На жаль, під час війни почастішали випадки несвоєчасної виплати заробітної плати. У разі затримки виплати зарплати на один і більше календарних місяців роботодавець зобов’язаний нарахувати та виплатити працівникам компенсацію втрати частини зарплати* (ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III, далі — Закон № 2050). Це справедливо й для ситуації, за якої виплата зарплати провадиться роботодавцем у період призупинення дії трудового договору.
* Детально про компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати див. у статті «Погашаємо зарплатні борги» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.
Сума компенсації за затримку виплати зарплати є витратами роботодавця та не належить до виплат, які повинна відшкодувати працівнику країна-агресор у зв’язку з призупиненням дії трудового договору.
Нарахування та виплата суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з зарплати за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050).
Сума компенсації входить до фонду оплати праці відповідно до п.п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5), а отже, є базою для нарахування ЄСВ. При цьому сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування (див. п.п. 1.6.2 Інструкції № 5).
Так, наприклад, якщо дію трудового договору було призупинено з вересня 2022 року, а в грудні 2022 року роботодавець нараховує та виплачує працівникові заборгованість з зарплати за серпень та нараховує й виплачує суму компенсації, то така сума компенсації увійде до бази нарахування ЄСВ грудня.
Відповідно до п.п. 6 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), якщо за основним працівником база нарахування ЄСВ за ставкою 22 % не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), то
сума ЄСВ дорівнює добутку МЗП та ставки ЄСВ 22 % за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин (див. ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Тож оскільки (1) працівник перебував у трудових відносинах і (2) йому роботодавцем нараховано дохід, що входить до бази нарахування ЄСВ (компенсацію втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати), то роботодавець зобов’язаний виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Звісно, якщо працівник працює у роботодавця за основним місцем роботи та до бази нарахування ЄСВ за працівником застосовується ставка ЄСВ 22 %.
Що стосується правила, наведеного в Інструкції № 449 щодо відпрацювання всіх робочих днів для виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП (див. вище), то воно стосується виключно місяця прийняття/звільнення працівника.
Відповідно
якщо фактична база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, до якої увійшла лише компенсація, нижча за МЗП, слід розрахувати додаткову базу нарахування ЄСВ та донарахувати на неї єдиний внесок
Додаткову базу нарахування ЄСВ розраховуйте як різницю між сумою мінзарплати (6700 грн) та сумою компенсації за затримку виплати зарплати та нараховуйте на її суму ЄСВ за ставкою 22 %.
Додаткову базу нарахування ЄСВ відображайте в Д1 за місяць визначення в окремому рядку. У графі 09 цього рядка зазначайте код типу нарахувань (КТН) — «13». У графі 18 — вказуйте суму додаткової бази нарахування ЄСВ, у графі 20 — суму ЄСВ, нарахованого на додаткову базу.
