Якщо карантин перешкодив повернути фіндопомогу

Бухгалтерський облік

За виданою працівникам ПФД строком на 1 рік підприємство повинне було визнати дебіторську заборгованість (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»), оцінивши її як поточну (Дт 377 — Кт 311, 301).

Якщо ПФД не повернена у визначений договором строк, то в періоді неповернення таку поточну заборгованість:

1) у довгострокову не переводимо. Прострочена поточна заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період її погашення вже настав*;

* Див. рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2019 р. у справі № 826/17992/17, постанову ВС від 04.12.2019 р. у справі № 826/16321/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/86333063).

2) визнаємо сумнівною й нараховуємо резерв сумнівних боргів (РСБ) (пп. 4, 7 П(С)БО 10) записом Дт 944 — Кт 38. Детальніше про нарахування РСБ див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 24.

Майте на увазі! Якщо ви — мікропідприємство, то РСБ можете не створювати. А відображати грошову поточну дебіторську заборгованість у балансі за її фактичною сумою (п. 7 НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»).

Коли списуємо? А ось списувати таку заборгованість поки зарано. Зробити це можна тільки після визнання її безнадійною (п. 4 П(С)БО 10) — після закінчення строку позовної давності, якщо працівники так і не погасять її.

У загальному випадку строк позовної давності триває 3 роки і починає він відлічуватися з дня, коли позикодавець дізнався або міг дізнатися про порушення свого права (ст. 261 ЦКУ).

І якщо в договорі встановлений строк для виконання зобов’язання, то позовна давність повинна стартувати з дня, наступного за останнім днем строку виконання зобов’язання. Тобто якщо в договорі зазначено — повернути 10.02.2021 р., то стартувати позовна давність буде з 11.02.2021 р.

При цьому зауважте! Під час карантину строки позовної давності, встановлені в ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Тобто до строку позовної давності додадуться всі дні позовної давності, що припадають на карантин (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 19, с. 23). Враховуючи, що у вас строк позовної давності почав спливати в період карантину (11.02.2021 р.), то вважаємо, що в цьому випадку він повинен закінчитися 30.06.2024 р. (3 роки (з 11.02.2021 р. по 11.02.2024 р.) + строк, що припадає на карантин, — з 11.02.2021 р. по 30.06.2021 р.**). Хоча не виключаємо, що може бути й інше трактування, оскільки норми ЦКУ про продовження позовної давності прописані неоднозначно.

** Поки продовжений до 30.06.2021 р. постановою КМУ від 21.04.2021 р. № 405. Але в планах — продовжити його до серпня.

Після закінчення строку позовної давності списання за рахунок раніше створеного РСБ відображається проводкою Дт 38 — Кт 377. Якщо РСБ не вистачає або ж РСБ взагалі не створювався (унаслідок статусу мікропідприємництва), заборгованість можна списати до складу інших операційних витрат лише записом Дт 944 — Кт 377 (п. 11 П(С)БО 10).

Податок на прибуток

Малодохідник в податковому обліку відображає все за бухобліком (п.п. 134.1.1 ПКУ). Високодохіднику або малодохіднику-добровольцю доведеться коригувати фінрезультат на різниці. Так, згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування треба збільшити: у періоді створення РСБ — на суму витрат на формування РСБ; у періоді списання заборгованості — на суму витрат від списання дебіторки понад РСБ.

А ось зменшувати фінрезультат можна буде тільки в періоді списання дебіторки і тільки на ту суму заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної за п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ. Це самодостатня умова. Додаткові заходи щодо стягнення такої заборгованості здійснювати необов’язково (див. лист ДПСУ від 22.10.2019 р. № 917/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і лист ГУ ДПС у Херсонській обл. від 17.09.2020 р. № 3879/ІПК/21-22-04-05-07).

ПДФО, ВЗ І ЄСВ

ПКУ відносить основну суму ПФД (п.п. 14.1.257 ПКУ), отриману фізособою, до доходів, які не треба включати до оподатковуваного доходу (див. п.п. 165.1.31). Сума ПФД не входить і до бази оподаткування ВЗ (пп. 1.2 і 1.7 п.п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Не буде ПФД вважатися оподатковуваним доходом фізособи й після її неповернення у визначений договором строк.

Водночас податківці, схоже, дотримуються іншої думки (БЗ 103.24): ПФД, не повернена у встановлений договором строк, перетворюється на оподатковуваний дохід фізособи. Проте ми вважаємо такий висновок помилковим.

Тільки-но цей строк спливе, заборгованість фізособи за договором ПФД, розмір якої перевищує 50 % прожитмінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року (у 2021 році — 1135 грн), перетвориться на оподатковуваний дохід (п.п. 164.2.7 ПКУ).

Чим це загрожує підприємству? По суті, нічим. Фізособа повинна самостійно відобразити такий дохід у своїй річній декларації про майновий стан та сплатити до бюджету ПДФО та ВЗ.

Підприємство суму списаного боргу тільки відображає в 4ДФ за місяць списання з ознакою доходу «107» (якщо така сума не перевищує 50 % прожитмінімуму (у 2021 році — 1135 грн) — з ознакою «194»). При цьому графи 4а і 4 (у частині ПДФО), а так само 5а і 5 (у частині ВЗ) розділу I 4ДФ не заповнюємо. Повідомляти фізособу про списання боргу підприємство не зобов’язане.

Чи потрапить списана ПФД зі спливом строку позовної давності до бази нарахування ЄСВ? Вважаємо, ні. Бо відносини у рамках договору ПФД не є трудовими, а регулюються ЦКУ.

Облік і списання простроченої заборгованості за ПФД

Враховуючи фіскальну позицію податківців, з урахуванням строків погашення ПФД, що змінилися, є сенс внести зміни до графіка погашення (якщо він складався) і до договору.