Ох уже ці коктейлі!

Коли коктейль алкогольний

Спочатку з’ясуємо, коли суміш декількох інгредієнтів — коктейль — вважатиметься алконапоєм. До алкогольних напоїв ст. 1 Закону № 481 відносить продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, зазначені в товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також із вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць і більше, які зазначені в товарних позиціях 2103 90 30 00, 2109 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Алкогольні коктейлі на думку податківців (див. нижче), відносяться до коду 2208 90 69 00 УКТ ЗЕД. Хоча якщо для приготування коктейлю використовуються зброджені алкогольні напої, вважаємо, такий коктейль відносять до коду 2206 00 39 00 УКТ ЗЕД. Тобто

Далі мову ведемо тільки про ті види алкококтейлів, які виготовляються та реалізуються на місці — в об’єктах ресторанного господарства (ресторанах, барах тощо).

Рецепт коктейлю: затверджуємо самі

Для виготовлення коктейлів бажано мати технологічні та калькуляційні карти. Старі Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями передбачали, що такі карти повинні узгоджуватися із санепідемслужбою. Але ці Правила давно скасовані.

Зараз для приготування коктейлів достатньо затвердити технологічні та калькуляційні карти керівником, іншими відповідальними особами госпсуб’єкта (технологом, бухгалтером).

Готуємо ліцензію

Звичайно, продаж алкококтейлів вимагає наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алконапоями (ст. 15 Закону № 481). Але якої? На виробництво чи на роздрібну торгівлю? Податківці згадують тільки про роздрібну ліцензію (див. БЗ 113.03). І ми з ними згодні.

Виходячи зі термінів Закону № 481, вважаємо, що виготовлення алкококтейлів шляхом змішування напоїв для продажу та споживання на місці не є виробництвом, а є різновидом торгівлі на розлив і підпадає під термін «роздрібна торгівля».

Приготування коктейлів не вважають виробництвом і суди (рішення Львівського окружного адмінсуду від 01.03.2018 у справі № 813/346/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/72516858).

Таким чином, кафе, бар, ресторан, що розливає коктейлі, не займається виробництвом алкогольних напоїв, він — суб’єкт роздрібної торгівлі. Тому йому достатньо обмежитися лише ліцензією на роздрібну торгівлю.

За наявності ліцензії на роздрібну торгівлю суб’єкт господарювання під час обслуговування в закладі ресторанного господарства за бажанням споживача може продавати коктейлі й без споживання на місці, але тільки у відповідній упаковці (див. БЗ 113.03).

Врахуйте: використовувати одну роздрібну алколіцензію за декількома місцями торгівлі не допускається. Навіть якщо у вас роздрібна алколіцензія є під основне місце торгівлі, то, щоб торгувати коктейлем у іншому місці (у тому числі й на виїзді), вам знадобиться окрема (додаткова) ліцензія на нове місце торгівлі.

Майте на увазі! Щоб отримати ліцензію, торговельне місце повинне, враховуючи норми ст. 1 Закону № 481: (1) знаходитися в приміщенні (будівлі) — не просто неба; (2) мати площу — не менше 20 м²; (3) бути обладнане РРО (про РРО-питання див. далі).

Коктейлі та роздрібний акциз

Як пояснюють податківці, якщо вміст спирту в коктейлі перевищує 0,5 % об’ємних одиниць, то такі коктейлі є алконапоями. Їх продаж кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання є операціями з реалізації підакцизних товарів. Такі операції є об’єктом оподаткування акцизним податком за ставкою 5 %.

Наприклад, за рецептурою до 200 мл готового коктейлю входить 190 мл безалкогольних напоїв і 10 мл горілки із вмістом спирту 40 %. Тож вміст спирту в коктейлі становитиме:

10 мл х 40 % : 200 мл = 2 % > 0,5 %.

Такий коктейль — підакцизний товар, з якого треба платити роздрібний акциз.

При цьому базою оподаткування є вся вартість коктейлю (з ПДВ і без урахування акцизного податку), а не тільки його алкоскладова (див. лист ДФСУ від 21.03.2018 № 1144/6/99-99-15-03-03-15/ІПК, консультацію з БЗ 114.03).

Коктейль із столових вин

Столове вино — напій теж алкогольний (входить до товарної позиції 2204 УКТ ЗЕД з оборотом понад 0,5 % ). Проте для роздрібної торгівлі виключно столовими винами ліцензія не потрібна (ст. 15 Закону № 481, БЗ 113.03).

Щоправда, якщо столове вино використовується для приготування глінтвейну або «гарячого вина», то податківці вимагають наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем. Вони посилаються на ДСТУ 4806-2007 «Вина. Загальні технічні умови», яким заборонено при виробництві виноградних вин використовувати цукор, воду, ароматизатори та барвники. І роблять висновки, що коктейлі, виготовлені як (1) з використанням столових вин, так і (2) з виключно столового вина («гаряче столове вино»), не є столовими винами (див. листи ДПСУ від 04.12.2019 № 1684/6/99-00-04-01-02-15/ІПК і від 27.12.2019 № 2162/6/99-00-04-01-02-15/ІПК).

І, мабуть, тут коктейль із столового вина слід відносити до коду 2206 00 39 00 УКТ ЗЕД (суміші зі зброджених напоїв, суміш зброджених напоїв з безалкогольними). Хоча, вважаємо, що від того, що столове вино підігріли, воно не перестає бути столовим вином, роздрібна торгівля яким не потребує ліцензії.

У разі реалізації коктейлів із столових вин готуйтеся до сплати й роздрібного акцизу.

Коктейль-морозиво, чай, кава

Якщо морозиво з алкоголем (а воно може потрапити до безрозмірної алкогольної товарної групи 2109 90 УКТ ЗЕД), виявиться міцним і міститиме від 8,5 % оборотів (згідно із супровідними документами / сертифікатом якості), то в разі його продажу знадобиться роздрібна алкогольна ліцензія, а так само доведеться платити роздрібний акциз (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 28).

Водночас податківці дозволяють не платити акциз при роздрібній торгівлі з фірмових страв, кулінарних, кондитерських і борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормдокументів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додані алконапої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною (лист ДПСУ від 22.03.2021 № 1097/ІПК/99-00-09-03-02-06, з БЗ 114.02).

Місце зберігання

У разі роздрібного продажу коктейлів, глінтвейну, «гарячого вина» тощо продавцеві треба оформити роздрібну алколіцензію і внести до Єдиного реєстру місця зберігання алкоголю. Щоправда, якщо увесь алкоголь зберігається за тією ж адресою, де розташований пункт торгівлі, таке місце зберігання до Єдиного реєстру можна не вносити (ст. 15 Закону № 481). На це звертають увагу й податківці (див. БЗ 113.03).

Питання РРО

У разі продажу алкогольних коктейлів суб’єкт господарювання зобов’язаний проводити такі розрахункові операції на повну суму придбання через РРО/ПРРО та в обов’язковому порядку надавати споживачеві розрахунковий документ установленої форми і змісту (у паперовій або електронній формі). Пройдемося основними реквізитами фіскального касового чека (ф. № ФКЧ-1).

Назва і код УКТ ЗЕД. Як ми вже сказали вище, алкогольні коктейлі відносяться до коду 2208 9069 00 або 2206 00 39 00 УКТ ЗЕД При цьому, як пояснюють податківці (див. листи ДПСУ від 09.10.2020 № 4246/ІПК/99-00-07-05-02-06 і від 22.03.2021 № 1097/ІПК/99-00-09-03-02-06, БЗ 109.02), у разі продажу алкогольних коктейлів

До того ж, на думку податківців, загальноприйняті назви алкококтейлів дозволяють ідентифікувати такий товар, як «Мохіто», «Кривава Мері», «Маргарита», «Мартіні-драй» тощо, без зазначення загальної назви — коктейль, за умови зазначення коду УКТ ЗЕД і власної назви напою (див. лист ДПСУ від 29.06.2021 № 2543/ІПК/99-00-07-05-01-06).

Штрихкод акцизної марки. Гучний реквізит чека, визначений Положенням № 13 (у редакції наказу Мінфіну від 08.06.2021 № 329), за яким податківці вже встигли виробити рецепт його подання й для коктейлів.

Врахуйте: цей реквізит для акцизмарок нового зразка, які мають штрихкод і QR-код для сканування. А ось щодо алкоголю з марками старого зразка зазначати акцизкод не треба, реалізуючи в межах строку придатності такого напою до вживання (БЗ 109.10).

За рекомендаціями податківців, при програмуванні алкопродукції, використовуваної в приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних / сканування марки для відображення її реквізитів у чеку РРО при її відкупорюванні в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив (див. листи ДПСУ від 29.09.2021 № 3627/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 06.09.2021 № 3346/ІПК/99-00-07-05-01-06, БЗ 109.10).

Тобто пробивати назву коктейлю, ціну, кількість, код УКТ ЗЕД за яким кодуються саме коктейлі, а інформацію про марки наводити в чеку стількома рядками, скільки ви відкупорили пляшок для приготування цього коктейлю. Якщо ж наливали з початих пляшок, або використали алкоголь, який згідно із законом не маркується, то й інформації про жодну марку в чеку бути не повинно.

Поки що в Законі про РРО вимоги зазначати штрихкод акцизної марки немає. Тому відсутність з 1 жовтня 2021 року в чеку цього реквізиту для суб’єктів господарювання ще не штрафонебезпечно (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 81, с. 25; а також лист ДПСУ від 13.10.2021 № 3831/ІПК/99-00-07-05-02-06).

Щоправда, врахуйте: тільки-но цей реквізит додадуть до Закону про РРО (відповідний законопроєкт № 5600 від 02.06.2021 подано до другого читання), то зазначати в чеку РРО дані про акцизну марку все-таки доведеться (детальніше див. «Торгівля алкоголем у законопроєкті № 5600» сьогоднішнього номера). За відсутності цього реквізиту від штрафу за п. 1 ст. 17 Закону про РРО порушникові ухилитися вже не вийде. Ось такі умови!