Копійчані борги-залишки: як списати?

Як бути з боргами-залишками?

Не потрібно пояснювати, що за загальним правилом списати заборгованість у бухобліку, що утворилася на рахунках розрахунків з контрагентами (36, 37, 63, 68), можна, тільки коли така заборгованість по суті стає безнадійною (не відповідає визначенню активу або зобов’язання). Причому жодних винятків за сумами для цього не встановлено! Так, нагадаємо:

1) у частині дебіторської заборгованості (36, 37) безнадійною визнають поточну дебіторку, щодо якої існує упевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

У разі відповідності хоча б одному критерію така дебіторка підлягає списанню, оскільки вона перестає відповідати критеріям визнання активом згідно з п. 5 П(С)БО 10. Списують визнану безнадійною дебіторку (п. 11 П(С)БО 10):

— під яку створений резерв сумнівних боргів (РСБ), — за рахунок суми такого резерву;

— під яку РСБ не створюється (чи суми РСБ бракує), — до складу інших операційних витрат;

2) у частині кредиторської заборгованості (63, 68) списують зобов’язання підприємства, якщо на дату балансу вони не підлягають погашенню. У такому разі сума кредиторки включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11). Зазвичай упевнено можна говорити про непогашення кредиторки, якщо минув строк позовної давності або кредитор ліквідований* без правонаступника.

* На наш погляд, залізною підставою для визнання безнадійної ліквідаційної заборгованості та її списання буде повідомлення від кредитора/ліквідатора про те, що претензій щодо боргу до боржника немає (детальніше читайте в «Податки & бухоблік», 2019, № 36, с. 16).

Для списання доведеться:

— провести інвентаризацію дебіторської заборгованості і зобов’язань;

— зібрати документи, що підтверджують закінчення строку позовної давності або нереальність стягнення боргу;

— обґрунтувати виникнення таких боргів і необхідність їх списання. А після списання дебіторської заборгованості ще й обліковувати її на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом 3 років із моменту списання. Ось такі правила!

У нашому випадку підприємство має справу з копійчаними залишками на рахунках розрахунків з контрагентами (36, 37, 63, 68). Так-так, це цілком можливо! Адже на відміну від готівкових розрахунків, юридичні та фізичні особи під час здійснення безготівкових розрахунків округлення (за рахунок зв’язки з вилученням з обігу 1, 2 і 5-копійчаних монет) не проводять.

Важливий момент: підприємство упевнено, що погашатися такі копійчані залишки дебіторської/кредиторської заборгованості, судячи із ситуації, що склалася, однозначно не будуть.

Копійчані залишки за дебіторкою

Щоб списати копійчані залишки за дебіторкою, що утворилися в процесі розрахунків із контрагентами, чекати 3 роки (закінчення строку позовної давності) не потрібно.

За дебіторкою можна скористатися власним профсудженням і списати завислі копійчані залишки, обґрунтувавши таке списання тим, що боржники повертати копійки не мають наміру. Як аргумент щодо неповернення копійок — витрати, необхідні для їх погашення (наприклад, комісія банку тощо), економічно недоцільні, оскільки в рази перевищують саму копійчану заборгованість. Для цього комісія (відповідальний працівник) складає документ, в якому описує причини списання копійчаних залишків за дебіторкою, і передає на затвердження керівникові підприємства.

Тільки-но керівник схвалить таке списання, копійчані залишки такої безнадійної дебіторки списуйте прямо до складу інших операційних витрат (Дт 944 — Кт 36, 37), якщо не створювали РСБ. Щоправда, списану суму не забудьте відправити на позабаланс за дебетом субрахунку 071, де її доведеться обліковувати не менше 3 років із дати списання. І тільки із закінченням цього строку остаточно можна буде списати її із позабалансу.

Копійчані залишки за кредиторкою

Зі списанням кредиторки проблемніше: П(С)БО не дають підстав для її списання за бажанням / упевненості в непогашенні. Щоб кредиторка вважалася такою, що не підлягає погашенню, повинні минути щонайменше 3 роки строку позовної давності.

Водночас якщо списати копійчані залишки за кредиторкою до доходів уже зараз, що підприємству за це буде? Схоже, що нічого.

Слабка ланка — податковоприбутковий облік. Адже не виключено, що податківці стануть говорити: доходи відображено не в тому періоді і, відповідно, невчасно вплинули на бухгалтерський фінрезультат — об’єкт оподаткування для податку на прибуток. Проте напевно в періоді списання кредиторки за зайві доходи вони вже точно не оштрафують, а ось коли після 3 років настане період їх відображення, податківці, можливо, й не згадають про ці копійки.

Зрозуміло, ідеальний варіант для списання — від кожного контрагента-кредитора отримати Акт звірки розрахунків з прощенням боргу на суму завислих копійок. І підтвердивши таким чином прощення боргу від кожного кредитора, спокійно списати копійчані залишки на субрахунок 717 у кореспонденції з Дт 63, 68 (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 49). Проте запитайте себе: чи виправдано стільки метушні з такого копійчаного питання?

Тож повернемося до простого шляху — списання копійчаних залишків за кредиторкою на підставі власного рішення. Йдучи таким шляхом свідомо на помилку, потрібно пам’ятати про викривлення фінзвітності.

Зауважте! Щоб фінансова звітність була достовірною, вона не повинна містити помилок і викривлень, які здатні вплинути на рішення її користувачів. Передусім вона не повинна містити суттєвих помилок.

Які помилки суттєві? Суттєвість облікової інформації задається як кількісними критеріями, так і якісними ознаками, значимими для її користувачів. Напевно, ваш наказ про облікову політику містить кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції.

Нагадаємо, ці критерії визначаються відповідними П(С)БО або МСФО та керівництвом підприємства (п. 3 розд. I НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Підходи до визначення критеріїв суттєвості інформації про госпоперації, події і статті фінансової звітності викладені в п. 2.20 Методрекомендацій № 635**. Там же наведені діапазони кількісних критеріїв суттєвості облікової інформації щодо окремих об’єктів обліку, запропоновані Мінфіном. Детальніше про суттєвість та її критерії читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 102, с. 18.

** Методрекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

Таким чином, суттєвою визнають помилку, яка вписалася у встановлені критерії суттєвості. А ось несуттєві помилки не позбавляють фінансову звітність статусу достовірної. Тобто якщо списання кредиторської заборгованості несуттєве, то ми можемо говорити, що фінзвітність не викривлена.

Тому дивіться: якщо копійчана кредиторка за всіма контрагентами у результаті складає незначну суму (як у вашому випадку — до 50 грн), то її списання в поточному періоді можна розцінювати як несуттєву помилку, яка викривлювати фінзвітність не буде. Фінзвітність цього періоду вважатиметься достовірною.

Щоправда, зауважте: П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» по суті вимагають виправляти абсолютно всі помилки, допущені у фінзвітності, у тому числі й несуттєві. Водночас при виправленні несуттєвих помилок повторного оприлюднення фінзвітності не вимагається (п. 20.3 П(С)БО 6, лист Мінфіну від 15.08.2016 р. № 31-11410-07/23-2644/2467).

Кредиторка за працівниками. Зауважте: не всю кредиторку з копійчаною сумою можна не роздумуючи списати. Недоторканними є завислі зобов’язання перед працівниками: (1) за заробітною платою; (2) за готівковою підзвітною сумою перед працівниками підприємства.

Намагайтеся не допускати появи такої кредиторки. Інакше роботодавцеві може загрожувати штраф за ст. 265 КЗпП, а посадовим особам — адмінвідповідальність, передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Податковий облік

Підприємство, будучи високодохідником, у податковому обліку рахує різниці. І тут потрібно розуміти, що при списанні у бухобліку завислих копійчаних залишків дебіторської заборгованості на нього чекає різниця, встановлена п.п. 139.2.1 ПКУ, у вигляді збільшення фінрезультату на суму витрат від списання у бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. А ось зменшуючої різниці, передбаченої п.п. 139.2.2 ПКУ, на суму списаної копійчаної дебіторської заборгованості не буде, оскільки вона не відповідає ознакам безнадійної за п.п. 14.1.11 ПКУ (ср. ).

При цьому, враховуючи, що декларація з податку на прибуток заповнюється в гривнях, підприємству доведеться в ряд. 2.1.3 додатка РI до декларації показати різницю, що збільшує фінрезультат, якщо сума списаної до витрат копійчаної дебіторки становить не менше 50 коп.

При списанні копійок за кредиторкою підприємство, незалежно від дохідності, у податковоприбутковому обліку керуються виключно правилами бухобліку. Жодних податковоприбуткових різниць при списанні кредиторки ПКУ не передбачає. З цим згодні й податківці (див. листи ДПСУ від 09.12.2019 р. № 1789/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і ДФСУ від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).