Чи є чого боятися?
Узагалі-то, неоприбуткуванням готівки сьогодні можна не перейматися, оскільки п’ятикратні штрафи за таке порушення вже давно пішли в небуття («Податки & бухоблік», 2019, № 52, с. 2).
До речі,
за порушення правил оприбуткування адмінштраф теж не передбачений
Бо у жодній із норм КУпАП, так чи інакше причетних до сфери готівкового обігу (а їх усього три — ст. 16315, 1642 і 1644), такого складу правопорушення, як неоприбуткування або неповне/несвоєчасне оприбуткування готівки, наразі немає. Так, перша з них установлює відповідальність не за будь-яке порушення касового Положення № 148*, а тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги). Очевидно, що неоприбуткування готівки не можна вважати розрахунками за товари (послуги). Решта ж дві статті КупАП за своєю диспозицією так само далекі від неоприбуткування, як і перша.
Та це не означає, що така цілковита безкарність буде завжди. Рано чи пізно існуючу законодавчу прогалину заповнять, тож краще не розслаблятись. У будь-якому разі вам не завадить дізнатися, як вийти з тієї халепи, про яку йдеться у преамбулі статті. А почнемо з основ.
Що є оприбуткуванням?
Спосіб оприбуткування готівки для різних категорій госпсуб’єктів залежить від умов здійснення готівкових розрахунків (п. 11 Положення № 148). Покажемо у таблиці, що на сьогодні вважають оприбуткуванням.
Порядок оприбуткування готівки в касі
| Суб’єкти господарювання*/ умови розрахунків | Що слід зробити для оприбуткування готівки |
| 1. Підприємства та їх відокремлені підрозділи, які: — застосовують РРО/ПРРО і — ведуть касову книгу | Виписати ПКО на повну суму готівки і зробити відповідний запис у касовій книзі |
| 2. Відокремлені підрозділи підприємств, які: — застосовують РРО і — не ведуть касову книгу | Забезпечити зберігання щоденних Z-звітів в електронній формі протягом 1095 днів і внести інформацію на підставі Z-звітів/електронних Z-звітів до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії) |
| 3. Відокремлені підрозділи підприємств, які: — застосовують ПРРО і — не ведуть касову книгу | Забезпечити щоденне створення Z-звітів у паперовій та/або електронній формі та подати їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направити створені ПРРО електронні розрахункові документи та повідомлення для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера |
| 4. Фізичні особи — підприємці незалежно від факту застосування РРО/ПРРО | Облікувати отримані доходи в книгах обліку доходів (доходів і витрат) у порядку, визначеному ПКУ |
| 5. Суб’єкти господарювання, які: — використовують КОРО замість РРО | Внести дані розрахункових квитанцій до КОРО |
| * Цей термін поєднує в собі юридичних осіб і їх відокремлені підрозділи, а також фізичних осіб — підприємців (див. п. 1 Положення № 148). | |
І нарешті, найважливіша вимога п. 11 Положення № 148: готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Саме через призму цієї вимоги поглянемо на таблицю ще раз.
Хто має проблеми?
Очевидно, що проблема з оприбуткуванням готівки за відсутності Z-звіту існує лише у відокремлених підрозділів, які застосовують РРО/ПРРО і не ведуть касову книгу (пп. 2 і 3 таблиці). Бо саме для них умовою (однією з умов) оприбуткування є наявність Z-звіту.
Як же вийти з цієї халепи? Чи достатньо їм здати таку готівку в банк або в центральну касу?
З одного боку, документом, який свідчить про здавання виручки до банку та слугує підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є, зокрема, квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки (п. 29 Положення № 148).
З іншого ж боку, треба якось оформити видачу готівки з РРО для здавання її до банку. Це можна зробити двома способами:
— або видатковим касовим ордером (ВКО) з відображенням такої операції в касовій книзі. Цей спосіб нам не підходить, оскільки відокремлені підрозділи, які ми тут розглядаємо, її не ведуть (абзац четвертий п. 39 Положення № 148);
— або відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача», якщо йдеться про вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО.
Другий спосіб — якраз для нас, однак за умови виходу з ладу РРО або відключення електроенергії скористатися ним не вдасться.
Можна, звісно, скласти за довільною формою акт про вилучення готівки для здавання її до банку/центральної каси, але ми не прихильники такого варіанту, оскільки Положенням № 148 він не передбачений. Як же тоді бути?
Якщо є КОРО на РРО
Найбезпечніше почуватимуть себе саме ті «безкасовокнижні» відокремлені підрозділи, що не відмовилися від ведення КОРО.
Згадайте: наразі записи в КОРО здійснюють тільки тоді, коли РРО вийшов з ладу або відключили електроенергію на період не більше 7 робочих днів (ст. 5 Закону про РРО). Тобто саме за тих обставин, які ми тут розглядаємо.
У такому разі можна стверджувати, що на період виходу з ладу РРО/відключення електроенергії відокремлений підрозділ набуває іншого статусу з точки зору Положення № 148. Замість такого, що застосовує РРО, він стає суб’єктом господарювання, який використовує КОРО (див. п. 5 нашої таблиці). Тож і порядок оприбуткування готівки на цей період для нього стає іншим.
Тепер достатньо внести дані розрахункових квитанцій до КОРО — і вся готівка (у тому числі й та, що залишалася у скриньці РРО) буде оприбуткованою.
Детальний алгоритм дій у таких випадках див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 23, с. 60). Ми акцентуємо вашу увагу на окремих етапах.
Так, після виходу з ладу РРО/відключення електроенергії підраховують суму виручки, що знаходиться у скриньці РРО, і записують її в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».
Далі під час продажу товару (надання послуг) заповнюють розрахункові квитанції (корінець і відривну частину) на кожну розрахункову операцію. При цьому до розділу 1 КОРО вносять дані за кожен день розрахунків з використанням РК. А у записах за перший день враховують інформацію про суми розрахунків, які були проведені з початку робочого дня до виходу з ладу РРО/відключення електроенергії (на підставі контрольної стрічки РРО).
Як тільки форс-мажор закінчиться, проводять через РРО суму розрахункових операцій, які були оформлені розрахунковими квитанціями, і виконують Z-звіт. Після цього все стає на свої місця.
Для решти ж «безкасовокнижних» відокремлених підрозділів, у яких немає КОРО, вихід теж існує, але він не настільки очевидний.
Якщо КОРО на РРО немає
Це можуть бути відокремлені підрозділи, які або відмовилися від КОРО на РРО, або застосовують ПРРО. І ті й інші не мають права здійснювати розрахункові операції на період виходу з ладу РРО/ПРРО або тимчасової відсутності електроенергії (ст. 5 Закону про РРО). Однак проблема з оприбуткуванням готівки, яку наторгували до цього, у них все одно залишається, адже виконати Z-звіт за той день, коли розпочався форс-мажор, їм теж не вдалося.
Та чи дійсно треба мати Z-звіт саме за той день, у якому вийшов з ладу РРО/вимкнули електроенергію?
Ви скажете: так, бо інакше не виконується вимога про оприбуткування готівки у день її надходження.
Водночас маємо випадки, коли таке правило порушується, і у цьому немає нічого страшного. Наприклад, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово. У такому разі, як роз’яснюють самі податківці (див. лист ДФСУ від 05.06.2020 р. № 2344/6/99-00-05-04-01-06/ІПК), якщо інтервал між початком зміни (незалежно від дати її початку та закінчення) і зняттям Z-звiтy не перевищує 24 годин, вимоги п. 11 Положення № 148 щодо своєчасності оприбуткування готівкової виручки не порушено!
Інакше кажучи, готівка, що надійшла за частину зміни, яка припадає на попередню добу, може бути оприбуткована наступної доби, коли закінчиться зміна. Адже законодавство зобов’язує виконувати Z-звіт щодня по закінченні зміни, але не пізніше 24 годин від її початку. Цей приклад ми навели для того, щоб зробити наступний сміливий висновок: гадаємо, нічого не трапиться й у тому разі, якщо Z-звіт ви виконаєте лише тоді, коли знов стане до ладу ваш РРО або увімкнуть електроенергію.
І схоже, фіскали міркують так само (див. лист ДПСУ від 31.03.2020 р. № 1319/6/99-00-05-06-01-06/ІПК). Вони зазначають, що у разі відновлення електроенергії у інший робочий день, ніж той, коли була відкрита зміна, Z-звіт буде знятий у наступний робочий день, коли суб’єкт господарювання розпочне роботу. У такому випадку доцільно скласти акт, у якому зазначити час відключення електроенергії та час її відновлення. Щодо відповідальності у разі незняття Z-звіту при відключенні електроенергії, то чинним законодавством у такому випадку не передбачені штрафні (фінансові) санкції за нероздрукування Z-звіту протягом зміни.
Для більшої упевненості можна отримати ІНК на свою адресу. І якщо фіскали підтвердять наш висновок, то так і слід діяти.
