Теми статей
Обрати теми

Акт без підпису: ПДВ-наслідки для виконавця послуг

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Аудиторська компанія — платник ПДВ за договорами обслуговує кілька підприємств. Зокрема, ним передбачено, що обсяг і загальна вартість наданих протягом місяця усних консультацій фіксується двостороннім актом, який одночасно є рахунком для оплати. Трапляється, що клієнти затримують підписання/оплату таких актів. Як у цьому разі аудиторська компанія має визначати свої податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ?

Чекати, доки замовник підпише та/або оплатить акт надання послуги, не можна. Виконавець (аудиторська компанія) має відобразити ПЗ з ПДВ за наданою послугою на дату складання відповідного акта. Пояснимо сказане.

Для ПДВ-обліку важлива перша подія (постачання або передоплата), оскільки з настанням такої події пов’язана дата виникнення податкових зобов’язань (п. 187.1 ПКУ). Саме на цю дату платник податку повинен нарахувати ПЗ з ПДВ, скласти податкову накладну (ПН) і згодом зареєструвати її у встановлені ПКУ строки (п. 201.1 ПКУ).

Якщо надана послуга надана, але не оплачена (як у ситуації, що тут розглядається),

датою виникнення ПЗ у виконавця послуги є дата оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуги

При цьому для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення, незалежно від дати накладення електронного підпису (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ).

Як бачите, для електронного акту наданих послуг відповідь на запитання читача повністю урегульована ПКУ, а саме: дата його оформлення = даті його складення = даті виникнення ПЗ у виконавця послуг = даті складення ним ПН, і дата підпису такого акта замовником не має жодного значення.

А що слід вважати датою оформлення акта наданих послуг, складеного в паперовій формі? Чи можна вважати паперовий акт надання послуги неоформленим, доки його не буде підписано замовником, і з цієї причини визначати дату виникнення ПЗ інакше, ніж у разі складення електронного акта?

Вважаємо, що для цього немає жодних підстав. Адже послуга фактично надана виконавцем, і підтвердження такого факта має відбуватися за однаковими правилами незалежно від форми складеного документа. Отже,

датою нарахування ПЗ і датою складання ПН при постачанні послуг є дата складання документа (у паперовій або електронній формі), який містить відомості про госпоперації, незалежно від дати його підписання

Таку думку поділяють і податківці (див. наш коментар до листа ДПСУ від 11.03.2020 № 998/6/99-00-07-03-02-06/ІПК у «Податки & бухоблік», 2020, № 24).

Додатково зазначимо, що для відображення в бухгалтерському обліку доходу від наданих послуг непідписаний акт не придатний, оскільки без підпису іншої сторони не є первинним документом. Тож виконавець у бухоблікових цілях має задокументувати постачання послуги самоактом і на його підставі відобразити дохід. Докладніше по правила складання самоакту читайте у статті «Первинка відсутня або запізнилася: складаємо самоакт» цього номера.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі