Акт чи довідка?
Результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта або довідки (п. 86.1 ПКУ). Отже, після проведення документальних перевірок, а також фактичних можна отримати або:
— акт, якщо в результаті перевірки було виявлено порушення. При цьому акт складають при виявленні будь-яких порушень, тобто й тих, що призвели до заниження податкових зобов’язань і до завищення;
— довідку, якщо в результаті перевірки порушення відсутні.
Що стосується інших видів перевірки, то після проведення:
— камеральної перевірки отримують тільки акт. Його надають тільки у разі встановлення під час перевірки порушень. Якщо порушень не виявили, то про це не повідомляють;
— електронної перевірки складають тільки довідку. При цьому довідку оформляють незалежно від наявності/відсутності порушень.
І акти, і довідки складаються у двох примірниках. Їх підписують посадові особи, які проводили перевірку. Після цього вони мають бути зареєстровані в контролюючому органі і надіслані або вручені платнику податків. Строк реєстрації актів див. нижче.
Строки реєстрації та вручення актів (довідки) перевірки
| Вид перевірки | Строк реєстрації |
| Камеральна | не встановлений |
| Документальна виїзна/невиїзна | протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення строку перевірки (для юросіб, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів) |
| Фактична | не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки |
| Електронна | протягом трьох робочих днів з дня закінчення строку перевірки (для юросіб, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом п’яти робочих днів) |
Зауважимо: строк складання акта (довідки) не зараховується до строку проведення перевірки (п. 86.1 ПКУ).
Форма актів
Зазвичай після здійснення перевірки суб’єкт отримує акт перевірки. Форми актів, які отримують платники податків, залежатиме від того, яку перевірку здійснювали. Так, якщо була:
— документальна (планова/позапланова виїзна) перевірка юросіб, форму акта затверджено наказом ДПСУ від 25.02.2021 р. № 244;
— камеральна перевірка (окрім декларації про майновий стан і доходи, а також декларації ФОП-єдиноподатника), форму акта затверджено наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. № 165;
— перевірка з питань дотримання принципу «витягнутої руки», форму акта затверджено наказом Мінфіну від 13.07.2017 р. № 629.
Для інших видів перевірки форми актів не затверджені. Але це не означає, що податківці не зможуть оформити проведення цих перевірок. Вони це зробити можуть. Річ у тому, що
у ПКУ не міститься вимоги про те, що оформляти результати перевірки можна, використовуючи тільки затверджену форму акта
А посилання на те, що Закон № 877 велить використовувати уніфіковані форми акта, теж недоречне. Цей Закон на фіскалів не діє.
Тому податківці, складаючи акт, повинні пам’ятати тільки про вимоги до таких актів, прописані у ст. 86 ПКУ. А саме про те, що складають їх у двох примірниках (для платника і податкової), підписують у перевіряючих і реєструють у податковій. Крім того, акт підписується з боку платника самим платником або його представником чи особою, яка безпосередньо проводила розрахункові операції.
Відмова від підписання акта
Відмова від акта. Після того як акт (довідка) оформлені і зареєстровані, їх направляють платнику на підпис і ознайомлення з ним. Строки, в які ці акти (довідки) слід підписати, визначені тільки при здійсненні електронної перевірки (п’ять робочих днів з дня вручення).
Від підписання, як і від отримання актів (довідок), платник може відмовитися. Але ми б не радили цього робити. Відмова від підписання або отримання акта не звільняє платника від обов’язку сплатити визначені за результатами перевірки грошові зобов’язання (пп. 86.3, 86.4, 86.6 ПКУ).
Якщо платник відмовиться підписати акт (довідку) чи отримати його, то фіскали або просто фіксують це у самому акті перевірки, або складають окремий акт, що засвідчує такий факт.
Потім акт перевірки можуть вручити, направити платникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення або надіслати через Електронний кабінет. Хоча через Електронний кабінет вручити акт можна тільки після того, як платник надав згоду на отримання документів в електронному вигляді.
Зауваження до акта. Краще акт (довідку) підписати. Але якщо платник не згоден з висновками, то підписуючи його, радимо в ньому вказати, що ви будете подавати до нього заперечення.
Заперечення до акта слід подати фіскалам, які проводили перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п. 86.7 ПКУ). Заперечення можна надати фіскалам поштою (листом із повідомлення про вручення) або особисто.
Отримані заперечення розглядає відповідна комісія протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень. За результатами такого розгляду може бути переглянуто висновки, зроблені в акті.
Якщо платник бажає брати участь у розгляді заперечень, він повинен зазначити про це в запереченні. У такому разі контролери зобов’язані надіслати платнику повідомлення про місце і час проведення розгляду протягом двох робочих днів з дня отримання заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочих дні до дня їх розгляду (п.п. 86.7.2 ПКУ).
Повідомлення-рішення
Коли складають ППР. Якщо за результатами перевірки ви отримали акт, то підприємство має також отримати ще один документ — податкове повідомлення-рішення (ППР).
ППР приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки (п. 86.8 ПКУ). Якщо платник подавав заперечення, то — протягом п’яти робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень комісією і надання відповіді платнику (п.п. 86.7.5 ПКУ).
ППР надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими ПКУ, а також за кожною штрафною санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на фіскалів, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД (п. 58.2 ПКУ). До ППР додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) і штрафних санкцій (п. 58.1 ПКУ).
У разі зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, платнику податків надсилаються (вручаються) окремі ППР.
Надсилання. ППР вважаються врученими, якщо надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ПКУ).
Також податківці можуть вручати ППР і через Електронний кабінет. Але для цього потрібно, щоб платник подав заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. Ті, хто так зробив, будуть отримувати ППР шляхом надіслання їх в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет (п. 42.4 ПКУ).
Надіслане в Електронний кабінет ППР вважається врученим платнику податків, якщо воно є доступним в Електронному кабінеті
Датою вручення ППР буде дата, зазначена у квитанції про доставку з Електронного кабінету. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим.
Дії після отримання ППР. Після того як платник податків отримав ППР, він має прийняти одне з двох рішень:
1) якщо він погоджується із порушенням і визначеною сумою грошового зобов’язання, то має сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР. Це не стосується тільки випадків, коли протягом таких строків платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ПКУ);
2) якщо платник податків не погоджується із ППР, то він має право його оскаржити. Про те, як це робити, читайте «Правила оскарження рішень фіскалів».
У разі оскарження рішення фіскалів платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Штрафи у ППР. У ППР фіскали можуть донараховати платнику податків податкові зобов’язання з певного податку чи збору, а також застосувати штраф за ст. 123.1 ПКУ за те, що самі розрахували податкові зобов’язання з певного податку (10 чи 25 % донарахованої суми), а також адмінштраф.
Пеню, на наш погляд, нарахувати фіскали при донарахуванні податкових зобов’язань за перевіркою можуть, тільки якщо платник не сплачує визначену у ППР суму грошових зобов’язань протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР (деталі у «Податки & бухоблік», 2019, № 12, с. 4).
Водночас на сьогодні, якщо до вас прийдуть із перевіркою, яка не пов’язана із порушенням нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати, і будуть перевіряти період з 01.03.2020 р. і по кінець місяця, в якому закінчиться карантин, то у ППР вам мають лише донарахувати податкові зобов’язання. Штрафів за ст. 123.1 ПКУ за порушення, допущені під час карантинного мораторію на штрафи, вам вдасться уникнути. Детально про штрафний мораторій читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 37.
А от уникнути адмінштрафу навіть за перевірку карантинного періоду не вдасться. На ці штрафи штрафний мораторій із п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не поширюється.
