РРО/ПРРО в підрозділі

Коли потрібен РРО

Використовувати у підрозділі, як відокремленому, так і структурному, РРО чи ПРРО потрібно, коли в підрозділі відбувається розрахункова операція в розумінні Закону про РРО.

Під розрахункову операцію підпадають розрахунки (1) у готівковій формі та/або (2) у безготівковій із застосуванням платіжних карток.

Але навіть коли у підрозділі здійснюється розрахункова операція, то є випадки, коли цей підрозділ може уникнути використання РРО. Мова йде про підрозділи, в яких:

1) відбувається торгівля продукцією власного виробництва (крім ТСПТ, ліків, медвиробів та ювелірки) у разі проведення розрахунків через касу з оформленням ПКО і ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою.

Тобто

2) відбувається продаж газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати з кіосків, лотків і розносок.

Звільнення від РРО застосовується, лише коли питома вага зазначеної продукції становить більше 50 % загального товарообігу і за умови, що в продажу відсутні алкогольні напої, підакцизні непродовольчі товари, ТСПТ, ліки та медвироби;

3) продають воду, молоко, квас, олію та живу рибу з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів;

4) при наданні послуг отримують оплату через Інтернет, а саме з використанням інтернет-еквайрингу (наприклад, Liqpay, Portmone тощо) чи інтернет-банкінгу (Приват24. Ощад24, Монобанк тощо).

Також є випадки, коли при торгівлі через підрозділи можна замінити використання РРО на РК з КОРО (ст. 10 Закону про РРО). Перелік таких випадків затверджено постановою Кабміну від 23.08.2000 р. № 1336. Детально з цим переліком можна ознайомитися у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 12.

Якщо підрозділ, в якому здійснюються розрахункові операції, не потрапляє в когорту щасливчиків, яких звільнено від РРО та ПРРО, а також він не може замінити використання РРО та ПРРО на КОРО з РК, то лишається одне — потрібно використовувати для здійснення розрахунків РРО чи ПРРО.

Вибираємо касовий апарат

На сьогодні, щоб здійснювати розрахунки у підрозділі, можна використовувати або класичний РРО, або програмний, а можна їх і поєднати (якщо у підрозділі є дві торгові точки, то в кожну з них можна поставити різні види касових апаратів: один — РРО а інший — ПРРО. Кожен суб’єкт має самостійно вибрати, який касовий апарат йому потрібен виходячи із своїх потреб і обсягу здійснених операцій.

І перший, і другий виконують фіскальні функції, але дещо по-різному. Тому який касовий апарат кращий, вирішує тільки користувач. Ми ж приділимо увагу тільки особливостям використання РРО та ПРРО у підрозділах.

Класичний РРО

Вибираючи класичний РРО, слід пам’ятати, що вибрана вами модель РРО має бути включена до Держреєстру РРО, забезпечувати передачу контрольно-звітної інформації органу ДПСУ в електронному вигляді та відповідала сфері, де її використовуватимуть, а строк служби РРО не закінчився. Детально про вимоги до РРО читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 19.

Після того як РРО вибрано і придбано, його слід зареєструвати у податковій. Реєструючи РРО на підрозділ, пам’ятайте про таке:

1) реєструвати класичний РРО слід в органі ДПСУ за своїм основним місцем обліку як платника податків (п. 3 гл. 2 розд. II Порядку № 547). Тобто

Виняток встановлено тільки для підприємств, що є платниками податку на прибуток. Вони можуть зареєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території іншої, ніж головне підприємство, територіальної громади. При цьому РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів слід реєструвати за кодом ЄДРПОУ юрособи;

2) перед тим як приступати до реєстрації РРО, вам слід укласти договір із ЦСО, які робитимуть техобслуговування та ремонт РРО. При цьому якщо РРО, що працюватиме у відокремленому підрозділі, реєструють за місцем основного обліку юрособи, то такий договір має укладати сама юрособа. А от якщо РРО реєструє платник податку на прибуток за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, то договір із ЦСО укладається безпосередньо між ЦСО та таким підрозділом — користувачем РРО (БЗ 109.11);

3) після цього можна приступати до самої процедури реєстрації РРО, яка прописана у розд. 2 підрозд. ІІ Порядку № 547 (ср. ). Порядок реєстрації РРО, що буде працювати у підрозділі, такий же, як і порядок реєстрації юрособою РРО, що буде працювати у головному підприємстві.

Тому наводити тут його не будемо. Ознайомитися з ним можна у «Податки & бухоблік», 2021, № 40, с. 25.

Програмні РРО

Щоб використовувати ПРРО в підрозділі, його слід обов’язково зареєструвати в органах ДПСУ. Порядок реєстрації ПРРО набагато простіший, ніж класичного. По суті, слід просто скачати ПРРО, наприклад, з сайту фіскалів та заповнити і подати реєстраційну заяву за формою № 1-ПРРО в електронній формі через Електронний кабінет або засобами телекомунікації.

Якщо реєструють ПРРО на відокремлений підрозділ, то із особливостей подання заяви фіскали (БЗ 109.20) виділяють тільки одне: у Заяві про реєстрацію ПРРО за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) слід обов’язково зазначити дані про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії). Ці дані слід навести у ряд. 3 заяви.

Звертаємо увагу! Для того щоб заповнити ряд. 3 Заяви за ф. № 1-ПРРО, слід зазначити інформацію про ідентифікатор об’єкта оподаткування вашого підрозділу. Таку інформацію можна взяти тільки з ф. № 20-ОПП, поданої при відкритті відокремленого підрозділу. Отже, перед тим як реєструвати ПРРО, вам обов’язково слід подати ф. № 20-ОПП про відкриття підрозділу.

Подавати заповнену Заяву за ф. № 1-ПРРО в електронному вигляді слід з використанням електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків. На цьому наголошують і фіскали у категорії 109.20 БЗ.

Далі лишається тільки передати фіскалам дані про електронні підписи всіх касирів, що працюватимуть на ПРРО. Для цього фіскалам необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (додаток 2 до Порядку № 557). І, по суті, ПРРО зареєстрований та готовий до роботи.

Про всі особливості використання і реєстрації ПРРО читайте у «Податки & бухоблік», 2021, № 40.