З авансовим звітом
Гадаємо, що директор має право скласти авансовий звіт на суму оплати послуг мобільного зв’язку, що надаються підприємству.
Пункт 20 Положення № 148* допускає одержання і витрачання довіреними особами юросіб — фізособами коштів з їх особистого електронного платіжного засобу (платіжної картки) на господарські потреби юросіб. Довірені особи подають до бухгалтерії звіт про використання готівки разом із підтвердними документами у встановлені строки.
За аналогією платежі з власної картки довіреної фізособи і за її власний кошт, які здійснені на потреби юрособи, теж «підпорядковуються» цій нормі. І такі витрати повинні бути директору відшкодовані на тих самих умовах/підставах, як і у випадках одержання коштів під звіт. Звісно, якщо директор діяв за дорученням підприємства. Та в нашому випадку в цьому сумнівів немає. Авансовий звіт підзвітні особи складають незалежно від того, були (та в якій формі) чи взагалі не були отримані ними підзвітні кошти. На підставі цього звіту юрособа не тільки компенсує витрачені власні кошти підзвітної особи, а й визнає в обліку понесені витрати (та/або прибуткує ТМЦ). Тому до авансового звіту додаються підтвердні документи.
Окрім того, відповідно до п.п. 170.9.1 ПКУ таке відшкодування не буде вважатись оподатковуваним доходом директора тільки за наявності підтвердних документів на ці витрати.
Отже, директору треба подати авансовий звіт, в якому зазначити, що за рахунок власних коштів він здійснив витрати на госппотреби підприємства (поповнив рахунок корпоративного мобільного телефону). А от якими саме документами можна підтвердити такі витрати?
Підтвердні документи. Основним документом тут має бути роздрукована електронна квитанція про сплату коштів через Приват24. Окрім того що така квитанція повинна містити усі обов’язкові реквізити, визначені п. 10.5 Інструкції № 22**, дуже бажано, щоб у реквізиті «Призначення платежу» було зазначено, що сплата директором проведена за підприємство. Хоча може вистачити й тільки корпоративного телефонного номера…
А чи потрібно завіряти таку квитанцію у ПриватБанку? З консультації у БЗ 103.06 випливає, що ні. Адже в цій консультації на запитання, чи потрібно в банку завіряти таку електронну квитанцію для підтвердження права на податкову знижку, податківці дають ліберальну відповідь — не потрібно. За аналогією вважаємо, що і тут завіряння не потрібне, хоча якщо завірите — точно буде вам щастя…
Додатковим документом тут може буде підтвердження телефонним оператором одержання оплати послуг зв’язку за підприємство саме з рахунку директора.
Гадаємо, якщо за переказ цієї суми банком з директора було стягнуто комісію, то за наявності документального підтвердження її сплати (виписка з картрахунку тощо), вважаємо, можна відшкодувати директору і цю суму. Адже таке відшкодування прямо передбачено щодо витрат на відрядження держслужбовців (див. абзац другий п. 4 розд. І Інструкції № 59***).
Без авансового звіту
Цікавий вигляд матиме ситуація, коли директор не надає документи і авансовий звіт щодо цієї сплати за підприємство. Тут усе залежатиме від того, як надалі з директором будуть оформлені відносини. Якщо він нічого не надасть, то доведеться користуватись документами мобільного оператора і згідно з ними відобразити заборгованість «до з’ясування» (на Кт 685). Коли з’ясуєте, буде зрозуміло, відображати дохід чи заборгованість. Тобто або залишити заборгованість уже перед директором та чекати авансового звіту (якщо не дочекаєтесь, списати через 3 роки на доходи), або оформити це заднім числом як пожертвування, що було одразу спрямовано на рахунок кредитора підприємства — мобільного оператора. Та все-таки, гадаємо, легше «напрягти» директора, щоб роздрукував банківську квитанцію і надав авансовий звіт…
Наведемо бухкореспонденції за цими операціями з директором.
Сплата директором за підприємство
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Сплачено директором за підприємство: | |||
| 1а | авансовий звіт надано | 371 | 372 | 120 |
| 1б | авансовий звіт не надано | 371 | 685 | 120 |
| 2 | Згідно з оформленими документами | |||
| 2а | виплачено директору кошти за авансовим звітом | 372 | 311(301) | 120 |
| 2б | оформлено з директором пожертвування (або списано через 3 роки — якщо авансовий звіт не надано) | 685 | 719 | 120 |
Компенсуючий ПДВ
Якщо буде оформлено авансовий звіт, то питання з компенсуючим ПДВ взагалі не повинно бути. Якщо підзвіту не буде, то, гадаємо, нараховувати компенсуючий ПДВ, щоб зняти відображений згідно з ПН мобільного оператора ПК, теж не потрібно. Адже оплата проведена саме за підприємство.
Але податківці у випадках, коли третя особа платить за покупця передоплату, наполягають на нарахуванні останнім компенсуючого ПДВ (див. лист ДПСУ від 07.10.2020 р. № 4157/ІПК/99-00-05-06-02-06)****. Виходячи з такого фіскального підходу, у деяких випадках тут може виникнути питання щодо нараховування компенсуючого ПДВ. Однак це — тільки якщо оплата — перша подія (оскільки для цього випадку ПКУ називає датою виникнення права покупця на ПК дату списання коштів саме з його рахунку). Якщо ж оплата — друга подія, то ПК чіпати не треба. Але податківці й тут можуть заявити, що частина послуг отримана без оплати й ПДВ з такої суми треба компенсувати… ☹
**** І раніше вони заперечували у таких ситуаціях проти відображення покупцем ПК — див., наприклад, лист ДФСУ від 11.10.2017 р. № 2210/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Читайте щодо цього також «Податки & бухоблік», 2018, № 23, с. 10 та 2020, № 53, с. 24.
