Адміністративні правопорушення: перенесення строків є чи нема?!

Адмінштрафи — поза мораторієм

Мораторій на штрафи, уведений на період карантину (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), застосовується тільки до штрафних санкцій, які накладаються згідно з ПКУ. На адмінправопорушення, за які штрафують згідно з КУпАП, він не поширюється. Звільнення від штрафів у зв’язку з карантином торкнулося лише окремих адмінправопорушень, як-от порушення порядку оприлюднення фінзвітності (ст. 163¹⁶ КУпАП). Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 7. У цілому ж

Більше того, при ухваленні «карантинного» законодавства до деяких статей КУпАП було внесено зміни, які, навпаки, розширювали сферу застосування адміністративних штрафів та/або збільшували їх. Це стосується, наприклад, відповідальності за: порушення правил карантину (ст. 44³ КУпАП); порушення законодавства в частині здійснення закупівель (ст. 164¹⁴ КУпАП); порушення порядку формування цін і тарифів (ст. 165² КУпАП).

А як під час карантину застосовуються ті адмінштрафи, які пов’язані з більшістю «облікових» правопорушень? Тобто ті, порядок застосування яких формально ніяк не змінився.

Тактика мовчазного вичікування

Справи про деякі адмінправопорушення розглядають безпосередньо податкові органи (ст. 234² КУпАП). Наприклад, про:

— порушення порядку проведення готівкових розрахунків, у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою (ст. 163¹⁵ КУпАП);

— ухилення від подання декларації про доходи (ст. 164¹ КУпАП);

— порушення законодавства про ЄСВ (ст. 165¹ КУпАП).

Також чимало «облікових» адмінправопорушень, вчинених підприємствами, розглядають суди (ст. 221 КУпАП) на підставі протоколів, складених податківцями (ст. 255 КУпАП). Серед них, зокрема (див. орієнтовний перелік у консультації із БЗ 132.03):

— порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155¹ КУпАП);

— порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163¹ КУпАП);

— неподання/несвоєчасне подання платіжок на сплату податків та зборів (ст. 163² КУпАП);

— порушення порядку утримання та перерахування ПДФО (ст. 163⁴ КУпАП) та ін. Так,

Цей строк давності встановлено ст. 38 КУпАП, і у зв’язку з карантином його ніхто не продовжував. Тож фактично ніщо не заважає винній особі просто тихенько пересидіти після вчинення адмінправопорушення, дочекатися, поки мине строк давності, й почуватися вільною. За таких умов мораторій на податкові перевірки (п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) може суттєво допомогти посадовим особам підприємства (директору, головбуху тощо) уникнути адмінштрафів, адже значно звужує можливості податківців виявити разове адмінправопорушення до того, як закінчиться строк для притягнення до адмінвідповідальності.

До разових адмінправопорушень відносяться, зокрема: неподання або несвоєчасне подання декларації чи ЄСВ-звітності; несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ і податків.

Строк давності, передбачений ст. 38 КУпАП, у випадку неподання податкової чи ЄСВ-звітності починає обраховуватися з наступного дня після спливу граничного строку, передбаченого для їх подання. У випадку несплати податкових зобов’язань чи ЄСВ строк давності починаємо рахувати з наступного дня після спливу граничного строку, передбаченого для сплати податків, зборів чи ЄСВ.

Натомість у разі несвоєчасного подання декларації та ЄСВ-звітності, несвоєчасної сплати ЄСВ і несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування податків та зборів строк давності адміністративного правопорушення обчислюється за датою фактичного подання декларації і ЄСВ-звітності й за датою фактичної сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) або ЄСВ.

Звертаємо увагу! Тактика вичікування стосується перш за все адмінправопорушень, до яких податківці мають певну дотичність (розглядають справи чи складають адмінпротоколи). Якщо ідеться про адмінправопорушення, розгляд справи й складання протоколів за якими відбувається без участі податківців, то тут ймовірність, що адмінправопорушення буде виявлено під час карантину, — така сама, як і раніше.

Триваючі правопорушення

Тактика вичікування не спрацює у випадку вчинення триваючих правопорушень. Триваючими є ті адмінправопорушення, що пов’язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. Вони характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій чи бездіяльності.

Серед триваючих адмінправопорушень податківці називають, зокрема (БЗ 132.03):

— відсутність обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов’язкову форму обліку (наприклад, відсутність обліку результатів підприємницької діяльності);

— відсутність бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування чи ведення його з порушенням вимог П(С)БО;

— інші правопорушення, пов’язані з нарахуванням податків, які можливо встановити тільки в ході документальної перевірки на підставі первинних документів.

Перечекати такі адмінправопорушення не вийде, адже за ними строк стягнення починають рахувати не з дня вчинення, а з дня виявлення (ст. 38 КУпАП). А датою виявлення такого адмінправопорушення буде дата складання і підписання акта перевірки. Тож тут мораторій не допоможе. Якщо ви вчинили таке адмінправопорушення (хай навіть під час карантину), податківці цілком зможуть виявити його вже після завершення карантину. Адже

Він лише забороняє податківцям проводити перевірки на цей період. Та й граничні строки на проведення перевірок (п. 102.1 ПКУ) у зв’язку з карантином теж продовжені*.

* Про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 26.