Без світла: що зі звітністю, податками та податковими накладними?

Спочатку нагадаємо, що ми вже писали про те, що робити через відсутність електроенергії з:

— працівниками («Немає світла: оплата нероботи та наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87);

— ПРРО та РРО («Вимкнули електроенергію: як працювати на ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2022, № 87 та «Працюємо без електрики: варіанти для РРО-зобов’язаних» // «Податки & бухоблік», 2022, № 85).

Що ж до звітності, сплати податків та реєстрації податкових накладних (ПН), то ситуація тут така.

(Не)форс-мажор/(не)можливість та алгоритм дій

(Не)форс-мажор/(не)можливість. Вимкнення світла саме по собі може розглядатися як форс-мажор. Тож цю обставину можна називати такою, що робить неможливим виконання податкових обов’язків (реєстрацію податкових накладних (ПН), подання звітності, сплату податків). Є тут декілька «але», та про них поговоримо пізніше.

Алгоритм дій: варіант № 1. Спираємося на пільгові норми п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та Порядку № 225*.

* Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

У разі неможливості виконання податкових обов’язків через вимкнення світла платнику потрібно:

1) виконати свої обов’язки тоді, коли у нього з’явиться така можливість. Строк: не пізніше спливу 60 календарних днів. Вони відлічуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому було відновлено можливість виконувати податкові обов’язки. Наприклад, якщо можливість у вас з’явилася у грудні 2022 року, то виконати свої податкові обов’язки ви маєте до 1 березня 2023 року;

2) звернутися до «своєї» податкової із заявою про неможливість виконувати свої податкові обов’язки та підтвердними документами. Строк: під час виконання одного з податкових обов’язків (наприклад, разом із поданням звітності). Однак це потрібно зробити не пізніше спливу 60 календарних днів. Вони так само відлічуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відновилася можливість виконувати податкові обов’язки.

До заяви потрібно додати повідомлення/документ, що підтверджує аварійне відключення електропостачання в умовах воєнного стану. Це може бути навіть скріншот повідомлення у месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках або повідомлення на сайті енергопостачальника у Інтернеті.

Тоді, вважаємо, можна звернутися до вашого енергопостачальника із запитом про доступ до публічної інформації. Наприклад, до АТ «Харківобленерго» такий запит можна надіслати як у паперовому, так і електронному вигляді (на електронну пошту). Зразок запиту, а також контакти є за посиланням.

Сформулювати «запитувальну» частину можна таким чином: «Коли відбувалося відключення електроенергії за адресою:_____ протягом _період_(вказати точні час вимкнення та відновлення енергопостачання і дати )?»

За загальним правилом строк надання відповідей на такі запити — 5 робочих днів з дня його отримання (ч. 1 ст. 20 Закону № 2939**). Але якщо наданню відповіді заважають обставини непереборної сили, то цей строк може бути збільшено (ч. 6 ст. 22 Закону № 2939). Про це вас мають повідомити у письмовій формі.

** Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Алгоритм дій: варіант № 2. Несвоєчасну сплату податків, подання звітності, реєстрацію податкових накладних можна спробувати перекрити саме через форс-мажор. Спираємося на п.п. 112.8.9 та п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Для цього потрібно:

1) звернутися до Торгово-промислової палати (ТПП) для отримання сертифіката;

2) дочекатися акта перевірки та написати заперечення на нього із посиланням на сертифікат (якщо йдеться про податкове повідомлення-рішення);

3) дочекатися податкового повідомлення-рішення зі штрафними санкціями/донарахуваннями або рішення про відмову у реєстрації податкової накладної;

4) оскаржити рішення з п. 2 в адміністративному (подати скаргу до ДПС України) або судовому (до окружного адмінсуду) порядку, надавши серед доказів сертифікат від ТПП.

Хоча попередимо: тут високий ризик відмови у задоволенні скарги з боку податківців, оскільки вони можуть посилатися на те, що є окрема специфічна процедура підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків. Також можуть взагалі ігнорувати норми щодо захисту від штрафів через форс-мажор та сертифікат від ТПП.

Ще декілька «але»

Як ми вже казали, посилання на відсутність електроенергії як на підставу неможливості виконання податкових обов’язків та форс-мажор, має свої «але».

По-перше, факт вимкнення світла саме за графіком не завжди може стати підставою для неможливості виконання податкових обов’язків та форс-мажором. Усе тому, що виходячи з переліків документів, які пропонується подавати разом із заявою про підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків, має враховуватися саме незаплановане відключення (див. п. 11 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків — юридичної особи... та п. 7 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків — фізичної особи...***).

*** Обидва переліки затверджені тим же наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.

Крім того, однією з ознак форс-мажору є саме непередбачуваність. Це означає, що настання обставин та їх наслідки неможливо було передбачити, зокрема, перед настанням терміну виконання податкового обов’язку (п. 6.9 Регламенту засвідчення форс-мажорних обставин****).

**** Регламент засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3).

По-друге, складнощі виникатимуть у ситуації, коли усі працівники юрособи працюють віддалено і світла немає вдома тільки у бухгалтера. У цьому випадку, звісно, можна надати не тільки докази відсутності світла у останнього, але й копію наказу про дистанційну роботу цієї відповідальної особи. Добре, якщо йдеться про бухгалтера з правом підпису (тобто він, наприклад, разом із директором підписує звітність).

Однак у податківців може бути формальний підхід. Спираючись на Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків — юридичної особи... вони можуть зазначати, що йдеться про вимкнення електроенергії саме на підприємстві. Тобто чіплятися за формулювання «повідомлення, що підтверджує аварійне... відключення постачання... суб’єкта господарювання, до сфери обслуговування якого належить таке підприємство».

Якщо ж бухгалтер, у якого немає світла вдома, подає звітність, сплачує податки, реєструє податкові накладні за ФОП, то викрутитися буде практично неможливо. Справа у тому, що з точки зору податкової, саме ФОП є у першу чергу особою, уповноваженою на здійснення усіх податкових обов’язків. Тобто

По-третє, так, звітність можна направляти поштою (крім декларації з ПДВ та звітності середніх та великих підприємств, див. п. 49.4 ПКУ). Однак це можливо, якщо пошта у цей проміжок часу працює та якщо це все ж таки не останній день для її подання. Усе тому, що якщо звітність надсилається поштою, то її платнику треба надіслати не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації (п. 49.5 ПКУ).