Виправлення помилки

Заниження податку: орієнтир на період чи дату подання?

У контексті штрафної амністії не має жодної різниці, сам платник податків виявив помилку чи це зробили податківці при перевірці. Так, наслідки різні: у першому випадку можна відбутися невеликим самоштрафом згідно з п. 50.1 ПКУ, а в другому — не обійтися без істотнішого штрафу згідно з п. 123.1 ПКУ (інші негативні наслідки тут не обговорюємо). Але підхід має бути єдиним.

А отже, усі премудрощі, які ми описували в статті на с. 22, актуальні й тут.

Ще раз повторимося: момент заниження податку (тобто вчинення порушення) пов’язаний, швидше, не з конкретною датою, а з періодом, за який подається помилкова декларація. Тому якщо ви допустили помилку в деклараціях періоду, що амністується, то в майбутньому, при її виправленні, самоштрафу бути не повинно. Щоправда, при такому підході під амністію потрапить не так багато податків.

Альтернативний варіант тлумачення — відштовхуватися не від періодів, що припадають на весну 2020 року, а від дат подання декларацій із заниженою сумою податку: якщо вони припадають на період, що амністується, то самоштрафу бути не повинно. При цьому варіанті перелік податків, що амністуються, істотно розширюється.

І в тому, і в іншому випадку не має значення, коли ви виправите цю помилку — у періоді, що амністується, чи після: конструкція п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ говорить про те, що штрафу бути не повинно ніколи. Інша річ, що на практиці це може викликати нерозуміння з боку податківців, та і чи зможе ПЗ податківців прийняти уточненку без нарахування самоштрафу, теж питання.

На жаль, саме це питання з боку податківців поки що не вирішене.

Помилки попередніх періодів

А як бути, якщо помилка допущена в періодах до 1 березня, але платник податків виправляє її в періоді, що амністується? Наприклад, у квітні виявили заниження, скажімо, в декларації з податку на прибуток за 2018 рік.

Суворо кажучи, тут аргументи на користь незастосування самоштрафу знайти складно. Саме порушення було допущене до амністії, а п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ пов’язаний з вчиненням порушення, а не з незастосуванням штрафу взагалі. Тобто виправляючи зараз (у періоді з 1 березня по 31 травня) помилку минулих періодів, потрібно однозначно нараховувати і сплачувати самоштраф.

Але не забуватимемо й про інший бік самовиправлення. Послідовність дій при виправленні помилки загальновідома. Наприклад, якщо помилку виправляємо через уточнюючий розрахунок, то перед його поданням потрібно сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 3 відсотків від суми недоплати (абз. 4 п. 50.1 ПКУ).

А що буде, якщо цього не зробити? А ось це і є те саме порушення, яке вчинене в періоді, що амністується. І такі дії каратися не повинні.

Що це за покарання? Це штраф згідно з п. 120.2 ПКУ. Нагадаємо, він свідчить: невиконання платником податків вимог, передбачених абз. 3 — 5 п. 50.1 ПКУ, про умови самостійного внесення змін до податкової звітності призводить до накладення штрафу в розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати).

Традиційно податківці цей штраф пов’язували саме із ситуацією, коли до подання уточнюючого розрахунку платник податків не сплатить самоштраф і суму заниження (БЗ 132.01). Ось і виходить:

Під таким соусом цілком зрозуміла відповідь на запитання 4 в інформаційному листі ДПСУ від 20.03.2020 р. № 7. У податківців запитали: «Чи будуть застосовуватися штрафи за невиконання вимог ст. 50 ПКУ щодо нарахування та сплати штрафів у разі самостійного виявлення заниження податкових зобов’язань минулих періодів та подання уточнюючих розрахунків у періоді з 1 березня по 31 травня 2020 року?». На що вони відповіли: «Якщо під час перевірки податкової звітності податковий орган виявить невиконання платником податків умови для самостійного внесення змін до податкової звітності, яка подавалася в період з 1 березня по 31 травня з нарахуванням штрафних санкцій, визначених ст. 50 ПКУ, штрафні санкції згідно з п. 120.2 ПКУ застосовуватися не будуть».

Як бачимо, податківці відповідають не зовсім на те запитання, яке їм ставили. Вони розтлумачують ситуацію, коли платник податків подав уточненку з нарахуванням самоштрафу, але напередодні не перерахував самоштраф і недоплату. Навряд чи ситуацію можна назвати значно поширеною. А запитували в них, зокрема, про те, чи потрібно нараховувати самоштраф, якщо уточненку надають навесні 2020 року.

Спеціальне «звільнення»

Не забуватимемо, що крім загальних амністуючих норм, ПКУ тепер містить і спеціальні щодо окремих податків. Щоправда, це звільнення від самоштрафу і штрафу згідно з п. 120.2 ПКУ, «дароване» Законом № 540, виглядає не більше ніж комічно.

Ідеться про нову норму про відновлення плати за землю та податку на нерухомість за квітень 2020 року у випадку, якщо платник податків раніше подав уточненку і зняв зобов’язання за березень і квітень (пп. 52⁴ і 52⁵ підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Відновити податок, тобто подати нову уточненку, потрібно не пізніше за 30 квітня, і тоді згідно з цією новою нормою ні самоштраф, ні штраф згідно з п. 120.2 не застосовується. Курйоз ось у чому:

1. Специфіка цих податків у тому, що самоштраф застосовується тільки в разі подання уточненки після закінчення граничних строків сплати (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2018, № 88, с. 14, 20). А граничний строк сплати плати за землю за квітень припадає на 26 червня (перенесено з 29 травня), тобто значно пізніше за 30 квітня. Що стосується податку на нерухомість, то там застосовується аналогічний принцип. А за II квартал 2020 року його потрібно сплатити до 29 липня, тобто теж значно пізніше за 30 квітня. Тобто і без цієї норми із Закону № 540, яка «звільняє» від самоштрафу, він ніколи і не застосовувався б ☺.

2. Згадуючи про незастосування штрафу згідно з п. 120.2 ПКУ, законодавець теж дав маху. Адже ми вже з’ясували: якщо уточненка подається в амністуючому періоді (30 квітня — саме враз), то цей штраф і так не повинен застосовуватися саме завдяки штрафній амністії ☺.

Як би там не було, механізм застосування амністії до виправлення помилки явно потребує якнайшвидшого роз’яснення з боку податківців.