Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Адміністрування податків: версія-2022

Амброзяк Наталя, юрист
Податки & бухоблік Грудень, 2021/№ 104
Друк
Ми поступово прощаємося зі старим роком. Із хвилюванням намагаємося передбачити: а що ж чекає на нас у майбутньому? Життєві пророцтва нас хвилюють менше ☺... Але в частині бухгалтерського, податкового та юридичного «прекрасного далеко» ми можемо зробити деякі прогнози ☺. У цьому номері зібрано новинки, які чекають на нас наступного року, але відомі вже зараз. Почнемо з податкового адміністрування.

Зміни за Законом № 1914

Стягнення боргу без рішення суду (з 01.01.2022). За рішенням начальника податкової (заступника або уповноваженої особи) борг, незалежно від суми, фіскали можуть погашати за рахунок готівки або грошей на банківському рахунку боржника. Рішення суду їм не знадобиться. Але тільки за умови, якщо:

— борг виник через несплату задекларованої платником суми;

— борг висить більше 90 днів, наступних за граничним строком сплати боргу;

— сума боргу держави за помилково/надміру сплаченими податками і бюджетним відшкодуванням перед платником менша від суми боргу такого платника.

Невиїзний директор юрособи-боржника (з 01.01.2022). Податківці можуть звернутися до суду для того, щоб установити заборону на виїзд за кордон директора юрособи (постійного представництва) — податкового боржника. Заборонити виїзд за кордон можуть за наявності одночасно двох умов:

1) борг висить більше 240 календарних днів із дня вручення платникові податків податкової вимоги;

2) сума боргу має бути 1 млн грн і більше.

Заборону на виїзд директора може бути знято, якщо відбудеться одна з таких подій:

— юрособа/представництво погасить борг;

— юрособа/представництво змінює директора (звісно, податківці можуть отримати нове судове рішення для нового директора);

— почалася судова процедура банкрутства юрособи / постійного представництва.

Запити від податківців (з 01.01.2022). По-перше, зміни, внесені Законом № 1914, легалізують уже відому практику податківців за запитами. Ідеться про запити на підставі підозр податківців у вчиненні платником податкових порушень.

На сьогодні п. 73.3 ПКУ установлює як одну з підстав для направлення запиту факти, що свідчать про порушення платником податкового та іншого законодавства. Ну а з 01.01.2022 підставою стануть «факти, які можуть свідчити про порушення…».

По-друге, якщо з 01.01.2022 податківці повторно запитують інформацію і документи, які ви раніше надавали за іншими податковими запитами, то у відповіді можна не надавати їх повторно.

Можна буде просто вказати дату і номер листа, з яким ви вже надавали такі інформацію та документи. Зараз такої норми в ПКУ немає.

Не забувайте, що на період карантину строки надання відповідей на запити фіскалів призупинені (п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). І таке призупинення діятиме і в 2022 році, оскільки карантин продовжили до 31 березня 2022 року.

Початок невиїзної перевірки (з 01.01.2022). Позапланова невиїзна перевірка тепер починатиметься не раніше 30 календарного дня з дати направлення платникові наказу про проведення перевірки і повідомлення, в якому вказані час і місце для перевірки (п. 79.2 ПКУ). Наразі невиїзна документальна перевірка може проводитися відразу після вручення наказу і повідомлення платникові.

Перенесення строків перевірки (з 01.01.2022). За загальним правилом, якщо платник втрачає первинку, то перевірку, з якою до нього прийшли, переносять на строк не більше 120 календарних днів (п. 44.5 ПКУ). З 1 січня 2022 року це правило не поширюватиметься на перевірки, пов’язані з бюджетним відшкодуванням ПДВ і від’ємним значенням за цим податком (тобто перевірки на підставі ст. 200 ПКУ).

Фото-, відео- і звукофіксація під час перевірки (з 01.01.2022). Податківці отримають право робити звуко-, фото- і відеозаписи під час перевірки (п.п. 20.1.48 ПКУ в редакції від 01.01.2022). Зверніть увагу: здійснювати такі дії вони можуть тільки відкрито.

Крім того, отримані матеріали вони мають право накопичувати і під час перевірок використовувати. Таким чином, з’явиться новий вид матеріалів перевірки.

Також правом на звуко-, фото- і відеофіксацію нагородили платника податків (п.п. 17.1.17 ПКУ в редакції від 01.01.2022).

Зміст податкової вимоги (з 01.01.2022). Тепер у ПКУ буде закріплено, що податкова вимога має містити детальний розрахунок суми боргу (п. 59.3 ПКУ в редакції від 01.01.2022).

Хоча вже на сьогодні форма вимоги передбачає, що в ній треба вказувати суму за кожним податком окремо + штрафні санкції і пеню (див. додатки до наказу Мінфіну від 30.06.2017 № 610).

Вина платника податків. Із переліку порушень, щодо яких податківці зобов’язані встановлювати вину платника податків, прибрали п. 119.3 ПКУ. Нагадаємо: він стосується нештрафування через помилки у звітності щодо сум доходів фізичних осіб у частині ідентифікаційного коду.

Тут, скоріше, прибрали прогалину Закону № 466. Детально про вину див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 1-2, с. 10, 2020, № 45, с. 11.

Інформація про платників податків (з 01.07.2022). Платники податків отримають можливість вивуджувати у податківців інформацію про інших платників (п. 421.2 ПКУ в редакції від 01.07.2022). Причому оформлену в офіційний документ (в електронній формі з електронною печаткою податкової).

Умова одна: дозвіл від платника, за яким надаватимуть інформацію. Причому платник приймає рішення не лише про те, надавати чи ні інформацію, але й про її обсяг. Дозвіл надається через Електронний кабінет.

Зміни за Законом № 1525

Нововведення в частині адміністрування вніс і, як його ще називають, Закон про «податок на Гугл». Зміни мають набути чинності також з 1 січня 2022 року. В основному вони стосуються нерезидентів.

Нерезидентське ППР. Закріплюється особлива процедура складання і направлення податкових повідомлень-рішень (ППР) нерезидентам (нова ст. 581 ПКУ, з’явиться з 01.01.2022). Наприклад, якщо нерезидент не зареєструвався платником ПДВ (а повинен був), то йому ППР направляють через компетентний орган іноземної держави. Якщо нерезидент — платник ПДВ, то йому ППР направлятиметься через спеціальну електронну систему з повідомленням на електронну пошту, яку він вказав при реєстрації ПДВшником.

Сплатити зобов’язання за повідомленням-рішенням треба буде протягом 90 календарних днів, наступних за днем отримання рішення або оскаржити спірне ППР.

Якщо цього не зробити, то борг стягуватиметься примусово через міжнародну співпрацю (ст. 1041 ПКУ).

Оскарження нерезидентського ППР. Вводиться особлива процедура оскарження нерезидентських ППР.

Так, нерезиденти можуть подати скаргу до ДПСУ (тобто центральний орган) протягом 90 календарних днів, наступних за днем отримання нерезидентом ППР для нерезидентів.

Нагадаємо: за звичайними ППР (не нерезидентськими) строк оскарження складає 10 робочих днів, наступних за днем отримання цього рішення (п. 56.2 ПКУ). І такий строк у 2022 році не зміниться. Не забуваємо, що строки подання скарг, як і строки їх розгляду податківцями, призупинені на період карантину (п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Нерезидент, зареєстрований платником ПДВ, зможе подати скаргу в електронному вигляді українською або англійською. Якщо нерезидент — не платник ПДВ, то скарга подаватиметься в порядку, установленому міжнародними договорами з Україною. Якщо ж і міжнародного договору немає, то в порядку, установленому КМУ. Поки подібних документів немає.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі