Чинні Критерії ризиковості платника ПДВ наведені в додатку 1 до Порядку № 1165. Усього в цьому додатку — 8 таких критеріїв. Далі торкнемося лише найбільш «юзаних» фіскалами. Але спочатку — кілька загальних моментів.
Загальне
Рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості приймається комісією регіонального рівня, і при відповідності хоча б одному з 8-ми критеріїв платник визнається ризиковим (абз. 2 і 3 п. 6 Порядку № 1165). Про включення регіональною комісією платника до ризикових / виключення з них фіскали повинні сповіщати через Електронний кабінет* за спеціальною формою (додаток 4 до Порядку № 1165) у день прийняття рішення із зазначенням там конкретного критерію. А якщо ризиковість — за критерієм 8, то із зазначенням, яка саме податкова інформація спонукала фіскалів «запхнути» платника до ризикових!
* Така інформація міститься в приватній частині Електронного кабінету (меню «Моніторинг ПН/РК»).
Щоб спростувати ризиковість, платник надає регіональній комісії документи, невичерпний (!) перелік яких наведено в п. 6 Порядку № 1165. Для подання фіскалам відповідної інформації і копій документів, необхідних для «відбілення» статусу платника, призначена електронна форма «Повідомлення» (J/F 1314901). Кількість документів, що додаються (на базі форми J(F)1360102) до Повідомлення, не повинна перевищувати 100. (Детальніше щодо подання «Повідомлення» та документів до нього читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 13, с. 17.) Подані платником інформацію та копії документів комісія розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, прийняте рішення надсилається платнику в день прийняття до приватної частини Електронного кабінету.
У разі неприйняття за 7 днів рішення ризиковість із платника повинна знятися автоматично
Але це теж не гарантує від нового (незабаром) включення його до ризикових…
Якщо ж комісія прийме негативне рішення, можете подати пакет документів знову (Порядок № 1165 цього не забороняє), посиливши його новими документами/інформацією. Може, тоді комісія зніме з вас ризиковий статус**. Є також варіант з адмінскаргою до комісії ДПС. Окрім того, п. 6 Порядку № 1165 передбачає виключення платника з переліку ризикових на підставі рішення суду. Але суд — це не швидкий (і не дешевий) шлях…
** Порядок № 1165 передбачає варіант виключення з числа ризикових, і якщо податківці самостійно виявлять обставини та/або отримають інформацію про невідповідність платника таким критеріям, але…
Знайте, що на сайтах територіальних ДПС є необхідні контактні дані і, можливо, деякі «ризикові» питання вдасться прояснити, просто зателефонувавши податківцям***. Тепер трохи про «наймодніші» критерії ризиковості.
*** Наприклад, на сайті ДПС у м. Києві необхідну інформацію й контакти див. тут: kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/453449.html. Там є навіть два мобільних номери «для виведення платників з переліку ризикових»!..
Критерії 6 та 7
Критерій 6. Містить підставу: неподання за два останніх звітних місяці декларацій з ПДВ. Тут «підставитися» можна, навіть подавши звітність, але із запізненням, або не за тією формою чи «некомплект» (без необхідних додатків тощо). Зараз, коли форму декларації міняють «як рукавички», будьте особливо пильними. А от якщо показників для декларування не було й декларації з ПДВ (згідно з п. 49.2 ПКУ) не подавались, включити платника до ризикових за цим критерієм фіскали права не мають.
Критерій 7. Підстава: платником податку на прибуток не подано фіскалам фінансової звітності за останній звітний період усупереч нормам п.п. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ. Тут теж можна потрапити до ризикових, не тільки якщо взагалі не подати вчасно фінзвітність, але й подавши «некомплект» або не за тією формою.
А в цьому році ще й випливає «аудиторська» проблема. Адже п. 46.2 ПКУ вимагає від платників податку на прибуток, для яких проведення аудиту є обов’язковим, не пізніше 10 червня наступного року подавати фіскалам річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом. Коло підприємств, для яких аудит за 2020 рік обов’язковий, значно розширено (до нього увійшли навіть середні підприємства). Тому неподання фіскалам до 10 червня оприлюдненої разом з аудиторським висновком фінзвітності може привести «підаудитних» платників ПДВ до списку ризикових за критерієм 7.
Детальніше щодо проведення обов’язкового аудиту, а також і про цю небезпеку читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 21, с. 5.
Критерій 8
Підстава: у контролюючих органах наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК. Це, звісно, «наймодніший» серед фіскалів критерій — головне джерело їх блокувального свавілля і незаконного збагачення несвідомих митарів…
Ми вже згадували, що коли ризиковість присвоєна за критерієм 8, то у рішенні зазначається, яка саме податкова інформація є підставою! Та й суди наголошують на обов’язковості наведення податковим органом конкретних підстав прийняття рішення про ризиковість (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття*.
* Зокрема, див. у постанові ВС від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19 (reyestr.court.gov.ua/Review/87682411)
Тому якщо у рішенні, де підставою фігурує критерій 8, у реквізиті «Податкова інформація..» форми порожньо, стоїть прочерк або просто зазначено «наявна податкова інформація», — це процедурне порушення, яке є серйозним аргументом для оскарження.
Але таке трапляється все рідше, й блокувальні фантазії фіскалів гуляють як можуть. Найчастіше у цьому реквізиті значиться: «платник та/або контрагент задіяні в проведенні ризикових операцій»; «платник має ознаки «вигодотранспортуючого суб’єкта»; «відсутність за офіційним місцем реєстрації»; «невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним»; «відсутність реалізації придбаних товарів»; «відсутність достатніх трудових/виробничих ресурсів» тощо. Часто при цьому фіскали взагалі не звертають увагу, що мова у критерії 8 йде про ризиковість конкретної (!) операції, зазначеної в ПН/РК. Наведена фіскалами інформація часто не може свідчити про нереальність госпдіяльності самого платника. Наприклад, включення до ризикових із причини ризиковості (сумнівності) контрагента. Адже платник не має відповідати за дії його контрагентів — саме так вважають і суди: див., наприклад, рішення Львівського окружного адмінсуду від 25.01.2021 р. у справі № 380/9012/20 (reyestr.court.gov.ua/Review/94520806).
Отже, коли немає чіткої визначеності й незрозуміло, у чому полягає ризиковість платника у конкретному випадку, вивільнитися зі списку ризикових платників дуже непросто.
Але тут руки опускати не слід! Щодо варіантів та процедур оскарження рішення комісії про включення платника до ризикових детально читайте на с. 15 цього номера.
