Теми статей
Обрати теми

Надійшов фіскальний запит: що робити?

Амброзяк Наталя, юрист
Незважаючи на карантин, багато платників продовжують отримувати запити від податківців. Цей факт часто викликає хвилювання. Більше того, у «запитових» нормах відбулися деякі зміни. Отже, у цій статті ми вирішили нагадати вам про загальні правила реагування на запити податківців, розглянемо, як на них вплинув карантин та законодавчі нововведення.

Запити і COVID

По-перше, на період карантину податківцям не заборонено направляти запити платникам податків.

По-друге, незважаючи на відсутність заборони на відправлення запитів, строки надання відповідей на них призупинені (п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Причому це призупинення стосується як запитів, пов’язаних з наступною перевіркою (ст. 78 ПКУ), так і тих, які з нею не пов’язані (ст. 73 ПКУ). Тобто

з відповідями можна не квапитися, але й тягнути до закінчення карантину, на наш погляд, не варто

Нагадаємо: низка позапланових документальних перевірок може проводитися тільки в разі, коли платник податків не відповідає на письмовий запит від податківців протягом установленого ПКУ строку (див. пп. 78.1.1 і 78.1.4 ПКУ).

До речі, призупинення строків надання відповідей на подібні звернення фіскалів буде особливо корисне юрособам, щодо яких намагаються провести перевірку на підставі постанови № 89 (див. детальніше «Перевірки в карантин: які можна?»). Хоча таких юросіб не так уже й багато.

Загальні правила

Які реквізити мають бути в запиті? Перелік обов’язкових реквізитів знаходимо все в тому ж п. 73.3 ПКУ. Зокрема, запит:

— підписується керівником (заступником або уповноваженою особою) податкової;

— скріплюється печаткою контролюючого органу;

— містить підстави для направлення запиту відповідно до п. 73.3 ПКУ із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

— містить перелік запитуваної інформації та перелік документів, які повинен надати платник.

Зверніть увагу: різні інформаційні листи, які можуть приходити на електронну пошту і всілякі месенджери платника податків (наприклад, Телеграм або Вайбер), офіційними запитами не є. Найчастіше такі листи не містять усіх обов’язкових реквізитів, зокрема, кваліфікованих електронних підписів (п. 421.2 ПКУ).

Які підстави для запиту? Перелік підстав наведено в п. 73.3 ПКУ. Їх усі перелічувати не будемо. Зупинимося на тих, які найчастіше використовуються.

1. За результатами аналізу податкової інформації були виявлені факти, які можуть говорити про порушення платником законодавства у сфері протидії відмиванню доходів, податкового, валютного та іншого підконтрольного податківцям законодавства (п.п. 1 п. 73.3 ПКУ). Ці факти повинні зазначатися в запиті.

Зверніть увагу: з 01.01.2022 уже не йдеться про факти, які однозначно говорять про порушення.*

* Писали про ці зміни в «Податки & бухоблік», 2021, № 104, с. 2.

Формулювання стало більш розмитим. Адже до 01.01.2022 платники успішно оскаржували накази про призначення перевірок на підставі запитів без вказівки на конкретні порушення (постанова ВС від 04.10.2021 у справі № 804/4223/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/100079334). У подальшому це зробити буде складніше. Проте в будь-якому випадку в запиті повинні зазначатися конкретні факти, які можуть говорити про порушення, з посиланнями на ту чи іншу інформацію. Хоча вони й будуть з відтінком підозри. Цей момент визнають і податківці в інформаційному листі від 01.02.2022 № 2/2022*.

* Див. за посиланням: tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/563937.html

2. Виявлено недостовірність даних у поданих платником податкових деклараціях (п.п. 3 п. 73.3 ПКУ). Якщо податківці посилаються на цю підставу, то в запиті обов’язково вони повинні зазначити серед іншого:

— які конкретно дані є недостовірними;

— інформацію, що підтверджує недостовірність;

— конкретні періоди декларування (тобто ті, в яких було виявлено недостовірну інформацію);

— перелік інформації та документів, які повинен надати платник.

Саме такий перелік сформульований судпрактикою. У цій частині корисною буде постанова ВС від 23.12.2021 у справі № 160/10657/19 (reyestr.court.gov.ua/Review/102171404), хоча вона і не на користь платника.

Також останнім часом іноді наші читачі отримують запити з підставою «інші випадки, передбачені ПКУ» (п.п. 6 п. 73.3 ПКУ). Причому ставлять під цим соусом достатньо дивні запитання. Наприклад, чому показники декларації з ПДВ і декларації єдиноподатника не збігаються. Цікаво, що документи при цьому не вимагають. Таким чином фіскали натякають на недоплату податків. Хоча різниця в показниках — цілком законне і нормальне явище. Якщо документи не вимагають, то на такий запит відпискою з роз’ясненням азів формування показників декларацій обійтися безпечно.

Відповідати чи не відповідати? Для того щоб відповісти на це запитання, треба:

1) перевірити запит на наявність обов’язкових реквізитів (див. п. 73.3 ПКУ і вище);

2) проаналізувати, чи правильно сформульовано підставу для направлення запиту:

— чи є посилання на конкретні пункти ПКУ;

— чи зазначено конкретні факти, що говорять про підозру на конкретне(і) порушення (якщо підстава для запиту — п.п. 1 п. 73.3 ПКУ), або чи конкретизовано дані про недостовірну інформацію в декларації (див. п. 2 з переліку підстав вище);

— чи зазначено інформацію, що підтверджує факти, про які ми сказали вище, тощо;

3) чи встановлено конкретний перелік документів та інформації, яку запитують податківці в платника.

Якщо в запиті щось із переліченого вище відсутнє, то він є незаконним.

Далі можливі такі стратегії поведінки.

По-перше, не відповідати на незаконний запит. Формально платник має на це право (п. 73.3 ПКУ). Але, як правило, ця стратегія викликає проблеми, оскільки податківці вважають запит законним і приходять на перевірку (якщо запит пов’язаний з цим заходом і він не потрапляє під «карантинну» заборону**).

** Див. детальніше «Перевірки в карантин: які можна?» цього номера.

По-друге, давати відписку на незаконний запит. Тобто написати податківцям, чому ви відмовляєтеся надавати запитувані документи та інформацію.

При цьому зазначити, що все буде надано після того, як платник отримає правильно оформлений запит. Стратегія, на наш погляд, ефективніша, оскільки так простіше буде відбиватися.

По-третє, надати всі документи та інформацію на законний запит. І цей факт грає на користь платника при оскарженні подальших дій фіскалів (постанова ВС від 21.10.2021 у справі № 1.380.2019.003031 // reyestr.court.gov.ua/Review/100512448).

По-четверте, не надавати інформацію та документи на законний запит у передбачених ПКУ випадках. Так, з 01.01.2022, якщо ви вже надавали копії якихось документів та/або інформацію у відповідь на попередні запити, то можна замість повторного їх надання послатися на такі відповіді (п. 73.3 ПКУ). Треба зазначити дати і номери таких листів.

Отже, навіть якщо ви отримали запит, то треба підходити до нього з холодним серцем і чистим розумом ☺.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі