Коворкінг: як карантин вплинув на бізнес

Детально не зупинятимемося на тому, що таке коворкінг*. Це слово вже давно й міцно увійшло до нашого лексикону. Ще до настання карантину ринок колективних офісів нестримно розвивався. Можливість орендувати в ньому робочий простір викликала все більший інтерес. Коворк-схемою користувалися і з метою оптимізації організаційної структури компанії (оформляючи свій власний офіс з найманими працівниками як коворк-центр, що здає в оренду робочі місця).

* Про це можна прочитати в «Податки & бухоблік», 2018, № 33, с. 22.

З уведенням карантину попит на робочі місця значно знизився. Люди стали працювати віддалено. Офіси спустіли. Щоб залишитися на плаву, коворк-центри стали розширювати перелік своїх послуг. Сьогодні, окрім стандартних послуг коворкінгу, вони пропонують скористатися меблями і технікою для організації робочого місця вдома, здійснюють доставку їжі і напоїв, надають послуги віртуального офісу.

Наприклад, таких як поштова адреса, приймання та обробка вхідної кореспонденції, телефонні номери, приймання дзвінків (оператор або автовідповідач), оренда переговорних кімнат і конференц-залів для ділових зустрічей, вебхостинг, ІТ-обслуговування.

Саме послуги віртуального офісу, за прогнозами фахівців, матимуть активний розвиток — у зв’язку з глобальним трендом віддаленої роботи утримувати власні офіси для багатьох компаній стане недоцільним, і гнучкий віртуальний офіс стане для них прекрасною альтернативою.

Укладаємо договір

Раніше коворк-центри вважали за краще працювати шляхом розміщення публічної оферти та/або пропонували своїм клієнтам укласти договір приєднання. Сьогодні серед клієнтів коворкінгу все частіше трапляються суб’єкти господарювання (а не звичайні фізичні особи) і підхід до кожного з клієнтів стає усе більш індивідуалізованим. Тому нині коворк-центри готові оформляти взаємовідносини шляхом укладення звичайних договорів (з індивідуальними умовами для кожного зі своїх клієнтів).

Що це буде за договір? Залежить від того, яку послугу хоче отримати клієнт від коворк-центру.

У разі стандартної оренди робочих місць (меблів, техніки) оформляють договір оренди. Якщо орендується і приміщення, і устаткування для роботи, можна укласти змішаний договір (ч. 2 ст. 628 ЦКУ) (щоб не укладати окремо договори на оренду приміщення і устаткування).

Оренду меблів і техніки для організації робочого місця вдома можна оформити договором прокату (ч. 1 ст. 787 ЦКУ). А доставку напоїв і їжі, послуги віртуального офісу оформляють договором про надання послуг.

Бухгалтерський облік

Усі операції, здійснювані коворк-центром, відображають у бухгалтерському обліку за загальними правилами. Тобто жодних облікових особливостей саме для коворк-центрів нормативка не встановлює.

Передані в оренду/прокат необоротні активи (меблі, техніка, приміщення) продовжують обліковувати у складі необоротних активів коворк-центру. Передачу майна відображають тільки в аналітичному обліку, а оформляють актом приймання-передачі. Якщо йдеться про оренду офісного устаткування як замінник такого акта можна використати оплачений рахунок-фактуру (лист Мінфіну від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339).

Амортизацію переданих необоротних активів коворк-центр нараховує згідно з правилами, встановленими для таких активів. Виняток становлять об’єкти інвестиційної нерухомості, що обліковуються за справедливою вартістю. За ними амортизацію не нараховують.

Суми нарахованої амортизації відображають за дебетом рахунка 23 «Виробництво», формуючи собівартість коворкінгових послуг. Згодом собівартість реалізованих послуг списують на субрахунок 903. Дохід від коворкінгу відображають за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» (див. лист Мінфіну від 22.09.2010 р. № 31-34020-20-27/25329). Якщо у вас довгостроковий коворкінг і ви щомісячно не підписуєте акт наданих послуг, то згідно з пп. 10 — 14 НП(С)БО 15 дохід визначайте на кожну дату балансу.

Якщо коворк-центр несе витрати, пов’язані з наданням майна в оренду (наприклад, благоустрій і прибирання приміщень, технічне обслуговування, придбання чаю, кави, печива, інших смаколиків і т. п.), то їх теж відображають у складі собівартості коворкінгових послуг (дебет рахунка 23). Так само логічно обліковувати витрати, пов’язані з експлуатацією об’єкта інвестнерухомості. На собівартість відповідних послуг ляжуть і витрати на доставку їжі і напоїв, а також витрати на утримання та обслуговування віртуального офісу (заробітна плата секретарів, ІТ-фахівців, вартість послуг зв’язку тощо).

Ви пам’ятаєте: припиняти нарахування амортизації унаслідок простою необоротних активів не треба (лист № 3935* // «Податки & бухоблік» 2020, № 86, с. 27). При цьому суму амортизації за виробничими активами, що простоюють, як правило, відносять до складу загальновиробничих витрат.

* Лист ДПСУ від 21.09.2020 р. № 3935/ІПК/99-00-05-05-02-06.

Причому, на наш погляд, кореспонденція Дт 903 — Кт 91 має право на життя навіть у тому випадку, коли реалізації послуг у звітному періоді не було.

Податок на прибуток

Тут теж усе за загальними податковоприбутковими правилами. Якщо коворк-центр — високодохідник або малодохідник, що добровільно рахує податкові різниці, то він проводить звичайні амортизаційні коригування за усіма своїми необоротними активами (окрім інвестнерухомості, що обліковується за справедливою вартістю) (пп. 138.1, 138.2 ПКУ).

Призупиняти амортизацію активів, що простоюють, у податковому обліку не треба. Не так давно з цим погодилися і податківці. У листі № 3935 вони говорять: якщо виробничі необоротні активи призначені для використання в госпдіяльності платника податків і нарахування амортизації таких активів у бухобліку протягом періоду тимчасового простою (відсутності госпдіяльності) не припиняється, такі ОЗ амортизуватимуться і в податковому обліку. Якщо основні засоби виведені з експлуатації у зв’язку з тимчасовим простоєм у поточному місяці і введення їх в експлуатацію відбулося в тому ж місяці, то і в податковому, і в бухгалтерському обліку нараховувати амортизацію не припиняють.

Тепер декілька слів про витрати на благоустрій території коворк-центру (оплата послуг дизайнера, придбання картин, квітів тощо) і про витрати на пригощання його відвідувачів. Такі витрати при визначенні прибуткового об’єкта оподаткування обліковують на загальних підставах. Тобто коригувати бухфінрезультат на вартість таких витрат не треба.

Підтверджують це і податківці. Вони говорять (див. лист № 1765*): ПКУ не передбачає коригування фінрезультату до оподаткування на вартість товарів, придбаних з метою забезпечення комфортних умов користування резидентами України простором коворкінгу. Такі операції в податковоприбутковому обліку відображають за бухгалтерськими правилами.

* Лист ДФСУ від 20.04.2018 р. № 1765/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Єдиний податок

Коворкінг для єдиноподатників не заборонений. Але таким платникам важливо пам’ятати про обмеження.

По-перше, платникам єдиного податку — фізичним особам дозволено надавати в оренду нежитлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 900 квадратних метрів (п.п. 291.5.3 ПКУ).

По-друге, другогрупники можуть надавати послуги тільки фізичним особам (населенню) або іншим платникам єдиного податку (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ).

По-третє, єдиноподатникам-коворкерам важливо зареєструвати усі здійснювані види діяльності в єдиноподатковому Реєстрі.

До речі, питання правильної ідентифікації КВЕД важливе для єдиноподатників-коворкерів не лише тому, що треба зареєструвати його в Реєстрі, але ще й тому, що від цього залежить необхідність сплати земельного податку.

Податківці говорять: у єдинника третьої групи не виникатимуть податкові зобов’язання із земельного податку, якщо його діяльність не містить ознаки надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, у тому числі окремих приміщень як частини об’єкта нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Щоправда, самі податківці не беруться ідентифікувати діяльність із коворкінгу згідно з КВЕД. З цього питання вони рекомендують звертатися в Держстат (лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 27.10.2020 р. № 4442/ІПК/20-40-04-03-20).

Ми вважаємо, що наявність такої ознаки (про яку говорять податківці) залежатиме від того, що прописано в договорі. Якщо за договором коворкінгу в оренду передають тільки устаткування, її не буде (відповідно земельний податок платити не потрібно). Якщо з договору виходить, що в оренді знаходиться саме приміщення (його частина), ознака є (отже, і земельний податок доведеться заплатити).

Для цього слід подати податківцям Заяву з відомостями про зміну видів господарської діяльності (п.п. 4 п.п. 298.3.1 ПКУ). Другогрупники повинні встигнути це зробити до 20-го числа місяця, що йде за місяцем, в якому були здійснені нові види діяльності (п. 298.5 ПКУ). А третьогрупники — не пізніше за останній день кварталу, в якому це відбулося (див. БЗ 107.05, 108.04).

Стандартні для коворк-центрів КВЕДи: 77.33 «Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп’ютерів» і 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна».

А залежно від того, які саме додаткові послуги ви вирішили надавати, можливо, необхідно додати:

— 77.29 «Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку»;

— 82.11 «Надання комбінованих офісних адміністративних послуг»;

— 82.19 «Фотокопіювання, підготування документів та інша спеціалізована допоміжна офісна діяльність»;

— 82.20 «Діяльність телефонних центрів»;

— 82.30 «Організація конгресів і торговельних виставок»;

— 82.99 «Надання інших допоміжних комерційних послуг»;

— 62.01 «Комп’ютерне програмування»;

— 62.02 «Консультування з питань інформатизації»;

— 62.03 «Діяльність із керування комп’ютерним устаткованням»;

— 62.09 «Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем»;

— 63.11 «Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність; веб-портали»;

— 63.99 «Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.»;

— 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування» тощо.

ПДВ

Операції з передавання активів у рамках коворкінгу не є об’єктом оподаткування ПДВ. Адже за своєю суттю вони мало чим відрізняються від звичайної оренди, а передача об’єкта оренди не є постачанням товару (п.п. 14.1.191 ПКУ) і необ’єктний статус такої операції зазначений у п.п. 196.1.2 ПКУ. Зате власне коворкінг (право розпоряджатися активами для роботи) — це окрема послуга (чи комплекс послуг), яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Під звільнення від ПДВ можуть потрапити хіба що певні IT-послуги, які здійснюються коворк- центром (згідно з п. 26¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

ПДВ-зобов’язання нараховують за правилом першої події. На цю ж дату (коли виникли податкові зобов’язання) складають податкову накладну (ПН).

Якщо клієнтом є юрособа (чи ФОП) — платник ПДВ, ПН складають на нього. Якщо ж клієнти — фізичні особи — фрілансери або юрособи-неПДВшники, ПН складають на неплатника ПДВ (ІПН 100000000000) — з типом причини «02». У разі розрахунку готівкою (через термінал) можна скласти підсумкову ПН — із типом причини «11». Крім того, на постійних клієнтів може бути складена зведена ПН (п. 201.4 ПКУ).

Тут усе залежить від того, на який час ви надаєте робоче місце і як оформляєте первинний документ. Якщо ви встановлюєте плату за орендовані робочі місця погодинно, одиницею виміру послуги буде «рік» (код «0175»), якщо подобово — «доб» (код «0174»), якщо потижнево — «тижд» (код «0173»), якщо помісячно — «міс» (код «0171»). Крім того, коворк-центри, які надають коворкерам приміщення і плату за цю послугу встановлюють залежно від площі, можуть вказувати одиницю виміру «м²» (код «0123»). До речі, підсумкову ПН (з типом причини «11») заповнюють у загальному порядку (графи 4, 5, 6 і 7 теж підлягають заповненню). Хоча порушення цього правила нічим не загрожує (детальніше див. «Податки & бухоблік» 2020, № 98, с. 12).

Наостанок зазначимо: вхідний ПДВ за товарами, які отримуються з метою надання послуг коворкінгу і використовуються в процесі надання цих послуг, включається до складу податкового кредиту. При цьому, оскільки ці товари використовуються в процесі здійснення оподатковуваних операцій, додаткове нарахування податкових зобов’язань, установлених п. 198.5 ПКУ, не здійснюється. Такий висновок податківці озвучили, говорячи про ПДВ, сплачений у вартості придбання частування для відвідувачів коворк-центру (див. лист № 1765).

Приклад. Коворк-центр у березні 2021 року надав послуги віртуального офісу на суму 120000 грн (у тому числі ПДВ 20000 грн). При цьому офісний простір коворк-центру протягом усього місяця повністю простоював (робочі місця не орендувалися).

Обліковуємо послуги коворк-центру