Висновок документа
Якщо розрахунок за товар (послугу) був здійснений через Інтернет з використанням банківської платіжної карти (БПК) та споживач відмовився, і місце здійснення розрахунків визначити неможливо, доставка була здійснена через відділення пошти, то повернення коштів проводять без РРО на картковий рахунок споживача, що був використаний при оплаті за товар
У листі, що коментується, начебто мала бути відповідь на запит щодо застосування РРО у разі повернення товару, оплату за який було проведено за безготівковим розрахунком із використанням БПК через POS-термінал. Тобто запитували про звичайний (не інтернет-) магазин і про традиційну (не дистанційну) торгівлю. Автори листа цілком слушно зауважили, що у такому разі РРО слід застосовувати як (1) при продажу товарів, так і (2) при їх поверненні.
Це означає, що в обох випадках продавець має видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми (чек РРО) на повну суму операції. Оце і вся премудрість (деталі — у «Податки & бухоблік», 2019, № 77, с. 17).
Додамо, що законодавство не визначає, у який спосіб (готівковий чи безготівковий) слід повертати кошти за товар, що повертається, якщо він був придбаний із використанням БПК. Хоча фіскали й упевнені в тому, що у такому разі повернення коштів має відбуватись без видачі готівки, тобто на розрахунковий рахунок покупця (БЗ 109.02). І все — ІПК, вважай, готова.
Однак у листі, що коментується, фіскали пішли далі. Вони розглянули ще й ситуацію, коли повертають кошти за товар, від якого споживач відмовився і який було попередньо оплачено карткою через мережу Інтернет. При цьому доставляли товар через відділення пошти.
Виявляється, у такому разі, на думку фіскалів, місце здійснення розрахунків визначити неможливо, тож повернення коштів проводять без використання РРО у безготівковій формі.
Висновок доволі цікавий з кількох причин.
По-перше, зовсім недавно (див. лист ДПСУ від 27.01.2020 р. № 301/6/99-00-05-04-01-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 18, с. 26) контролери наполягали на застосуванні РРО у відверто безРРОшній ситуації — а зараз дозволяють обійтися без РРО. Згадайте, тоді йшлося про повернення перевізником товару, який не прийнятий і не оплачений покупцем.
По-друге, а чи можна взагалі ситуацію, описану у листі, що коментується, називати поверненням товару? На нашу думку, тут маємо справу з поверненням авансу за неотриманий товар (ч. 2 ст. 693 ЦКУ). А ця операція, схоже, не вкладається у поняття розрахункової. Тож саме з цієї причини при поверненні авансу можна обійтися без РРО.
Проте (це вже по-третє) фіскали інакше аргументують дозвіл не застосовувати РРО. Вони говорять, що при поверненні коштів неможливо визначити місце здійснення розрахунків, яке вони, до речі, часто ототожнюють з фізичним контактом продавця та споживача (див., наприклад, листи ДПСУ від 08.04.2020 р. № 1454/6/99-00-05-04-01-06/ІПК, № 1452/6/99-00-05-04-01-06/ІПК). А за відсутності місця здійснення розрахунків РРО не потрібен. Однак за такої логіки наступним висновком має бути той, що РРО не потрібен і при оплаті товару через Інтернет із застосуванням БПК. Адже жодного фізичного контакту продавця та споживача немає ані при здійсненні останнім оплати, ані при отриманні ним оплаченого товару у поштовому відділенні. Та чи дочекаємося ми колись такого висновку?..
