Звітуємо за сільгоспрік

Звітний період

Рік у пріоритеті. Перед тим, як переходити до специфіки звітування агротоваровиробниками з податку на прибуток, пригадаємо, хто ж для цілей податку на прибуток вважається сільгосптоваровиробником. Ними виступають підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, а дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу (абзац другий п.п. 137.4.1 ПКУ).

Якщо в цьому визначенні ви впізнали себе, то тоді все описане нижче можете застосовувати і ви.

Мабуть, єдина вагома відмінність між звичними платниками податку на прибуток і сільгосптоваровиробниками, так це звітний період.

На наш погляд, на відміну від усіх інших платників податку на прибуток, підприємства — виробники сільгосппродукції можуть бути тільки річними платниками податку на прибуток. На це прямо вказує п. 137.5 ПКУ.

При цьому на вибір платника податку на прибуток — аграрія річним звітним періодом може бути:

— як звичайний календарний рік (з 1 січня по 31 грудня),

— так і зміщений на півроку (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року). Назвемо його сільгоспрік.

Враховуючи це, здається, що квартальним платником податку на прибуток аграрій бути не може незалежно від того, перевалив обсяг його доходу за попередній рік межу в 40 млн грн чи ні. Він може бути тільки річним платником.

Аграрій і квартал. Водночас податківці з цього приводу мають свою думку. Так, нещодавно вони знову завели свою звичайну пісню (102.20.01БЗ):

Але для цього виробники сільськогосподарської продукції мають дотримуватися одночасно двох умов:

1) відмовитися від застосування особливого річного періоду (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року). Тобто для них податковий звітний рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня одного року;

2) бухгалтерський дохід за попередній рік у аграрія має бути більшим за 40 млн грн.

До відома! Ще нещодавно у листі ДПСУ від 31.08.2020 р. № 3632/ІПК/99-00-05-05-02-06 (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 88, с. 23) фіскали зазначали, що сільгосптоваровиробник має звітувати тільки за сільгоспрік, тобто за період з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ПКУ). Сьогодні їх позиція, як бачимо, змінилася.

Із цим ми повністю згодні. Річ у тім, що аграріям ПКУ дає право вибору періоду звітування. Так, п. 137.5 ПКУ прямо визначає, що аграрії можуть бути річними платниками (при цьому йдеться саме про звичайний річний період), а п.п. 137.4.1 ПКУ говорить, що аграрій може обрати сільгоспрік.

При цьому у п.п. 137.4.1 ПКУ прямо вказано, що виробники сільськогосподарської ппродукції сільгоспрік «можуть обрати», а не зобов’язані це зробити.

Отже,

Водночас ми повністю не згодні з тим, що аграрій може бути квартальним платником податку на прибуток. У ПКУ прямо зазначено, що агротоваровиробник є тільки річним платником податку на прибуток (п. 137.5 ПКУ).

Але, на жаль, податківці постійно ігнорують таку вимогу. Вони вважають, що право бути річником мають або ті аграрії, які обрали сільгоспрік, або ті, які звітують за звичайний рік, але мають дохід, менший за 40 млн грн. А от ті аграрії, які є високодохідниками і які не обрали для звітування сільгоспрік, мають звітувати щокварталу.

З цим можна сперечатися. Але оскільки податківці з давніх-давен дотримуються такого підходу, напевно, доводити свою позицію доведеться у суді. Хоча навряд хтось забажає це робити.

Правила подання звітності

Строки звітування. Відзвітувати за звітний рік (як звичайний, так і сільськогосподарський) сільгосппідприємства повинні у граничний строк, установлений для календарного року, — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.

* Граничний строк подання декларації з податку на прибуток аграріями припадає на 29 серпня (неділя — вихідний день). Але враховуючи святково-вихідне перенесення строків подання звітності останнім днем для подання такої декларації буде 30 серпня (понеділок).

Сплатити податок слід протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого граничного строку. Тобто за період з 01.07.2020 р. по 30.06.2021 р. сплатити податок слід не пізніше 08.09.2021 р.

Обираємо сільгоспрік. Якщо аграрій з початку 2021 року звітував за звичайний рік, а тепер вирішив перейти на звітування за сільгоспрік, то щоб це зробити, він має подати декларацію за перше півріччя 2021 року.

На думку фіскалів, це слід зробити у квартальні строки (п.п. 49.18.2 ПКУ), тобто не пізніше 09.08.2021 р. (лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07 // див. «Податки & бухоблік», 2020, № 48, с. 26).

При цьому за півріччя 2021 року подають звичайну декларацію, а не декларацію виробника сільгосппродукції. Відмітку в полі 9 про специфічний річний звітний період «з липня по червень» аграрії, які вирішать звітувати по-особливому, ставити ще не повинні (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17). Це буде при декларуванні за особливий звітний період у 2022 році.

Крім того, аграрію, який вирішив обрати специфічний річний звітний період, логічно подати до прибуткової декларації за півріччя 2021 року доповнення з відповідним поясненням. Для цього заповнюють поле «Наявність доповнення» її заключної частини.

І хоча про подання такого пояснення у ПКУ нічого не сказано, вважаємо, що без нього у податківців можуть виникати питання до аграрія, чому він не звітує за відповідний квартал чи звичайний рік.

Після подання піврічної декларації з податку на прибуток із доповненням аграрій надалі має вже звітувати з податку на прибуток виходячи із сільгоспроку.

Особливості розрахунку податку

Заповнення декларації. Аграрії, які обрали для звітування специфічний сільгоспрік, використовують для звітування ту ж форму декларації з податку на прибуток, що й звичайні платники податку на прибуток.

Заповнюють цю форму декларації аграрії за тими ж правилами, що й підприємства, які звітують за звичайний звітний календарний рік. Із ними ви можете ознайомитися у «Податки & бухоблік», 2021, № 6.

Особливість заповнення декларації тільки одна. Аграрії мають показати в декларації, що звітують вони за специфічний звітний сільгоспрік. Для цього слід

Три фінзвітності. Усі особливості, пов’язані з податком на прибуток аграріїв, крутяться довкола нестандартного звітного періоду (сільгоспроку).

Річ у тім, що при виборі звітного періоду, зміщеного на півроку, у такого сільгосппідприємства не збігаються податковий (звітний) період і фінансовий (календарний) рік.

Тому й фінансовий результат до оподаткування аграрій із нестандартним звітним періодом обчислює по-своєму. А саме: фінансовий результат до оподаткування за минулий звітний рік він зменшує на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшує на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року.

Щоб було зрозуміліше, зобразимо правила розрахунку фінрезультату за період з 01.07.2020 р. по 30.06.2021 р. на рисунку.

Крім того, у зв’язку з таким розрахунком фінрезультату за сільгоспрік аграрії мають подати разом із декларацією з податку на прибуток не одну фінзвітність, а три, а саме:

— за перше півріччя минулого звітного року;

— за минулий звітний рік;

— за перше півріччя поточного звітного року.

Податкові різниці. Навіть ті аграрії, які звітують за сільгоспрік, запитують, чи слід їм обов’язково застосовувати податкові різниці при звітуванні за цей специфічний період?

Тут діють ті ж правила, що й для підприємств, які обрали звичайний звітний період. Якщо підприємство є високодохідником, тобто його дохід перевищує 40 млн грн на рік, то воно зобов’язане застосовувати податкові різниці. Якщо дохід менше 40-мільйонної межі, то можна жити без різниць.

При цьому оскільки ми говоримо про сільгосппідприємство, яке обрало специфічний звітний період, то виникає цілком слушне інше запитання: який період для нього вважається останнім для підрахунку 40-мільйонної межі?

Щоб дати відповідь на нього, зазирнемо у п.п. 134.1.1 ПКУ. У ньому говориться, що опиратися слід на річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період.

По суті, йдеться про порядок визнання доходу відповідно до стандартів бухобліку, а ось період оберемо той, за який подавалася остання податкова декларація. Тобто орієнтуємося на дані прибуткової декларації за останній звітний (податковий) рік, що дорівнює календарному року або зміщеному на півроку (сільгоспперіоду).

Аграрій, у якого дохід за зміщений рік менший 40 млн грн, вважається малодохідником і зможе відмовитися від застосування податкових різниць. Для цього у заключній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляють відмітку, а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» зазначають номер і дату розпорядчого документа (наказу керівника), на підставі якого прийнято таке рішення.

Авансові внески з податку на прибуток

На сьогодні залишився тільки один випадок сплати авансового внеску з податку на прибуток. Це авансовий внесок при виплаті дивідендів. Він сплачується до або одночасно з такою виплатою.

При цьому суму дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшують на суму авансового внеску. Тобто авансовий внесок нараховують понад дивіденди.

Важливо! Дивідендний авансовий внесок у розмірі 18 % розраховують не з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті, а тільки з суми перевищення над значенням об’єкта оподаткування за рік, за результатами якого їх виплачують.

Причому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для розрахунку суми зазначеного перевищення використовують значення об’єкта оподаткування, розраховане пропорційно кількості місяців, за які виплачуються дивіденди.

Таке правило спрацює тільки в разі, якщо сільгосппідприємство виплачує дивіденди за періоди, що припадають на податковий (звітний) рік (календарний рік або сільгоспперіод), за який:

1) прибуткову декларацію було подано, а

2) зобов’язання, у ній задекларовані, були погашені.

Тоді сільгосппідприємство сплатить авансовий внесок з податку на прибуток із суми перевищення дивідендів над таким зобов’язанням.

За наявності непогашеного податкового зобов’язання дивідендний авансовий внесок доведеться сплатити з усієї суми дивідендів.