Теми статей
Обрати теми

Є зв’язки з країною-агресором — плати більше податків

Солошенко Людмила, податковий експерт
З початком бойових дій в Україні багато компаній стали бойкотувати російські ринки і припиняти свою діяльність у Росії. Проте деякі суб’єкти не розривають відносин і все ще продовжують вести бізнес у країні-агресорі. Розглянемо, що передбачено для таких суб’єктів, пов’язаних економічними зв’язками з країною-агресором, законопроєктом № 7232*.

* Проєкт Закону про внесення змін до ПКУ щодо оподаткування суб’єктів господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з країною-агресором, від 30.03.2022 № 7232.

Згідно із законопроєктом планується внести зміни до ПКУ і встановити підвищене оподаткування для суб’єктів господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з країною-агресором. Тобто ввести податковий інструмент впливу на них у вигляді підвищеного податкового навантаження. Фінансуєш країну-агресора — плати більше податків на відновлення України. Яких суб’єктів торкнуться ці правила?

Реєстр суб’єктів, пов’язаних з агресором

Згідно із законопроєктом суб’єктами господарювання, пов’язаними економічними зв’язками з країною-агресором, вважаються:

— юрособи — резиденти України (а також їх філії, представництва, інші відокремлені підрозділи, що перебувають в Україні), засновником (учасником, акціонером) або кінцевим бенефіціарним власником яких прямо або опосередковано є резидент країни-агресора (фізособа чи юрособа). Детальніше про бенефіціарів див. «Податки & бухоблік», 2021, № 78;

— юрособи — резиденти України, що одержують доходи в будь-якій формі із джерелом походження з країни-агресора (зокрема, від господарської діяльності, у тому числі через постійне представництво, від оренди, пасивні доходи: відсотки, дивіденди, роялті та ін.) або мають частку в статутному капіталі резидентів чи нерезидентів, які одержують доходи із джерелом походження з країни-агресора;

— юрособи — резиденти України, що є учасниками міжнародної групи компаній, якщо материнська компанія або будь-який інший учасник такої міжнародної групи компаній отримує дохід із джерелом походження з країни-агресора (включаючи отримання доходу через створене в країні-агресорі постійне представництво) або забезпечує економічну підтримку країни-агресора (зокрема, безоплатне надання товарів, робіт, послуг або безоплатну передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності чи інші нематеріальні активи для використання на території країни-агресора).

За цими ж критеріями на предмет наявності економічних зв’язків з країною-агресором перевірятимуть і постійні представництва нерезидентів в Україні.

Суб’єкт, який відповідає критеріям суб’єкта, пов’язаного з країною-агресором, повинен подати контролюючим органам повідомлення про свій «пов’язаний» статус (із зазначенням дати набуття такого статусу). Форми повідомлень про набуття/втрату суб’єктом господарювання пов’язаного статусу затвердить Мінфін. При цьому

буде створений Реєстр суб’єктів господарювання, пов’язаних економічними зв’язками з країною-агресором

Формувати і вести реєстр будуть податківці. А порядок формування та ведення Реєстру затвердить Кабмін.

Оподаткування суб’єктів, пов’язаних з агресором

Сплата податків — з підвищувальним коефіцієнтом 1,5. Розплачуватися за зв’язки з країною-агресором суб’єкти господарювання будуть підвищеним податковим навантаженням.

Такі суб’єкти повинні будуть платити податки в більшому розмірі — із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,5

Яких це стосується податків?

Так, за законопроєктом, із застосуванням коефіцієнта 1,5 (тобто в 1,5 раза більше) такі суб’єкти повинні платити (за кожен звітний (податковий) період):

— податок на прибуток (окрім доходів, що виплачуються нерезидентам, до яких підвищувальний коефіцієнт 1,5 не застосовується);

— екологічний податок;

— рентну плату;

— податок на майно.

Причому згідно із законопроєктом такі правила оподаткування пов’язаним з агресором суб’єктам треба застосовувати, починаючи з 1 березня 2022 року. У зв’язку з чим після набрання чинності Законом за минулі періоди потрібно буде перерахувати податкові зобов’язання.

Звільнення від підвищувального коефіцієнта. Утім, в окремих випадках підвищеного податкового навантаження можна уникнути.

По-перше, від застосування підвищувального коефіцієнта за законопроєктом звільняється суб’єкт, господарська діяльність якого має соціальне, гуманітарне або економічне значення для України (зокрема, якщо суб’єкт здійснює постачання товарів та обладнання, які не виготовляються і не мають аналогів в Україні). Перелік критеріїв, що звільняють суб’єктів від застосування підвищувального коефіцієнта (підвищеного оподаткування), встановить КМУ. У такому разі суб’єктові, звільненому від застосування підвищувального коефіцієнта, в повідомленні, що подається контролюючим органам, про свій «пов’язаний» статус треба зазначити відповідний звільняючий критерій.

Причому якщо критерії з переліку змінюються (до переліку вносять зміни) і суб’єкт почне потрапляти під звільнення від підвищувального коефіцієнта, то він може подати уточнене повідомлення про свій звільнений статус і за звільнені періоди перерахувати податки.

А по-друге, інша можливість уникнути коефіцієнта 1,5 — коли суб’єкт має інформацію про можливу втрату в майбутньому пов’язаного статусу. У такому разі в повідомленні, що подається податківцям, необхідно зазначити очікувану дату втрати пов’язаного статусу (з посиланням на відповідну підставу — наприклад, рішення про припинення діяльності в країні-агресорі). Тоді платник звільняється від застосування підвищувального коефіцієнта протягом 18 календарних місяців з дня набрання чинності Законом.

Щоправда, якщо з втратою пов’язаного статусу ситуація затягується, платник не пізніше 14 місяців з дня набрання чинності Законом повинен подати повідомлення про продовження такого строку і повідомити про новий строк втрати пов’язаного статусу. Порядок розгляду такого повідомлення визначає КМУ. Проте якщо буде відмовлено в продовженні такого строку, платникові доведеться уточнитися і перерахувати податкові зобов’язання із застосуванням підвищувального коефіцієнта 1,5 за минулі періоди починаючи з 1 березня 2022 року без нарахування самоштрафів при самовиправленнях.

Єдиний податок для пов’язаних з агресором закритий. Платникам, пов’язаним з країною-агресором, заборонено перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути єдиноподатниками). А якщо станом на 30 червня платник з пов’язаним статусом був платником єдиного податку, то, як передбачено проєктом, з 1 липня 2022 року в платники податку на прибуток його переведуть автоматично.

Неприбуткові організації. Якщо статус суб’єкта, пов’язаного економічними зв’язками з країною-агресором, виникне в неприбуткової організації, це слугуватиме підставою для її виключення з Реєстру НПО і нарахування грошового зобов’язання з податку на прибуток з урахуванням вимог Кодексу.

Відповідальність

Згідно із законопроєктом за порушення таких правил для «пов’язаних» суб’єктів передбачена відповідальність:

Порушення:

Відповідальність

— неповідомлення (несвоєчасне повідомлення) про набуття пов’язаного статусу;

— повідомлення недостовірної інформації про наявність права на звільнення від застосування підвищувального коефіцієнта (згідно з переліком критеріїв);

— незастосування підвищувального коефіцієнта за наявності підстав для його застосування

штраф у розмірі 1,5 % від суми доходу (виручки) платника за кожен період порушення

(у якому податкові зобов’язання повинні були визначатися із застосуванням підвищувального коефіцієнта)

Перевірки

Як пов’язаних суб’єктів перевірятимуть?

Застосування підвищувального коефіцієнта платником (що подав повідомлення про наявність пов’язаного статусу) можуть перевірити камерально.

Крім того, наявність у суб’єкта пов’язаного статусу, повідомлення про нього контролюючого органу або право суб’єкта на звільнення від застосування підвищувального коефіцієнта згідно зі звільняючими критеріями може бути предметом документальної позапланової перевірки. Причому для такої перевірки встановлений особливий строк: вона не може перевищувати 90 робочих днів. А ось при плановій документальній перевірці ці питання перевіряти не можуть.

Також врахуйте, що під час документальної позапланової перевірки податківці можуть направити платникові запит про дату виникнення пов’язаного статусу або про підтвердження права на звільнення від підвищувального коефіцієнта. А якщо платник не відповість на запит і не надасть пояснення — присвоять пов’язаний статус самостійно або вирішать, що платник не мав права на звільнення.

Причому якщо позаплановою перевіркою буде встановлений пов’язаний статус у суб’єкта (що не повідомив про це контролерів) або відсутність права на звільнення від застосування підвищувального коефіцієнта, то фіскали зможуть донарахувати грошове зобов’язання без урахування строку давності (тобто навіть після 1095 днів).

Ну а ще позапланову перевірку можуть провести при виявленні недостовірних даних у деклараціях, поданих платником, пов’язаним з країною-агресором.

Також нагадаємо, що на час воєнного стану діє мораторій на перевірки (п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, детальніше про який див. «Податки & бухоблік», 2022, № 22). Проте судячи із законопроєкту, на позапланові перевірки суб’єктів, пов’язаних з агресором, він не поширюється (хоча формулювання залишають бажати більшої чіткості).

Законопроєкт № 7232 прийнятий за основу. До нього вже є зауваження та пропозиції. Тому чекаємо остаточного варіанта документа.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі