Рекламні роздачі алко- й тютюнових виробів (акциз, ліцензії, мінціни)

* https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques

Загальне

Почнемо з того, що в частині роздрібного акцизу згадана консультація ліберальна. Але ця ліберальність здебільшого витікає з норм ПКУ. До речі, ми щодо безоплатних рекламно-акційних роздач алкогольних та тютюнових товарів також писали про відсутність їх оподаткування акцизом в роздрібній торгівлі (див. у статті «Знищена/втрачена підакцизка: як платити роздрібний акциз під час війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 41). Але давайте деякі моменти проаналізуємо більш детально: чи все тут так чудово?..

Для «затравки». Спочатку акцентуємо вашу увагу на кількох моментах.

По-перше, у запитанні, на яке відповідають фіскали у цій консультації, мова йде про безоплатне рекламне розповсюдження підакцизних товарів, яке здійснюється суб’єктами суто роздрібної (!) торгівлі.

По-друге, нагадаємо, що з 1 січня 2022 року почали оподаткуватись роздрібним акцизом списання зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено (детально щодо нього читайте в статті «Роздрібакциз-2022: втрачено = продано» // «Податки & бухоблік», 2022, № 5 та в згаданому вище матеріалі з № 41). Так от,

оскільки рекламні й т. п. випадки не згадані у новій нормі п.п. 14.1.212 ПКУ, яка для цілей оподаткування прирівняла списання «втраченого» до реалізації. Цей наш висновок фіскали теж підтвердили у даній консультації.

Тепер, аналізуючи такі «рекламно-презентаційні» ситуації, закцентуємось на окремих нюансах і трохи розширимо розглянуте питання. Гадаємо, це буде на користь нашим читачам.

Безоплатні роздачі алкоголю

Тут усе безпроблемно. Адже ніяких інших змін (окрім оподаткування «втраченого») у площині справляння роздрібного акцизу з алко-напоїв не відбулося.

Тут, як і раніше, згідно з п.п. 213.1.9 ПКУ об’єктом оподаткування є операції з реалізації госпсуб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів (з 1 травня — крім тютюнових виробів та РЕС). У п.п. 14.1.212 ПКУ реалізація визначена як «продаж пива, алкогольних напоїв…» тощо громадянам та іншим кінцевим споживачам.

У той же час загальний термін «продаж (реалізація) товарів» (п.п. 14.1.202 ПКУ) передбачає передачу товарів у власність як із компенсацією, так і без такої (операції з безоплатного надання товарів). Тож можна було б і за рекламними роздачами нарватися на оподаткування роздрібним акцизом, але на користь ліберального підходу тут спрацьовує норма п. 216.9 ПКУ, яка визначає дату виникнення податкових зобов’язань.

Отже, такою датою щодо реалізації госпсуб’єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів є:

— дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону про РРО*;

— дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару (для безготівкових розрахунків);

— дата надходження оплати за проданий товар (у разі реалізації товарів ФОП- єдинниками).

* Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Оскільки дата виникнення податкових зобов’язань для безоплатних передач не визначена, то не здійснюється і оподаткування роздрібним акцизом таких рекламних операцій безоплатного розповсюдження алкогольних напоїв.

Саме такий коректний висновок і роблять податківці в консультації, яку ми аналізуємо.

Безоплатні роздачі тютюнових та РЕС

Цей ліберальний висновок фіскали «гуртово» розповсюджують також і на безоплатні роздачі тютюнових виробів та РЕС.

Але, як ми вже згадували, у консультації мова йде лише про суб’єктів роздрібної (!) торгівлі.

До речі,

У той же час, на наш погляд, починаючи з 1 травня тут вже не усе так гладко. Адже з 1 травня платниками роздрібного акцизу з реалізації тютюнових та РЕС стали виробники та імпортери таких товарів. І саме вони з цієї дати мають сплачувати роздрібний акциз з усіх видів реалізації ними тютюнових виробів та РЕС: як оптом, так і в роздріб!

Окрім того, до кінця 2022 року роздрібний акциз продовжують сплачувати і звичайні роздрібні торговці, але лише з тютюнових виробів**, які були виготовлені до 1 квітня. Детально про тонкощі справляння у цьому році роздрібного акцизу з тютюнових виробів та РЕС читайте в матеріалі «Роздрібний акциз і МРЦ з тютюнових та РЕС: заплутали вкрай!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37.

** Це не стосується РЕС, оподаткування яких роздрібним акцизом розпочалося лише з 01.05.2022. Тому звичайні роздрібні торгівці (які не є виробниками та/або імпортерами РЕС) роздрібний акциз з РЕС, незалежно від дати їх виробництва, взагалі не мали сплачувати й зараз не сплачують.

Отже, ми вважаємо, що відповіді на поставлене податківцям питання для роздрібних торговців тютюновими виробами (та РЕС!), а також для імпортерів та/або виробників таких виробів мають різнитися. Чому? А тому що з 1 травня разом зі зміною когорти платників змінилися й норми щодо визначення об’єкта, бази і головне — дати (!) виникнення податкових зобов’язань з роздрібного акцизу, який справляється з реалізації тютюнових виробів та РЕС!

«Суто роздрібні» торговці. Для них ліберальна відповідь фіскалів застосовна щодо рекламних роздач тютюнових виробів та РЕС без якихось обмежень. Адже навіть з 1 травня (за тютюновими виробами, виготовленими до 01.04.2022) роздрібний акциз вони так само сплачують за старими правилами (див. п. 40 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ), тому й висновки щодо безоплатних роздач таких («до 1-квітневих») виробів будуть такими ж ліберальними. А інші тютюнові вироби та РЕС (у тому числі й їх рекламні роздачі) взагалі у роздрібних торговців з 1 травня роздрібним акцизом не оподатковуються. Бо вони з такої дати вже не є платниками цього податку (крім вже згаданого винятку).

Виробники та/або імпортери (у т. ч. з обсягів роздрібних продажів). За операціями з безоплатного рекламного розповсюдження тютюнових виробів та РЕС, що були здійснені до 1 травня ц. р. — проблем жодних. Навіть якщо таке розповсюдження здійснювали роздрібні підрозділи виробників та імпортерів — проблем нема. Старі норми ПКУ та ця консультація в БЗ — тому підтвердження.

А от починаючи з 1 травня, коли виробники та імпортери стали платниками, у тому числі й за оптовими своїми реалізаціями, об’єктом оподаткування роздрібним акцизом у них стали усі об’єми реалізації вироблених/імпортованих тютюнових товарів: як оптом, так і в роздріб (якщо виробник чи імпортер має власні роздрібні точки реалізації). Базою оподаткування у них стала максимальна роздрібна ціна (МРЦ). А от датою виникнення податкових зобов’язань стала дата реалізації тютюнових виробів та РЕС! Тобто

Тобто ліберальний аргумент щодо зв’язки дати виникнення податкових зобов’язань з датою оплати за реалізовані вироби для виробників/імпортерів з 1 травня вже не працює! А оскільки згаданий термін «продаж (реалізація) товарів» (п.п. 14.1.202 ПКУ) передбачає передачу товарів у власність також і у разі безоплатної передачі, то тепер — з 1 травня виникли й підстави для оподаткування роздрібним акцизом безоплатних рекламних роздач.

Адже, по-перше, операції з безоплатної передачі є реалізацією (тобто об’єктом оподаткування роздрібним акцизом), а по-друге, дата виникнення податкових зобов’язань вже ніяк не пов’язана з оплатою, а прив’язана до дати передачі/відвантаження тютюнових виробів та РЕС. Базою оподаткування при цьому будуть ті ж самі МРЦ.

Можна спробувати захищатись тим, що норма п.п. 14.1.212 ПКУ у терміні «Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до сих пір, окрім алкоголю, містить тютюнові вироби та РЕС і вона не «заточена» під нових платників та їх операцій з цими товарами. І що у цьому визначенні мова йде лише про реалізацію уроздріб і лише громадянам та іншим кінцевим споживачам. Але навряд чи такі незначні нормативні недоробки зможуть когось переконати. Адже на практиці роздрібний акциз з 1 травня фактично справляється не тільки при реалізації уроздріб (а й оптом), і не тільки при реалізації кінцевим споживачам…

«Ось така х.., малята»: сумна «казочка» вийшла для виробників та імпортерів… ☹

Наявність ліцензії обов’язкова?

Посилаючись на норми Закону № 481* та «педалюючи» згаданий термін «продаж (реалізація) товарів» з п.п. 14.1.202 ПКУ, фіскали роблять висновок щодо обов’язковості наявності роздрібної ліцензії для таких операцій. Вони зазначають, що при розповсюдженні алко-напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Та, мовби, тому такі операції розглядаються як операції з продажу і мають здійснюватися лише за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. До речі, цей підхід фіскалів, схоже, усталений. Адже цей висновок ними продубльований з консультації в БЗ 113.03, що відповідає саме на «ліцензійне» питання: «Чи потрібно придбавати ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо СГ планує під час проведення рекламної акції (презентації) безоплатно розповсюджувати алкогольні напої (тютюнові вироби)?».**

* Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-ВР.

** https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques

Ми вважаємо такий висновок надто натягнутим. Адже у ст. 1 Закону № 481, саме який і регулює ліцензійні питання, є визначення терміна «роздрібна торгівля», яка саме і підлягає ліцензуванню. І там мова йде про «продаж», що у загальноприйнятому розумінні передбачає оплатну (!) передачу товарів***. Тож операції з безоплатного розповсюдження алко- та тютюнових товарів сюди якось не вписуються. А використання для цього норм ПКУ виглядає суто штучним і не надто коректним. Адже

*** Саме за гроші чи за інший товар, а не задарма! Див. будь-який тлумачний словник.

До того ж для цілей роздачі алко- та тютюнових товарів на корпоративних заходах фіскали не вимагають наявності у госпсуб’єкта ліцензії****, хоча і у таких випадках має місце безоплатна роздача співробітникам та/або партнерам. Щоправда, там вони трактують це як «власне споживання»…

**** https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques

Втім майте на увазі цю позицію фіскалів! Хоча у торговців, що рекламно роздають алко/тютюнові товари, зазвичай відповідні ліцензії є. Однак якщо рекламні акції здійснює якийсь спеціально «найнятий» для рекламних роздач алко-, тютюнової та РЕС-«наркоти» госпсуб’єкт (фіз- чи юр-«пика» ☺), то якщо в нього не буде ліцензії, податківці напевно застосують штраф за ст. 17 Закону № 481 (ср. ). Тож тоді доведеться або «проковтнути» штраф, або захищатися від податківців наведеними вище аргументами…

Мінціни та безоплатні роздачі алкоголю

У нас періодично допитливі читачі цікавляться, чи взагалі мають право торговці безоплатно роздавати алкогольні напої, адже на них встановлені мінімальні роздрібні ціні? Та чи не загрожують такі роздачі штрафами за ст. 17 Закону № 481? Вважаємо доречним «в рамках теми» висловитися й на цей рахунок.

Спочатку зазначимо таке: ч. 2 ст. 22 Закону «Про рекламу» від 03.07.96 № 270/96-ВР встановлено, що реклама алкогольних напоїв забороняється, зокрема, за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв). Тож такі рекламні «трюки» з безоплатною роздачею алко-напоїв краще проводити «під егідою» виставкових заходів. Інакше Держпродспоживслужба може накласти на винного госпсуб’єкта штраф у розмірі 5-кратної вартості розповсюдження реклами (безоплатно розданого «бухла»)...

У той же час Законом № 481 ніде не заборонено безоплатно розповсюджувати зразки товарів, у тому числі й алко-напоїв, щодо яких встановлені (діючою редакцією постанови КМУ від 30.10.2008 № 957) мінімальні роздрібні (та оптові) відпускні ціни. Та й у розглянутій нами консультації з БЗ 114.04 про якісь заборони щодо безоплатного розповсюдження алко- (та тютюнових) товарів взагалі не йдеться.

А передбачений ст. 17 Закону № 481 штраф* застосовується за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої. Але, на нашу думку, у визначення термінів «оптова» та «роздрібна торгівля», наведених у ст. 1 Закону № 481, безоплатне рекламне розповсюдження згаданих товарів, як ми вже зазначали вище, не вписується. Отже, такі передачі не є торгівлею, тим паче торгівлею, яка здійснюється за якимись цінами, адже при безоплатному розповсюдженні цін ніяких взагалі немає — ні менших, ні більших ☺ за мінімальні. Але якщо в рекламних цілях згадані вище алко-напої будуть реалізовуватись, скажімо, за якимось зниженими-символічними цінами (за «1 грн» тощо), то шанси отримати цей штраф будуть завеликі.

* У розмірі 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Нагадаємо, що фіскали раніше в (уже не діючій) консультації в БЗ 113.05, не особливо обтяжуючи себе доказами, писали, що реклама алко-напоїв на спеціальних виставкових заходах шляхом безоплатного їх надання «вважається роздрібним продажем алкогольних напоїв у розумінні Закону № 481»**. А тому за таку роздачу (яка, звісно, нижче встановлених мінімальних цін) вони загрожували застосуванням згаданого штрафу зі ст. 17 Закону № 481. Вважаємо такий підхід незаконним.

** https://zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques

Окрім того, 8 січня 2022 року фіскали відмінили дію цієї консультації. Причиною відміни названо внесення змін до абзацу шостого (!) статті 1 Закону «Про рекламу» пунктом 1 розділу І Закону від 10.09.2021 № 1750-IX. Однак звертаємо вашу увагу (!), що абзац шостий ст. 1 Закону «Про рекламу» з 2008 року не змінювавсь! Схоже, фіскали просто обрали такий безглуздий привід для відміни своєї незаконної консультації…

Однак не виключаємо, що вони можуть згодом передумати й «реанімувати» цей незаконний підхід — адже вони фіскалять у консультаціях щодо наявності роздрібної ліцензії. Тому не варто скидати цей момент з рахунків і надто розслаблятися щодо цього питання — аж доки ДПСУ не видасть із цього приводу ліберального роз’яснення…