* Див. «Податки & бухоблік», 2020, № 32, с. 2, № 38-39, с. 22, № 52, с. 2 і 2021, № 17, с. 21.
У чому проблема?
Однією з підстав для списання безнадійної заборгованості є закінчення строку позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ).
Як завжди? За загальним правилом строк позовної давності складає 3 роки. Але є скорочені і триваліші строки. Наприклад, щодо стягнення договірних штрафів — 1 рік.
Починає він обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав. Якщо в договорі встановлений строк для виконання зобов’язання, то позовна давність повинна стартувати з дня, що йде за останнім днем строку виконання зобов’язання.
Наприклад, якщо в договорі вказано — сплатити до 23.02.2021 р., то стартувати позовна давність буде з 24.02.2021 р.
Деталі щодо позовної давності див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 77, с. 62.
Як у зв’язку з карантином? Під час карантину строки позовної давності, встановлені в ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ).
Формулювання не найідеальніше. Але ми дотримуємося позиції: до строку позовної давності, який повинен був закінчитися на карантині, додадуться усі дні позовної давності, що припадають на такий карантин (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39, с. 22). На прикладах ми цю ідею розберемо пізніше.
Оскільки
карантинні строки давності на паузі, то і списувати борги за п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ зарано
Але багатьох розбурхав Закон України від 18.06.2020 р. № 731-IX (Закон № 731), що запустив процесуальні строки, які також були продовжені. Він набув чинності 17.07.2020 р.
Про що Закон № 731? Цей документ ввів для цивільного, господарського та адміністративного процесів єдине правило. Під час карантину суд поновлює процесуальні строки, встановлені в ЦПКУ, ГПКУ і КАСУ. Але:
— за заявою сторони спору і осіб, чиї права зачіпаються при вирішенні спору;
— якщо причини пропуску цих строків суд визнає поважними.
Оскільки до Закону № 731 усі процесуальні строки з ЦПКУ, ГПКУ і КАСУ були продовжені, то законодавець дав час для того, щоб люди встигли подати свої процесуальні заяви і скарги. Щоправда, всього 20 днів (тобто до 06.08.2020 р.).
То що, коли списувати?
Закон № 731 на давність не впливає. Вважаємо, що Закон № 731 позовну давність не зачіпає, тож зі списанням не треба квапитися. По-перше, строк позовної давності не є інститутом процесуального права**. А по-друге, навіть якщо припустити, що Закон № 731 застосовується, то виходить абсурдна ситуація. Якщо строк позовної давності закінчується в період карантину, то він має спливти 06.08.2020 р. Якщо ж позовна давність закінчується після 06.08.2020 р., то вона вже повинна продовжуватися за правилами Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ. Адже виходячи із Закону № 731 процесуальні кодекси тепер говорять про те, що саме процесуальні строки, встановлені в цих кодексах, мають подовжуватися за заявою сторін спору. А позовну давність ні ГПКУ, ні ЦПКУ не встановлюють! Загалом,
** Постанова Великої Палати ВС від 19.11.2019 р. у справі № 911/3680/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/86310219), п. 2.2 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10.
продовження строку позовної давності з ЦКУ все ще працює
Приклади. Припустимо, що карантин закінчиться 30 квітня, а трирічний строк:
1) почав спливати ще до оголошення карантину (наприклад, 12.03.2018 р.). З урахуванням карантинного продовження цей строк спливе 03.05.2022 р. (30.04.2021 р. + 365 днів, тобто з 12.03.2020 р. по 12.03.2021 р.). Саме 03.05.2022 р., бо фактичне закінчення позовної давності припадає на 30.04.2022 р. (субота), а найближчий робочий день, — 03.05.2022 р.;
2) почав спливати в період карантину (наприклад, 12.03.2021 р.). Оскільки ЦКУ не встановлює особливостей для цієї ситуації, то, вважаємо, що строк позовної давності тут має спливти 30.04.2024 р. (3 роки (з 12.03.2021 р. по 12.03.2024 р.) + 50 днів, тобто з 12.03.2021 р. по 30.04.2021 р.). Хоча не виключаємо, що може бути й інше трактування. Судова практика покаже;
3) був перерваний (наприклад, сторони підписали акт звірки по заборгованості). Нагадаємо: за звичайних обставин переривання строку позовної давності означає, що після цієї події такий строк починає відлічуватися наново (ч. 3 ст. 264 ЦКУ).
Так от, припустимо, що акт звірки був підписаний 12.03.2021 р. У такому разі позовна давність спливе 02.05.2024 р. (12.03.2021 р. + 3 роки + 50 днів, тобто з 12.03.2021 р. по 30.04.2021 р.). Фактично закінчення строку припаде на 01.05.2024 р. Але це святковий день (принаймні поки ☺);
4) був призупинений. Наприклад, строк позовної давності почав спливати 12.03.2018 р. Але у вашому регіоні протягом 5 днів (з 06.04.2020 р. по 10.04.2020 р.)*** було сильне затоплення територій, що робило неможливим подати позов. Це підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦКУ). Нагадаємо: у цьому випадку період у 5 днів не повинен враховуватися при розрахунку позовної давності (ч. 3 ст. 263 ЦКУ). У такій ситуації цей строк має закінчитися 05.05.2022 р. (30.04.2021 р. + 365 днів, тобто з 12.03.2020 р. по 12.03.2021 р. + 5 днів).
*** Дати ми узяли довільні!
На що впливає Закон № 731?
Звичайно, більшість процесуальних строків, які стартували у зв’язку із Законом № 731, бухгалтерові можуть бути малоцікавими.
Але ми все-таки хочемо звернути увагу на один із них. У зв’язку з карантином подовжувалися строки подання апеляційних скарг в адміністративному, господарському і цивільному судочинствах. Це означало, що рішення судів першої інстанції не набували чинності! А раз не набували чинності, отже, і запустити процес примусового виконання рішення суду було неможливо. Уявіть, ви виграли в господарському суді спір про стягнення з боржника грошей, а їх так і не отримали. Та завдяки Закону № 731 рішення місцевих судів стали набувати чинності з 06.08.2020 р. (якщо не було подано апеляційну скаргу).
Тож користь від Закону № 731 є, але у зв’язку з його появою про списання боргів через сплив позовної давності поки говорити зарано.
