Дійсно, з початку 2021 року під РРО-прес може потрапити значна частина ФОПів (аналіз законопроєктів див. «Туманне майбутнє ФОП»). Давайте разом згадаємо можливі варіанти роботи без РРО/ПРРО.
Передусім зауважимо: сфера впливу РРО поширюється виключно на розрахункові операції — операції з приймання готівкових коштів або безготівкових із застосуванням платіжних карток (платіжних чеків, жетонів та інших замінників готівки) від покупців у місці реалізації товарів (послуг). Також під вплив РРО потрапляють операції повернення готівкових коштів або на картку покупцеві за повернений товар (ст. 2 і 3 Закону про РРО). Тому якщо немає розрахункової операції — немає й РРО. Коли ж немає розрахункової операції?
1. Найперший і «залізний» варіант роботи без РРО — здійснювати розрахунки виключно за «класичним» безготівковим розрахунком. Так, РРО не потрібен, якщо:
— відбувається перерахування коштів з рахунку на рахунок (через установу банку);
— гроші надходять вам через термінали самообслуговування ПТКС (банківський або небанківський) або касу банку. Причому щодо небанківських ПТКС податківці вимагають, щоб він був фіскалізований. Утім, в останніх листах вони взагалі про них не згадують (лист ДПСУ від 19.10.2020 р. № 4309/ІПК/99-00-07-05-01-06);
— стороння служба доставки, пошта або експедитор отримає кошти в покупця і перерахує їх зі свого поточного рахунку — на ваш рахунок. Або внесе через касу банку або термінал самообслуговування. Щоправда, податківці вимагають від продавця застосовувати РРО на етапі відвантаження товару. Про абсурдність таких вимог див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 84, с. 27.
Неприємний момент щодо інтернет-розрахунків. Як ви пам’ятаєте, податківців абсолютно всі такі розрахунки (LiqPay, Portmone та Приват24, Ощад24 тощо) вважають розрахунковими операціями і вимагають проводити через РРО (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 51, с. 14). Щоправда, здебільшого в банківських виписках неможливо відрізнити такі розрахунки від «чистої» безготівки, якщо, звичайно, сам покупець не зазначить про це безпосередньо в призначенні платежу.
Річ у тому, що банк зазвичай використовує транзитні рахунки для зарахування грошей (див. постанову НБУ № 89 від 11.09.2017 р.). Тому щоб зрозуміти, звідки надійшли вам гроші, — потрібно розбиратися в банківських кодуваннях. У таблиці нижче розшифруємо основні з них.
| У номері рахунку є комбінація цифр: | Платіж надійшов: |
| РРО не потрібен | |
| …2600… | З поточного рахунку покупця (суб'єкта господарювання: ЮО або ФОП)* |
| * Оскільки рахунки 2605 (карткові рахунки ФОП або ЮО) вже скасовано, абсолютно всі рахунки суб’єктів господарювання (і поточні, і карткові) йдуть під номером 2600. Отже, не можна визначити, з якого рахунку (карткового чи поточного) зроблена оплата. | |
| …2620… | З рахунку звичайної фізособи* |
| * Аналогічно вищесказаному, оскільки карткові рахунки 2625 скасовано, під цим номером ідуть і карткові, і поточні рахунки фізосіб. Знову-таки довести, що гроші надійшли саме з картки фізособи, не вийде. | |
| …2902… | Від покупця через касу банку на рахунок продавця |
| …2920… | З банкоматів (ПТКС), які належать банку |
| …2909… | З рахунку ЮО, ФОП або фізособи. Іноді цей транзитний рахунок використовують для зарахування грошей з рахунку покупця на рахунок продавця (або для зарахування грошей, отриманих через касу банку) |
| РРО потрібен | |
| …2924… | З карткових рахунків ЮО, ФОП і фізосіб. Оплата за допомогою інтернет-еквайрингу (коли покупець натискає кнопку «Оплатити» на вашому сайті). Також його можуть використовувати при пересиланні покупцем грошей зі своєї картки на картку продавця через інтернет-банкінг (Приват24, Ощад24 тощо) або зайшовши на сайт фінпосередників (LiqPay, Portmone тощо) |
| …2654… | З банкоматів (ПТКС), які належать не банку, а фінустанові* |
| * Це позиція фіскалів, ми із цим не згодні. | |
2. Відсутнє місце проведення розрахунків. Нагадаємо, згідно зі ст. 2 Закону про РРО місце проведення розрахунків — це місце розрахунків з покупцем або місце передачі попередньо оплачених товарів. При цьому якщо таке місце визначити неможливо, то розрахункової операції немає.
Так, при онлайн-торгівлі розрахунки проводять в Інтернеті, тому місце розрахунків — це місце передачі товару. У випадку, коли товар — нематеріальний (електронні книги, фільми, ігри тощо) або ФОП надає послуги без особистої взаємодії з клієнтом (наприклад, консультує), фізично не передаються ні гроші, ні товар/послуга, то РРО застосовувати не потрібно. До таких операцій можуть належати також: послуги з проживання, послуги оренди місць відпочинку, конференц-залу, складів без фізичного контакту орендаря й орендодавця, посередницькі послуги у сфері страхування та послуги з обробки даних і розміщення інформації на вебвузлах і навіть послуги з охорони. Згодні із цим і податківці. У найближчому номері журналу ми детально цю тему висвітлимо.
3. А ось у випадку, коли розрахункова операція має місце, «рятувальним колом», що позбавляє від РРО-повинності, може слугувати ст. 9 Закону про РРО. Причому КОРО з РК у такому разі вам вести не потрібно. Так, без РРО здійснюються розрахунки з продажу квитків на автотранспорті з видачею талонів, держлотерей, квитків на відвідування культурно-спортивних і розважальних закладів, продажу в кіосках газет, журналів тощо, продажу води, молока, квасу, олії, живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок або бідонів.
Якщо звільнення від РРО в ст. 9 Закону про РРО для ФОП не знайшлося, то звертаємось до ст. 10 Закону про РРО. Вона посилає до Порядку № 1336. І якщо ви займаєтеся видами діяльності, які зазначені в цьому Порядку, і обсяг доходу вписується в наведені там ліміти, отже, замість РРО можна вести КОРО з РК.
Але зауважте: дія Порядку № 1336 не стосується тих, хто займається роздрібною торгівлею підакцизними товарами. А також ФОП на ЄП, які поки не можуть скористатися цим Порядком. Річ у тому, що в п. 2 Порядку № 1336 сказано: усі ФОП-ЄП, дохід яких перевищив 1 млн грн, зобов’язані використовувати РРО*. А до цієї граничної межі їх і так захищає РРО-імунітет. Тож поки норми Порядку № 1336 для ФОП-ЄП марні. Але вже скоро вони можуть запрацювати.
* Про граничний обсяг у 1 млн грн для цілей РРО-імунітету див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 84, с. 20.
Наталя Альошкіна, податковий експерт
