Резерв відпусток — чи переглядати методологію під час війни?

Стисле резервновідпусткове досьє

Хто створює резерв? Створювати резерв відпусток зобов’язують норми одночасно двох бухстандартів — п. 12 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» і п. 7 НП(С)БО 26 «Виплати працівникам». Щоправда, цей обов’язок стосується не всіх. Мікропідприємства*, юрособи-єдиноподатники групи 3 за ставкою 3 % / 5 % та непідприємницькі товариства мають право обирати — створювати резерв чи ні. Всі інші підприємства зобов’язані це робити. Ця вимога стосується і спрощенців групи 3 зі ставкою 2 % незалежно від розміру підприємства — мале чи середнє (деталі див. у статті «Середнє підприємство перейшло на 2 % спецЄП: чи можна відмовитися від резервів?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39).

* Критерії оцінки підприємств за їх величиною наведені в ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Докладно про класифікацію підприємств див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 102.

Коли створюємо відпускний резерв? Резервувати п. 13 НП(С)БО 11 вимагає тільки ті зобов’язання:

— виникнення яких можна передбачити;

— суму яких можна визначити розрахунковим шляхом.

А ось щодо відпусток, імовірність надання яких спрогнозувати, зазвичай, не можливо (наприклад, додаткової навчальної, творчої, у зв’язку з усиновленням дитини тощо), резерв не формуємо.

Як розраховувати резерв? Суми відпускного резерву (РВ) розраховуємо щомісячно. Для цього суму фактично нарахованої працівникам заробітної плати за місяць (без урахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку) (ЗП) множимо на коефіцієнт резервування (Кр) з урахуванням відповідної суми відрахувань на ЄСВ (К_ЄСВ) (абзац другий п. 13 НП(С)БО 11 і Інструкція № 291*):

РВ = ЗП х Кр х К_ЄСВ.

* Інструкція про застосування Плану рахунків бухобліку активів, капіталу, зобов’язань і госпоперацій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291.

У свою чергу, Кр визначаємо як відношення річної планової суми на оплату відпусток (Вп) до загального планового фонду оплати праці (без урахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку) (ФОПп):

Кр = Вп : ФОПп.

Коефіцієнт, що збільшує резерв відпусток на суму ЄСВ (К_ЄСВ), визначаємо за формулою:

К_ЄСВ = 1 + С_ЄСВ : 100,

де С_ЄСВ — ставка ЄСВ, що діє в поточному році.

На сьогодні, нагадаємо, діють дві ставки ЄСВ: загальна — 22 % і спеціальна — 8,41 % — для працюючих на підприємствах і в підприємців осіб з інвалідністю. Тому К_ЄСВ (а відповідно, і суму резерву відпусток) визначаємо окремо для осіб з інвалідністю і для інших працівників.

Зазвичай, обидва коефіцієнти (Кр і К_ЄСВ) розраховуємо один раз на весь майбутній рік.

З коефіцієнтом К_ЄСВ наразі проблем не має. Адже ставки ЄСВ залишилися незмінними протягом усього поточного 2022 року. З фактично нарахованою працівникам заробітною платою за місяць теж все зрозуміло. А от чи можна посеред року перераховувати коефіцієнт Кр?

Перегляд коефіцієнту резервування

Тож, чи можна посеред року обрахувати заново коефіцієнт резервування та використовувати такий оновлений показник в майбутніх звітних періодах (місяцях) поточного року?

Вважаємо, це цілком можливо. Але у разі, якщо

Адже нарахований резерв використовують для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких його було створено (п. 16 НП(С)БО 11). Тобто за рахунок резерву відпусток нараховують:

— оплату щорічних (основної та додаткових) відпусток, а також додаткових відпусток на дітей;

— компенсацію за невикористану відпустку;

— ЄСВ на суми зазначених вище відпускних і компенсацій.

Виходить, що сума витрат на створення резерву відпусток має бути розрахована відповідно до розміру планованих у майбутньому витрат. Відтак достовірно визначити суму забезпечення (резерву), а з нею і витрат, можна, застосувавши саме переглянутий на момент формування такого резерву коефіцієнт резервування. А отже, якщо протягом поточного року змінюється планова сума зарплати й відпускних, резерв на подальші місяці слід розраховувати виходячи з нових планових показників.

Як трактувати перераховування коефіцієнту Кр? Безумовно, це зміна облікової оцінки. Адже при розрахунку відпускного резерву використовуємо попередню оцінку з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Тож раніше нараховану суму резерву коригувати у зв’язку з переглядом коефіцієнту Кр не потрібно. Застосовуємо переобрахований коефіцієнт резервування перспективно.

Втім, слід пам’ятати, що резерв відпусток — це сформоване для відповідних витрат забезпечення. А отже його треба періодично переглядати.

Коригування відпускного резерву

Стосовно резерву відпусток слід обов’язково дотримуватися норми п. 17 НП(С)БО 11. А вона вимагає на кожну дату балансу (тобто станом на кінець звітного кварталу і року) залишок забезпечення переглядати й у разі потреби коригувати:

— збільшувати — проводкою: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 471 або

— зменшувати — сторнувальною проводкою: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 471 (методом «червоне сторно») чи прямою кореспонденцією (Дт 471 — Кт 719).

Якщо відсутня ймовірність вибуття активів для погашення майбутніх зобов’язань, суму такого забезпечення сторнуємо.

Водночас, забезпечення, зокрема, на оплату відпусток, підлягають обов’язковій щорічній інвентаризації (п.п. 8.2 розд. ІІІ Положення № 879*). Залишок забезпечення на оплату відпусток (включаючи відрахування ЄСВ із цих сум) визначаємо виходячи з кількості днів не використаної працівниками підприємства щорічної відпустки і середньоденної оплати їх праці. Тож

* Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Так! Перерахунок відпускного резерву за формулою, наведеною в Положенні № 879, обов’язково треба буде зробити. Адже у випадку, що розглядається, протягом звітного кварталу змінилися показники, які використовувалися при нарахуванні резерву. А саме, у зв’язку з істотною зміною кількості працівників відбувався перегляд річної планової суми витрат на оплату відпусток і загального річного планового фонду оплати праці. Тож доведеться провести поглиблений перерахунок резерву за алгоритмом розрахунку з п.п. 8.2 розд. ІІІ Положення № 879. Адже складові формули розрахунку резерву зазнали серйозних змін — був переобрахований коефіцієнт резервування.

Докладно про забезпечення на оплату відпусток і, зокрема, про його інвентаризацію див. у статті «Забезпечення на оплату відпусток» // спецвипуску «Податки & бухоблік», 2021, № 32.

Щодо податковоприбуткового обліку, то всі підприємства, незалежно від їх дохідності, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток орієнтуються виключно на бухгалтерський фінрезультат. Жодних різниць ані при створенні, ані при використанні, ані при коригуванні резерву відпусток ПКУ не передбачає. Отже результат перерахунку коефіцієнту резервування та, як його наслідок, перегляд відпускного резерву безпосередньо позначиться на прибутковому об’єкті. Врахуйте це!