Теми статей
Обрати теми

Репатріація й аванс з дивідендів: порядок виправлення та відповідальність

Ольховик Ольга, податковий експерт
І податок з доходів нерезидентів (податок на репатріацію), і дивідендний авансовий внесок потрібно сплатити відразу — при виплаті доходу. Декларують сплачені суми вже після їх фактичної сплати. Чи впливає ця особливість на порядок виправлення помилок у звіті? І яка відповідальність загрожує за такі помилки, а також за несплату податку при виплаті? У цьому нам і належить зараз розібратися.

Незважаючи на особливий порядок сплати, репатріаційні та дивідендні помилки, допущені в декларації з податку на прибуток, виправляють так само, як і будь-які інші помилки в цьому звіті, — або шляхом подання уточнюючої декларації (УД), або заповнивши додаток ВП до поточної прибуткової декларації. Розглянемо детальніше порядок їх виправлення.

Виправляємо репатріаційні помилки в декларації

Ситуація: утримано і відображено в декларації з податку на прибуток помилкову суму податку на репатріацію. Що робити?

Подаємо УД. При виправленні через УД у рядках 23 — 25 такої декларації зазначаємо правильні суми податку на репатріацію (які мають бути утримані за період, що виправляється). Правильну суму податку (розраховану з урахуванням коефіцієнта згідно з п.п. 140.4.2 ПКУ) (рядок 25 УД) порівнюємо з помилковою (рядок 25 декларації, яка виправляється). Різниця між цими сумами й буде сумою збільшення/зменшення податку на репатріацію. Цю суму збільшення/зменшення зазначаємо в рядку 31 УД.

Якщо має місце недоплата і виправляється некарантинний період (див. «Карантинні особливості виправлення податку на прибуток»), доведеться сплатити самоштраф у розмірі 3 % від недоплаченої суми податку (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Суму самоштрафу зазначаємо в рядку 34 УД. Якщо вирішите нарахувати пеню за період заниження*, її суму зазначайте в рядку 33 УД. Пам’ятайте, що суму недоплати і самоштраф необхідно сплатити до подання УД.

* Хоча пеня за період заниження нараховуватися не повинна (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 12, с. 4).

Разом з УД потрібно подати й уточнюючі додатки ПН. Причому уточнюючих додатків ПН не повинно бути менше, ніж було додано до декларації, що виправлялася.

Наприклад, у звітному періоді здійснювалися виплати на користь трьох нерезидентів. Відповідно до декларації були додані три додатки ПН. Отже, при виправленні помилки в цьому періоді до УД слід додати всі три додатки ПН. Навіть якщо виправляється сума податку тільки щодо одного із цих нерезидентів.

Якщо раптом було подано зайвий додаток ПН, його теж потрібно подати як уточнюючий, але порожнім. При цьому в полі «Наявність додатків» УД, на нашу думку, потрібно зазначати фактичну кількість поданих додатків ПН. Тобто нульовий уточнюючий додаток ПН (для анулювання надміру складеного додатка ПН до звітної декларації, яка виправляється) в цій кількості теж враховуємо. Хоча не буде помилкою зазначити в полі «Наявність додатків» правильну кількість додатків ПН (що відповідає фактичній кількості нерезидентів, яким здійснювалися виплати).

А якщо податок на репатріацію взагалі не утримувався і, відповідно, додаток ПН щодо конкретного нерезидента не подавався

Тоді до УД такий додаток теж додається з позначкою «Уточнюючий». Тобто вважається, що до декларації, яка виправляється, подавався порожній додаток ПН щодо такого нерезидента.

Заповнюємо додаток ВП. При виправленні через поточну декларацію правильні суми податку на репатріацію (утримані за період, який виправляється) зазначаємо в рядках 23 — 25 таблиці 1 додатка ВП. Після цього порівнюємо правильну суму податку (рядок 25 додатка ВП) з помилковою (рядок 25 декларації, яка виправляється). Різницю (суму збільшення/зменшення податку) зазначаємо в рядку 30 таблиці 2 додатка ВП. Цю суму переносимо до рядка 31 основної частини поточної декларації.

У разі недоплати в некарантинному періоді нараховуємо самоштраф у розмірі 5 % (п.п. «б» п. 50.1 ПКУ). Суму цього самоштрафу зазначаємо в рядку 31 таблиці 2 додатка ВП і переносимо до рядка 32 декларації. Якщо нараховуєте пеню за період заниження, її суму зазначайте в рядку 32 таблиці 2 додатка ВП і в рядку 33 декларації.

Суму недоплати і самоштраф сплачують у ті самі строки, що й основне зобов’язання за поточною декларацією, до якої додається додаток ВП.

Виправлені додатки ПН разом з додатком ВП подавати не потрібно. Достатньо в спеціальному полі поточної декларації (до якої заповнено додаток ВП) у довільній формі та згідно з п. 46.4 ПКУ пояснити проведені виправлення (БЗ 102.20.02).

Виправляємо помилки в авансовому внеску

Ситуація: задекларовано неправильну суму авансового внеску (сплачена правильна).

Подаємо УД. Якщо виправляєте помилку шляхом подання УД, то правильні значення нарахованого дивідендного авансового внеску зазначайте в рядках 20 — 22 УД і додатку АВ до неї. Правильну суму авансу (рядок 22 УД) порівнюємо з помилковою (рядок 22 декларації, яка виправляється). Різницю між цими сумами зазначаємо в рядку 27 УД.

Необхідність нарахування самоштрафу залежить від того, заниженою чи завищеною виявилася сума авансового внеску, а також від періоду помилки (карантинний, некарантинний).

Заниження авансу, з одного боку, породжує недоплату до бюджету, але з іншого — навпаки, з’являється завищення суми податку на прибуток. Адже сума сплаченого авансу підлягає заліку у зменшення нарахованого податку на прибуток, задекларованого в декларації за такий податковий (звітний) період. Причому якщо сума авансу перевищує нарахований податок на прибуток, різниця не згорає, а переноситься у зменшення податку наступних періодів до повного погашення.

У якому періоді можна зарахувати у зменшення податку на прибуток знайдену недоплату за авансом

Податківці раніше дозволяли зменшувати податок на прибуток уже в тій декларації, в якій виправляється сума авансового внеску, тобто в тій же УД (або поточній декларації, якщо помилку виправляли через ВП) (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 22, с. 3). Для цього потрібно заповнити уточнюючий додаток ЗП і відобразити суму знайденого авансу в рядках 16.2 і 16.4.1, а також у рядку 16 УД (або в додатку ЗП до поточної). А отже, відкоригувати доведеться ще й рядок 19, а сума завищення податку з’явиться за рядком 26 УД (зі знаком «мінус»).

А ось якщо суму авансового внеску, навпаки, завищено, то це зобов’язує платника податків виправити ще й заниження податку на прибуток (сума заниження з’явиться за рядком 26 УД). На жаль, тут без самоштрафу і, можливо, пені не обійтися (якщо декларація була з позитивним значенням і заниження податку на прибуток вилізло не в карантинний період). Їх відображають у рядках 29 і 30 УД.

Виправляємося через ВП. У разі виправлення помилок у поточній декларації правильні показники за нарахованим авансовим внеском відображаємо в рядках 20 — 22 додатка ВП і, порівнюючи їх з відповідними рядками декларації, що виправляється, визначаємо суму збільшення/зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток. Суму збільшення/зменшення авансового внеску відображаємо в рядку 27, а суму зміни зобов’язання з податку на прибуток — у рядку 26 таблиці 2 додатка ВП. Суму штрафу і пені — у рядках 28 і 29 відповідно. Сума збільшення/зменшення податкового зобов’язання, пені та штрафу з додатка ВП переноситься до рядків 26 — 29 поточної декларації.

Уточнюючі додатки у разі такого варіанта виправлення не заповнюємо. Можна пояснити здійснені виправлення в спеціальному полі поточної декларації (згідно з п. 46.4 ПКУ).

Відповідальність за несплату

Ситуація: податок не сплачено, несвоєчасно / не в повній сумі сплачено.

Передусім зауважимо: резидент, який не утримав податок при виплаті доходу нерезиденту, повинен нарахувати і сплатити його, розрахувавши за формулою, наведеною в п.п. 140.4.2 ПКУ.

Податковий агент, який при виплаті доходу на користь нерезидента/засновника не утримав і не сплатив податок на репатріацію/дивідендний авансовий внесок, несе відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого п. 127.1 ПКУ.

Цим же штрафом фіскали погрожують тим податковим агентам, які утримали і сплатили податок на репатріацію несвоєчасно (БЗ 102.16). Напевно, аналогічний підхід податківці застосовуватимуть і щодо авансового внеску при виплаті дивідендів. Поготів, що формально підстави для цього є. Причому штраф за п. 127.1 ПКУ можна застосувати навіть у період до подання декларації. Адже ст. 127 ПКУ прив’язується саме до сплати податку на репатріацію, а не до його декларування.

А ось у разі самовиправлення від штрафу звільняє норма з п. 120.2 ПКУ, згідно з якою платник, що донарахував і сплатив зобов’язання в порядку, передбаченому ст. 50 ПКУ, звільняється від штрафів, передбачених гл. 11 розд. II ПКУ (таке формулювання п. 120.2 ПКУ діє з 08.08.2020 р.). Податківці з відсутністю штрафу погоджуються, але наполягають на необхідності нарахування пені з 91-го календарного дня після виплати доходу нерезиденту до дати подання УД (БЗ 102.22, 102.16).

Зверніть увагу: з 01.01.2021 р. самовиправлення знову рятуватиме тільки від штрафів, передбачених п. 123.1 ПКУ (згідно з п.п. 112.8.8 ПКУ). Тому формально у фіскалів з’явиться можливість штрафувати за п. 127.1 ПКУ навіть у тому випадку, якщо платник самостійно виправився. Хоча не факт, що вони цією можливістю скористаються. Нагадаємо, що раніше (до 08.08.2020 р., коли п. 120.2 ПКУ був сформульований аналогічно майбутньому п.п. 112.8.8 ПКУ) щодо податку на репатріацію фіскали давали ліберальні роз’яснення, стверджуючи, що до платника, який виправив помилки в порядку, передбаченому п. 50.1 ПКУ, штраф згідно з п. 127.1 ПКУ не застосовується (див., наприклад, лист ДФСУ від 31.08.2017 р. № 1772/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Говорячи про авансовий внесок, фіскали також погрожують застосувати штраф згідно зі ст. 127 ПКУ і пеню згідно з ст. 129 ПКУ за його ненарахування/неутримання (БЗ 102.22). Щоправда, із цього роз’яснення незрозуміло, що вони мають на увазі під ненарахуванням податку. А ось у роз’ясненні щодо податку на репатріацію фіскали говорять прямо: за невідображення податку в декларації з податку на прибуток (за умови його оплати) платникові загрожує штраф згідно зі ст. 127 ПКУ, а також адмінштраф згідно зі ст. 1631 КпАП (ср. ).

Тобто, на думку фіскалів, недекларування податку теж карається штрафом згідно зі ст. 127 ПКУ. Хоча, на наш погляд, за це порушення повинен застосовуватися інший штраф — згідно з п. 123 ПКУ.

висновки

  • Репатріаційні та дивідендні помилки виправляють шляхом подання УД або заповнивши додаток ВП до поточної декларації.
  • При виправленні репатріаційної помилки шляхом подання УД до уточненки має бути додано не менше додатків ПН, ніж було подано з помилковою декою.
  • До платника, який самовиправився, штраф згідно з п. 127.1 ПКУ не застосовують.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі