Карантин і локдаун
По-перше, карантин продовжено до 28.02.2021 р.
По-друге, з 00:00 годин 8 січня по 00:00 годин 25 січня 2021 року на нас чекає локдаун (тобто додаткові обмеження, пов’язані з карантином).
Такі норми передбачені в постанові КМУ від 09.12.2020 р. № 1236. Детально про обмеження, пов’язані з карантином і локдауном, див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 102, с. 27.
Нагадаємо: за порушення карантинних норм передбачено штраф у ст. 443 КУпАП.
«Карантинний» мораторій на перевірки. Незважаючи на те, що Законом № 1071 із Закону № 530 була виключена норма про мораторій на перевірки, мораторій не скасовано.
Усе ще діють норми з ПКУ, Закону № 2464 і Закону № 533.
Тобто поки працює мораторій на податкові документальні планові/позапланові та фактичні перевірки, передбачені в п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Винятки:
1) позапланові перевірки:
— через ліквідацію/реорганізацію юрособи (ліквідацію її відокремлених підрозділів), а також припинення ФОП (п.п. 78.1.7 ПКУ);
— щодо відшкодування ПДВ та/або від’ємного значення цього податку в сумі більше 100 тис. грн (п.п. 78.1.8 ПКУ);
— за заявою платника податків;
2) фактичні перевірки при порушеннях законодавства в частині поводження з пальним, спиртом етиловим, алкоголем і тютюновими виробами (ліцензування, транспортування, зберігання, оборот, обладнання акцизних складів рівнемірами-лічильниками та/або витратомірами-лічильниками).
Працює і мораторій на перевірки щодо ЄСВ з п. 912 розд. VIII Закону № 2464.
Також поки діє мораторій на планові заходи контролю контролюючих органів (на яких поширюється Закон № 877).
Винятки:
— перевірки суб’єктів з високим ступенем ризику;
— у сфері держрегулювання цін;
— у сфері санітарного й епідемічного благополуччя населення;
— позапланові заходи контролю.
Цей мораторій стосується і Держпраці. Зверніть увагу: інспекційні відвідування (щодо неоформлених працівників) — це не планові заходи контролю. Вони під мораторій не потрапляють.
Є тут ще одне велике «АЛЕ».
Законом № 909 (п. 4 розд. ІІ) КМУ в період карантину надали право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг і гарантій, установлених «карантинними» законами.
Обговорювати те, як постанова КМУ може мати силу закону, ми не будемо.
Але попередимо: цей пункт надає право КМУ змінити положення про «карантинний» мораторій на будь-які перевірки. І ДПСУ вже розробило проєкт такої постанови для Кабміну*.
* Див. за посиланням: tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2020-rik/74926.html
Єдиний рахунок для податків
З 01.01.2021 р. запрацювали норми про єдиний рахунок для сплати податків і зборів. Детально про нього ми писали в «Податки & бухоблік», 2019, № 92, с. 26 і 2020, № 90, с. 2.
Нагадаємо: законодавець надає можливість перераховувати гроші для сплати податків і зборів на один казначейський рахунок, відкритий для податківців. Після надходження ці кошти розподіляються в певному порядку по бюджетах. Не можна використовувати єдиний рахунок тільки для перерахування ПДВ, паливного та спиртового акцизів, а також частини чистого прибутку (доходу) держ- і комунпідприємств.
Зверніть увагу:
використання єдиного рахунку не є обов’язковим
Платник може обрати цей спосіб сплати податків, відправивши через Електронний кабінет спеціальне повідомлення.
Важливо! Обравши єдиний рахунок, податки, перераховані на різні казначейські рахунки, матимуть статус «помилково сплачені».
Якщо ви обрали єдиний рахунок і хочете від нього відмовитися, то перераховувати податки по-старому (тобто на різні казначейські рахунки) можна тільки з 1 січня року, наступного за тим, у якому ви відправили відмову. Наприклад, якщо ви відправили відмову у 2021 році, то сплачувати податки на різні рахунки ви зможете не раніше 1 січня 2022 року.
Оскільки поки єдиний рахунок не працює активно, то не зрозуміло, чи зручно це. Тому радимо не квапитися з вибором.
Податкові перевірки
Планові перевірки. У цьому році ми відчуємо на собі «роботу» норм про внесення змін до плану-графіка перевірок**. Незважаючи на те, що ці норми набрали чинності ще у 2020 році. Нагадаємо: податківці тепер можуть вносити зміни до плану-графіка двічі на рік — один раз у першому кварталі й один раз — у другому.
** Актуальний графік див. за посиланням: tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/446429.html
При цьому якщо зміни відбулися:
— у першому кварталі, то перевірка може початися не раніше 1 липня поточного року;
— у другому кварталі — не раніше 1 жовтня.
Оновлений план фіскали повинні опублікувати до 30 березня (щодо змін у 1 кварталі) і 30 червня (щодо змін у 2 кварталі).
Якщо ж ідеться про виправлення технічних помилок або зміну найменування госпсуб’єкта, вже включеного до плану-графіка, то ці обмеження не працюють. А опублікування оновленого плану-графіка саме в цих випадках повинне відбуватися до 30-го числа місяця, що передує плановій перевірці платників, щодо яких вносилися зміни. Наприклад, за планом-графіком перевірка юрособи призначена на 23.08.2021 р. У червні 2021 року вона змінює найменування. У такому разі план-графік з оновленим найменуванням юрособи має бути опублікований не пізніше 30.07.2021 р.
До того ж оскільки карантин продовжено до 28.02.2021 р., то на ці норми накладаються ще й правила п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Так, госпсуб’єкти, щодо яких перевірки згідно з планом-графіком мали початися в період карантину (починаючи з 18.03.2020 р.), потраплять до оновленого плану-графіка. Причому такий план фіскали повинні опублікувати протягом 10 календарних днів після закінчення карантину.
Заперечення до актів (з 01.01.2021 р.). По-перше, у разі проведення позапланової документальної перевірки через подання платником заперечень на акт (п.п. 78.1.5 ПКУ), строк для подання заперечень на «повторний» акт становить 5 робочих днів. А ось заперечення на акти за результатами інших перевірок подаються, як і раніше, протягом 10 робочих днів.
По-друге, заперечення на акт має розглядати спецкомісія протягом 10 робочих днів після їх отримання. На такому розгляді можуть бути присутніми платник та/або його представник, які мають право надавати пояснення і додаткові документи. За результатами розгляду комісія повинна скласти висновок.
Саме з урахуванням цього висновку виноситиметься податкове повідомлення-рішення (далі — ППР).
Але ще раз нагадаємо: на податкові перевірки діє «карантинний» мораторій (див. вище). Тому ці правила повною мірою працювати поки не будуть.
ППР (з 01.01.2021 р.). ППР за обсягом стане значно більшим. Так, якщо ППР виноситиметься за результатами перевірки, то фіскали повинні будуть у ньому стисло викласти суть порушення (п.п. 58.1.1 ПКУ). Також у ППР за результатами перевірки зазначатиметься інформація про докази відсутності вини платника, обставини, які пом’якшують або звільняють від відповідальності.
Також зверніть увагу: якщо до акта ви подавали заперечення, то ППР випишуть протягом 5 робочих днів з моменту винесення щодо таких заперечень висновку спецкомісією, яка їх розглядала. А не протягом 15 робочих днів з дня отримання вами акта.
Строки давності (з 01.01.2021 р.). Тут є гарні новини ☺. Відповідно до Закону № 466 у ПКУ мали збільшитися строки давності для «зарплатного» ПДФО і ВЗ з 1095 до 2555 днів (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 8). Але Закон України від 17.12.2020 р. № 1117-IX (далі — Закон № 1117) скасовує цю норму та
строк давності для «зарплатного» ПДФО і ВЗ залишається тим, що й був (1095 днів)
Крім того:
— значно розширився перелік підстав для зупинення перебігу строку давності (див. п. 102.3 ПКУ). Наприклад, строк давності зупиняється через незаконний недопуск до перевірки. Також перебіг строку давності зупинятиметься на період введення законами заборон на перевірку. «Карантинний» мораторій у цю підставу вписується. Але, як ми вже говорили, для нинішнього карантину є спеціальна норма в п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ;
— відлік строку давності в 1095 днів для донарахувань місцевих податків за річною декларацією тепер стартує з дня граничного строку сплати зобов’язання, а не з граничного строку подання такої декларації.
«Податкова» відповідальність платника
Усі новинки в цій частині набрали чинності з 01.01.2021 р.
Штрафи. По-перше, деякі штрафи з ПКУ змінили свою «дислокацію».
Тепер штраф за:
— «неправильне» відчуження майна в податковій заставі знаходиться в ст. 116 ПКУ (раніше — у ст. 124);
— несвоєчасна сплата узгодженого грошового зобов’язання — у ст. 124 ПКУ (раніше — у ст. 126);
— порушення правил нарахування, утримання і сплати податків податковими агентами з доходів фізосіб та нерезидентів — у ст. 1251 ПКУ.
По-друге, розмір штрафів і склади деяких правопорушень змінилися.
Нові розміри штрафів з 01.01.2021 р.
| Пункт ПКУ | Суть порушення | Штраф до 01.01.2021 р. | Штраф з 01.01.2021 р. |
| Донарахування зобов’язань фіскалами через порушення платника | 25 % суми донарахувань | 10 % суми донарахувань | |
| Донарахування зобов’язань фіскалами через умисне порушення платника | — | 25 % суми донарахувань | |
| Умисне використання не за цільовим призначенням «заощаджених» коштів від застосування податкових пільг | — | подвійний розмір «заощаджених» коштів | |
| Сплата узгодженого грошового зобов’язання із затримкою: — до 30 календарних днів (включно) | 10 % суми погашеного боргу | 5 % суми погашеного боргу | |
| — більше 30 календарних днів | 20 % суми погашеного боргу | 10 % суми погашеного боргу | |
| Умисна сплата узгодженого грошового зобов’язання із запізненням | — | 25 % суми погашеного боргу | |
| Сплата узгодженого грошового зобов’язання із умисною затримкою: більше 90 календарних днів | — | 50 % суми погашеного боргу | |
| Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків (ненарахування/неутримання/несплата в повному обсязі) податковим агентом при виплаті доходу на користь іншого платника | 25 % суми несплаченого податку | 10 % суми несплаченого податку | |
| Дії з п. 1251.1 ПКУ, вчинені умисно | — | 25 % суми несплаченого податку | |
| Умисні дії з п. 1251.1 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 днів | 50 % суми несплаченого податку (незалежно від вини) | 50 % суми несплаченого податку | |
| Умисні дії з п. 1251.1 ПКУ, вчинені втретє і більше разів протягом 1095 днів | 75 % суми несплаченого податку (незалежно від вини) | 75 % суми несплаченого податку |
Разом зі ст. 1251 ПКУ мала залишитися ст. 127 ПКУ, яка встановлює штрафи за подібні порушення. Але Закон № 1117 (про нього ми вже згадували) виправив це непорозуміння та виключив ст. 127 із цього Кодексу.
Вина. Почали працювати норми про вину. Так, тепер податковим правопорушенням вважається винне (у випадках, прямо передбачених у ПКУ) діяння.
Більше того, у випадках, прямо передбачених у ПКУ, умисна форма вини призведе до більш суворих штрафів.
Виходячи з нового визначення терміна «податкове правопорушення» існують два види правопорушень: (1) ті, в яких вина обов’язково має бути, і (2) ті, в яких вина значення не має.
Винне — це коли? Тоді, коли порушник мав можливість дотримуватися правил і норм ПКУ, за порушення яких загрожує відповідальність, вжив усіх необхідних заходів для цього, але все-таки ці норми порушив.
Відповідно до п. 112.1 ПКУ особу можна притягнути до фінвідповідальності за правопорушення за наявності в її діянні вини, крім випадків, передбачених у ПКУ.
«Крім випадків…» для платника Кодекс у новій редакції прямо поки не встановлює. Ну а для податківців такі випадки є ☺. Вони несуть відповідальність незалежно від наявності/відсутності вини (див. нижче).
А як же перелік у п. 109.3 ПКУ? Вважаємо, що він означає лише те, що в разі застосування певних, перелічених у цьому пункті штрафів доведення наявності/відсутності вини покладається на податківців. Щодо ж усіх інших фінсанкцій свою невинуватість у процесі перевірки і при оскарженні рішень, швидше за все, буде доводити платник.
Пункти 109.3 і 112.1 ПКУ не суперечать один одному, адже правопорушення не завжди означає, що має бути санкція.
А що таке «умисне» правопорушення?
Це коли існують обставини, які свідчать про те, що платник удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог ПКУ та іншого, підконтрольного фіскалам законодавства (п. 109.1 ПКУ). Звісно,
оцінювати і доводити наявність умислу будуть податківці
Повторність. Тепер чітко передбачено: особа вважається такою, що порушила норми повторно, якщо вона була притягнена до відповідальності в установленому ПКУ порядку (п. 111.4 ПКУ). Тому не має більше виникати ситуацій, коли в межах однієї перевірки за два порушення штрафують як за перше і повторне (приклад щодо ст. 127 ПКУ див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 28, с. 27).
Пом’якшення відповідальності. За наявності обставин, перелічених у ст. 1121 ПКУ, платникові достатньо буде сплатити тільки 50 % штрафу.
Такі «особливі» обставини передбачаються в новій ст. 1121 ПКУ. Це:
— діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
— діяння при збігу тяжких особистих або сімейних обставин;
— якщо платник сам повідомив про своє порушення податківцям (за винятком порушень за ст. 123 і 1251 ПКУ);
— інші обставини, які контролери можуть визнати пом’якшуючими.
Звільнення від відповідальності. Перелік підстав для звільнення від відповідальності передбачений у п. 112.8 ПКУ. Як і раніше, від відповідальності звільнятимуть письмова індивідуальна й узагальнююча податкові консультації. Серед нововведень з’явилося звільнення від відповідальності:
— у зв’язку з форс-мажором;
— якщо рішення/дії/бездіяльність податківців були незаконними;
— якщо платник діяв відповідно до висновків об’єднаної палати/ Великої палати Верховного Суду (ВС) або рішень ВС за результатами зразкової справи, а потім ВС «передумав» і виклав свої висновки інакше.
Нагадаємо: коли ви дієте на підставі рішення ВС (навіть якщо ви — не сторона в спорі, але обставини схожі), то такі дії законні в силу ч. 5 ст. 13 Закону про судоустрій. Але якщо потім Велика або об’єднана палата ВС приймає в тих же обставинах інше рішення, то штрафувати вас не повинні (в силу положень п. 112.8 ПКУ).
Відповідальність податківців
З 01.01.2021 р. є два типи відповідальності у фіскалів:
— відшкодування шкоди;
— пеня (у випадках несвоєчасного повернення надміру або помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування ПДВ).
Фіскали зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю, незалежно від наявності/відсутності вини (п. 109.4 ПКУ).
Витребувати відшкодування шкоди можна було і раніше, але на підставі ЦКУ. Але відмінність у тому, що тепер є два способи відшкодування:
1) бездоказовий (абз. другий і третій п. 114.2, п. 128.2 ПКУ). Суть у тому, що у випадках, перелічених у п. 128.2 ПКУ, доводити наявність і розмір шкоди платникові не потрібно. Достатньо того, що рішення, дії або бездіяльність податківців щодо платника були незаконними. Сума компенсації фіксована — 1 мінзарплата***. Якщо обираєте бездоказовий спосіб, то відшкодувати шкоду в повному обсязі вже не вийде;
*** Установлена законом на день визнання незаконними рішень/дій/бездіяльності податківців.
2) доказовий (пп. 114.3 і 128.1 ПКУ). Розмір відшкодування документально підтверджених витрат, пов’язаних з оскарженням, не повинен перевищувати 50 мінзарплат****.
**** Виходячи з мінзарплати на 1 січня року, в якому було прийнято рішення про відшкодування шкоди.
Не входять до документально підтверджених витрат суми, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат за процесуальним законодавством (див. гл. 8 розд. І КАСУ).
Незалежно від способу відшкодування, отримати будь-які суми платник зможе тільки на підставі рішення суду
Пеня з податківців регулюється п.п. 129.1.5 ПКУ. Відлік стартуватиме з першого дня, що настає за останнім днем граничного строку повернення таких коштів. Нараховані суми пені на користь платника виплачуватимуться в порядку, встановленому Мінфіном. Розмір пені за кожен день прострочення — 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на кожен такий день (абз. перший п. 129.4 ПКУ).
Юридичне не податкове
Узяття бухгалтерів-ФОП (і не тільки) на облік у Держфінмоніторингу (з 01.01.2021 р.). Обов’язок для особливих суб’єктів первинного фінмоніторингу стати на облік у Держфінмоніторингу працював ще у 2020 році. Але порядок узяття на облік під новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...» від 06.12.2019 р. № 361-IX не був розроблений, що дозволяло сказати: немає порядку — немає й відповідальності за невзяття на облік. Але з 1 січня такий аргумент не працює. Саме з 01.01.2021 р. набрав чинності Порядок, затверджений постановою КМУ від 09.09.2020 р. № 850.
Про те, до чого призводить статус суб’єкта первинного фінмоніторингу, які штрафи за невзяття на облік у Держфінмоніторингу передбачені в законодавстві, а також про те, хто крім бухгалтерів-ФОП потрапляє під удар, читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 86, с. 18.
Торгівля рідинами для електронних сигарет (з 01.01.2021 р.). Для виробництва, а також оптової та роздрібної торгівлі рідинами для електронних сигарет потрібна ліцензія. Її мають видавати відповідно до «алко-тютюно-пального» ☺ Закону № 481 зі змінами.
Визначення рідини для електронної сигарети, що підлягає ліцензуванню, шукайте в п.п. 14.1.564 ПКУ.
Ліцензія потрібна як для рідин з нікотином, так і без нього
Вартість ліцензії — 780 грн на рік. «Роздрібна» ліцензія повинна оформлятися на кожне місце торгівлі (ч. 23 ст. 15 Закону № 481).
Також на торгівлю рідинами для електронних сигарет поширюються обмеження, встановлені для торгівлі алкоголем і тютюном у ст. 153 Закону № 481. Наприклад, з 1 січня 2021 року заборонено продавати рідини для електронних сигарет особам, що не досягли 18 років. Знову ж таки ця заборона стосується як рідин із нікотином, так і без нього.
Якщо контролери виявлять, що госпсуб’єкт продаватиме ці рідини особам молодше 18 років або в неналежних для цього місцях, то ліцензія анулюється.
Порушення вимог ст. 153 Закону № 481 продавцями рідин для електронних сигарет загрожуватимуть штрафом у 6800 грн. Виробництво таких рідин без ліцензії — штрафом у розмірі 200 % вартості продукції, але не менше 20000 грн. Оптова і роздрібна торгівля рідинами без ліцензії — 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн.
Українська мова (з 16.01 і 16.07.2021 р.). Продовжують набирати чинності норми Закону № 2704. З 16.01.2021 р. обслуговування споживачів, а також надання інформації про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини й інтернет-каталоги, має проводитися українською. Але
якщо клієнт попросить, щоб його обслуговували іншою мовою, то обслуговування може відбуватися прийнятною для сторін діалогу мовою
Також нагадаємо: українська в обслуговуванні, наданні інформації про товари (послуги) підкріплена санкціями. Згідно із Законом № 2704 спочатку загрожує попередження з вимогою усунути порушення протягом 30 днів з дати складання акта.
Якщо ж порушення вчинити повторно протягом року, то вже застосовуватиметься штраф у розмірі від 5100 до 6800 грн.
А ось відповідальність за такі порушення за новими статтями КУпАП (ст. 18852 і 18853) поки не загрожує. Ці статті Кодексу наберуть чинності тільки з 16.07.2022 р.
З 16.07.2021 р.:
— українською мовою має видаватися не менше 50 % усіх виданих видавництвом (внесеним до спецреєстру) протягом відповідного календарного року найменувань книжкових видань. Частка книжкових видань українською мовою в загальній кількості, наявних у продажу в кожному книжковому магазині, іншому закладі, має становити не менше 50 %;
— українською повинні проводити культурні, розважальні та видовищні заходи. Оголошення, афіші тощо, а також вхідні квитки виготовляються українською мовою (але можна паралельно використовувати іншу мову);
— мовою музейної справи, художніх виставок, поширення та демонстрації фільмів в Україні (плюс кіноафіш і кіноквитків), туристичного й екскурсійного обслуговування також повинна бути українська мова.
Алкоекспорт/імпорт (з 01.01.2021 р.). Через зміни у Законі № 481 експорт/імпорт алкоголю з 01.07.2020 р. вимагав отримання ліцензії. Але тепер саме на ці види діяльності її отримувати не потрібно (див. деталі у «Податки & бухоблік», 2020, № 76, с. 30).
Національні стандарти (з 01.01.2021 р.). Вносяться зміни, скасовуються і затверджуються нові національні стандарти. Процес пов’язаний з гармонізацією вітчизняних і європейських норм. Перелік нових, змінених і скасованих національних стандартів див. у наказі ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 23.12.2019 р. № 485 (ср. ). Не дивуйтеся, саме цьому центру були передані функції національного органу стандартизації (розпорядження КМУ від 26.11.2014 р. № 1163).
Оборот земель сільгосппризначення (з 01.07.2021 р.). Набирає чинності Закон України від 31.03.2020 р. № 552-IX, який регулює функціонування ринку землі сільгосппризначення. Цей Закон вносить зміни до низки актів, у тому числі й до ЗКУ. Щоправда, відчуження земель сільгосппризначення буде пов’язане з певними обмеженнями. Подробиці читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 30, с. 23.
Продаж ліків через Інтернет (з 14.01.2021 р.). Запрацюють загальні правила для торгівлі ліками через Інтернет з доставкою їх безпосередньо споживачеві. Вводиться в дію закон, який вносить зміни до Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 р. № 123/96-ВР. Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2020, № 86, с. 29).
До цього моменту торгувати ліками через Інтернет можна було у виняткових випадках (вони передбачені в Ліцензійних умовах, затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 р. № 929). Одним з таких винятків є карантин (п. 271 вже згаданих Ліцензійних умов). Оскільки його продовжили до 28.02.2021 р., то п. 271 Ліцензійних умов продовжує діяти. Відповідно до нього можна торгувати ліками дистанційно, а також здійснювати їх доставку безпосередньо споживачам. Торгувати так у цьому випадку можна тільки за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.
Але навіть у період карантину не можна дистанційно торгувати лікзасобами, переліченими в тому ж п. 271 Ліцензійних умов. Наприклад, заборонено торгувати через Інтернет ліками, що вимагають особливих умов зберігання.
