Як стягують борги за комуналку?

Якщо споживачі не платять за комуналку, то постачальники таких послуг можуть (пп. 5, 6 ч. 1 ст. 8 Закону № 2189*):

* Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII.

1) припинити надання комунальних послуг (крім випадків, коли якість та/або кількість цих послуг не відповідають умовам договору);

2) нараховувати пеню за прострочення. Її розмір установлюється в договорі про надання ЖК-послуг. Щоденний платіж не може перевищувати 0,01 % суми боргу (ч. 1 ст. 26 Закону № 2189);

3) стягувати заборгованість (борг + пеня + 3 % річних та інфляційні) через суд.

Крім того,

До речі, про новий порядок оформлення субсидій читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 43, с. 21.

Тепер поговоримо про кожен етап детальніше.

Етап 1: комунальники діють самостійно

Знімати з банківських рахунків гроші, продавати майно боржника в рахунок погашення його боргів або відбирати квартиру постачальники комунпослуг самостійно не можуть.

Для цього їм треба звернутися до суду. Але вони можуть відключити вас від комунальних послуг і нарахувати пеню за несвоєчасну оплату ЖК-послуг.

Відключення. Припинення або призупинення постачання комунальних послуг — справа серйозна.

Відключення опалювання, холодної води і водовідведення не передбачено (див. Правила, затверджені постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630). А ось газ і електроенергію відключити цілком можуть (див. постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496 і від 14.03.2018 р. № 312).

Увага! У період карантину і протягом 30 днів після його закінчення припинення/призупинення надання ЖК-послуг через неоплату (оплату не в повному обсязі) заборонено (п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Закону № 530**).

** Закон України від 17.03.2020 р. № 530-IX.

Пеня. Пеня нараховується за несвоєчасну оплату ЖК-послуг. Її споживач зобов’язаний сплатити разом із боргом.

Конкретний розмір пені, що сплачується за кожен день прострочення, треба шукати в договорах із постачальниками тих або інших ЖК-послуг.

Зазвичай її встановлюють у максимальному розмірі, тобто 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Водночас загальна сума пені не може перевищувати 100 % суми самого боргу (див., наприклад, п. 4.9 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2500, і п. 8.2 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2498).

У будь-якому випадку конкретна сума, яку треба буде сплатити як пеню, має бути в платіжці.

Утім, як і проводити її примусове стягнення (п.п. 4 п. 3 розд. ІІ Закону № 530). І ми вважаємо, що це правило в пріоритеті.

Хоча без неоднозначності тут не обійшлося. Більш пізній за датою набуття чинності Закон України від 17.03.2020 р. № 533-IX говорить про призупинення обов’язку споживача сплатити пеню тільки до 01.07.2020 р. Тому за підсумком можуть бути різні тлумачення і спори.

Етап 2: стягнення через суд

Коли попередження не працюють і комунальники так і не отримують погашення заборгованості, то вони можуть звертатися до суду.

Ціна питання. Якщо судове рішення буде не на користь боржника, то йому доведеться заплатити комунальникам:

1) суму боргу;

2) пеню;

3) інфляційні та 3 % річних (ч. 2 ст. 625 ЦКУ). Якщо, звісно, про це буде вказано в позові. Те, що ці суми можуть стягуватися понад пеню та інші штрафні санкції, підтверджує і судова практика (див. постанову ВС від 18.05.2020 р. у справі № 176/456/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/89479864). Хоча, до речі, законодавство не вимагає стягнення цих сум саме через суд;

4) судові витрати. Компенсувати доведеться щонайменше суму судового збору (227 грн або як мінімум 2270 грн (станом на 2021 рік) залежно від виду провадження — наказне воно чи позовне, про це нижче). А там можуть ще виникнути і витрати комунальників на адвоката.

І це тільки якщо боржник добровільно виконає рішення суду або хоча б укладе договір про реструктуризацію боргу (про нього див. нижче). Якщо ж рішення суду буде проігноровано, то справа потрапить на примусове виконання до державного або приватного виконавця. Це додаткові витрати, а також ризик втратити не лише гроші, але й майно. Про це ми поговоримо трохи пізніше.

Що та як роблять? У комунальників є дві стратегії:

1) подавати заяву про видачу судового наказу (наказне провадження);

2) подавати позов про стягнення суми боргу (позовне провадження).

Досить часто постачальники комунальних послуг застосовують першу стратегію, оскільки:

— судовий збір, який вони сплачуватимуть, становить усього 227 грн (станом на 2021 рік);

— заява розглядається судом у короткі строки (всього 5 днів) без виклику їх представника і боржника на засідання.

Це відбувається ще й тому, що стягувати борги в порядку позовного провадження банально дорожче.

Зазвичай у кожної компанії є свій поріг звернення до суду з позовом замість заяви про видачу судового наказу (законодавчо не встановлений). Інколи це 2000 грн, а інколи й більше.

Але якщо сума боргу достатньо велика або вона спірна, то в такому разі комунальники все-таки звертаються до суду з позовом. У цьому випадку суд розглядає справу довше. До того ж судовий збір вже становить 1,5 % від сум, що стягуються, але не менше 2270 грн і не більше 794500 грн***.

*** Суми зазначені станом на 2021 рік.

Зверніть увагу: зазвичай судові накази і рішення судів надсилаються боржникам поштою за адресою прописки. Тож будьте уважними!

Карантин. На період карантину пеню і штрафні санкції нараховувати заборонено. Водночас нараховувати заборгованість і подавати позови/заяви до суду для її стягнення ніхто не забороняв. Ба більше, інфляційні і 3 % річних взагалі не вважаються ні штрафними санкціями, ні пенею.

Тобто в комунальників є можливість подавати щонайменше заяви про видачу судового наказу на стягнення суми боргу і таких додаткових накруток (окрім пені). Хоча на етапі, коли справа потрапить до виконавця, усе може застопоритися (далі ви зрозумієте чому). Тому є ймовірність, що в більшості випадків постачальники комунальних послуг чекатимуть на закінчення карантину.

Етап 3: справа потрапила до виконавця

Ситуація: боржник не виконав рішення суду і борг не погасив. Що далі?

У такому разі почнеться процедура примусового стягнення.

Ціна питання. До сум, які присудив суд (борг + пеня + інфляційні і 3 % річних + судові витрати), додаються:

— компенсація витрат на виконавче провадження;

— виконавчий збір — 10 % від суми, що стягується (ч. 2 ст. 27 Закону № 1404****). Якщо справою займається приватний виконавець, то замість виконавчого збору доведеться компенсувати його (тобто виконавця) винагороду — 10 % від суми фактично стягнутого ним (п. 19 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.09.2016 р. № 643).

**** Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Що та як роблять? Після того як виконавець отримав рішення суду або судовий наказ, він відкриває виконавче провадження. Далі розшукуються гроші і майно боржника. Спроба погасити борг відбувається в такому порядку:

1. Гроші — це перше, за рахунок чого погашають борг. Причому неважливо, інвалюта це буде або гривня, готівка або гроші на банківських рахунках. Починається все з арешту банківських рахунків (тобто блокування), а потім і примусового списання необхідної суми. Для цього виконавець за допомогою спеціальної електронної системи направляє запит в усі банки України. Причому відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 1404 арешт застосовується тільки в сумі боргу і не більше.

Раніше на практиці блокували всі знайдені банківські рахунки, але використання електронної системи має виправити цю ситуацію.

Зауважимо: ці документи можна пропустити, а ось наявність виконавчого провадження можна відстежити через:

— Єдиний реєстр боржників (erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors);

— портал «Дія» (diia.gov.ua, в особистому кабінеті розділ «Послуги», підрозділ «Виконавчі провадження»);

— Автоматизовану систему виконавчого провадження (asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors).

Також погашення може відбуватися за рахунок утримання певної суми із зарплати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника (ст. 68, 69, 70, 73 Закону № 1404). Це може відбуватися як за заявою самого боржника, так і тому, що грошей або майна недостатньо для погашення.

Зверніть увагу: заяву за таких умов можна написати тільки тоді, коли сума боргу не перевищує 30 тис. грн (5 розмірів мінзарплати, встановленої законом, з 01.12.2021 р. — 32500 грн).

2. Рухоме майно (автомобілі, побутова техніка тощо). Якщо грошей усе-таки недостатньо, то погашення відбувається за рахунок арешту і продажу на електронних торгах рухомого майна. Зазвичай розпочинають із найдорожчого: автомобілів, дорогої побутової техніки тощо.

3. Нерухомість (квартири, будинки, дачі, земділянки тощо). Заарештовують і продають нерухомість, що належить боржникові, вже в останню чергу. Тоді, коли в нього для погашення усіх сум бракує грошей та іншого майна.

При цьому розпочинають з окремих від будинків земельних ділянок, а також приміщень, що належать боржникові.

Якщо і це не спрацювало (виручених грошей для погашення боргу недостатньо), тоді вже беруться за квартиру (будинок тощо), в якій безпосередньо проживає боржник.

Часто трапляється, що, крім квартири або будинку, у боржника нічого немає. Але це ще не привід збирати валізи!

Для того щоб заарештувати і продати єдине житло боржника, сума боргу та усіх додаткових платежів (див. підрозділ «Ціна питання») має становити 120 тис. грн і більше (у грудні 2021 року ця сума зросте до 130 тис. грн*****).

***** 20 розмірів мінзарплати, встановленої законом (ч. 7 ст. 48 Закону № 1404).

Крім того, якщо житло належить дітям або вони мають право користуватися ним (наприклад, там прописані), то щоб продати таку нерухомість, потрібен дозвіл органів опіки.

Карантин. На період карантину і протягом 30 днів після його закінчення заборонено погашати ЖК-заборгованість за рахунок житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій або блоків у гуртожитках, інших приміщень).

Таке правило встановлене в п.п. 6 п. 3 розд. ІІ Закону № 530.

Тож власники житла з ЖК-боргом 120 тис. грн і більше поки можуть не хвилюватися.

Але варто пам’ятати, що цей борг усе одно доведеться погасити або хоча б звернутися до комунальників із проханням реструктуризувати його. Інакше після закінчення карантину і пільгових 30 днів є ризик залишитися без житла.

Реструктуризація комунальних боргів

Реструктуризація — це розстрочка боргів за комуналку. Розстрочку можуть надати максимум на 60 місяців. Конкретний строк залежить від суми боргу і рівня доходу боржника на дату надання розстрочки.

Для того щоб отримати розстрочку, треба укласти договір з конкретним постачальником комунальної послуги, щодо якої висить борг (наприклад, якщо боржник — харків’янин і в нього борг за електроенергію, то договір він укладатиме з АТ «Харківобленерго»).

Конкретна сума, яку доведеться платити щомісячно, буде зазначена в договорі. Також треба буде перераховувати платежі за поточні періоди. Радує тільки те, що загальна сума щомісячного платежу за борг плюс поточного платежу не має бути більше 25 % доходів боржника, які враховуються при призначенні субсидії. Якщо боржник — пенсіонер або він отримує будь-яку соцдопомогу, то загальна сума буде не більше 20 % таких доходів.

Якщо боржник прострочить хоча б один платіж, то на цю суму додатково нараховуватиметься пеня в розмірі 0,01 % за кожен день прострочення. Тож укладаючи такий договір, треба обов’язково уважно ознайомитися з його умовами і краще їх виконувати.