Теми статей
Обрати теми

Сплата нерезиденту карткою працівника

Павленко Олексій, податковий експерт
Читач звернувсь до нас із такою ситуацією. Якщо директор сплатить з власної платіжної картки нерезиденту за виключну ліцензію на виробництво певного товару (або за інший товар) для підприємства, чи буде тут порушення валютного законодавства? Чи буде податок з нерезидента та ПДВ? Та чи можна потім компенсувати директору таку суму через підзвіт? Шукаємо відповіді.

Закон про валюту (див. ч. 2 ст. 1) використовує термін «товар» у значенні, наведеному в Законі про ЗЕД. А останній відносить до товарів, окрім продукції (інших видів ТМЦ), також і права інтелектуальної власності (тобто й ліцензії), і навіть — роботи-послуги. Для цілей легітимності валютних розрахунків оперуємо цим загальним терміном «товар», а для цілей валютного нагляду вже важливо, придбавалися ліцензія (нематеріальні права) чи ТМЦ. А от для податків — своя «терміно-кухня» (з ПКУ).

Законність платежу

Прямої заборони на здійснення такої операції (оплати нерезиденту з картки фізичної особи — резидента за юрособу-резидента) ми у валютних НБУ-нормативах не знайшли. Але є деяке побоювання, що хтось тут може угледіти порушення загальних правил розрахунків між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями. Адже в такому випадку сплата за ЗЕД-договором, хоча й здійснюється з банківського (карткового) рахунку (як цього вимагає п. 16 Положення № 5), але з рахунку не юрособи, а фізособи…

Водночас згідно з п.п. 2 п. 118 Положення № 5 за поточними інвалютними рахунками фізосіб-резидентів дозволяється переказ іноземної валюти за межі України, і при цьому чітких заборон щодо сплати боргу за третіх осіб (у тому числі юр-) НБУ-нормативи не містять...

Нагадаємо, що п.п. 2 п. 109 Положення № 5 дозволяє юрособам та ФОП розраховуватись карткою за одним ЗЕД-договором в один операційний день, на суму, що не перевищує еквівалент 400000 грн (близько 14800 дол США за курсом НБУ на дату написання статті).

Для фізособ такого обмеження не встановлено*, але оскільки тут фізособа сплачуватиме за юрособу (і, можливо, від її імені), то краще суму 400 тис. грн не перевищувати.

* До речі, і під електронні ліміти НБУ («Е-ліміти») для переказів за кордон така операція не підпадає, хоча в нас і є сумніви щодо порушення тут загальних правил ЗЕД-розрахунків…

Якщо ви вдастеся до такої транзакції, пам’ятайте, що тут багато залежатиме від трактування фіскалами законності такого платежу…

Валютний нагляд, Підзвіт

По-перше, нагадаємо, що з 28 квітня ц. р. підвищено зі 150 до 400 тис. грн (в інвалютному еквіваленті) суми заборгованостей, на які банківський валютний нагляд (обмеження «365 днів» для ЗЕД-розрахунків) не поширюється, але за винятком випадків дроблення операцій (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 30, с. 12).

По-друге, якщо сплачена нерезу сума перевищує екв. 400 тис. грн, але за договором оплачувались нематеріальні права (ліцензія тощо) або якісь роботи/послуги**, то на такі заборгованості валютний нагляд не поширюється (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 40, с. 5).

** Окрім транспортних та страхових послуг…

Проблеми можливі у випадку передоплати нерезиденту за ТМЦ вартістю більше екв. 400 тис. грн. Тоді треба ввезти в Україну (задекларувати) товар не пізніше ніж за 365 днів з дати оплати. Якщо банку невідомо, що оплата була за підприємство, бажано надати в банк документальні докази цього. Оскільки ввізна МД напевно буде на підприємство, то повідомлення, що оплата була саме за цим договором, важливе, щоб банк контролював цю операцію саме щодо підприємства, а не фізособи. І щоб згідно з МД зняв цю операцію з нагляду…

Підзвіт. Вважаємо, підприємство має право компенсувати працівнику гривневу вартість такої оплати згідно з поданим авансовим звітом.

Але тут важливо мати доказову базу, що працівник діяв саме від імені підприємства і за його дорученням

Тобто щоб договір з нерезидентом був укладений саме від імені підприємства, у платіжних документах (або в актах, документах на товар) було зазначено, що оплата була саме за підприємство згідно з договором (інвойсом). Також важливо, і щоб усі інші (у тому числі первинні) документи (як-то: ліцензія, акти, товаросупровідні документи) були оформлені нерезидентом саме на підприємство. Інакше фіскали стверджуватимуть, що підприємство це придбало у працівника (а не у нереза), й наполягатимуть на відповідному оподаткуванні (ПДФО та ВЗ).

Оподаткування

Податок з нерезидента. Буквально (див. п.п. 141.4.2 ПКУ) утримувати цей податок повинні всі резиденти — цей термін охоплює і звичайних фізосіб. Але їх не внесли в число платників податку на прибуток, там із «фіз-» є тільки ФОПи (див. нову редакцію п. 133.1 ПКУ).

Згідно з п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ доходи у вигляді компенсації нерезиденту вартості товарів/робіт/послуг потрапили у винятки з оподаткованих. Щоправда, окрім тих видів доходів, які прямо згадані в нормах п. 141.4 ПКУ як оподатковувані***. Якщо виплата нерезу оподатковується, то краще підприємству сплатити цей податок, адже фізособа діяла від імені підприємства. А от фізособа за таке неутримання податку не карається.

*** Оскільки платіж за виключну ліцензію не є роялті (див. п.п. 14.1.225 ПКУ), то такий платіж (як оплата за товар) теж не повинен оподатковуватись податком з нерезидентів.

ПДВ. У разі придбання ТМЦ може бути «стандартне» оподаткування імпортним ПДВ. У разі придбання послуг усе залежатиме від місця їх постачання за ст. 186 ПКУ. І якщо згідно з цією статтею місцем постачання буде територія України, то підприємству треба буде нарахувати ПДВ з послуг нерезидента. До речі, у разі придбання у нерезидента виключної ліцензії місцем постачання згідно з п.п. «а» п. 186.3 ПКУ буде територія України. І доведеться вартість ліцензії оподаткувати ПДВ, незважаючи на те, що платила фізособа. Адже вона робить це від імені та за дорученням підприємства. Тому ПЗ з ПДВ підприємству потрібно буде нарахувати за першою з подій: або за датою оплати фізособою нерезу, або за датою отримання послуг (ліцензії).

ПДФО. Якщо фізособа діяла від імені підприємства, питань з оподаткуванням суми, сплаченої за авансовим звітом, бути не повинно.

Штрафи

За Законом про валюту штрафи застосовуються тільки до юросіб. А застосовувати до фізособи адмінштраф за «незаконне використання валютних цінностей як засобу платежу» за ст. 162 КУпАП, вважаємо, не можна. Адже використання інвалюти як засобу платежу на користь нерезів не заборонено. А про порушення саме правил проведення розрахунків у цій статті не йдеться.

Що ж стосується юрособи, то не виключаємо, що фіскали спробують застосувати до неї та до її посадових осіб санкції за ст. 14 Закону про валюту та за ст. 1621 КУпАП відповідно. Але (!) якщо вони зможуть довести тут порушення правил валютних розрахунків і що його вчинила саме юр-, а не фізособа…

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі