-«звільненці», зазначені в ст. 9 Закону про РРО, у разі реалізації таких товарів втрачають свою РРО-свободу.

Згідно з п. 251 ст. 1 Закону № 1023 технічно складними побутовими товарами є непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та ін.), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.

Конкретні ТСПТ, при продажу яких обов’язково застосовувати РРО, наведено в Переліку № 231*. Якщо ви продаєте будь-які із зазначених у цьому Переліку товари, ви стаєте РРО-зобов’язаним, навіть якщо належите до суб’єктів господарювання, згаданих у ст. 9 Закону про РРО. Поглянемо на тих РРО-«звільненців», хто стає зобов’язаним застосовувати РРО у зв’язку з реалізацією ТСПТ.

* Детально про цей Перелік читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 9.

Виробники ТСПТ (п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Виробник при здійсненні розрахункових операцій з реалізації ТСПТ втрачає РРО-свободу. І тут жодного значення вже не має те, що ці ТСПТ — власного виробництва. Готівкові розрахунки за них здійснюємо в загальному порядку через РРО. Це стосується тільки продажу ТСПТ. Інші товари власного виробництва можна продавати без його застосування.

ФОП-єдиноподатники (п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ). Підприємці незалежно від групи єдиного податку й обсягу виручки повинні застосовувати РРО з моменту реалізації ТСПТ, що підлягають гарантії. Причому, на думку фіскалів, це стосується і вживаних ТСПТ, у яких уже закінчився гарантійний строк і які не підлягають гарантійному ремонту (див. консультацію в підкатегорії 109.02 БЗ, листи ДФСУ від 16.05.2017 р. № 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК і ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 04.01.2019 р. № 40/ІПК/08-01-14-08-12).

Причому в такій ситуації єдиноподатник буде зобов’язаний застосовувати РРО при реалізації всіх товарів (послуг), а не тільки ТСПТ. Більше того, якщо платник єдиного податку реалізує ТСПТ тільки в одній господарській одиниці, РРО йому доведеться застосовувати в усіх одиницях (див. підкатегорію 109.02 БЗ). Адже втрачає РРО-звільнення суб’єкт господарювання в цілому, а не його конкретні операції (див. лист ДФСУ від 16.05.2017 р. № 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК). Реалізація ТСПТ за безготівковим розрахунком при продажу інших товарів за готівку від застосування РРО теж не врятує.

Отже, звільнення від РРО на ФОП-єдиноподатників, що здійснюють реалізацію ТСПТ за «складним» переліком, не поширюється. Будь-який продаж (у розумінні п.п. 14.1.202 ПКУ) ТСПТ — це вже вказівка до застосування РРО. У тому числі підставою для застосування РРО є безоплатна передача ТСПТ. Уникнути РРО-повинності можна, тільки проводячи абсолютно всі розрахунки в безготівковій формі.

А ось здійснення робіт з використанням ТСПТ (наприклад, установлення кондиціонерів), на наш погляд, дає право обходитися без РРО*.

* Звісно, при дотриманні умов, установлених п. 296.10 ПКУ (див. с. 8).

Але попереджаємо:

фіскали згодні із цим тільки в тому випадку, якщо єдиноподатник-підрядник виконує установлення ТСПТ, придбаного самим замовником

У разі установлення замовнику свого ТСПТ підприємець-підрядник, на їхню думку, повинен застосовувати РРО (див. лист ДФСУ від 14.06.2017 р. № 637/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК).

Фізособи (п. 9 ст. 9 Закону про РРО). Якщо читати зазначену норму формально, то виходить, що фізособи зобов’язані застосовувати РРО при торгівлі ТСПТ. Проте ми вважаємо, що є загальне для всіх правило, згідно з яким РРО застосовують виключно суб’єкти господарювання (ст. 3 Закону про РРО). Крім того, в преамбулі Закону про РРО сказано, що його дія поширюється на суб’єктів господарювання. А отже, фізособи (непідприємці) Законом про РРО не керуються і про РРО можуть не замислюватися.

Продавці газет, журналів тощо (п. 10 ст. 9 Закону про РРО). Продавці в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить більше 50 % загального товарообігу**, користуються РРО-звільненням. Але тільки за умови відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів, ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та медвиробів. Тобто з появою в такого продавця ТСПТ використання РРО йому вже не уникнути.

** Нагадаємо: згідно з листом ДПАУ від 01.12.2004 р. № 10919/6/23-2119 критерій 50 % береться не за кожною торговельною точкою, а за суб’єктом у цілому.

Причому зауважте: застосовувати РРО таким продавцям потрібно до всього асортименту товарів (як і єдиноподатнику). Адже в цьому випадку звільнення від РРО поширюється на суб’єкта господарювання, який повинен відповідати певним умовам, а не на конкретні операції.

Детальніше про застосування РРО при продажу ТСПТ читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 2; 2018, № 11, с. 25.

Продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення

Закон № 2628 виключив з переліку РРО-«звільненців» продавців лікарських засобів та виробів медичного призначення. Появу цього винятку ви вже могли помітити в табл. 1.1 на с. 5. Попереджали ми про нього і в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 101, с. 22.

Яких саме товарів торкнулася ця зміна? Згідно зі ст. 2 Закону № 123 лікарський засіб — це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного чи декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей. Крім того, лікарським засобом є будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що може бути призначена для запобігання вагітності, а також для відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії чи для встановлення медичного діагнозу.

Це що стосується лікарських засобів. А от що таке медвироби, законодавець потурбувався встановити окремо і спеціально прописав визначення таких товарів у ст. 2 Закону про РРО. Отже, виробом медичного призначення для цілей застосування РРО є будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Таким чином,

з 01.01.2019 р. звільнення від РРО і РК не діє щодо суб’єктів господарювання, які продають лікарські засоби та медвироби

Більшість аптек, а також суб’єктів господарювання, які торгують медвиробами, і раніше застосовували РРО. Тому новація Закону № 2628 торкнулася тільки тих продавців, які до 01.01.2019 р. рятувалися від РРО за допомогою ст. 9 Закону про РРО.

Таким чином, Закон № 2628 виключив з числа РРО-«звільненців»:

— виробників ліків та медвиробів (п. 1 ст. 9 Закону про РРО);

— єдиноподатників, які торгують ліками та медвиробами (п. 6 ст. 9 Закону про РРО, п. 296.10 ПКУ).

Також згідно зі ст. 9 Закону про РРО без РРО не можуть торгувати лікарськими засобами та виробами медичного призначення фізичні особи на ринках і суб’єкти господарювання, що здійснюють продаж у кіосках, з лотків та розносок друкарської продукції. Але зазначимо, що такі особи і з РРО продавати ліки не зможуть.

Нагадаємо: торгівля ліками — це діяльність, що ліцензується (п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону № 222), яка в загальному випадку здійснюється тільки через аптеки й аптечні склади (пп. 103, 156 Ліцензійних умов № 929). Виняток тут становить хіба що торгівля ліками в селах через фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські та дільничні лікарні, амбулаторії (п. 158 Ліцензійних умов № 929).

Таким чином, ані фізособи (п. 9 ст. 9 Закону про РРО), ані торговці друкарською продукцією в кіосках, з лотків та розносок (п. 10 ст. 9 Закону про РРО) ліками за жодних обставин торгувати не можуть. Тому зміни, внесені Законом № 2628, можуть стосуватися цих суб’єктів тільки в частині продажу медвиробів (у розумінні ст. 2 Закону про РРО). Але застосовувати РРО при продажу цих виробів зобов’язані будуть тільки торговці, названі в п. 10 ст. 9 Закону про РРО, оскільки на фізичних осіб дія цього Закону не поширюється.

За аналогією з продажем ТСПТ, можна стверджувати, що у виробників ліків і медвиробів РРО-свобода зникає тільки щодо операцій з їх продажу, а у ФОП на єдиному податку — щодо всіх розрахункових операцій.

Оскільки виробників лікарських засобів та медвиробів за визначенням не так багато, переважно «медична» РРО-новація торкнулася ФОП-єдиноподатників. Вони, торгуючи ліками та медвиробами, після 01.01.2019 р. зобов’язані застосовувати РРО. Причому незалежно від того, на якій групі вони працюють і який обсяг доходу мають.

Часткова РРО-свобода (без РРО, але з РК)

Відповідно до ст. 10 Закону про РРО КМУ визначає перелік видів діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при здійсненні яких розрахункові операції дозволяється проводити без РРО, але з використанням РК і КОРО.

Відразу звертаємо увагу: наказ № 773* надає підстави з 01.10.2018 р. відмовитися від ведення КОРО. Але це стосується тільки КОРО, зареєстрованих на РРО. Ті ж суб’єкти господарювання, про яких ми зараз говоритимемо, ведуть КОРО на господарську одиницю замість РРО. Тому вони зобов’язані це робити, як і раніше.

* Наш коментар до наказу № 773 читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 85, с. 2.

Випадки, коли замість РРО можна застосовувати КОРО і РК, установлені в Переліку № 1336 (див. табл. 1.2 на с. 12). При цьому для деяких із них п. 2 постанови № 1336 встановлює граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, до досягнення якого можна замінювати РРО на РК з КОРО. Якщо суб’єкт господарювання перевищив установлену межу, він зобов’язаний здійснювати розрахунки з використанням РРО.

Причому така межа, на думку фіскалів, повинна дотримуватися не лише для календарного року, але й для будь-якого іншого 12-місячного періоду (див. підкатегорію 109.04 БЗ). Хоча цей висновок є спірним.

Також зауважте: згідно з п. 21 постанови № 1336 дія Переліку № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами. Тому в разі продажу таких товарів замінити РРО на РК з КОРО не вийде.

Таблиця 1.2. Застосування РК і КОРО замість РРО

№ з/п

Вид діяльності

Норма Переліку № 1336

Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій

1

Роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється ФОП-єдиноподатниками

П. 1

Для цілей застосування цієї норми до продовольчих товарів належать товари, що є харчовими продуктами в натуральному або переробленому вигляді, призначеними для використання людиною в якості їжі, бутильована питна вода, алкогольна продукція (у тому числі пиво), безалкогольні напої, жувальна гумка, а також біологічно активні добавки (підкатегорія 109.01 БЗ).

Водночас зазначимо: п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ для ФОП-єдиноподатників установлено повне звільнення і від РРО, і від РК за умови, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн. Якщо ж зазначена межа буде перевищена, замінити РРО на РК при торгівлі продовольчими товарами підприємці-єдиноподатники груп 2 і 3 не зможуть. Це прямо прописано в п. 2 постанови № 1336. У зв’язку із цим нехай вас не вводить в оману, що фіскали подекуди по-старому дозволяють замінювати РРО на РК з КОРО навіть після перевищення такими особами мільйонної межі (див. лист ДФСУ від 22.11.2018 р. № 4920/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК).

Крім того, нагадаємо: дія Переліку № 1336 не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами. Тому фіскали наполягали на тому, що єдиноподатник, який торгує, наприклад, пивом, у будь-якому разі зобов’язаний застосовувати РРО (детальніше див. на с. 8).

2

Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень

П. 2

500 тис. грн.*

3

Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу)

П. 3

500 тис. грн.*

4

Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільгоспвиробниками, які використовують продукцію власного виробництва

П. 4

250 тис. грн.**

5

Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств Українського товариства сліпих та Українського товариства глухих

П. 5

500 тис. грн.*

6

Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів та містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл

П. 6

500 тис. грн.*

7

Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села

П. 7

250 тис. грн.**

8

Продаж товарів (за переліком, визначеним КМУ) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв’язку в селах

П. 8

Зазначимо, що КМУ з червня минулого року так і не виконав свого обов’язку зі складання переліку таких товарів. При цьому Перелік № 590, затверджений наказом Мінінфраструктури, формально вже не діє.

9

Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв’язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообороту і відсутній продаж підакцизних товарів

П. 9

10

Продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в електротранспорті, на морських і річкових суднах

П. 10

Фіскали наголошують, що зазначене звільнення не поширюється на продаж у касах транспортних карток і електронних квитків. На їхню думку, в цьому випадку РРО застосовується у загальному порядку (див. лист ДФСУ від 08.02.2019 р. № 441/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

11

Надання побутових послуг:

— на території села;

— підприємцями (окрім єдиноподатників), які не використовують найману працю, з: ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен; ремонту і складання меблів; прибирання квартир; догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку; фотографування; ремонту квартир; приготування їжі; прання білизни; хімчистки; ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів

П. 11

12

Надання послуг бібліотеками

П. 13

500 тис. грн.*

13

Продаж предметів релігійно-обрядової атрибутики та надання обрядових послуг релігійними організаціями

П. 14

500 тис. грн.*

14

Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому та повітряному транспорті за переліком, установленим КМУ

П. 15

Зазначимо, що КМУ з червня минулого року так і не виконав свій обов’язок зі складання такого переліку. При цьому Перелік № 105, затверджений наказом Мінтрансу, формально вже не діє.

15

Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу

П. 17

500 тис. грн.*

16

Приймання від населення вторсировини (крім металобрухту)

П. 19

17

Страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»)

П. 20

18

Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків удома у замовників

П. 21

19

Торгівля, громадське харчування і надання послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл та селищ міського типу, яким надано статус гірських

П. 22

500 тис. грн.*

20

Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, та медичне обслуговування вдома у замовника

П. 23

500 тис. грн.*

21

Послуги з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які провадяться в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні й екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності

П. 24

22

Надання послуг:

— з видачі дозволів на право здійснення любительського і спортивного рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів та на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка);

— з газопостачання, водопостачання, водовідведення і теплопостачання в селах за умови проведення розрахунків удома у споживача

П. 25

23

Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок та ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах

П. 26

24

Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-закупівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників

П. 27

500 тис. грн.*

* 500-тисячний граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій застосовують з розрахунку на одного суб’єкта господарської діяльності.

** 250-тисячний граничний розмір річного обігу застосовують з розрахунку на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів / надання послуг).

Майте на увазі: при перевищенні граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкти господарювання протягом місяця з дати перевищення повинні перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО (п. 2 додатка до постанови КМУ від 07.02.2001 р. № 121).

1.3. РРО в інтернет-магазинах

Минуло вже декілька років, відколи законодавець зобов’язав інтернет-магазини нарівні з усіма застосовувати РРО під час здійснення ними розрахункових операцій. При цьому ясності в цьому питанні як не було, так і немає. Тому давайте ще раз спробуємо розібратися в цій темі.

Як випливає з п. 2 ст. 3 Закону про РРО, суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), в обов’язковому порядку повинні видавати особі, яка отримує або повертає товар (отримує послугу або відмовляється від неї), включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Проте в окремих випадках інтернет-магазинам можна уникнути цієї РРО-повинності. Про це — далі.

Коли РРО інтернет-магазину не потрібен

Передусім уникнути необхідності застосовувати РРО суб’єкти інтернет-торгівлі можуть у разі здійснення покупцями оплати через банківські установи. Це підтверджують і фіскали, зокрема, в листі ДФСУ від 14.02.2019 р. № 541/6/99-99-13-01-03-15/ІПК, а також у листах ГУ ДФС у Рівненській області від 09.02.2016 р. № 17/14з/17-00-17-01, ГУ ДФС у Полтавській обл. від 06.06.2017 р. № 474/ІПК/16-31-14-04-20 та від 07.06.2017 р. № 497/ІПК/16-31-14-04-20 і ГУ ДФС в Одеській обл. від 29.03.2018 р. № 1278/ІПК/15-32-14-06-11. До таких випадків належать:

1) перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток;

2) внесення покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця через касу банку;

3) перерахування сторонньою службою доставки, поштового зв’язку або транспортного експедирування грошових коштів, отриманих від покупця, на поточний рахунок продавця;

4) здійснення покупцем оплати з використанням платіжної картки не через сайт інтернет-магазину. Тут мається на увазі випадок, коли безпосередньо на сайті інтернет-магазину немає кнопки «Оплатити» і покупець здійснює оплату, звертаючись до послуг інтернет-банкінгу (наприклад, Приват24 або Ощад 24/7), або йде зі своєю карткою до банку і там переказує з неї гроші на оплату замовленого товару (послуги) на підставі виписаного продавцем рахунку-фактури.

В останньому випадку можна заперечити: розрахунки в безготівковій формі з використанням платіжних карток вимагають застосування РРО згідно зі ст. 3 Закону про РРО. Проте, на нашу думку, платіж карткою через банк/інтернет-банкінг по суті є звичайною банківською операцією з переказу безготівкових коштів. Картка в цьому випадку, грубо кажучи, виконує роль інструмента для доступу покупця до його рахунку в банку. Інтернет-магазин з такою карткою «контакту» не має. Отже, застосування РРО така операція не вимагає.

Проте в листах ДФСУ від 11.07.2017 р. № 1129/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, ГУ ДФС у Харківській обл. від 28.12.2018 р. № 5448/ІПК/20-40-14-10-18, а також у підкатегоріях 109.02 та 109.06 БЗ

фіскали вимагають використовувати РРО при будь-яких розрахунках, здійснених із застосуванням платіжних карток (Visa, MasterCard та ін.)

Виняток роблять тільки щодо:

— інформаційно-консультаційних послуг;

— нематеріальних товарів, отримання яких відбувається за допомогою Інтернету на комп’ютер (наприклад, електронних книг, аудіо- та відеозаписів, комп’ютерних програм і додаткових опцій до них тощо).

При реалізації таких товарів і послуг фіскали дозволяють РРО не застосовувати (див. листи ГУ ДФС у Харківській обл. від 14.02.2018 р. № 619/ІПК/20-40-14-10-16 та від 29.03.2018 р. № 1277/ІПК/20-40-14-10-19, підкатегорію 109.02 БЗ). Мотивують це тим, що в такому разі не визначено місце розрахунків.

Крім того, на нашу думку, не використовувати РРО інтернет-торговці можуть у тому випадку, якщо покупці здійснюють оплату через ПТКС, що приймають готівкові кошти і платіжні картки. Причому якщо такі пристрої належать банківським установам, то вони взагалі не потребують РРО, оскільки діє звільнення, встановлене п. 2 ст. 9 Закону про РРО (див. с. 5). Якщо ж ПТКС належать комерційним агентам банків або фінансовим установам, що мають ліцензію НБУ на переказ грошових коштів, то фіскалізація таких пристроїв — обов’язок таких фінансових посередників (див. підкатегорію 109.02 БЗ).

А що про це говорять податківці?

Тривалий час податківці наполягали на тому, що при використанні ПТКС продавець товару зобов’язаний видавати покупцю чек РРО (див., наприклад, листи ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 і від 19.11.2015 р. № 42704/7/99-99-22-07-03-17).

Проте, на щастя, крига скресла і податківці погодилися, що інтернет-торговець може працювати без РРО, якщо ПТКС належить банку (див. лист ДФСУ від 31.10.2017 р. № 2453/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). До речі, незважаючи на те, що в листі йдеться тільки про ті ПТКС, які знаходяться безпосередньо в приміщенні банку, насправді, місце їх розташування ролі не відіграє.

Так само, на наш погляд, слід підходити і до ситуації, коли ПТКС належить не банку, а комерційному агентові або небанківській фінустанові. Адже продавець товару отримує грошові кошти в безготівковій формі. З готівковими коштами або платіжними картками, які покупець використовує при перерахуванні грошових коштів через ПТКС, інтернет-торговець справи не має. І належність ПТКС (банківський він чи якогось стороннього комерційного агента) не важлива. Інша річ, якщо б ПТКС належав самому інтернет-торговцю (що вкрай малоймовірно). Тоді, звичайно, від РРО не відкрутитися.

Водночас на місцях в окремих консультаціях фіскали продовжують гнути стару лінію, стверджуючи, що при використанні в розрахунках будь-яких ПТКС продавець товару зобов’язаний видати чек РРО (див., наприклад, листи ГУ ДФС у Харківській обл. від 28.12.2018 р. № 5448/ІПК/20-40-14-10-18, ГУ ДФС у м. Києві від 28.12.2018 р. № 5459/ІПК/26-15-14-09-01-15).

В інших роз’ясненнях (див. листи ДФСУ від 04.01.2019 р. № 31/С/99-99-13-01-02-14/ІПК, ГУ ДФС у Київській обл. від 28.03.2018 р. № 1265/ІПК/10-36-14-06-16) вони уточнюють, що такий обов’язок виникає при оплаті через ПТКС, що належать суб’єктові господарювання. При цьому не зовсім зрозуміло, яких саме суб’єктів господарювання податківці мали на увазі — самого торговця чи стороннього комерційного агента банку (фінансову установу).

Уникнути РРО-повинності інтернет-магазини можуть також при здійсненні розрахунків електронними грошима. Адже платежі із застосуванням електронних грошей не можна класифікувати ні як готівкові, ні як безготівкові. А отже, тим інтернет-магазинам, які приймають електронні гроші в оплату за свої товари (роботи, послуги), РРО ні до чого.

Але попереджаємо: фіскали можуть угледіти протилежний висновок у ст. 2 Закону про РРО. Річ у тому, що згідно із цією статтею розрахунковою операцією є «приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо». Не виключено, що фіскали спробують дивитися на електронні гроші як на замінники стандартних грошових одиниць, які ховаються під словом «тощо». Поки що свою думку із цього приводу вони не висловили. Якщо ви — обережний інтернет-торговець і вирішили використовувати РРО при розрахунках електронними грошима, знайте: вибивати чек вам потрібно на момент надходження електронних грошей в електронний гаманець інтернет-магазину.

Також ніхто не скасовував можливість зареєструвати інтернет-магазин на ФОП-єдиноподатника груп 2 — 4. Тоді не використовувати РРО можна при дотриманні умов, установлених п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ (див. с. 8).

Якщо жоден зі способів здійснення розрахунків, наведений вище, вам не підходить, доведеться використовувати РРО. Ось тільки механізм реалізації цієї вимоги до кінця не врегульований. Передусім виникає запитання: як і коли передати покупцеві розрахунковий документ? Адже частенько при інтернет-продажах фізичного контакту між покупцем і продавцем товарів не відбувається, а момент передання товару і момент його оплати розділені в часі. При цьому документ видати все одно потрібно на виконання вимог п. 2 ст. 3 Закону про РРО.

Порядок видачі розрахункового документа інтернет-магазином залежатиме від того, як здійснюється отримання товару та його оплата. Розглянемо такі ситуації:

1) оплата в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток;

2) оплата при отриманні товару:

— в офісі продавця;

— через кур’єра;

— через «Укрпошту» або службу доставки (післяплатою).

Оплата в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток

Як ми вже говорили, не в усіх випадках оплати з використанням платіжної картки інтернет-продавцеві потрібен РРО. Якщо покупець оплачує товар (послугу) з використанням платіжної картки, але не через сайт інтернет-магазину, а через послуги інтернет-банкінгу (наприклад, Приват24), то РРО не потрібен. Хоча фіскали в підкатегорії 109.02 БЗ стверджують зворотне.

Така ж ситуація при здійсненні покупцем оплати за допомогою платіжної картки через ПТКС. На наш погляд, у цьому випадку інтернет-торговець застосовувати РРО не зобов’язаний (див. с. 16).

Зовсім інша річ, коли розрахунки за допомогою картки здійснюються на сайті інтернет-магазину через кнопку «Оплатити» (інтернет-еквайринг). РРО-обов’язок тут працює «на повну». Цей спосіб оплати практично не відрізняється від того, якби розрахунок карткою відбувався через POS-термінал у вашому офісі. Тільки платіжний термінал у цьому випадку віртуальний, а управлятися з ним вам допомагають фінансові посередники (Portmone.com, Liqpay та ін.). Про те, що в такому разі РРО-повинності не уникнути, зазначають і фіскали в листах ДФСУ від 23.05.2016 р. № 5295/К/99-99-22-07-03-14 та від 09.10.2018 р. № 4367/Я/99-99-08-02-01-14/ІПК, а також у підкатегорії 109.02 БЗ.

Вибивати чек РРО у разі здійснення розрахунків на сайті інтернет-магазину було б логічно при отриманні від еквайєра позитивного результату авторизації, тобто коли приходить підтвердження платежу банком — емітентом платіжної картки покупця. Але на практиці зробити це складно, адже для цього потрібно постійно відстежувати надходження такої інформації.

У листі ГУ ДФС у Харківській обл. від 26.05.2017 р. № 387/ІПК/20-40-14-10-17 податківці констатують, що це питання законодавчо не врегульоване. І пропонують проводити розрахункові операції через РРО після зарахування коштів у розмірі отриманої оплати на підставі виписки фінансової установи. Тобто торговця не обмежили в часі, протягом якого він може перевірити надходження коштів на рахунок.

Але при цьому слід пам’ятати, що розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через Інтернет видають при безпосередній передачі таких товарів покупцю (див. листи ДФСУ від 01.12.2017 р. № 2782/С/99-99-14-05-01-14/ІПК, підкатегорію 109.02 БЗ). Спосіб доставки при цьому значення не має. Наприклад, чек може бути вкладений у посилку, переданий через кур’єра або безпосередньо в руки покупцеві при самовивезенні.

Якщо ж через Інтернет оплачено товар, який не потребує контакту продавця і покупця, щоб передати його з рук у руки (тобто будь-який «цифровий» товар), то видавати чек РРО такому покупцю не потрібно. А пробивати його потрібно? Ні. Адже місце розрахунків у такому разі не визначене. На це вказують фіскали у вже згаданих нами листах ГУ ДФС у Харківській обл. від 14.02.2018 р. № 619/ІПК/20-40-14-10-16 і від 29.03.2018 р. № 1277/ІПК/20-40-14-10-1 та в підкатегорії 109.02 БЗ.

Від інтернет-еквайрингу слід відрізняти оплату через платіжні системи (наприклад, FORPOST). На думку податківців, у разі такої оплати (див., зокрема, лист ДФСУ від 27.05.2016 р. № 5586/Н/99-99-14-05-01-14), інтернет-торговець зобов’язаний видати покупцеві чек РРО. Проте ми із цим не згодні. Річ у тому, що при отриманні оплати через платіжну систему FORPOST інтернет-магазин не приймає від покупця ні готівкових коштів, ні платіжних карток (платіжних чеків, жетонів тощо). Їх приймає платіжна організація (фінансовий посередник) від свого імені. У свою чергу, інтернет-магазин отримує безготівкові грошові кошти на свій поточний рахунок. Тому розрахункова операція в розумінні Закону про РРО в інтернет-магазину відсутня. А отже, й обов’язку застосування РРО в цьому випадку немає. Детальніше свою позицію ми викладали в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 44, с. 24.

Оплата в офісі продавця при самовивезенні товару

Це, мабуть, найпростіший з наведених нами варіантів.

Виконуючи вимоги п. 2 ст. 3 Закону об РРО, розрахунковий документ видають безпосередньо при отриманні товару. Тобто продавець застосовує РРО при отриманні оплати за товар і тут же передає розрахунковий документ покупцеві разом з таким товаром. При цьому не важливо, в якій формі здійснюється оплата — у готівковій чи безготівковій (через POS-термінал).

Нагадаємо: підприємство-продавець може уникнути застосування РРО у разі, якщо воно продає продукцію власного виробництва (крім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та медвиробів), його основна діяльність — не торгівля й не громадське харчування і покупець вносить оплату до каси такого підприємства (див. с. 6). Проте в інтернет-торгівлі це не дуже поширено.

Також РРО не буде потрібен інтернет-торговцю, який зареєстрований як ФОП-єдиноподатник при дотриманні умов, установлених п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ (див. с. 8).

Оплата при отриманні товару через кур’єра

У цьому випадку, щоб виконати вимоги п. 2 ст. 3 Закону про РРО, розрахунковий документ покупцю повинен видати кур’єр при передачі йому товару. В ідеалі потрібно, щоб такий кур’єр мав при собі портативний РРО. У такому разі він може його застосувати одночасно з отриманням грошових коштів від покупця. Тоді буде дотримано правило п. 5 розд. ІІІ Порядку № 547-1, згідно з яким реєстрація продажу товарів через РРО здійснюється одночасно з розрахунковою операцією.

Тобто при отриманні оплати від покупця кур’єр виб’є чек за допомогою портативного РРО і тут же передасть його покупцю разом із товаром. Така ситуація дуже схожа на самовивезення. Відмінність лише в тому, що при самовивезенні передання товару відбувається на території продавця, а при доставці кур’єром — на території покупця.

Зверніть увагу: якщо доставка товару здійснюється власною кур’єрською службою, то РРО реєструють на загальних підставах за адресою розміщення інтернет-магазину або на транспортний засіб, яким здійснюється доставка (див. листи ДФСУ від 14.09.2017 р. № 1961/6/99-99-14-05-01-15/ІПК і від 09.10.2018 р. № 4367/Я/99-99-08-02-01-14/ІПК, а також підкатегорію 109.06 БЗ).

Якщо ж для доставки товару залучають сторонню кур’єрську службу і безпосередньо вона приймає готівкові кошти від покупця та зараховує їх на банківський рахунок торговця, то останній має справу з безготівковими розрахунками, тобто РРО йому не потрібен.

Оплата післяплатою

Оплату післяплатою можуть здійснювати при доставці товару через «Укрпошту» або службу доставки. При такому варіанті оплати покупець передає грошові кошти не безпосередньо продавцю, а свого роду посереднику — пошті або службі доставки. А той, у свою чергу, передає (переказує) або перераховує таку оплату продавцеві.

Якщо посередник перераховує грошові кошти безпосередньо на банківський рахунок продавця, то все просто. Тут мають місце безготівкові розрахунки, а отже, у такому разі РРО не потрібен. Проте при такому способі розрахунків з метою виконання вимог п. 11 ст. 8 Закону № 1023 продавець разом з товаром повинен передати покупцю розрахунковий документ (не чек РРО), що засвідчує факт покупки, з відміткою про дату продажу. Це може бути накладна або товарний чек.

Але якщо пошта або служба доставки передасть готівку продавцю безпосередньо в руки або поштовим переказом, то без РРО не обійтися. Нагадують про це й податківці в підкатегорії 109.02 БЗ. Причому, на наш погляд, у такому разі можна при переданні товару поштою (або службою доставки) разом із товаром вкласти не чек РРО, а інший документ, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів (накладну тощо). А чек РРО вибивати тільки тоді, коли готівка надійде продавцеві. Проте як при цьому виконати вимогу про видачу покупцеві саме фіскального чека (і чи потрібно її виконувати взагалі), залишається загадкою.

Вважаємо, ви вже розібралися, чи потрібно вам використовувати РРО. Якщо потрібно, давайте розглянемо, як його обрати.

висновки

  • РРО не використовують, якщо суб’єкт господарювання здійснює розрахунки в безготівковій формі через банківські установи.
  • РРО не застосовують у виняткових випадках, наведених у ст. 9 Закону про РРО, а також у випадках, зазначених у Переліку № 1336, коли замість РРО використовують РК і КОРО.
  • Інтернет-торговці при здійсненні розрахункових операцій зобов’язані застосовувати РРО в загальному порядку.
  • Починаючи з 01.01.2019 р. з переліку РРО-звільнених виключені продавці лікарських засобів і медвиробів (включаючи виробників і ФОП-єдиноподатників з доходом менше 1 млн грн.).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі