Отримали чужі гроші: як бути?

Коли повертати?

Порядок повернення помилково зарахованих коштів залежить від того, з чиєї вини вони були перераховані не туди. Винуватцем помилкового переказу може бути або банк, що брав участь у здійсненні платежу, або сам платник.

Винен банк. У такому разі після виявлення помилки банк-винуватець зобов’язаний негайно повідомити неналежного отримувача (безпосередньо або через обслуговуючий банк) про помилковий переказ, а також про те, що чужі кошти треба повернути (п.п. 32.3.1 ст. 32 Закону № 2346*, п. 2.35 Інструкції № 22**).

* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

** Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в нацвалюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22.

Якщо в триденний строк цього не зробити, то, окрім суми, що помилково надійшла, її отримувачу доведеться сплатити ще й пеню банку-винуватцю. Її розмір — 0,1 % за кожен день, починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, але не більше 10 % суми помилкового платежу (п. 35.2 ст. 35 Закону № 2346). У разі відмови з будь-яких причин повернути кошти в добровільному порядку банк-винуватець звертатиметься до суду (п. 35.3 ст. 35 Закону № 2346, п. 2.36 Інструкції № 22).

Винен платник. У такій ситуації неналежний отримувач зобов’язаний повернути помилкові гроші як безпідставно отримане майно відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦКУ. При поверненні таких грошових коштів орієнтуються на загальний строк виконання зобов’язання, встановлений ч. 2 ст. 530 ЦКУ, — 7 календарних днів від дня пред’явлення вимоги.

За користування чужими грошима нараховуються відсотки (ч. 2 ст. 1214 ЦКУ). Тому якщо своєчасно не повернути помилково отриманий переказ, то на вимогу кредитора йому доведеться сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь період прострочення і 3 % річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦКУ). Тож зволікати з поверненням не варто.

А якщо платник невідомий? Як його знайти? Зробіть безоплатний запит із ЄДР про юрособу/ФОП на сайті Мін’юсту (див. usr.minjust.gov.ua/content/free-search) за кодом ЄДРПОУ або РНОКПП. Там в атрибуті «Інформація для здійснення зв’язку» зазначені номери телефонів, за якими можна зв’язатися. Розшукати звичайну фізичну особу складніше. Тоді доведеться чекати звісточки, коли з’явиться сам платник помилкового переказу.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерському обліку помилкові гроші підприємство-отримувач показує записом: Дт 311 — Кт 685. Їх повернення відображають зворотною проводкою: Дт 685 — Кт 311.

Якщо у зв’язку з несвоєчасним поверненням грошових коштів довелося сплатити ще й пеню банку-винуватцю або інфляційні і 3 % річних платникові, що здійснив помилковий платіж, ці суми відправляють до складу інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати»). На наш погляд, відображати такі витрати треба кореспонденцією: Дт 948 — Кт 685. Щоправда, Мінфін у листі від 08.12.2004 р. № 31-04200-20-10/22572 для подібних витрат запропонував використати субрахунок 949.

Податок на прибуток

Надходження помилкових грошей та їх повернення не проходять через рахунки обліку доходів/витрат підприємства. Тобто ніяк не впливають на бухгалтерський фінрезультат. Тому такі операції не позначаться на прибутковому обліку отримувача чужих грошей.

Проте якщо прострочили повернення коштів і потрапили під санкції у вигляді пені банку або інфляційних і 3 % річних, то такі виплати через бухгалтерські витрати зменшать фінрезультат до оподаткування. Тоді

на суму санкцій, виплачених на користь (п.п. 140.5.11 ПКУ):

— осіб, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб, які є платниками ПДФО);

— прибутківців, що застосовують податок на прибуток за ставкою 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп. «а» і «б» п. 185.1 ПКУ). Кошти, які не пов’язані з постачанням, а отримані помилково, під об’єкт оподаткування ПДВ не підпадають. Тому при отриманні чужих грошей податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ не виникають. А оскільки так, то складати податкову накладну (ПН) і реєструвати її в ЄРПН при отриманні помилкових грошей не треба.

У принципі, згодні з цим і податківці. Проте для ненарахування ПЗ з ПДВ фіскали висувають дві додаткові умови (див. БЗ 101.04, листи ДПСУ від 02.12.2020 р. № 4955/ІПК/99-00-05-06-02-06 і ДФСУ від 14.06.2019 р. № 2742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК):

1) помилкові грошові кошти повернені у встановлений законом строк;

2) в отримувача чужих коштів немає договірних відносин з особою, що перерахувала помилкові гроші.

Хоча, безумовно, додаткові умови від податківців надумані. Навіть якщо помилкові кошти повернені пізніше встановленого строку або не повернені зовсім, такі дії розцінюються тільки як порушення порядку проведення безготівкових розрахунків. І ніяк не можуть бути підставою для нарахування ПДВ-зобов’язань, складання і реєстрації ПН.

Та й наявність договірних відносин із контрагентом, що помилково перерахував гроші, теж не привід для оподаткування ПДВ усіх отриманих від нього сум. Ще раз повторимо:

Відповідно й складати ПН підстав немає.

З позиції ж фіскалів, при помилковому отриманні коштів від іншої особи, з якою є договірні відносини на предмет постачання товарів/послуг, визначають ПЗ з ПДВ, складають за такою операцією ПН і реєструють її в ЄРПН. А потім на дату повернення коштів складають розрахунок коригування до такої ПН і зменшують ПЗ після його реєстрації (див. листи ДФСУ від 26.07.2019 р. № 3507/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Сплачені у зв’язку з простроченням повернення пеня, 3 % річних та інфляційні ПДВ не оподатковують (див. п. 188.1 ПКУ, Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 590).

Єдиний податок

Помилково отримані кошти доходом, у принципі, не є. Тому, на нашу думку, до оподатковуваного ЄП-доходу включати їх не треба. Додатково аргументувати неоподатковуваність помилкових сум можна п.п. 5 п. 292.11 ПКУ. За його нормами до складу ЄП-доходу не включають суми коштів, які єдиноподатники повертають покупцям товарів (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів. І нехай формально цей підпункт звільняє від ЄП-оподатування тільки кошти, які повертаються покупцям, проте він підтверджує, що коштам, які повертаються, у ЄП-доході не місце. І якщо вже кошти, отримані від реальних покупців, не підлягають оподаткуванню ЄП, то про помилкові гроші й зовсім говорити нічого. Загалом, ми вважаємо, що

Причому незалежно від того, повернені вони у встановлений законом строк (або у межах звітного періоду) чи ні.

Податківці ж щодо ЄП-оподаткування юридичною особою коштів, помилково зарахованих з вини банку, висловлювалися так (див. БЗ 108.01.02 — скасована з 01.01.2021 р.). За умови повернення помилкових грошей у встановлений 3-денний строк, якщо:

— зарахування і повернення відбулися в одному звітному періоді, такі кошти не включають до складу ЄП-доходу;

— повернення припало на наступний звітний період, то в періоді помилкового отримання грошових коштів їх суму включають до оподатковуваного ЄП-доходу. А в періоді повернення здійснюють перерахунок.

Якщо ж 3-денний строк порушено, фіскали, судячи з усього, не бачать підстав для перерахунку відображеного доходу. В усякому разі, таку ситуацію вони взагалі не згадували.

Щодо помилкових коштів, зарахованих єдиноподатникам-фізособам як з вини банку, так і через помилку платника, податківці не прив’язуються до встановленого законом строку повернення. Але так само вимагають ураховувати період повернення помилкових грошей. Так, якщо (див. БЗ 107.04):

— зарахування і повернення помилкових коштів відбуваються в одному звітному періоді, до ЄП-доходу підприємець їх не включає;

— повернення відбувається в наступному звітному періоді, то в періоді отримання помилкових грошей єдиноподатник повинен відобразити дохід, а в періоді повернення здійснює перерахунок доходу.

Причому не відображати/відкоригувати дохід податківці дозволяють тільки за наявності письмового підтвердження помилковості отриманих грошей — пояснення від установи банку / суб’єкта господарювання, що здійснив помилковий платіж.

ФОП-загальносистемник

Об’єктом оподаткування ФОП на загальній системі є чистий оподатковуваний дохід. А саме різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою в грошовій і негрошовій формах) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю ФОП (п. 177.2 ПКУ).

Коли підприємець отримує чужі гроші (наприклад, унаслідок помилки в реквізитах отримувача або в сумі платежу), такі суми не мають нічого спільного з виручкою від реалізації. Вони не є власністю підприємця й отримані ним у результаті помилки банку або іншої особи. Відповідно помилкові кошти не включають до складу підприємницьких доходів і з них не утримують ПДФО. Погоджуються з цим і податківці, які підкреслюють (див. БЗ 104.04): якщо отримана ФОП сума коштів була повернена, то її не включають до складу його доходу. Але з поверненням покваптеся.

По-перше, хоча податківці про це й не говорять, на практиці для неоподаткування чужих грошей вони цілком можуть вимагати, щоб надходження і повернення відбулися в одному звітному періоді та/або з дотриманням установленого законом строку.

По-друге, якщо унаслідок затримки повернення ФОП потрапить на пеню банку або інфляційні і 3 % річних, такі суми не можна буде включити до складу підприємницьких витрат. Адже таких витрат у підприємницькому переліку з п. 177.4 ПКУ просто немає.

Якщо чуже не повернули

А якщо вимога про повернення помилково отриманих коштів так і не надійшла? У такому разі жодної відповідальності за неповернення не загрожує. Але як тоді чинити з цією заборгованістю? Чи можна її списати?

Тут діє загальний строк ПД — 3 роки. Подробиці щодо ПД див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 19, с. 23, 2020, № 77, с. 62.

«З коли» починати рахувати цей строк? За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред’явлення вимоги, перебіг ПД у загальному випадку розпочинається з 8-го дня після пред’явлення кредитором вимоги про виконання зобов’язань (ч. 2 ст. 530 ЦКУ). Тобто, по суті, немає вимоги від кредитора — немає й початку перебігу ПД. До таких висновків підштовхує п. 4.2 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10. Але, з іншого боку, виходячи з п. 1.7 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 у «невизначених» зобов’язаннях строк ПД треба відлічувати з наступного дня після настання дати виконання зобов’язання — незалежно від того, висував кредитор вимоги чи ні.

У періоді списання кредиторської заборгованості зі строком ПД, що сплив, у отримувача помилкових грошових коштів виникає дохід: Дт 685 — Кт 717. Коригування фінрезультату на суму списаної кредиторки розд. III ПКУ не передбачає. Тому вона збільшить прибутковий об’єкт оподаткування.

У підприємств-єдиноподатників, що є платниками ПДВ, сума простроченої кредиторки збільшить оподатковуваний ЄП-дохід (п. 292.3 ПКУ). А, на думку податківців, дохід виникне й у єдиноподатників-безПДВшників (див. лист ДПСУ від 06.11.2019 р. № 2067/5/99-00-04-04-03-16).