Теми статей
Обрати теми

Роботи (послуги) від фізособи

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Марченко Олена, експерт з кадрових і податкових питань, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Доволі часто суб’єкти господарювання для виконання робіт або надання послуг разового чи періодичного характеру залучають фізосіб на умовах цивільно-правових договорів (далі — ЦПД). Про юридичні нюанси, а також про облік і оподаткування винагороди за такими договорами йтиметься в цьому розділі спецвипуску*.

* Тут не розглядаємо випадки, коли для підприємства виконує роботи (надає послуги) фізособа-підприємець (про це див. у розділі 11).

10.1. Укладаємо цивільно-правовий договір

Перш ніж розпочати виконання робіт (надання послуг), замовнику і підряднику (виконавцю) потрібно укласти відповідний договір: договір підряду або договір про надання послуг. Цей документ слугуватиме підставою для виникнення прав і обов’язків сторін цивільно-правових відносин.

При цьому пам’ятайте: правочини між фізичними та юридичними особами (крім тих, які повністю виконуються сторонами в момент їх укладення) здійснюють виключно в письмовій формі (ст. 208 ЦКУ). Посвідчувати нотаріально договір підряду або договір про надання послуг не обов’язково. Але це можна зробити за домовленістю сторін або на вимогу однієї сторони (ст. 209 ЦКУ).

Договір підряду. За договором підряду одна сторона (підрядник) повинна на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника). У свою чергу, замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ).

Роботи виконують на підставі договору підряду та його різновидів: договорів побутового або будівельного підряду, підряду на проведення проєктних і пошукових робіт.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передачею її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦКУ). Таким чином, за договором підряду передають саме результат робіт, який містить якусь матеріальну складову.

Договір про надання послуг. За таким договором одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник — її оплатити (ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Тобто на відміну від договору підряду, спрямованого на матеріальний результат, предметом договору про надання послуг є послуга як така, позбавлена відокремленого від неї матеріального результату.

При складанні договору підряду або договору про надання послуг враховують загальні норми ЦКУ. При цьому обов’язково слід погоджувати предмет договору (робота чи послуга, яка має бути виконана/надана). Також обумовте:

— взаємні права та обов’язки;

— строки виконання роботи (надання послуги);

— порядок і строки оплати;

— відповідальність сторін за порушення договору.

Акти виконаних робіт (наданих послуг). Приймання виконаних робіт здійснюється за актом, з якого повинно бути видно, які саме роботи виконані та прийняті (див. ч. 4 ст. 882 ЦКУ). Що стосується актів про надання послуг, то необхідність їх складання прямо законодавством не встановлена. Проте на практиці сторони зазвичай їх використовують.

Акт складають у двох примірниках у довільній формі із зазначенням усіх необхідних для первинного документа реквізитів. Підписуючи акт, замовник підтверджує, що роботи дійсно виконані (послуги отримані).

Пам’ятайте! За загальним правилом, ЦПД набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦКУ). Проте ви можете в самому договорі прописати дати, з яких починається і закінчується виконання роботи (надання послуги). Тоді дата укладення договору не збігатиметься з датою початку виконання робіт (надання послуг).

Дата закінчення виконання робіт (надання послуг) підтверджується датою підписання відповідного акта. По суті, це день, на який зазначені в акті роботи (послуги) вважаються виконаними (наданими).

Важливо відрізняти цивільно-правовий договір від трудового. Адже залежно від виду договору різняться організація праці фізособи та облікові наслідки виконання нею роботи. Допомогти розібратися у відмінностях одного виду договору від іншого намагається Держпраці (див. kr.dsp.gov.ua/index.php/5702-do05-03-20).

Крім того, врахуйте, що систематичне виконання фізичною особою (непідприємцем) одних і тих же робіт (надання однакових послуг) за ЦПД може бути прирівняно до здійснення підприємницької діяльності. При цьому систематичною є діяльність, яка здійснюється не менше 3 разів протягом одного календарного року (див. п. 4 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 р. № 3).

10.2. Оподаткування доходу фізособи-підрядника (виконавця)

Утримуємо ПДФО і ВЗ

Сума винагороди за ЦПД включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи на підставі п.п. 164.2.2 ПКУ. Отже, з неї необхідно утримати ПДФО і ВЗ (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Ставки тут «працюють» стандартні: ПДФО — 18 %, ВЗ — 1,5 %.

Майте на увазі:

податкова соціальна пільга до суми винагороди за ЦПД не застосовується (п. 164.6 ПКУ)

Важливо! Якщо ЦПД укладено з працівником підприємства, то:

— базу оподаткування зарплати і винагороди за ЦПД визначають окремо;

— при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу винагороду за ЦПД не враховують.

Сплатити ПДФО і ВЗ до бюджету потрібно у строки, встановлені ст. 168 ПКУ. Тобто при виплаті винагороди готівкою, знятою з рахунку в банку, або шляхом перерахування на банківський рахунок фізособи — у день виплати доходу. Якщо винагорода надається в негрошовій формі або виплачується готівкою з каси — протягом 3 банківських днів із дня, наступного за днем виплати (надання) такого доходу. У випадку ж коли винагороду нараховано, але не виплачено — протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нараховано, але не виплачено дохід.

У додатку 4ДФ суми винагороди, нарахованої (виплаченої) фізособі — не суб’єкту господарювання за виконані роботи (надані послуги) відповідно до умов ЦПД, відображають з ознакою доходу «102».

Кількість осіб, які у звітному місяці виконували роботи (надавали послуги) за ЦПД, показують у рядку 05 додатка 4ДФ.

Нараховуємо ЄСВ

Винагорода за ЦПД потрапляє й до бази нарахування ЄСВ, але тільки в тому випадку, якщо договір передбачає виконання робіт або надання послуг (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Ця умова дозволяє не нараховувати ЄСВ на виплати за договором оренди (див. роз’яснення з підкатегорії 201.03 БЗ), але водночас зобов’язує нараховувати цей внесок, наприклад, на винагороду за договором підряду.

Важливо! ЄСВ нараховують на суму доходу у межах максимальної величини — 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці такого нарахування (ч. 3 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). У 2021 році ця межа становить: з 1 січня — 90000 грн, з 1 грудня — 97500 грн.

Якщо одним страхувальником разом з винагородою за виконані роботи (надані послуги) застрахованій особі нараховувалися інші виплати, з яких справляється ЄСВ, з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ потрібно порівнювати загальну суму виплат, з яких справляється ЄСВ.

Якщо згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) початок їх виконання (надання) припадає на один місяць, а закінчення — на іншій (так званий «перехідний» ЦПД), для цілей порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ суму винагороди потрібно поділити на кількість місяців, за які вона нарахована (ч. 2 ст. 7 Закону № 2464).

А що з мінбазою?

У разі коли ЦПД на виконання робіт (надання послуг) укладений зі сторонньою фізособою або із зовнішнім сумісником, дотримуватися вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати не потрібно (абзац третій ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Тобто ЄСВ визначаємо від фактичної суми винагороди (з урахуванням максимальної величини бази нарахування цього внеску).

А ось якщо ЦПД укладено з працівником підприємства, для якого це місце роботи є основним, то роботодавець нараховує ЄСВ на фактичну базу нарахування цього внеску, але не нижче розміру мінімальної зарплати (у 2021 році: з 1 січня — 6000 грн, з 1 грудня — 6500 грн). При цьому з розміром мінзарплати слід порівнювати загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, тобто зарплата + винагорода за ЦПД. Якщо загальна база нарахування ЄСВ виявиться меншою за мінзарплату, ЄСВ розраховують як добуток мінзарплати і ставки ЄСВ (див. підкатегорію 201.04.01 БЗ).

Тепер про ставку. У загальному випадку роботодавці до винагороди за ЦПД застосовують ставку ЄСВ 22 %. Єдиний виняток установлено для підприємств і організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю*. Вони нараховують ЄСВ на винагороди за ЦПД за ставкою 5,3 %.

* Якщо кількість осіб з інвалідністю становить не менше 50 % загальної кількості працюючих і фонд оплати праці таких осіб — не менше 25 % суми витрат на оплату праці.

Винагороду за виконані роботи (надані послуги) не забудьте відобразити в додатку Д1 Об’єднаної звітності.

Тепер про строки сплати нарахованого ЄСВ.

Платники повинні сплачувати ЄСВ при кожній виплаті винагороди за ЦПД одночасно з такою виплатою (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464)

Виняток становлять випадки, коли:

— ЄСВ, нарахований на зазначені виплати, вже сплачений не пізніше 20-го (для гірничих підприємств — 28-го) числа місяця, наступного за місяцем його нарахування;

— за результатами звірення з органом ДПСУ за платником визнана переплата з ЄСВ, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Якщо винагороду було нараховано, але не виплачено, ЄСВ сплачують не пізніше 20-го (для гірничих підприємств — 28-го) числа місяця, наступного за місяцем його нарахування.

10.3. Бухгалтерський облік

Залежно від призначення робіт (послуг), виконаних (наданих) фізособою за ЦПД, сума винагороди в бухобліку може включатися до:

— витрат виробництва (рахунок 23);

— загальновиробничих витрат (рахунок 91);

— адміністративних витрат (рахунок 92);

— витрат на збут (рахунок 93);

— інших операційних витрат (рахунок 94).

Облік розрахунків з виконавцями та підрядниками зазвичай ведуть на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Також може застосовуватися рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

У разі виконання робіт / надання послуг на умовах передоплати виплату авансу показують за дебетом субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами». Після виконання підрядником (виконавцем) своїх зобов’язань відображають погашення дебіторської заборгованості за авансами проводкою: Дт 685 (63) — Кт 371.

Наведемо приклад.

Приклад. 10.1. На підприємстві в червні 2021 року фізичною особою (непідприємцем, непрацівником підприємства) були виконані роботи за договором підряду (поточний ремонт офісної будівлі). Розмір винагороди за ЦПД становив 60000 грн.

Відобразимо нарахування і виплату винагороди за ЦПД в обліку підприємства-замовника в табл. 10.2.

Таблиця 10.2. Облік виплати винагороди фізособі за договором підряду

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Дт

Кт

1

Нараховано винагороду за договором підряду (підписано акт виконаних робіт)

92

685

60000

2

Нараховано ЄСВ на суму винагороди

(60000* грн х 22 % : 100 %)

92

651

13200

3

Утримано ПДФО із суми винагороди

(60000 грн х 18 % : 100 %)

685

641/ПДФО

10800

4

Утримано ВЗ із суми винагороди

(60000 грн х 1,5 % : 100 %)

685

642/ВЗ

900

5

Перераховано ЄСВ

651

311

13200

6

Перераховано ПДФО до бюджету

641/ПДФО

311

10800

7

Перераховано ВЗ до бюджету

642/ВЗ

311

900

8

Перераховано винагороду на банківський рахунок фізособи (60000 грн - 10800 грн - 900 грн)

685

311

48300

* Сума винагороди не перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ у червні 2021 року (90000 грн), отже, ЄСВ визначаємо виходячи з фактичної бази нарахування.

висновки

  • Метою укладення договору підряду є отримання матеріального результату, а договору про надання послуг — отримання певної послуги.
  • Із суми винагороди за ЦПД слід утримати ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %, а також нарахувати на неї ЄСВ за ставкою 22 % (у загальному випадку).
  • У додатку 4ДФ суми винагороди, нарахованої (виплаченої) фізособі — не суб’єкту господарювання за виконані роботи (надані послуги) відповідно до умов ЦПД, відображають з ознакою доходу «102».
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі