Облік наднормативних нестач

Наднормативні нестачі ТМЦ

Бухгалтерський облік. Наднормативні нестачі ТМЦ, виявлені в ході інвентаризації, списують з балансу. При цьому всю суму наднормативних нестач включають до складу інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16) і відображають за дебетом субрахунку 947.

Роздрібні торговці, які ведуть облік товарів за цінами продажу, списують і відповідну суму торгової націнки, що відноситься до їх вартості (п. 5.7 Методрекомендацій № 2). Списання нестачі відображають записом: Дт 947 — Кт 282 «Товари в торгівлі», а списання торгової націнки — записом: Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282 (або сторно Дт 282 — Кт 285).

Суму наднормативних нестач одночасно зі списанням на витрати відображають на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 27 НП(С)БО 9). Тут вона обліковується до вирішення питання про винуватця.

А ось при виявлених нестачах МШП, які передані в експлуатацію, для їх списання ніяких додаткових бухзаписів не роблять. При передачі в експлуатацію їх уже списали (Дт 15, 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 22) і після цього ведуть лише оперативний кількісний облік МШП у розрізі місць експлуатації і відповідальних осіб протягом усього строку їх фактичного використання (п. 23 НП(С)БО 9). Тож нестачі МШП потрібно буде зняти тільки з оперативного обліку.

Податок на прибуток. Наднормативні нестачі ТМЦ відображають за бухобліком. На суми наднормативних нестач у ПКУ різниць немає (див. листи ДПСУ від 24.03.2021 № 1149/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 22.07.2020 № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06 і лист ДФСУ від 08.08.2019 № 3687/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

ПДВ. Наднормативні нестачі ТМЦ вважають не використаними в госпдіяльності. Тому якщо раніше «вхідний» ПДВ за такими ТМЦ підприємство відобразило у складі ПК, то тепер його треба компенсувати нарахуванням ПЗ на підставі п.п. «г» п. 198.5, п. 189.1 ПКУ. На це звертають увагу і податківці (див. БЗ 101.04).

Якщо ТМЦ отримувалися без ПДВ, то компенсуючі ПЗ не виникають (див. лист ДПСУ від 07.02.2020 № 505/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Щоправда, податківці дозволяють не нараховувати компенсуючі ПЗ при списанні наднормативних нестач, якщо вартість втрат включається у вартість товарів, що продаються, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ і пов’язані з отриманням доходів (див. листи ДПСУ від 28.02.2020 № 851/6/99-00-07-02-02-06/ІПК і від 22.07.2020 № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06, консультацію з БЗ 101.04). Тож якщо нестачі покриваються ціною і закладені в продажну ціну товарів/послуг, що реалізовуються, то компенсуючі ПЗ не нараховують.

За таким принципом закладають у націнку втрати від нестач більшість супермаркетів і магазинів, що працюють за принципом самообслуговування. Адже ризик нестач у них високий. Тому такі витрати, як правило, покриваються за рахунок обліку втрат у націнці.

Нараховувати компенсуючі ПЗ не треба і за нестачами МШП, які вже були списані при передачі в експлуатацію (такі МШП вже встигли взяти участь у госпдіяльності).

Винний у нестачі установлений. У разі встановлення особи, винної в нестачі ТМЦ, за нею нараховують заборгованість з відшкодування збитку: Дт 375 — Кт 716. Одночасно суму нестачі списують за кредитом субрахунку 072.

Отримання компенсації збитку від винуватця відображають записом: Дт 301, 311 — Кт 375. При цьому кошти, що надходять як відшкодування збитку, не включаються до бази оподаткування ПДВ (див. п. 188.1 ПКУ, БЗ 101.07, «Податки & бухоблік», 2021, № 20, с. 5, 19).

Приклад 1. При інвентаризації на складі підприємства виявлена наднормативна нестача товарів на суму 5000 грн. Винна особа встановлена.

Таблиця 1. Облік наднормативних нестач (винуватець установлений)

Винна особа не встановлена. Якщо винна особа не встановлена, суму нестачі обліковують на позабалансовому субрахунку до закінчення строку позовної давності — протягом 3 років з моменту встановлення факту нестачі товарів. Після закінчення цього строку суму нестачі списують за кредитом субрахунку 072.

Приклад 2. У магазині самообслуговування, в ході інвентаризації виявлені втрати товару на суму 2500 грн (у т. ч. торгова націнка — 500 грн). Нестачі покриваються за рахунок відсотка втрат, закладеного в продажну націнку.

У такому разі суму нестачі 2000 грн списуємо в дебет субрахунку 947, а суму націнки 500 грн, що припадає на товар, якого бракує, сторнуємо записом Дт 282 — Кт 285 і закидуємо 2500 грн на забаланс (Дт субрахунку 072).

Нестачі ОЗ, МНМА

Бухгалтерський облік. Якщо в процесі інвентаризації встановлена нестача необоротних активів, їх треба списати (п. 33 НП(С)БО 7).

Для цього їх залишкову вартість списують до складу інших витрат (пп. 7, 9 НП(С)БО 16), одночасно роблячи запис: Дт 13 — Кт 10, 11 (на суму накопиченого зносу); Дт 976 — Кт 10, 11 (на суму залишкової вартості об’єкта).

Вибуття об’єктів необоротних активів не пов’язане з продажем, переводити об’єкти, яких бракує, на субрахунок 286 не треба.

Якщо раніше об’єкт переоцінювали (на субрахунку 411 за ним значиться кредитове сальдо), суму дооцінки списуємо: Дт 411 — Кт 441.

Податок на прибуток. Малодохідники орієнтуються на бухоблік. А високодохідники (і малодохідники-добровольці) враховують різниці із ст. 138 ПКУ (див. лист ДПСУ від 22.07.2020 № 2993/ІПК/99-00-05-05-02-06) і при списанні:

— виробничих (!) ОЗ — збільшують фінрезультат на суму бухгалтерської залишкової вартості об’єкта ОЗ (п. 138.1 ПКУ) і зменшують фінрезультат на суму податкової залишкової вартості того ж об’єкта ОЗ (п. 138.2 ПКУ);

— невиробничих ОЗ — збільшують фінрезультат на бухгалтерську залишкову вартість (абзац п’ятий п. 138.1 ПКУ) без зменшуючої різниці;

— МНМА — різниці не рахують (БЗ 102.05).

ПДВ. Ліквідація ОЗ за самостійним рішенням платника податків вважається постачанням виробничих/невиробничих ОЗ за звичайними цінами, але не нижче їх балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).

Проте якщо ліквідація ОЗ відбувається внаслідок настання обставин непереборної сили і без згоди платника, то ПЗ нараховувати не треба (абз. 2 п. 189.9 ПКУ). Щоправда, настання обставин, яких платник не чекав, треба підтвердити документально (див. ІПК № 673): витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальні правопорушення (у разі крадіжки ОЗ); іншим документом, який підтверджує факт знищення ОЗ, наприклад актом на списання ОЗ. За наявності таких документів ПЗ з ПДВ не виникають ні за п. 189.9 ПКУ, ні за п. 198.5 ПКУ.

Подавати такі документи разом із декларацією з ПДВ не треба. Їх можна окремо надати за власним бажанням або за запитом податківців (див. ІПК № 673, БЗ 101.07).

А ось на операції зі списання МНМА дія п. 189.9 ПКУ не поширюється. При списанні МНМА-нестач доведеться нараховувати компенсуючі ПЗ виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася на початок звітного періоду, в якому проведено списання (п. 189.1 ПКУ, п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Щоправда, якщо підприємство амортизує МНМА за методом 100 % у першому місяці використання, ПЗ нараховувати не доведеться (залишкова вартість у такому разі дорівнюватиме нулю). Ну і, звичайно, якщо МНМА був придбаний без ПДВ, то компенсуючих ПЗ теж не буде.

Кошти, що надходять платникові як відшкодування збитку, не включаються до бази оподаткування ПДВ (див. п.п. 188.1 ПКУ, БЗ 101.07).

Приклад 3. Під час інвентаризації виявлена нестача: (1) ноутбука — об’єкта ОЗ. Первісна вартість — 15000 грн, амортизація, нарахована за час використання, — 10000 грн. Винна особа встановлена. Підтверджуючі документи про крадіжку підприємство отримало;

(2) мобільного телефона — об’єкта МНМА. Первісна вартість телефона — 12000 грн (без ПДВ), амортизація, нарахована за час використання, — 6000 грн. Винна особа не встановлена.

Таблиця 2. Облік списання нестач ОЗ і МНМА (винуватець установлений)