Теми статей
Обрати теми

Прибуток розподілений і нерозподілений — у статутний капітал ТОВ!

Нестеренко Максим, податковий експерт, Савченко Олена, налоговый эксперт
Зазвичай коли є прибуток, учасник хоче отримати і «помацати» належні йому до виплати дивіденди. Але часом учасник вирішує за рахунок прибутку збільшити статутний капітал підприємства. Інколи навіть без нарахування дивідендів. Якими будуть особливості обліку в цій ситуації? Розберемося разом!

Правовий аспект

Учасники ТОВ можуть збільшити статутний капітал підприємства без додаткових вкладів за рахунок його нерозподіленого прибутку (ст. 17 Закону про ТОВ). При такому збільшенні статутного капіталу відбувається здійснення інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Однак необхідно чітко розрізняти реінвестицію розподіленого прибутку (дивідендів) і збільшення капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. Збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку може відбуватися двома шляхами:

(1) реінвестиція дивідендів. Це відбувається тоді, коли є рішення нарахувати дивіденди, а вже в рамках цього рішення той чи інший учасник (або всі) спрямовує свої дивіденди на збільшення статутного капіталу того самого підприємства. Тобто це реінвестиція вже розподіленого прибутку;

(2) збільшення капіталу без реінвестиції дивідендів. У такому випадку жодного рішення про нарахування дивідендів у принципі не приймають. Прибуток не розподіляють, а реінвестують безпосередньо нерозподіленим.

Відтак, перш ніж ухвалити рішення про збільшення статутного капіталу, необхідно чітко розуміти, що саме ви хочете — реінвестувати дивіденди чи просто збільшити статутний капітал підприємства за рахунок його нерозподіленого прибутку. Тобто який саме прибуток ви збираєтеся реінвестувати: розподілений чи нерозподілений. Ми розглянемо обидва варіанти.

Авансовий внесок

Реінвестиція дивідендів. Якщо розподілений прибуток (тобто дивіденди) спрямовано на збільшення статутного капіталу, дивідендний авансовий внесок нікуди не подінеться. Згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ його сплачує кожен емітент, який приймає рішення про виплату дивідендів.

Нараховуєш дивіденди — отже, маєш прибуток. А маєш прибуток — сплачуй із нього податок. Податківці також наполягають (БЗ 102.16):

при збільшенні статутного капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів авансовий внесок сплачується, як і при звичайній виплаті

Нерозподілений прибуток. Якщо статутний капітал збільшує нерозподілений прибуток, жодного рішення про виплату дивідендів немає. Відповідно немає і самих дивідендів.

Але, можливо, збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку прирівнюється до дивідендів на підставі абзаців третього — сьомого п.п. 14.1.49 ПКУ? Про операції, згадані в абзацах четвертому — сьомому зазначеного підпункту, говорити нема сенсу. Адже при їх здійсненні авансовий внесок не сплачується за визначенням (п.п. 57.11.7 ПКУ).

Залишаються операції, згадані в абзаці третьому п.п. 14.1.49 ПКУ. На жаль, податківці намагаються «підігнати» збільшення вартості корпоративних прав інвестора за рахунок нерозподіленого прибутку саме під цей абзац п.п. 14.1.49 ПКУ. Тобто під платіж у негрошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її засновника або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку.

На нашу думку, збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку зазначеним абзацом не охоплюється. Раніше нічого про авансові внески при таких операціях не казали і податківці (див. листи ДПСУ від 22.07.2020 р. № 2998/ІПК/99-00-05-05-02-06 і від 22.10.2020 р. № 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06). Та зараз податківці наполягають, щоб із суми, на яку зросла вартість корпоративних прав інвестора, було сплачено авансовий внесок (див. лист ДПСУ від 05.02.2021 р. № 419/ІПК/99-00-21-02-02-06). Виходить, що авансовий внесок треба сплачувати, навіть попри те, що відсутнє рішення про нарахування дивідендів.

Податок на репатріацію

Реінвестиція дивідендів. Дивіденди, які спрямовані інвестором-нерезидентом на збільшення статутного капіталу підприємства, оподатковуються податком на репатріацію (п.п. «б» п.п. 141.4.1 ПКУ). Податківці неухильно вимагають утримувати податок на репатріацію з реінвестованих дивідендів (див. ту саму консультацію з БЗ 102.16).

Майте на увазі: якщо серед числа засновників є нерезидент, залишити частки всіх учасників незмінними не вийде. І саме через податок на репатріацію. Адже цей податок згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ сплачується за рахунок дивідендів. Відтак,

нерезидент не може реінвестувати всі нараховані йому дивіденди

Бо йому належить сума вже за мінусом податку на репатріацію. Виняток — коли застосовується міжнародний договір і ставка податку на репатріацію дорівнює нулю. Таке можливо, якщо ваш нерезидент є, наприклад, резидентом Франції чи Нідерландів (див. відповідні конвенції).

Нерозподілений прибуток. На нашу думку, сума нерозподіленого прибутку, яку направляють на збільшення статутного капіталу, не має статусу дивідендів у розумінні п.п. 14.1.49 ПКУ (ср. ). Тож в емітента немає обов’язку утримувати податок на репатріацію.

Однак податківці вважають інакше. На їхню думку, сума, на яку збільшується вартість корпоративних прав учасника-нерезидента у зв’язку з таким збільшенням статутного капіталу, є доходом такого нерезидента, прирівняним до дивідендів на підставі абзацу третього п.п. 14.1.49 ПКУ. Нагадаємо: зазначена норма прирівнює до дивідендів платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її засновника та/або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку.

Посилаючись на абзац другий п.п. 141.4.2 ПКУ, податківці хочуть, щоб емітент утримував 15 % податку на репатріацію з суми, на яку збільшується вартість корпоративних прав учасника-нерезидента. Про це ми вас уже попереджали, коментуючи листи ДПСУ від 22.10.2020 р. № 4375/ІПК/99-00-05-05-02-06 («Податки & бухоблік», 2020, № 96, с. 26) і від 22.07.2020 р. № 2998/ІПК/99-00-05-05-02-06 («Податки & бухоблік», 2020, № 64, с. 27).

Бухгалтерський облік

Реінвестиція дивідендів. У бухобліку дивіденди, які реінвестуються, нараховуємо стандартно: проводкою Дт 443 — Кт 671. Після рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок дивідендів відображаємо це збільшення проводкою Дт 46 — Кт 401. Ну а власне направлення до статутного капіталу дивідендів буде відображено проводкою Дт 671 — Кт 46. Тобто робимо залік заборгованості підприємства перед учасниками (з виплати дивідендів) і заборгованості учасників (за вкладами до статутного капіталу).

Нерозподілений прибуток. Оскільки рішення про виплату дивідендів немає, застосовувати субрахунок 671 не потрібно. Тож у бухобліку доцільно просто зробити проводку Дт 443 — Кт 401. Але якщо у вас один із засновників — нерезидент і ви, погоджуючись з податківцями, нараховуєте податок на репатріацію, то все ж таки доцільно буде провести операцію в бухобліку як звичайну реінвестицію дивідендів.

ПДФО і ВЗ

Тепер детальніше розглянемо порядок оподаткування при реінвестиції дивідендів і в разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку, якщо інвестор — звичайна фізична особа.

Реінвестиція дивідендів. При реінвестиції дивідендів статутний капітал ТОВ поповнюється за рахунок нарахованих, але не виплачених дивідендів. Тобто в обліку емітента відбувається нарахування таких дивідендів. А оскільки є факт нарахування дивідендів, а інвестор — фізособа, отже, є й ПДФО?

Ні, ПДФО тут не буде (при виконанні низки умов). Річ у тім, що реінвестовані дивіденди виведені п.п. 165.1.18 ПКУ зі складу оподатковуваних доходів.

Так, дивіденди, які нараховуються на користь фізособи у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юрособою-резидентом, що нараховує їх, не оподатковують ПДФО за умови, що:

по-перше, таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному капіталі емітента;

по-друге, в результаті такого нарахування збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Звертаємо увагу, що реінвестовані дивіденди, щодо яких виконано ці дві умови, не лише звільнені від ПДФО, але й з їх суми не утримують ВЗ*.

* До 23.05.2020 р. такий дохід не звільнявся від ВЗ. Зі згаданої дати згідно із Законом № 466 з абзацу першого п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ виключено положення, які включали до бази оподаткування ВС не оподатковувані ПДФО доходи, зазначені в п.п. 165.1.18 ПКУ.

У додатку 4 (4ДФ) реінвестовані дивіденди відображаємо з ознакою доходів 142.

ЄСВ тут теж не буде.

Увага. Якщо не виконується хоча б одна з двох умов, озвучених вище (наприклад, «поплили» пропорції участі акціонерів у статутному капіталі емітента, оскільки один з акціонерів захотів отримати свої дивіденди на руки), то такі дивіденди слід віднести до звичайних дивідендів (детальніше про їх оподаткування див. «Податкові наслідки виплати дивідендів фізособам» цього номера).

Нерозподілений прибуток. Як ми вже розібралися, учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. У цьому випадку співвідношення розмірів їх часток у статутному капіталі не змінюється (ч. 2 ст. 17 Закону про ТОВ). А якщо так, то й направлення нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу не веде до виникнення доходів у фізосіб-учасників. Адже незважаючи на те, що номінальна вартість частки учасника при збільшенні статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку збільшується, будь-яких вигід від цього фізособа не отримує. Така операція не змінює ключовий показник: пропорцію (частку) участі всіх власників у статутному капіталі емітента. А отже, жодним чином не впливає на величину дивідендів, які фізособа зможе отримувати в майбутньому (адже вона безпосередньо залежить від відсотка участі в статутному капіталі, але не від номінальної вартості частки).

По суті ця ситуація аналогічна тій, яку ми розглядали вище зі звичайною неоподатковуваною реінвестицією. У цьому випадку з оподаткуванням усе те ж саме. ПДФО тут не буде, оскільки нам на руку грає п.п. 165.1.18 ПКУ, який виводить з-під оподаткування ПДФО (і відповідно ВЗ) цю операцію. Причому навіть якщо податківці заганяють нерозподілений прибуток під нове визначення терміна «дивіденди».

Але хочемо вас застерегти. Існує ймовірність, що податківці можуть наполягати на виникненні в учасника доходу у вигляді збільшення номінальної вартості частки. Включити такий дохід до складу оподатковуваного може допомогти, наприклад, «безрозмірний» п.п. 164.2.20 ПКУ. Саме тому безпечніше буде попередньо заручитися індивідуальною податковою консультацією з приводу оподаткування такої операції.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі