Теми статей
Обрати теми

Безповоротна фінансова допомога

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Марченко Олена, експерт з кадрових і податкових питань, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Цілі надання безповоротної фінансової допомоги фізичним особам з боку підприємства можуть бути різними — від підтримки їх у скрутну хвилину до заохочення. У цьому розділі розглянемо порядок надання, оподаткування й обліку такої допомоги.

7.1. Організаційні питання

Відповідно до п.п. 14.1.257 ПКУ безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума грошових коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Правові аспекти договору дарування регулюються гл. 55 ЦКУ «Дарування». Згідно з ч. 1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Предметом договору дарування можуть бути як рухомі речі (в тому числі гроші), так і нерухомі (ч. 1 ст. 718 ЦКУ).

За загальним правилом, договір дарування з фізособою має бути оформлений письмово. Це випливає зі ст. 208 ЦКУ. Відповідно до її норм правочини між фізичними і юридичними особами повинні укладатися в письмовій формі (крім правочинів, які можна укладати усно згідно з ч. 1 ст. 206 ЦКУ). Крім того, тільки в письмовій формі необхідно укладати договір дарування, в якому встановлюється обов’язок передати дарунок у майбутньому (ч. 3 ст. 719 ЦКУ).

Договір дарування грошових коштів підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, якщо він укладений між фізичними особами і предметом договору є грошові кошти на суму, що перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (850 грн) (ч. 5 ст. 719 ЦКУ).

До числа договорів, подібних до договорів дарування, належать, зокрема, договори про пожертву. Пожертва — це дарування нерухомих і рухомих речей (у тому числі грошових коштів) для досягнення обдаровуваним певної, наперед обумовленої мети (ч. 1 ст. 729 ЦКУ). При цьому пожертвувач має право контролювати використання пожертви відповідно до цієї мети (ч. 1 ст. 730 ЦКУ).

До договору про пожертву загалом застосовуються положення договору дарування (ч. 3 ст. 729 ЦКУ). Проте в нього є й окремі особливості. Так, договори благодійної пожертви грошових коштів не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 5073.

Крім того, безповоротна фінансова допомога, як установлено п.п. 14.1.257 ПКУ, може надаватися і без укладення відповідного договору.

Якщо безповоротна фінансова допомога виплачується готівкою, пам’ятайте про обмеження суми готівкових розрахунків суб’єкта господарювання з фізособою

Ці обмеження встановлені п. 6 Положення № 148. Так, протягом одного дня за одним або кількома документами сума безповоротної фіндопомоги, виданої готівкою підприємством (підприємцем) фізособі, не повинна перевищувати 50000 грн.

Водночас п. 8 Положення № 148 установлює низку винятків, коли операції з готівкою можна здійснювати, не турбуючись про перевищення готівкових обмежень. До них належать, зокрема, добровільні пожертви та благодійна допомога. Таким чином, якщо ваше підприємство вирішило пожертвувати фізособі готівку або надати їй благодійну допомогу на суму, що перевищує 50000 грн, таку виплату сміливо можна здійснити одним днем. Але виплати обов’язково мають бути належним чином оформлені.

Увага! У разі надання фінансової допомоги працівнику підприємства потрібно враховувати норми КЗпП і положення колективного договору. Так, відповідно до ст. 91 КЗпП підприємства за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові та соціально-побутові пільги для працівників. До їх числа належить і матеріальна допомога, яка за своєю суттю є різновидом безповоротної фінансової допомоги.

Поняття «матеріальна допомога» використовується тільки в трудових відносинах

Тобто в такій ситуації норми ЦКУ застосовуватися не будуть. Надається вона відповідно до трудового законодавства й умов колективного/трудового договору. Наприклад, матеріальна допомога разового характеру у зв’язку із сімейними обставинами.

7.2. Оподаткування наданої фіндопомоги

З погляду оподаткування безповоротна фінансова допомога є доходом фізичної особи у вигляді додаткового блага. Такий дохід обкладається ПДФО на підставі п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ і ВЗ згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Додаткове благо відображаємо в розділі I додатка 4ДФ до Об’єднаної звітності з ознакою доходу «126».

Проте для окремих виплат, які є різновидом безповоротної фіндопомоги, податкове законодавство передбачає особливий порядок їх оподаткування і відображення в 4ДФ. До таких виплат належать, зокрема:

— допомога на лікування та медичне обслуговування працівників (п.п. 165.1.19 ПКУ);

— допомога, що надається закладу охорони здоров’я для компенсації вартості послуг з лікування фізособи (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ);

— допомога на поховання (п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ);

— нецільова благодійна (матеріальна) допомога (п.п. 170.7.3 ПКУ);

— систематична матеріальна допомога.

Зауважимо, що це далеко не вичерпний перелік видів безповоротної фінансової допомоги, яка, як ми бачимо, дуже «багатолика».

Розглянемо кожну з перелічених виплат детальніше.

Допомога на лікування та медобслуговування працівників

Допомогу на лікування та медичне обслуговування ПКУ дозволяє не обкладати ПДФО. А оскільки не буде ПДФО, то не буде й ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Проте це можливо за умови дотримання вимог, установлених п.п. 165.1.19 ПКУ. Перелічимо їх.

1. Допомога надається працівнику підприємства для лікування (медобслуговування) його самого або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, а також дитини, яка перебуває під його опікою або піклуванням.

Нагадаємо: членами сім’ї першого ступеня споріднення є батьки, чоловік або дружина, а також діти фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ).

2. Допомога надається в тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю.

3. Витрати, пов’язані з наданням такої допомоги, мають бути документально підтверджені.

Відповідь на запитання про те, які ж необхідно мати підтвердні документи, можна знайти в листах ДФСУ від 19.08.2016 р. № 18024/6/99-99-13-02-03-15 і від 13.03.2017 р. № 5003/6/99-99-13-02-03-15, а також у роз’ясненнях з підкатегорій 103.02 і 103.15 БЗ.

Так, на думку податківців, норми п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосовуватися за наявності документів, що підтверджують:

— цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (у разі здійснення попередньої оплати послуг);

— факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податків (якщо оплата здійснюється після надання послуг).

До переліку таких документів належать:

1) документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність і характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану). Наприклад, довідки, виписки з амбулаторних карт, рецепти, рахунки-фактури медичних установ, договори на медичне обстеження тощо;

2) документи, які ідентифікують постачальника й одержувача послуг, обсяги і вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.

4. Допомогу на лікування надають для компенсації витрат, що не покриваються фондом загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Але у зв’язку з тим, що такий вид страхування в Україні поки не впроваджений, ця вимога на сьогодні не актуальна.

Таким чином, допомога на лікування та медичне обслуговування може надаватися без оподаткування в будь-якій сумі при дотриманні норм п.п. 165.1.19 ПКУ.

Неоподатковувані суми допомоги на лікування та медобслуговування працівників відображаємо в розділі I додатка 4ДФ Об’єднаної звітності з ознакою доходу «143».

При недотриманні умов, передбачених п.п. 165.1.19 ПКУ, допомогу обкладають як додаткове благо (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ) ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.

Тому для зменшення податкового навантаження рекомендуємо в таких випадках надавати нецільову благодійну допомогу на підставі п.п. 170.7.3 ПКУ .

Допомога на лікування не включається до бази нарахування ЄСВ, оскільки вона не входить до фонду оплати праці згідно з п. 3.31 Інструкції № 5. Підтвердження цьому знаходимо і в п. 14 розд. I Переліку № 1170. Відповідно відображати таку допомогу в додатку Д1 Об’єднаної звітності не потрібно.

Цільова благодійна допомога на лікування

Цільову благодійну допомогу на лікування не обкладають ПДФО і ВЗ, якщо виконані вимоги, встановлені в п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ і перелічені нижче.

1. Благодійник — юридична або фізична особа є резидентом України.

2. Мета надання допомоги — компенсація закладу охорони здоров’я вартості платних послуг з лікування.

Зверніть увагу:

цільова благодійна допомога на лікування, що надається згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, не виплачується безпосередньо фізичній особі

Її перераховують на рахунок закладу охорони здоров’я.

3. Набувач допомоги — платник податку (незалежно від наявності з ним трудових відносин) або член його сім’ї першого ступеня споріднення, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю або дитина, у якої хоча б один з батьків є особою з інвалідністю; дитина-сирота, напівсирота; дитина з багатодітної або малозабезпеченої родини; дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав.

4. Допомога надається для компенсації платних послуг з лікування, в тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю).

5. Неоподатковувана цільова благодійна допомога не надається на:

— косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями);

— водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями;

— лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;

— аборти (крім абортів, що виконуються за медичними показаннями або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування);

— операції зі зміни статі;

— лікування венеричних захворювань (окрім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування);

— лікування тютюнової або алкогольної залежності;

— придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, не включених до переліку життєво необхідних, затверджених КМУ*.

* Вважаємо, у цьому випадку слід орієнтуватися на Перелік № 333.

6. Допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Проте, як ми вже говорили раніше, дотримання цієї вимоги стане обов’язковим після введення в Україні такої системи страхування. У зв’язку із цим

неоподатковувана сума цільової благодійної допомоги на лікування не обмежена розміром при виконанні вимог, установлених п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ

Важливо! Для використання цільової благодійної допомоги на лікування, отриманої фізичною особою у вигляді грошових коштів, установлений граничний строк її використання: 24 місяці, що настають за місяцем отримання (п.п. 170.7.5 ПКУ).

Якщо допомога не використана і не повернена благодійнику протягом цього строку, вона стає оподатковуваною. При цьому фізособа — набувач допомоги зобов’язана самостійно сплатити ПДФО і ВЗ з її суми за підсумками річного декларування.

Водночас така фізособа має право звернутися до органу ДПСУ з поданням про продовження строку використання цільової благодійної допомоги на лікування. При цьому потрібно зазначити обставини, внаслідок яких неможливо повністю використати допомогу в установлений строк (п.п. 170.7.6 ПКУ).

Благодійник відображає видану цільову благодійну допомогу на лікування у додатку 4ДФ з ознакою доходу «169».

У додатку Д1 Об’єднаної звітності надання допомоги на лікування, перерахованої медзакладу, не зазначаємо, оскільки ЄСВ на неї не нараховуємо. Підставою є те, що така допомога не включається до фонду оплати праці згідно з пп. 3.30 і 3.32 Інструкції № 5. Крім того, вона наведена серед виплат, на які ЄСВ не нараховують (див. п. 13 розд. II Переліку № 1170).

Якщо ж вам не вдалося виконати умови, передбачені п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, варто розглянути варіант з наданням нецільової благодійної допомоги, про яку ми детальніше розповімо далі.

Допомога на поховання

Допомога на поховання може бути надана як у грошовій, так і в натуральній формі. При цьому вона не обкладається ПДФО і ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), якщо виконані дві умови, встановлені п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ, а саме:

1) допомогу надає роботодавець померлого працівника за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію). При цьому, на нашу думку, не має значення, працювала особа, яка померла, в такого роботодавця за основним місцем роботи чи за сумісництвом;

2) розмір допомоги не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ**.

** Цим підпунктом установлено максимальний дохід для застосування податкової соціальної пільги. Він визначається як прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений на 1 січня звітного року, помножений на 1,4 і округлений до 10 грн.

У 2021 році неоподатковувана сума допомоги на поховання від роботодавця становить 6360 грн

Якщо не виконана перша умова (допомога видана родичам фізособи, яка не перебувала у трудових відносинах з підприємством), то вся сума допомоги є для одержувача додатковим благом. Тому з неї доведеться утримати як ПДФО, так і ВЗ (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

А якщо не виконана друга умова і допомога на поховання надана в розмірі, що перевищує неоподатковувану межу? Тоді суму перевищення обкладаємо ПДФО і ВЗ (див. роз’яснення в підкатегорії 103.04 БЗ).

Необхідно врахувати! Якщо допомога на поховання надавалася у вигляді вартості майна (послуг), то для визначення бази оподаткування ПДФО до суми перевищення застосовується «натуральний» коефіцієнт. Що стосується ВЗ, то він обчислюється від «чистої» суми негрошової виплати, без застосування коефіцієнта (див. підкатегорію 126.05 БЗ).

Підставою для виплати допомоги на поховання є заява родича або іншої особи, копія свідоцтва про смерть і наказ роботодавця про надання допомоги.

У додатку 4ДФ допомогу на поховання незалежно від її суми (як оподатковувану, так і неоподатковувану) відображаємо з ознакою доходу «146» (див. консультацію в підкатегорії 103.25 БЗ). Одержувачем такого доходу зазначаємо фізичну особу, яка звернулася із заявою про надання допомоги.

На особливу увагу заслуговує ситуація, коли оплату ритуальних послуг роботодавець здійснює за власною ініціативою за відсутності заяви від родичів померлого або іншої особи.

У такому разі працівник не може бути одержувачем доходу. Останнім податковим періодом для нього вважається період, що закінчується днем, на який припадає його смерть (п. 162.3 ПКУ). У свою чергу, нарахування (виплата, надання) доходу здійснювалося після смерті платника податків.

Не можна вважати одержувачем такої допомоги і родичів померлого працівника. Адже оплату ритуальних послуг підприємство здійснило за своєю ініціативою.

Таким чином, в описуваній ситуації відсутній суб’єкт оподаткування — платник податків, з доходу якого можна утримати ПДФО і ВЗ. І як наслідок, відсутній і об’єкт оподаткування.

Акцентуємо вашу увагу на тому, що при наданні допомоги на поховання родича працівника підприємства пільга з оподаткування, передбачена п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ, не застосовується.

А що з ЄСВ? Допомога на поховання не включається до фонду оплати праці відповідно до п. 3.31 Інструкції № 5, тому не входить і до бази нарахування ЄСВ. До того ж така допомога зазначена в п. 14 розд. I Переліку № 1170. Отже, ЄСВ не нараховуємо і суму допомоги в додатку Д1 Об’єднаної звітності не показуємо.

Нецільова благодійна (матеріальна) допомога

Нецільовою є допомога, яка надається без установлення умов та напрямів її витрачання (див. п.п. 170.7.1 ПКУ).

Особливості оподаткування нецільової благодійної допомоги (у тому числі матеріальної) регламентуються п.п. 170.7.3 ПКУ. Така допомога не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи, якщо дотримуються такі умови:

— благодійник — резидент України (юридична або фізична особа). При цьому допомога може бути надана як працівнику, так і непрацівнику суб’єкта господарювання;

— сума допомоги сукупно за рік не перевищує граничного розміру доходу, встановленого абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ.

У 2021 році розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги становить 3180 грн

Із суми такої допомоги, яка не обкладається ПДФО, не утримується й ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У зв’язку з тим, що допомога є нецільовою, ПКУ не висуває додаткових вимог до одержувача допомоги, документального підтвердження її використання тощо.

Прикладами такої допомоги є встановлені колдоговором матеріальна допомога разового характеру на оздоровлення дітей, разова матеріальна допомога до святкової дати, що надається колишнім працівникам підприємства — ветеранам, пенсіонерам (див. роз’яснення з підкатегорії 103.02 БЗ) тощо.

Підставою для виплати нецільової благодійної допомоги є заява фізособи. Для того щоб у перевіряючих не виникали додаткові запитання щодо оподаткування такої виплати, рекомендуємо в заяві чітко зазначити, що фізособа просить надати саме нецільову благодійну допомогу, наприклад у зв’язку із сімейними обставинами.

Майте на увазі: якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує неоподатковувану межу (у 2021 році — 3180 грн), то із суми перевищення доведеться утримати ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 % (пп. 1.2 і 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Податківці наполягають на тому, що суму нецільової благодійної допомоги, як оподатковувану, так і неоподатковувану, потрібно відображати в 4ДФ з єдиною ознакою доходу «169» (див. консультацію в підкатегорії 103.25 БЗ).

А якщо фізособа протягом року отримає нецільову благодійну допомогу від кількох благодійників, унаслідок чого її загальна сума перевищить неоподатковувану межу? Тоді така фізособа повинна зазначити суму отриманої допомоги в річній декларації про майновий стан і доходи й сплатити з оподатковуваної частини допомоги ПДФО і ВЗ (абзац четвертий п.п. 170.7.3 ПКУ).

Тепер про ЄСВ. Якщо допомогу надаємо непрацівнику, то її суму не включаємо до бази нарахування ЄСВ. Адже така виплата надана не в межах трудових відносин. Не є вона й винагородою за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовим договором (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Цей висновок узгоджується і з положеннями п. 3.32 Інструкції № 5.

Виплатили нецільову благодійну допомогу працівнику? І в цьому випадку ЄСВ не нараховують, оскільки така допомога не входить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції № 5) і згадується серед виплат, з яких цей внесок не справляється (п. 14 розд. I Переліку № 1170). Погоджуються з таким висновком і податківці в консультації з підкатегорії 201.03 БЗ.

Отже, неоподатковувана нецільова благодійна допомога в додатку Д1 Об’єднаної звітності не відображається.

Систематична матеріальна допомога

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, входить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5).

Підстави, умови, періодичність надання допомоги встановлюються в колективному договорі підприємства або в трудових договорах з працівниками. Матеріальною допомогою систематичного характеру є, наприклад, допомога на оздоровлення, що виплачується до щорічної відпустки.

Тому, за загальним правилом, отримувати заяву від працівника з проханням надати такий вид матдопомоги не потрібно. Для цього достатньо мати наказ керівника підприємства із зазначенням події, пов’язаної з її наданням, посиланням на норму колдоговору (або іншого документа) і розпорядженням нарахувати матдопомогу певним працівникам у конкретних розмірах.

Але якщо в колдоговорі (трудовому договорі) йдеться не про обов’язковість, а про можливість надання такої допомоги, то без відповідної заяви працівника не обійтися.

Для цілей оподаткування систематична матдопомога прирівнюється до заробітної плати

Це підкреслюють і податківці в роз’ясненні з підкатегорії 103.15 БЗ.

Отже, вся сума систематичної матдопомоги обкладається:

ПДФО (п.п. 164.2.1 ПКУ) за ставкою 18 % за правилами, встановленими для зарплати, тобто з урахуванням вимог п. 164.6 ПКУ. У зв’язку із цим така допомога враховується при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу;

ВЗ за ставкою 1,5 % (пп. 1.2 і 1.3 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

У додатку 4ДФ Об’єднаної звітності систематична матдопомога відображається у складі зарплати з ознакою доходу «101».

Що стосується ЄСВ, то тут його не уникнути, оскільки, як ми вже згадували, така допомога входить до фонду оплати праці (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5) і не зазначена в Переліку № 1170 серед виплат, з яких ЄСВ не справляють.

Роботодавець повинен на таку виплату нарахувати ЄСВ за ставкою 22 % або за ставкою 8,41 %, якщо працівник, який отримав матдопомогу, є особою з інвалідністю.

Відповідно суму допомоги потрібно зазначити у складі зарплати в додатку Д1 Об’єднаної звітності.

Далі наведемо приклади відображення в бухгалтерському обліку безповоротної фінансової допомоги.

Приклад 7.1. Підприємство у квітні 2021 року надало безповоротну фінансову допомогу:

— працівнику підприємства для компенсації вартості оплачених ним раніше послуг з медичного обслуговування — тестування на COVID-19 у сумі 1000 грн на підставі поданої ним заяви. До заяви працівник додав документи, що підтверджують факт надання послуг і їх вартість;

— на поховання померлого працівника підприємства в сумі 8000 грн. Допомога виплачена на підставі заяви родича померлого працівника та копії свідоцтва про смерть.

Відображення в бухобліку цих видів допомоги наведемо в табл. 7.1.

Таблиця 7.1. Облік надання безповоротної фінансової допомоги

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дт

Кт

Надання допомоги на медобслуговування

1

Нараховано працівнику дохід у вигляді допомоги на медичне обслуговування*

949

685

1000

* У зв’язку з тим, що працівник надав підтвердні документи, сума допомоги для компенсації витрат на проведення тестування на COVID-19 (медобслуговування) не включається до його оподатковуваного доходу на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ (див. роз’яснення з підкатегорії 103.02 БЗ).

2

Перераховано на банківський рахунок працівника допомогу на медобслуговування

685

311

1000

Надання допомоги на поховання

1

Нараховано допомогу на поховання

949

685

8000

2

Утримано ПДФО з частини допомоги, що перевищує неоподатковувану межу

((8000 грн - 6360* грн) х 18 % : 100 %)

685

641/ПДФО

295,20

* Сума неоподатковуваної допомоги на поховання у 2021 році (п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ).

3

Утримано ВЗ з частини допомоги, що перевищує неоподатковувану межу

((8000 грн - 6360 грн) х 1,5 % : 100 %)

685

642/ВЗ

24,60

4

Виплачено з каси підприємства допомогу на поховання

(8000 грн - 295,20 грн - 24,60 грн)

685

301

7680,20

5

Перераховано ПДФО до бюджету

641/ПДФО

311

295,20

6

Перераховано ВЗ до бюджету

642/ВЗ

311

24,60

Приклад 7.2. Працівник відділу реклами йде в щорічну відпустку в травні 2021 року. Згідно з колдоговором у цьому ж місяці підприємство надає йому матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 4000 грн. Загальна сума заробітної плати працівника за травень (з урахуванням заробітку за фактично відпрацьований час, відпускних і матдопомоги) — 15000 грн.

Бухоблік надання допомоги показаний у табл. 7.2.

Таблиця 7.2. Облік надання систематичної матеріальної допомоги

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дт

Кт

1

Нараховано дохід працівнику (зарплата, відпускні, матдопомога) за травень 2021 року

93

661

15000

2

Утримано ПДФО (15000 грн х 18 % : 100 %)

661

641/ПДФО

2700

3

Утримано ВЗ (15000 грн х 1,5 % : 100 %)

661

642/ВЗ

225

4

Нараховано ЄСВ (15000 грн х 22 % : 100 %)

93

651

3300

5

Перераховано ПДФО

641/ПДФО

311

2700

6

Перераховано ВЗ

642/ВЗ

311

225

7

Перераховано ЄСВ

651

311

3300

8

Виплачено дохід працівнику (15000 грн - 2700 грн - 225 грн)

661

301 (311)

12075

висновки

  • У загальному випадку безповоротна фінансова допомога включається до оподатковуваного доходу як додаткове благо, проте для окремих її видів ПКУ встановлено правила, що звільняють від оподаткування.
  • Однією з умов застосування пільги з ПДФО, передбаченої п.п. 165.1.19 ПКУ для допомоги на лікування працівника, є надання підтвердних документів, які ідентифікують як постачальника медикаментів / послуг з лікування, так і особу, що отримала й оплатила медикаменти/лікування.
  • Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надається всім або більшості працівників за умовами колективного договору, обкладається ПДФО, ВЗ і ЄСВ як зарплата.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі