Не розшифрували підсумкову ПН? Чекайте звісточку від фіскалів

* Щоправда, уточнюють, що в період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно) завершення карантину діє мораторій на її проведення згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Чому податківці прислали запит? У чому угледіли розбіжності?

Проблема криється в заповненні номенклатурної графи 2 підсумкової податкової накладної (ПН) — за щоденними підсумками операцій (п. 201.4 ПКУ, п. 14 Порядку № 1307**). У ній окремі роздрібні торговці по-старому не розписують продані товари в розрізі кодів УКТ ЗЕД. А вписують туди послуговий код за ДКПП***. Наскільки це серйозне порушення і чим відгукнеться для платника?

** Порядок заповнення ПН, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

*** Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010.

Перш ніж відповісти на ці запитання, згадаємо, хто і як складає підсумкову ПН.

Коли складають підсумкову ПН?

ПН за підсумками дня складають, зокрема, при здійсненні операцій

у випадках, якщо розрахунки за товари/послуги проводять через (див. лист ДПСУ від 07.04.2020 р. № 1405/6/99-00-07-03-02-06/ІПК):

— касу платника або банку;

— реєстратори розрахункових операцій;

— банківську установу із застосуванням платіжних карток (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

— платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

При цьому підсумкову ПН не складають при постачанні товарів/послуг:

— не кінцевим споживачам (для перепродажу);

— не за готівку (шляхом переказу грошових коштів з поточного рахунка покупця на поточний рахунок постачальника без використання платіжних карток).

Підсумкову ПН покупцеві не видають. За нею право на податковий кредит з ПДВ покупцю товарів/послуг не передають.

Як заповнювати підсумкову ПН за правилами?

Особливості заповнення підсумкових ПН встановлює п. 14 Порядку № 1307. Так:

— у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» роблять відмітку «Х» і вказують тип причини невидачі покупцеві «11»;

— у рядку «Отримувач (покупець)» записують «Неплатник»;

— у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «100000000000»;

— рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» покупця не заповнюють.

Усі інші дані та показники підсумкової ПН з 1 січня 2020 року заповнюють за загальними правилами Порядку № 1307. А це означає, що

У ній вказують (див. лист ДПСУ від 28.12.2019 р. № 8338/7/99-00-07-03-02-17):

— у графі 2 — опис (номенклатуру) товарів/послуг продавця;

— у графах 3.1, 3.3 — код товару за УКТ ЗЕД (для імпортних і підакцизних товарів — повністю десятизначний) або код послуги згідно з ДКПП;

— у графах 4 і 5 — одиницю виміру товарів/послуг та її код;

— у графі 6 — кількість (обсяг) постачання товарів/послуг;

— у графі 7 — ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

— у графі 8 — код ставки ПДВ;

— у графі 10 — обсяг постачання (базу оподаткування) без урахування ПДВ;

— у графі 11 — суму ПДВ (у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6-го знака включно).

Тобто сьогодні треба заповнювати усі графи табличної частини підсумкової ПН, у тому числі графи 4, 5, 6 і 7. При цьому кількість найменувань поставлених товарів/послуг в одній ПН не може перевищувати 9999 позицій (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307). Якщо ж номенклатура постачання за день буде більше, оформляють декілька підсумкових ПН (див. БЗ 101.16).

Так само на операції, оподатковувані ПДВ і звільнені від ПДВ (тобто пільгові), складають окремі підсумкові ПН (див. БЗ 101.16).

При розрахунках за товари/послуги через декілька РРО (якщо філіям/підрозділам не делеговано право виписувати ПН) платник сам вирішує, скільки складати підсумкових ПН: або одну — на усі РРО, або окремі — на кожен РРО (див. БЗ 101.16).

Подробиці про заповнення підсумкових ПН див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 102, с. 2.

Як іноді вчиняють на практиці?

Деякі роздрібні платники і зараз діють по-старому. При заповненні підсумкової ПН вони все ще не розписують усі позиції проданих за день товарів за кодами УКТ ЗЕД, а продовжують користуватися універсальним записом «Товари в асортименті» або прив’язуються до послуг, тобто вказують у ПН, що поставляються не товари, а послуги — 47.00 «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами». А в громадському харчуванні, наприклад, на увесь денний обсяг постачання вносять запис у ПН одним рядком з «послугово-громадськохарчувальним» кодом 56.10 «Послуги ресторанів і пунктів швидкого харчування» або 56.29 «Послуги щодо забезпечення харчуванням, інші».

Хоча насправді податківці до 1 січня 2020 року дозволяли в підсумковій ПН показувати номенклатуру проданих товарів укрупнено — групувати товари/послуги за групами, що відповідають певним товарним кодам УКТ ЗЕД/ДКПП, а графи 4, 5, 6 і 7 не заповнювати (див. БЗ 101.16, скасовано з 01.01.2020 р.).

Щоправда, і сьогодні фіскали визнають, що заклади ресторанного господарства, по суті, надають послуги (див. лист ДПСУ від 18.02.2020 р. № 117/2/99-00-07-03-02-02). Відповідно

При цьому в такій ПН не треба розписувати коди товарів, які використані для постачання послуг, — компонентів готових блюд. Але про те, що ресторанний заклад надає саме послуги, повинні свідчити первинні документи. А ось заповнювати усі графи (включаючи 4, 5, 6 і 7) в підсумкових ПН треба обов’язково. Інакше зареєструвати їх не вдасться. Приклад заповнення підсумкової «громадськохарчувальної» ПН див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 64, с. 30.

Якщо ж кафе, ресторани, інші заклади громадського харчування перепродають товари в незмінному або майже незмінному вигляді, то в підсумковій ПН вони повинні розшифровувати номенклатуру і вказувати коди УКТ ЗЕД таких поставлених за день товарів. Хоча якщо цього не робити, то нічого страшного не буде (аргументи див. нижче).

Наше підприємство, що отримало запит від податківців, надає послуги у сфері громадського харчування й одночасно реалізує як підакцизні, так і не підакцизні товари. Але воно не морочиться з розписом постачання, а в підсумкову ПН вписує послуговий код 56.10 на загальну суму денної виручки із Z-звіту.

Чи варто хвилюватися платникові за такі вільності у заповненні підсумкових ПН?

Що загрожує платникові?

Просто за те, що платник проігнорував загальні правила заповнення підсумкових ПН, донарахувати йому ПЗ з ПДВ, спираючись на дані додатка 6 до декларації акцизного податку, фіскали не мають права. Якщо ПЗ задекларовані сповна, то застосувати штраф за їх заниження підстав у контролерів немає.

Формально за сам факт заповнення підсумкової ПН з порушенням вимог Порядку № 1307 ніякої відповідальності також не вимальовується. Аргументи див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 12, с. 30. Адже підсумкові ПН покупцеві не видають. Тому оштрафувати за помилки в обов’язкових реквізитах за п. 120¹.3 ПКУ фіскалам не вдасться. Такі штрафи накладають за результатами перевірки, проведеної за заявою-скаргою покупця. А покупець — неплатник ПДВ. Та і на документальні перевірки в карантинний період п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ наклав вето (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 37, с. 20).

Безумовно, не може бути мови і про застосування штрафу за п. 120¹.2 ПКУ за невиписку і нереєстрацію ПН. Хай і з послуговим кодом, але підсумкові ПН на постачання товарів/послуг складені та зареєстровані в ЄРПН.

Не світить укладачеві підсумкової ПН і адмінштраф за ст. 163¹ КпАП за порушення порядку її заповнення. Як роз’яснюють самі податківці, якщо при заповненні ПН/РК була допущена помилка, проте ПЗ задекларовані в повному обсязі, то адміністративна відповідальність не застосовується (див. БЗ 101.28).

Тож головне — вчасно зареєструвати підсумкову ПН в ЄРПН і сповна задекларувати ПЗ. Інакше за нереєстрацію або за прострочення реєстрації підсумкових ПН фіскали накладуть штраф. Благо в карантинний період діє штрафний мораторій для ПН/РК, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно) завершення карантину (див. лист ДПСУ від 02.11.2020 р. № 4514/ІПК/99-00-04-01-03-06).

Ну і заниження ПЗ у декларації з ПДВ, зрозуміло, теж штрафонебезпечно. Тут карантинна індульгенція, на жаль, не діє (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Підсумкові ПН не блокують. Вони підлягають безумовній реєстрації як складені на неплатників. Їх взагалі не перевіряють на предмет відповідності критеріям ризиковості операцій, а платника — на ризиковість і позитивну податкову історію. Про насущні питання блокування див. «Податки & бухоблік», 2020, № 62, с. 2.

Як реагувати на запит?

Відповідати чи не відповідати? Вичерпний перелік підстав для надіслання фіскалами запиту платникові визначає п. 73.3 ПКУ. Серед них безрозмірна — за результатами аналізу отриманої податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення платником…

Від обов’язку надавати відповідь на запит фіскалів платник податків звільняється, тільки якщо він складений з порушенням вимог, визначених п. 73.3 ПКУ.

Тому, якщо із запитом все гаразд, на нього треба відповідати. Строк для подання відповіді і документального підтвердження інформації — протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, якщо інше не передбачено ПКУ (п. 73.3 ПКУ).

Проте зверніть увагу! За вимогами п. 52⁸ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово, на період

**** Карантин продовжено до кінця року — по 31 грудня («Податки & бухоблік», 2020, № 84, с. 26).

А саме — щодо надання відповідей на запити контролерів, що надійшли/надійдуть платникам по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться карантин. Виняток: запити щодо законності декларування бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення з ПДВ. Відстрочення для відповідей на такі запити ПКУ не передбачає.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем завершення карантину, перебіг зупинених строків продовжиться з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Але поки що це загрожує не раніше 1 січня 2021 року.

Відповідь на запит — це лист підприємства, який повинен містити:

— номер і дату запиту органу ДПС, на який відповідаємо;

— інформацію, що запитується відповідним органом ДПС.

До відповіді на запит підходьте зважено і намагайтеся не давати фіскалам зайвих документів.

Чи загрожує вам перевірка? Так, якщо не надати інформацію в установлений строк, то податківці можуть провести документальну позапланову перевірку, спираючись на вимоги пп. 78.1.1 і 78.1.4 ПКУ (ср. ).

Але знову ж таки, п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершиться дія карантину.

Як винятки (серед документальних позапланових) названі перевірки, що проводяться на звернення платника податків, а також за пп. 78.1.7 (реорганізація, ліквідація тощо) і 78.1.8 ПКУ (законність декларування бюджетного відшкодування та/або ПДВ-мінуса понад 100 тис. грн). Але це — не наш випадок. Тому ніяких перевірок (принаймні до завершення карантину) бути не повинно!

Та все ж! Щоб не отримувати від податківців подібні запити і над вами не висів дамоклів меч документальної перевірки, кодуйте хоча би підакцизні товари по окремих групах. Тоді фіскалам не буде до чого чіплятися!