Фінзвітність за I квартал 2022: звітування в умовах воєнного стану

Хто зобов’язаний подавати квартальну фінзвітність? Нагадаємо, відповідно до Закону про бухоблік та Порядку № 419* подавати проміжну (квартальну) фінзвітність зобов’язані всі підприємства, окрім:

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

— мікропідприємств. Але якщо мікропідприємство є платником податку на прибуток — викокодохідником (а таке можливо, оскільки підприємство переходить до іншої групи підприємств тільки якщо два роки поспіль не відповідає показникам попередньо визначеної групи), то потрібно складати квартальну фінзвітність і подавати її податківцям у складі квартальної декларації з податку на прибуток;

— підприємств — платників єдиного податку групи 3;

— неприбуткових організацій.

Всі інші підприємства зобов’язані складати і подавати квартальну фінзвітність.

Порядок подання фінзвітності на час воєнного стану теж не змінювався.

Якщо ви мале, середнє або навіть велике підприємство, яке вирішило на час воєнного стану обрати спеціальний режим оподаткування — єдиний податок зі ставкою 2 %, то за I квартал 2022 року, ви, звісно, маєте скласти і подати фінзвітність в «стандартному» порядку. А ось як складати і подавати фінзвітність таким підприємствам за період роботи на спеціальному режимі оподаткування — тут є питання. Але їх будемо розбирати вже ближче до строків подання фінзвітності за 2-й квартал 2022 року.

Куди подавати проміжну фінзвітність? Квартальну фінзвітність подають:

— органам статистики — всі підприємства, які мають складати проміжну фінзвітність;

— податківцям — платники податку на прибуток (разом з квартальною декларацією з податку на прибуток);

— центру збору фінзвітності (ЦЗФЗ) — підприємства, які звітують за МСФЗ зобов’язані подавати ЦЗФЗ фінзвітність за таксономією. Зверніть увагу, що окрім «таксономіїї» за МСФЗ підприємствами зберігається і обов’язок подати фінзвітність окремо податківцям і статистиці за формами з НП(С)БО.

Строки подання квартальної фінзвітності. За можливості, фінзвітність за I квартал 2022 року подаємо у звичайні строки, встановлені Порядком № 419. Нагадаємо їх (дивіться таблицю):

А якщо немає можливості подати фінзвітність у вищезазначені строки? Відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності не буде. Але за деяких умов. Відповідно до Закону № 2115** фінзвітність без застосування штрафів можна подавати протягом 3-х місяців після припинення/скасування воєнного стану чи стану війни (тобто до спливу цього 3-х місячного терміну). Причому, доводити факт неможливості подання звітності Закон № 2115 не вимагає.

** Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2020 № 2115-IX.

А податківцям фінзвітність у складі декларації з податку на прибуток можна без штрафів подавати і взагалі протягом 6-ти місяців після припинення/скасування воєнного стану. Адже фінзвітність подається податківцям у складі декларації з податку на прибуток, тобто фактично є частиною податкової декларації. А податкові декларації, у разі відсутності у платника податків можливості їх своєчасно подати, — можна подавати протягом 6-ти місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Щоправда, ця законодавча норма, на відміну від Закону № 2115 містить застереження «у разі відсутності у платника податків можливості» своєчасно подати звітність.

Тобто фактично тут можна скористатися, як нормою з Закону № 2115, так і п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Перевіряємо чи не змінило підприємство свою групу (категорію). Перед поданням фінзвітності за I квартал 2022 року слід переконатися в тому, що категорія підприємства (мікро-, мале, середнє, влике) не змінилася. Адже категорія підприємств впливає на «комплект» фінзвітності, який має подавати підприємство. Нагадаємо, перший раз ми себе «ідентифікували» у певній групі (категорії) підприємств у 2018 році за даними річної звітності за 2017 рік. А далі керуємось правилом —

При цьому: категорію переходу визначаємо за показниками річної фінзвітності за попередній (2021) рік.

Критерії поділу підприємств на мікро-/малі/середні/великі наведені в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік***.

*** Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Для віднесення себе до тієї чи іншої категорії підприємств достатньо відповідати двом критеріям з трьох (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік). Критерії, позначені в євро, перераховуємо за середньорічним курсом євро. Середньорічні курси євро становили:

за 2017 рік — 30,0042 грн/євро;

за 2018 рік — 32,1429 грн/євро;

за 2019 рік — 28,9518 грн/євро;

за 2020 рік — 30,79 грн/євро;

за 2021 рік — 32,31 грн/євро.

Наведемо приклади.

Наслідки війни в фінзвітності. В фінзвітності за I квартал фактично підприємства вже й відобразять перші наслідки впливу військової агресії на фінансовий стан підприємства. Зокрема, потрібно буде:

— протестувати активи не предмет їх знецінення. В цьому вам може бути корисною стаття «Коронавірус & знецінення активів» в «Податки & бухоблік», 2020, № 32;

— об’єктивно оцінити величину резерву сумнівних боргів (оціночний резерв під очікувані кредитні збитки — для тих, хто звітує за МСФЗ);

— списати пошкоджені (втрачені) активи, які вже не відповідають критеріям визнання активів. Вам може бути корисною стаття «Ліквідація знищених активів в умовах війни» в «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

Щодо того як діяти, якщо майно (його частина) опинилося в районах проведення бойових дій або на тимчасово зайнятих окупованих територіх, читайте в статті «Непідконтрольні активи: облікова доля» в «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

Річна фінзвітність 2021 vs воєнний стан. Також декілька слів зазначимо щодо річної фінзвітності за 2021 рік.

Якщо у вас не було можливості подати річну фінзвітність за 2021 рік в статистику (до 28 лютого 2022 включно); податківцям (разом з річною декларацією з податку на прибуток — не пізніше 01.03.2022 року), то відповідальності за це не буде. Фінзвітність можна буде подати без штрафів ще протягом 3-х місяців після припинення/скасування воєнного або стану війни (п. 1 Закону № 2115). Доводити факт неможливості подання звітності Закон № 2115 не вимагає. А в податкову і взагалі фінзвітність у складі декларації з податку на прибуток можна подавати протягом 6 місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Але ця стаття говорить все ж, що цей строк діє у разі неможливості платника податків вчасно подати звітність.

Якщо ви є підприємством, яке зобов’язане оприлюднювати фінзвітність разом з аудиторським висновком. По-перше, нагадаємо, що такі підприємства мають:

— оприлюднити фінзвітність разом з аудиторським висновком протягом строків встановлених ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік — до 30 квітня /1 червня 2022 року (більш детально про оприлюднення дивіться в «Податки & бухоблік», 2021, № 102). Якщо у вас є можливість зробити це в ці строки — то оприлюднюйте фінзвітність. Ні — то тут також спрацьовує норма з Закону № 2115, яка дозволяє подавати фінзвітність, аудиторські звіти, бухгалтерські документи ще протягом 3-х місяців після припинення/скасування воєнного стану;

— подати повний комплект проадуитованої фінзвітності податківцям — не пізніше 10 червня 2022 року (п. 46.2 ПКУ). Тут також буде спрацьовувати «загальне» 3-х місячне відтермінування з Закону № 2115. Але фактично оскільки подання цієї фінзвітності закріплено п. 46.2 ПКУ, то тут діє і п. 69.1 підрозд.10 розд. XX ПКУ, який дозволяє подавати звітність, у т.ч. звітність, передбачену п. 46.2 ПКУ протягом 6-ти місяців після припинення або скасування воєнного стану. Щоправда, на відміну від Закону № 2115 містить застереження «у випадку відсутності у платника податку можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок»;

— ті підприємства, які складають звітність за МСФЗ мають подати фінзвітність за таксономією в Центр збору фінзвітності — в строки, передбачені для оприлюднення фінзвітності. Наразі інформації про прийняття фінзвітності за 2021 рік за таксономією немає. Але і в цьому випадку буде спрацьовувати 3-х місячна «індульгенція» з Закону № 2115.

По-друге. Наслідки, спричинені військовими діями (особливо в регіонах, де є/були активні бойові дії) можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства та результати його діяльності. Отже вони є суттєвою інформацією. Тобто інформацією, яка може вплинути на рішення користувачів фінзвітності. І тут треба пам’ятати про вимоги щодо відображення подій після дати Балансу. Відповідно до Н(П)СБО 6 та МСБО 10 події після дати Балансу (після звітного періоду) — це події, які сталися між: датою Балансу (31.12) та датою затвердження керівництвом фінзвітності до випуску, і які вплинули або можуть вплинути на фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Події після дати Балансу поділяються на:

— події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які коригують після звітного періоду);

— події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не коригують після звітного періоду).

Військова агресія відноситься до подій, які виникли після звітного періоду. Тобто це подія, яка не вимагає коригування фінзвітності після звітної дати (такі коригування вже знайдуть відображення в фінзвітності, починаючи з I кварталу 2022 року). Але, якщо наслідки мають суттєвий вплив — треба розкрити інформацію про ці наслідки в примітках до річної фінзвітності за 2021 рік. Що потрібно розкрити у примітках до фінзвітності: