Відповідальність за порушення у сфері РРО/ПРРО та ЕПЗ

1

Проведення розрахункових операцій з використанням РРО/ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг)*:

— до 01.01.2022 р.**

Якщо порушення вчинене вперше*** — штраф у розмірі 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО

— після 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Штраф визначають виходячи із суми перевищення фактичної вартості продажу над сумою проведеної розрахункової операції.

** Майте на увазі: РРО/ПРРО-порушення на підставі п. 1 ст. 17 Закону про РРО повинно бути встановлено податківцями під час перевірки. Відповідно оштрафувати вас можуть тільки на підставі акта перевірки.

При цьому за РРО/ПРРО-порушення штрафують за законодавством, що діє на момент їх виявлення (див. інформаційний лист ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11). Тому якщо мораторій на перевірки протримається до 01.01.2022 р., то перехідні штрафи будуть непридатні. Тобто навіть за порушення, вчинені до 01.01.2022 р., штрафуватимуть «по повній».

*** На думку податківців, якщо суб’єкт господарювання вчинив низку однотипних порушень, установлених п. 1 ст. 17 Закону про РРО (наприклад, продавав товари без використання РРО), то за перший продаж слід застосовувати штраф як за перше порушення, а за кожен наступний — у підвищеному розмірі (як за повторне). Навіть якщо ці порушення виявлені вперше під час однієї перевірки (див. роз’яснення в підкатегорії 109.20 БЗ).

А ось Верховний Суд вважає інакше. Так, з постанови ВС від 27.08.2020 р. у справі № 815/4014/16 (див. reyestr.court.gov.ua/Review/91252396) випливає, що непроведення операцій через РРО/ПРРО — це продовжуване (не плутати з триваючим) порушення, тобто низка ідентичних проступків, які здійснюються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами, засобами дії і які становлять у сукупності єдине правопорушення. А отже, штраф у такій ситуації повинен застосовуватися як за перше порушення. Повторним воно вважатиметься, якщо аналогічне правопорушення було раніше зафіксовано податківцями (в акті перевірки).

2

Непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи*:

— до 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО

— після 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Під це порушення підпадають, зокрема:

а) проведення розрахункових операцій через РРО, який вичерпав свій строк експлуатації (див. підкатегорію 109.20 БЗ). Такий апарат не вважається РРО в розумінні профільного Закону. Тому проводити через нього розрахункові операції — це все одно, що не проводити взагалі;

б) оформлення тільки прибуткових касових ордерів у тих ситуаціях, коли п. 1 ст. 9 Закону про РРО не звільняє від РРО/ПРРО;

в) проведення розрахунків через POS-термінал без застосування РРО/ПРРО, якщо таке застосування є обов’язковим;

г) проведення розрахункових операцій через ПРРО, що вийшов з ладу (несправний), порушуючи ч. 2 ст. 5 Закону про РРО;

д) проведення розрахункових операцій через ПРРО, який не зареєстрований фіскальним сервером ДПСУ та/або не відповідає Вимогам № 199-2.

3

Невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій*, або проведення розрахункової операції без використання РК на окремому господарському об’єкті:

— до 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО

— після 01.01.2022 р.

Якщо порушення вчинене вперше — штраф у розмірі 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).

За кожне наступне порушення — штраф у розмірі 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)

П. 1 ст. 17 Закону про РРО

* Під дію цього порушення підпадає не лише ситуація, коли покупцю не видають жодного розрахункового документа, але й видача документа невстановленої форми. Податківці прямо говорять: якщо у виданого документа немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів, то він уже не розрахунковий. Також під дію цього порушення підпадає недотримання сфери призначення розрахункового документа (див. підкатегорію 109.20 БЗ).

Якщо ж ви не є РРО/ПРРО-зобов’язаним і не видаєте розрахункового документа, порушуючи ч. 11 ст. 8 Закону № 1023, вас цей штраф не стосується. Але вас можуть оштрафувати за порушення Закону № 1023.

4

Невикористання РК і КОРО при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО

Штраф* у розмірі 50 нмдг** (850 грн)

П. 3 ст. 17 Закону про РРО

5

Використання незареєстрованих належним чином РК і КОРО або порушення встановленого порядку їх використання

6

Незабезпечення зберігання РК та/або КОРО протягом установленого строку***

* Якщо ви відмовилися від ведення КОРО, зареєстрованої на РРО, вам цей штраф не загрожує. Але тоді при виході РРО з ладу вам допоможе тільки резервний РРО. А при відключенні електроенергії доведеться або відправляти покупців для оплати до найближчого банку, або зовсім не проводити розрахункових операцій.

** Тут і далі — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

*** Згідно з п. 6 ст. 3 Закону про РРО строк зберігання використаних КОРО і РК становить 3 роки після їх закінчення.

7

Невиконання друку контрольної стрічки або нестворення її в електронній формі на РРО

Штраф у розмірі 30 нмдг (510 грн)*

П. 5 ст. 17 Закону про РРО

8

Викривлення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці

* Податківці традиційно наполягають на тому, що такий штраф застосовується до кожного окремого випадку нестворення або викривлення даних у контрольній стрічці.

Тобто виходять з того, що йдеться тут про закінчене, а не про продовжуване порушення. Проте Верховний Суд вважає інакше і доходить висновку, що незалежно від того, скільки стрічок не створено, податківці можуть застосувати тільки один штраф за одну перевірку (див. постанову ВС від 22.04.2020 р. у справі № 822/771/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/88886020).

9

Проведення розрахункової операції через РРО/ПРРО без використання режиму попереднього програмування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару й обліку його кількості*

Штраф у розмірі 300 нмдг (5100 грн)

П. 7 ст. 17 Закону про РРО

* Цей штраф стосується тільки суб’єктів господарювання, які торгують підакцизними товарами. Якщо без режиму попереднього програмування проводять через РРО/ПРРО товари, які не є підакцизними (або послуги), то за це штрафів зараз немає (див. підкатегорію 109.20 БЗ).

10

Порушення встановленого в п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, у яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій в установленому порядку*

Штраф у розмірі 20 нмдг (340 грн)

П. 8 ст. 17 Закону про РРО

11

Порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті

* Тут ідеться про ті підприємства, які через касу продають продукцію власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, ліків, медичних і ювелірних виробів). Детальніше про це читайте раніше.

12

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, до конструкції або програмного забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника

Штраф у розмірі 300 нмдг (5100 грн)*

П. 9 ст. 17 Закону про РРО

* Штраф застосовується одноразово в разі застосування «підкрученого» РРО.

13

Ненадання до органів ДПСУ звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК і копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків (Z-звітів) з РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку в разі обов’язковості їх подання*

Штраф у розмірі 30 нмдг (510 грн)

П. 10 ст. 17 Закону про РРО

* Зверніть увагу: якщо при використанні класичного РРО неподання електронної РРО-звітності податківцям відбувається з причини пошкодження телекомунікаційної мережі, відключення електроенергії або ремонту модему, то штраф за ненадання такої звітності до суб’єкта господарювання не застосовується. Але при цьому податківці висувають такі умови: строк такого неподання не перевищує 7 робочих днів і є відповідні підтвердні документи. Якщо ж провайдери, енергопостачальники або ЦСО не можуть відновити роботу мережі або модему за цей строк, податківці рекомендують суб’єктам господарювання вимагати від зазначених служб дотримання норм чинного законодавства щодо строків усунення поломок (див. підкатегорію 109.20 БЗ). Але штраф на суб’єкта господарювання, що постраждав, очевидно, все одно накладуть. Радує одне: Верховний Суд визнає, що неподання електронної РРО-звітності протягом певного періоду — це єдине порушення, тому штраф за нього повинен накладатися один раз, а не за кожен випадок неподання (див., наприклад, постанову ВС від 30.07.2020 р. у справі № 821/1209/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/90726822).

Що стосується ПРРО, то він у режимі онлайн автоматично забезпечує надходження копій розрахункових документів і Z-звітів на сервер податкової. Тому якщо ваш ПРРО працює в режимі онлайн, такий штраф вам не загрожує. Також не буде цього штрафу, якщо розрахункові документи і Z-звіти надходять на сервер протягом години після відновлення зв’язку між ПРРО і сервером ДПСУ (як того вимагає ст. 5 Закону про РРО).

14

Реалізація товарів, які не обліковані в установленому порядку*

Штраф у розмірі подвійної вартості необлікованих (не підтверджених документами) товарів, за цінами реалізації, але не менше 10 нмдг (170 грн)

Ст. 20 Закону про РРО

Ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів, які перебувають у місці продажу (на господарському об’єкті)

* Цей штраф не застосовується до фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку і не зареєстровані платниками ПДВ. Річ у тому, що на таких ФОП не поширюються ані вимога вести облік товарних запасів, ані вимога надавати податківцям при перевірці документи, що підтверджують облік і походження товарів. Виняток — ФОП, які торгують технічно складними побутовими товарами, ліками, медичними та ювелірними виробами (п. 12 ст. 3 Закону про РРО). Вважаємо, що цей штраф застосовується тільки до вартості залишків необлікованих товарних запасів, виявлених при перевірці. Тобто до вартості необлікованих товарних запасів, які на момент перевірки вже продані, цей штраф застосовуватися не повинен. Детально про це читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 27, с. 2.

15

Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн)

Ч. 1 ст. 155¹ КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн)

16

Дії, зазначені в п. 15 цієї таблиці, здійснені особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за такі ж порушення

Штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн)

Ч. 2 ст. 155¹ КУпАП

Штраф на посадових осіб суб’єктів господарювання в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн)