* zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques
Довоєнний підхід. Відповідь на це запитання ви вже знаєте зі статті «Працюємо без електрики: варіанти для РРО-зобов’язаних» // «Податки & бухоблік», 2022, № 85. Нагадаємо, свого часу податківці роз’яснювали (лист ДПСУ від 31.03.2020 № 1319/6/99-00-05-06-01-06/ІПК), що:
— чинним законодавством не передбачені штрафні (фінансові) санкції за нероздрукування Z-звіту протягом зміни у разі відключення електроенергії;
— немає законодавчих вимог підтверджувати документально факт відключення електроенергії
Хоча й рекомендували скласти акт (або інший розпорядчий документ довільної форми), в якому зафіксувати час відключення та відновлення постачання електроенергії, якщо Z-звіт буде сформовано в інший день після відкриття зміни.
Воєнні забаганки фіскалів. Що ж вони говорять зараз у консультації, що коментується?
Висновок документа
За нестворення (несвоєчасне створення) Z-звіту відповідальності не буде, якщо інформацією, розміщеною на вебпорталах енергопостачальних компаній, підтверджується, зокрема, факт потенційного/аварійного відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливості її постачання через пошкодження енергетичних мереж тощо
Тобто до війни, коли електроенергія зникала вряди-годи, жодних вимог щось підтверджувати не було! Вистачало тільки внутрішнього акта.
А в умовах повномасштабної воєнної агресії і постійного очікування тривалого блекауту фіскалам захотілось «належних доказів», що підтверджували б факт «потенційного(?)/аварійного відключення електроенергії». Що ж це за докази?
Про довідки від обленерго у цій консультації навіть не згадується. Фіскалів задовольнить і скріншот повідомлення на сайті енергопостачальника в Інтернеті або аналогічного повідомлення у месенджері (Viber, Telegram тощо) чи мобільних додатках. Та чи завжди є час і можливість за нинішніх складних умов робити такі скріншоти? Питання, звісно, риторичне...
Згодні, такий підхід цілком виправданий, коли йдеться про неможливість виконання податкових обов’язків через відсутність електроенергії (див. статтю «Без світла: що зі звітністю, податками та податковими накладними?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 91). Адже в цьому випадку є спеціальна нормативка, якою передбачено подавати повідомлення про незаплановане відключення електропостачання разом із заявою про підтвердження такої неможливості (див. п. 11 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків — юридичної особи... та п. 7 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків — фізичної особи...*).
* Обидва переліки затверджені наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.
А от у випадку із несвоєчасним виконанням Z-звіту ні Закон про РРО, ні підзаконна нормативка нічого подібного не вимагає. І до війни фіскали про це говорили прямо. А зараз, на жаль, заспівали інакше...
Та чи варто цим перейматися? Чи не ліпше взагалі не звертати на це увагу, а просто працювати, як працюється? Точніше, як дозволяють обставини, що нам непідвладні. Судіть самі.
Про яку відповідальність йдеться. Всі користувачі РРО/ПРРРО, безперечно, пам’ятають про свій святий обов’язок щодня роздруковувати (у чинній редакції — створювати в паперовій та/або електронній формі) Z-звіт, якщо цього дня проводилися розрахункові операції (п. 9 ст. 3 Закону про РРО).
А от про те, що
штраф за «невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання» восьмий рік як скасований,
багато хто вже й забув. Тож нагадаємо: колись ген-ген давно цей штраф був передбачений п. 4 ст. 17 Закону про РРО і становив 340 грн за кожен невиконаний Z-звіт. Але з 23.07.2015 ця норма із закону виключена. Однак його чомусь бояться й досі.
А чим же тоді лякають фіскали? Що ще залишилось?
У Законі про РРО — нічого! Драконівських штрафів за неоприбуткування готівки, що пов’язується із несвоєчасним виконанням Z-звіту, теж давно немає.
Є лише адмінштраф, який застосовний і протягом дії воєнного стану
І цього, до речі, не приховують самі податківці. Як у консультації, що коментується, так і в довоєнній БЗ 109.18, що чинна й нині, йдеться саме про адміністративну відповідальність «за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків» за ст. 1551 КУпАП. Він накладається на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 34 до 85 грн, а на посадових осіб суб’єктів господарювання — від 85 до 170 грн. За порушення, здійснене особою, до якої протягом року застосовувалося адміністративне стягнення за такі ж порушення, розмір штрафу становить відповідно від 85 до 170 грн і від 170 до 340 грн.
При цьому податківці тільки складають протокол про адмінправопорушення (ст. 255 КУпАП), а розглядають справи суди на підставі цих протоколів (ст. 221 КУпАП). Таким чином,
строки давності для адмінштрафів за несвоєчасне виконання Z-звіту — 3 місяці з дня вчинення правопорушення
Адже таке порушення є разовим.
До закінчення зазначеного строку орган ДПСУ має скласти і передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу і винести постанову про накладення штрафу (ст. 38 КУпАП).
А тепер поміркуйте, чи варто займатися дурницями на кшталт зберігання скріншотів, до яких закликають фіскали у консультації, що коментується? Чи не краще почитати дітям казочку, замість того щоб, коли з’явиться світло, шукати на сайтах обленерго якісь повідомлення...
Якщо ж вирішите, що варто, тоді збирайте хоч якісь можливі докази відсутності вашої вини. Адже саме вина є обов’язковим елементом адмінвідповідальності! А відсутність вини особи має означати й відсутність адмінштрафу (ст. 9 КУпАП).
