Сплатили не туди: як це впливає на регліміт

Відразу визначимося: ситуація не дуже хороша: переплату повернути можна, але реєстраційний ліміт ви втратите. Але про усе по порядку.

Коли з’являється переплата. Правила сплати ПДВ за декларацією такі: з поточного рахунку треба перерахувати необхідну суму на електронний рахунок. А звідти кошти будуть перераховані до бюджету на підставі реєстрів, переданих податківцями Казначейству (п.п. 200¹.4 і 200¹.5 ПКУ). У вашому випадку відбулося порушення цієї процедури, кошти були відразу перераховані до бюджету. Повторний платіж сформував переплату. Нагадаємо, що згідно з п.п. 14.1.115 ПКУ надміру сплачені грошові кошти — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний термін сплати яких настав на таку дату.

Наявність переплати з ПДВ у вашому випадку може загрожувати тільки тим, що податківці, незважаючи на неї, все одно направлятимуть Казначейству реєстри на списання коштів з електронного рахунку на сплату зобов’язань за поточними деклараціями. А переплата так і залишатиметься на інтегрованій картці платника (далі — ІКП) податків. Тобто Казначейство у будь-якому випадку списуватиме гроші з електронного рахунку, а за їх відсутності реєстр висітиме до повного виконання, тобто до того моменту, поки кошти не надійдуть на електронний рахунок. Так, якщо ви перерахуєте гроші на електронний рахунок, наприклад, для збільшення реєстраційного ліміту (якщо його бракує для реєстрації ПН), то кошти, що надійшли, Казначейство спрямовуватиме до бюджету, поки не закриє зобов’язання за декларацією в повному обсязі. Тобто на ІКП постійно формуватиметься переплата.

Проте якщо на електронному рахунку коштів не буде, то за наявності переплати податківці не зможуть оштрафувати вас за несвоєчасну сплату податку (БЗ 101.27). Інша справа, що буде розбіжність між СЕА ПДВ і ІКП.

Джерело появи переплати. Але що робити, якщо переплата величезна? Чи можна її повернути? Так, повернути її можна, але тут є свої нюанси. Основне правило таке: якщо платіж надійшов з електронного рахунку, то повернути його можна тільки на електронний рахунок; якщо платіж надійшов з поточного рахунку, то повернути його можна тільки на поточний рахунок (п. 43.4¹ ПКУ).

У вашому випадку переплату, тобто суму, зараховану до бюджету понад податок за декларацією, сформував другий платіж. Тому податківці повернуть тільки його. А перший платіж пішов у рахунок сплати податку за декларацією. Річ у тому, що тут працює принцип хронологічного обліку платежів, установлений у п.п. 1 п. 1 розд. II Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 12.01.2021 № 5. Саме на такий порядок обліку платежів, що надходять, звертають увагу податківці в листі ДПСУ від 14.08.2020 № 3370/ІПК/99-00-04-01-03-06 (ср. ).

І тільки звідти — на поточний. Звідси висновок: хронологічний порядок заліку може визначати напрям повернення переплати (на поточний або на електронний рахунок), і залежить він від того, як був зарахований до бюджету останній платіж.

Повернення на електронний рахунок оформляється в порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ. Для цього треба подати заяву в довільній формі (повернути кошти повинні протягом 20 днів). Повернення ж з електронного рахунку на поточний здійснюється за допомогою подання додатка Д4 до декларації з ПДВ за поточний період при дотриманні правил, передбачених п. 200¹.5 ПКУ і п. 21 Порядку № 569. Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 97, с. 12.

Вплив на регліміт. Як тільки ви подасте додаток Д4, вам відразу ж (на дату подання декларації) зменшать на цю суму ліміт реєстрації (зменшиться показник ∑ПопРах). Безпосередньо ж повернення коштів відбудеться тільки через деякий час (до 5 роб. дн., див. п. 21 Порядку № 569).

Звичайно, у такому разі платник буде в невигідному становищі. Адже при перерахуванні першого платежу з поточного рахунку безпосередньо до бюджету регліміт не збільшується*, а при поверненні з електронного на поточний — зменшиться.

* Втім, у судовій практиці траплялися цікаві прецеденти, коли суд пропонував збільшити регліміт за такими перерахуваннями (див. постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі № 640/11320/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/92382153).

От як виглядає це заниження на цифрах (уявимо, що сума податку до сплати за декларацією 1000 грн, сума регліміту — 10 тис. грн, інших операцій не було).

Повернення помилково перерахованих коштів

Як бачимо, такі маніпуляції призводять до втрати регліміту. Адже якби платник відразу перерахував суму за декларацією правильно, то регліміт був би не 10 тис. грн, а 11 тис. грн.

Як фіскали викривляють ПКУ. Інша справа, що податківці часто-густо перегинають палицю, зловживаючи принципом хронологічного обліку платежів і нормою, встановленою в п. 43.4¹ ПКУ. Вони забороняють повертати на поточний рахунок ті кошти, які були перераховані помилково з поточного рахунку і сформували передоплату.

Наприклад, платник помилково перерахував з поточного рахунку до бюджету суму, що перевищує задекларований податок до сплати. Та частина, яка покриває ряд. 18 декларації, йде в залік сплати податку. Сума перевищення формує переплату, яку платник має повне право забрати на поточний рахунок без застосування електронного рахунку.

Проте податківці часто відмовляють в такому праві. Обґрунтування, як правило, надумані: то стверджують, що сума зарахована в погашення податку (хоча вона явно перевищує ряд. 18 декларації), то апелюють до п. 43.4¹ ПКУ, і вважають, що будь-які кошти вони повертають тільки на електронний рахунок. Такі спори часто стають предметом судових розглядів і суд стає на бік платника (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021 у справі 380/6871/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/99458380). Детальніше про такі випадки див. «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 22.