Насамперед зауважимо, що з 01.01.2022 подавати ф. № 20-ОПП потрібно вже за оновленою формою (див. додаток 10 до Порядку № 1588*), в якій замість КОАТУУ зазначається КАТОТТГ. А от переподавати ф. № 20-ОПП про вже подані об’єкти через зміну форми не потрібно. Хіба що відбудуться зміни в інших відомостях про ці об’єкти оподаткування (див.: cvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/553925.html).
* Затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.
Висновок документа
Якщо відокремлений підрозділ має свій баланс, зареєстрований в ЄДР та йому делеговано право сплачувати ПДФО, юрособа не зобов’язана повідомляти про цей підрозділ через ф. № 20-ОПП.
Головне підприємство подає ф. № 20-ОПП з інформацією про всі об’єкти оподаткування відокремлених підрозділів, за які воно є платником згідно з ПКУ
Мінфін посилається на п.п. 168.4.3 ПКУ. Якщо підрозділ уповноважений на сплату ПДФО і робить це сам — ф. № 20-ОПП не потрібна. І ставати на облік за неосновним місцем головному підприємству за таких обставин теж не потрібно.
В іншому випадку сплата ПДФО за працівників підрозділу зобов’язує головне підприємство і стати на неосновний облік, і подавати ф. № 20-ОПП.
Нагадаємо: ПДФО, утриманий з доходів працівників відокремленого підрозділу юрособи, в будь-якому випадку сплачується до бюджету за місцезнаходженням цього підрозділу.
Що ж, цілком логічна відповідь.
Якщо відокремлений підрозділ зареєстровано в ЄДР і уповноважено на сплату ПДФО, то власне цими фактами підрозділ заявляє, що буде сплачувати ПДФО самостійно. Причому місцезнаходження підрозділу є для нього в такому випадку основним місцем обліку. Тож ставати на неосновний облік і повідомляти про наявність об’єкта оподаткування головне підприємство не зобов’язане (див. абзац третій п. 8.2 Порядку № 1588).
Зверніть увагу! Цей висновок, звичайно ж, стосується лише ПДФО. Якщо за місцезнаходженням підрозділу у підприємства є інше майно, платником податків за яке є саме головне підприємство, ставати на неосновний облік і подавати ф. № 20-ОПП — потрібно. У «Податки & бухоблік», 2021, № 52, с. 13 ми вже зазначали: відокремлений підрозділ за певних обставин може бути платником спецводоренти, а також туристичного і паркувального зборів.
Натомість Мінфін говорить про транспортний податок, податок на нерухомість і плату за землю. Тобто про ті податки, платником яких у будь-якому випадку є головне підприємство. У тому числі за відокремлені підрозділи. Цілком логічно, що і ф. № 20-ОПП про об’єкти оподаткування цими податками відповідно до п. 8.2 Порядку № 1588 подає теж головне підприємство.
Висновок документа:
Банківська установа не повинна подавати ф. № 20-ОПП з інформацією про купівлю, продаж чи взяття в оренду приміщень для своїх банкоматів або ПТКС
Висновок трохи дивний. Звичайно, наявність банкомата чи ПТКС сама собою не створює у банку обов’язок сплачувати податкові зобов’язання. Але якщо у випадку з банкоматами подання ф. № 20-ОПП, по суті, ні на що не впливає, то з небанківськими ПТКС ситуація інша.
Так, банки не зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО. А от небанківські фінустанови мають це робити. І щоб фіскалізувати свій ПТКС (по суті, різновид РРО), цим фінустановам доведеться подати ф. № 20-ОПП з інформацією про господарську одиницю, де цей ПТКС встановлено. Інакше небанківський ПТКС не буде зареєстровано в податковій.
Висновок документа:
Якщо юрособа перебуває на «неосновному» обліку за місцезнаходженням приміщення, де розташовано газовий котел, окремо повідомляти через ф. № 20-ОПП про цей котел не потрібно через принцип укрупнення інформації
Цей висновок виглядає неоднозначно.
Дійсно, на перший погляд, принцип укрупнення інформації (п. 8.4 Порядку № 1588) говорить про те, що при поданні ф. № 20-ОПП про приміщення ці приміщення «ковтають» інформацію про обладнання, яке в них знаходиться (див., наприклад, лист ДПСУ від 17.07.2020 № 2937/ІПК/99-00-12-01-03-06). Детальніше про це читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 75, с. 9).
Однак у нашому випадку газовий котел фактично є стаціонарним джерелом забруднення, а отже — окремим від приміщення об’єктом оподаткування екоподатком (п.п. 250.2.1 ПКУ). А ф. № 20-ОПП за ним не подавали.
З іншого боку, у Довіднику об’єктів оподаткування котла як окремого об’єкта немає, є тільки «котельня» (код 701). Тобто це приміщення, а не агрегат. А про приміщення ф. № 20-ОПП уже подали.
За таких обставин, хоча формально підхід Мінфіну неоднозначний, можна з ним погодитися. Так, об’єктом оподаткування екоподатком у цьому випадку є саме котел, а не приміщення. Але навіть якщо подавати ф. № 20-ОПП, повідомляти все одно будемо про приміщення. Тож якщо вже повідомили про нього — повторюватися не потрібно.
Висновок документа:
Довідник типів об’єктів оподаткування має рекомендаційний характер. Заповнювати графу 3 ф. № 20-ОПП обов’язково, однак штрафувати за її неточне заповнення податківці не можуть
Важливий висновок для тих платників, які не можуть знайти у Довіднику* код, який би відповідав їхньому об’єкту оподаткування.
* Див.: tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html
Податківці традиційно радили в таких випадках брати найбільш відповідний код (БЗ 116.11). Тепер Мінфін остаточно закріплює цей принцип. І забороняє податківцям штрафувати платників, якщо вони часом підберуть «не зовсім той» код із рекомендованого Довідника.
Візьмемо для прикладу ситуацію, окреслену вище. Припустимо, що платник подав ф. № 20-ОПП про цех (код 148), а не про котельню (код 701). Так, код визначено не зовсім точно. Але якщо ф. № 20-ОПП подали, підстав штрафувати платника у податківців немає. Навіть якщо припинить свою дію карантинний мораторій на штрафи.
