Робота у вихідні дні: оформлюємо та надаємо компенсацію

Які дні є вихідними?

Вихідні дні — це дні, в які працівник не працює та які визначені саме як вихідні графіком роботи підприємства (графіком виходу на роботу або графіком змінності) на підставі ст. 67 — 69 КЗпП.

При 5-денному робочому тижні працівникам надають два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному — один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, установлюється графіком роботи підприємства за погодженням із профспілкою. Як правило, його надають підряд із загальним вихідним днем. Це може бути як субота, так і понеділок.

Але є винятки. Так, норму про загальний вихідний можна не застосовувати:

— підприємствам, де в загальний вихідний день робота не може бути перервана у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (у магазинах, театрах, музеях, на підприємствах побутового обслуговування тощо). Вихідні дні на таких підприємствах установлюють місцеві ради (ст. 68 КЗпП);

— підприємствам, зупинка роботи яких неможлива у зв’язку з виробничо-технічними умовами або необхідністю безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, де вихідні дні надають у різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності (виходу на роботу) (ст. 69 КЗпП).

Вихідні дні слід відрізняти від вільних від роботи днів. Останні є у працівників з неповним робочим тижнем (див. лист Мінсоцполітики від 12.02.2018 р. № 238/0/101-18/284), а також можуть бути у працівників з підсумованим обліком робочого часу.

У випадку, коли вихідний день збігається зі святковим/неробочим днем, визначеним ст. 73 КЗпП, вихідний день переноситься на наступний після святкового/неробочого дня.

Крім того, КМУ може рекомендувати роботодавцям перенести окремі вихідні дні з метою створення сприятливих умов для відпочинку трудящих. Так, наприклад, якщо роботодавець на підставі розпорядження КМУ від 30.09.2020 р. № 1191-р прийняв рішення про перенесення у 2021 році робочого дня з п’ятниці 8 січня на суботу 16 січня, то субота 16 січня стане робочим днем, а 8 січня п’ятниця буде вихідним.

Порядок залучення до роботи у вихідні дні

За загальним правилом, робота у вихідні дні забороняється. Проте з цього правила є винятки. Вони прописані у ст. 71 КЗпП. Так, робота у вихідні дні допускається з дозволу профспілкової організації (профспілкового представника) у таких виняткових випадках:

— для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

— для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

— для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства в цілому або їх окремих підрозділів;

— для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

А ось варіанту просто залучати працівників до роботи, наприклад, у зв’язку з виробничою необхідністю, чинне законодавство не допускає (див. лист Мінпраці від 13.04.2012 р. № 123/13/133-12).

Ваш випадок підпадає під дозволені ст. 71 КЗпП? Тоді готуємо заявку на отримання згоди профспілкової організації (профспілкового представника). В ній вказуємо причини залучення до роботи у вихідний день, чисельність працівників, яких залучаємо, а також їх прізвища та посади (професії).

Але будьте уважні!

До таких категорій належать:

— вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП);

— працівники молодше 18 років (ст. 192 КЗпП);

— батьки, які виховують дітей до 3 років без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікуни, один з прийомних батьків, один з батьків-вихователів дитини віком до 3 років (ст. 186¹ КЗпП).

Залучення до роботи у вихідні дні громадян похилого віку можливе тільки за їх згодою і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я.

Профспілка погодила роботу у вихідний? Тоді видаємо відповідний наказ (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 49, с. 75). У ньому серед іншого зазначаємо спосіб компенсації за роботу у вихідний день. Бажаний спосіб компенсації працівник може зазначити у відповідній заяві (див. постанову ВС від 01.07.2019 р. у справі № 825/1343/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/82759434).

А ось вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням без видання відповідного наказу не підлягає компенсації з боку роботодавця.

Компенсація за роботу у вихідні дні

Спосіб компенсації за роботу у вихідні дні встановлено ст. 72 КЗпП. Він визначається угодою сторін (тобто роботодавцем та працівником).

Разом з тим, працівник не має права обрати день відгулу без згоди роботодавця. При цьому самовільний невихід на роботу може бути розцінений як прогул без поважних причин. Це може стати підставою для звільнення згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП (див. п. 24 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9).

Якщо сторони погодили…

…інший день відпочинку. В цьому випадку, по суті, у працівника вихідний день стає робочим, а робочий день — днем відпочинку.

Зауважимо, що питання щодо термінів надання іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день законодавчо не врегульовано. На думку Мінсоцполітики, відгул має надаватися по можливості через найкоротший проміжок часу після роботи у вихідний день.

Зверніть увагу, якщо день відпочинку надається в наступних місяцях, то в місяці роботи у вихідний день норма годин збільшиться, а в місяці, на який припав день відпочинку, — зменшиться.

В табелі обліку робочого часу інший день відпочинку позначаємо відміткою «ІН» — інший невідпрацьований час, отже, цей день не оплачуємо. Роботу у вихідний день позначаємо відміткою «РВ» та проставляємо фактично відпрацьовані години.

У разі надання іншого дня відпочинку роботу у вихідний день оплачуємо як звичайний робочий день, тобто в одинарному розмірі.

… подвійну оплату. Оплату за роботу у вихідний день обчислюємо за правилами, наведеними у ст. 107 КЗпП, а саме в подвійному розмірі.

Оплачуємо години, фактично відпрацьовані у вихідний день.

Якщо працівнику встановлено оклад (місячну тарифну ставку), то годинну ставку для оплати відпрацьованих годин у вихідні дні знаходимо так: оклад (тарифну ставку) працівника ділимо на його місячну норму тривалості робочого часу (листи Мінсоцполітики від 09.12.2014 р. № 922/13/155-14, Мінекономіки від 31.08.2020 р. № 3511-06/53106-0).

Увага! Якщо працівник виконує роботу у нічний час у вихідний день, то йому нараховуємо нічну доплату на загальних підставах без подвоєння.

Узагальнимо порядок оплати роботи у вихідний день у таблиці.

Порядок оплати роботи у вихідні дні

Розглянемо ситуації щодо компенсації роботи у вихідні дні на прикладах.

Приклад 1. Працівника (5-денний робочий тиждень, вихідні дні — субота та неділя) залучили до роботи у його вихідний день 2 січня 2021 року для ліквідації наслідків виробничої аварії. У цей день він відпрацював 8 годин. Годинна ставка працівника становить 52 грн/год, місячна норма робочого часу, що встановлена для нього на січень 2021 року, — 151 година.

Варіант 1. За погодженням з роботодавцем працівникові був наданий інший день відпочинку — 4 січня 2021 року, в який працівник повинен був відпрацювати 8 годин. У результаті у січні 2021 року відпрацьовано 151 годину (151 год + 8 год у вихідний - 8 год у день відпочинку).

У цьому випадку оплату згідно зі ст. 107 КЗпП не проводять.

Основна заробітна плата працівника за січень 2021 року складе:

151 год х 52 грн/год = 7852 грн.

Варіант 2. Інший день відпочинку за роботу у вихідний день 2 січня не було надано. У січні 2021 року працівник відпрацював 159 годин.

Працівнику буде нарахована основна зарплата та оплата за роботу у вихідний день у сумі:

151 год х 52 грн/год + 8 год х 52 грн/год х 2 = 8684 грн.

Приклад 2. Працівника (5-денний робочий тиждень, вихідні дні — субота та неділя) залучили до роботи у його вихідний день 10 січня 2021 року у зв’язку з необхідністю усунення наслідків пожежі в цеху. У цей день він фактично відпрацював 4 години. Місячна норма годин на січень — 151 година. Оклад працівника — 9000 грн.

Варіант 1. За погодженням з роботодавцем працівникові був наданий інший день відпочинку — 18 січня 2021 року, в який працівник повинен був відпрацювати 8 годин. У результаті норма годин на січень склала 147 годин (151 год + 4 год у вихідний — 8 год в інший день відпочинку).

У цьому випадку день роботи у вихідний день оплачуємо як звичайний робочий день. Тож відпрацювавши січень повністю (всі робочі дні), працівник отримає основну зарплату у розмірі окладу, а саме — 9000 грн.

Варіант 2. Інший день відпочинку за роботу у вихідний день 2 січня не було надано. У січні 2021 року працівник відпрацював 155 годин (151 год за нормою + 4 год у вихідний).

Розрахуємо годинну ставку для оплати «вихідних» годин:

9000 грн : 151 год = 59,61 грн/год.

Загальна сума основної зарплати працівника та суми оплати за роботу у вихідний день складе:

9000 грн + 59,61 грн/год х 2 х 4 год = 9476,88 грн.

Увага! У випадку залучення працівника до роботи у вільний від роботи день компенсацію за роботу в такий день надаємо за аналогією з компенсацією за роботу у вихідні дні. Тобто роботу у вільні від роботи дні компенсуємо за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до ст. 72 КЗпП (див. лист Мінсоцполітики від 12.02.2018 р. № 238/0/101-18/284).

А якщо не за КЗпП

Перелік випадків, коли ст. 71 КЗпП дозволяє залучити працівника до роботи у вихідний день, дуже обмежений.

Проте іноді трапляються ситуації, які під вказаний перелік не потрапляють, але вкрай потрібно, щоб працівники вийшли на роботу у свій вихідний.

Так, звісно, якщо допустити таку роботу, то отримаємо порушення трудового законодавства. Але скільки воно коштує? ☺

Почнемо з того, що робота у вихідний день обов’язково повинна бути відповідним чином компенсована (інший день відпочинку або подвійна оплата, див. вище). Адже це пов’язано з мінімальними гарантіями в оплаті праці. Тут краще не жартувати.

А ось сам факт виведення працівників на роботу у вихідний день з порушенням вимог ч. 2 ст. 71 КЗпП відноситься до інших порушень трудового законодавства. У разі його виявлення інспекторами праці підприємству (ФОП) буде загрожувати штраф у розмірі 1 мінзарплати (наразі — 6000 грн) (абзац дев’ятий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Причому розмір цього штрафу не залежить від кількості виявлених безпідставних випадків залучення роботи у вихідні дні.

У разі сплати 50 % розміру цього штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про його накладення така постанова вважається виконаною (ч. 5 ст. 265 КЗпП).

Крім того, посадовим особам роботодавця може загрожувати адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУпАП).