Зустрічні готівкові потоки протягом одного дня: обмеження і покарання

Готівкові обмеження — загальне

Готівкові розрахунки/розрахунки готівкою передбачають платежі готівкою за реалізовану продукцію/товари (виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п.п. 5 п. 3 Положення № 148*). Тобто аби вважатися готівковими не має значення, пов’язані розрахунки з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) чи з позареалізаційними операціями.

Водночас готівка за п.п. 3 п. 3 Положення № 148 — це грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні банкноти та монети, які є платіжними засобами).

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Загальні принципи обмежень на готівкові розрахунки протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами прописані в розд. II Положення № 148 (див. табл. 1).

Таблиця 1. Обмеження на розрахунки готівкою

Врахуйте! За приписами пп. 6 і 7 Положення № 148 не обмежується:

— кількість суб’єктів, з якими підприємство (ФОП) може здійснювати готівкові розрахунки протягом дня. Відтак сума готівки порівнюється з граничною сумою за кожним контрагентом окремо, а не сукупно за всіма за день;

— кількість платіжних документів, якими оформляються готівкові розрахунки. Проте важливо, щоб загальна сума за всіма документами при розрахунках з однією особою за день не перевищила межу, визначену пп. 6 і 7 Положення № 148.

Натомість готівкові обмеження взагалі не стосуються (п. 8 Положення № 148):

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання ч. 3 ст. 24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 № 1698-VII та ч. 4 ст. 17 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VIII.

Також не потрапляє під готівкове обмеження внесення коштів до каси банку або небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки отримувача (див. БЗ 109.13). Втім у певних випадках 50-тисячне обмеження може поширюватися на розрахунки підзвітної особи у поштовому відділені готівкою із фізособою. Так, коли підзвітна особа передає готівку поштовому оператору, який:

— виплачуватиме фізособі-продавцю саме готівку у своєму відділенні, то на такі операції готівкове обмеження поширюється;

— зараховуватиме кошти на поточний рахунок фізособи, то готівкове обмеження не діє.

Подробиці читайте в статті «Закуповуємо сільгосппродукцію через поштового оператора» // «Податки & бухоблік», 2021, № 21.

Готівкові обмеження — в обидві сторони

Отже обмеження, встановлені п. 6 Положення № 148, не дозволяють суб’єкту господарювання (юрособі чи ФОП) здійснювати готівкові розрахунки на суму, що перевищує 10 (50) тис. грн на день з одним контрагентом. При цьому фіскали вже давно наполягають на тому, що

Тобто для порівняння з граничною величиною зустрічні потоки готівки (надходження і видачу) з однією особою слід підсумовувати (див. БЗ 109.13).

Зауважте: якщо однією зі сторін готівкових розрахунків є суб’єкт господарювання (юрособа чи ФОП), жодного значення не має, як отримана готівка — надійшла до каси підприємства як виручка або ж підзвітна особа (яка виступає від імені суб’єкта господарювання) зняла її з рахунку за допомогою корпоративної картки. В усіх цих випадках слід пам’ятати про готівкові обмеження. Підтверджує цей висновок абзац п’ятий п. 6 Положення № 148 (ср. ). За його нормами готівкові обмеження стосуються також розрахунків за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби, за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу — платіжної картки.

А от розрахунки, які здійснюються за допомогою платіжної картки без зняття при цьому готівки (наприклад, через платіжний термінал), вважаються безготівковими (ч. 3 ст. 341 ГКУ). Такі операції не належать до касових у розумінні Положення № 148. А отже, готівкові обмеження на них не поширюються (див. БЗ 109.13).

Тож, 10-тисячне обмеження готівкових розрахунків на повну силу спрацьовує при придбанні підзвітною особою ТМЦ, робіт чи послуг для господарських потреб підприємства в іншого суб’єкта господарювання — у вашому випадку ФОП. І не має значення, здійснювалося таке придбання за рахунок отриманої раніше (у касі або з використанням корпоративної платіжної картки) готівки чи за рахунок власних коштів працівника. Адже в такій ситуації він виступає (виконує доручення) і платить від імені підприємства, якого він представляє. Відтак, при купівлі ТМЦ, робіт або послуг у суб’єктів господарювання (юросіб чи ФОП) діє 10-тисячне обмеження (див. БЗ 109.13). А ось на остаточний розрахунок з працівником при поверненні йому витрачених власних коштів за придбаний ним товар/послугу для підприємства поширюється не 10-тисячне, а 50-тисячне обмеження (подробиці див. у статті «Готівка під звіт: обмежень нема?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 100).

Звідси висновок — якщо протягом одного дня в касу підприємства отримано від ФОП готівку у розмірі 10000 грн за власну продукцію і того ж дня ваш співробітник придбав щось у ФОП на 9000 грн, готівкове обмеження було перевищено. Чим це загрожує?

Покарання за порушення

За порушення готівкових обмежень передбачено лише адміністративну відповідальність. Фінансових санкцій для суб’єкта господарювання за недотримання готівкових лімітів не встановлено.

Отже, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, призводить згідно зі ст. 163¹⁵ КУпАП до накладення штрафу на ФОП та посадових осіб юридичної особи в розмірі від 1700 до 3400 грн (див. табл. 2).

Якщо ж за перевищення граничних сум розрахунків готівкою посадову особу підприємства або ФОП вже штрафували, то санкція за повторне порушення тією ж особою протягом року з дня накладення адміністративного стягнення становитиме вже від 8500 до 17000 грн (див. БЗ 109.19).

Таблиця 2. Адміністративна відповідальність

Формально адмінштраф може загрожувати не лише посадовим особам вашого підприємства. Під цей штраф за понадлімітні розрахунки готівкою може потрапити й ваш клієнт-покупець — ФОП. Щоправда, тільки у тому разі, якщо розрахунки з ним будуть проведені від імені суб’єкта господарювання — ФОП.

Таким чином, у разі перевищення граничних сум готівкових розрахунків за товар оштрафувати можуть як продавця, так і покупця, якщо, звичайно, останній не звичайна фізособа. До звичайних фізосіб адмінштраф згідно зі ст. 163¹⁵ КУпАП не застосовується. Згодні з цим і податківці (див. БЗ 109.19).

Зауважте! Жодних звільнень від адмінвідповідальності в період дії карантину не передбачено*. Тож

* Нагадаємо: дію COVID-карантину продовжено до 31 серпня 2022 року.

Щодо адмінштрафів та воєнного зупинення перебігу строків за п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, ситуація така. Прямого звільнення від накладання адмінштрафів в цьому підпункті та в інших нормах ПКУ взагалі немає. Мова йде виключно про можливість зупинення строків їх сплати.

Тож за вимогами п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ перебіг строків до скасування воєнного стану зупинений, не тільки за податковим, а й за іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. А серед останніх — податківці.

Дотримання суб’єктами господарювання встановлених обмежень під час здійснення ними готівкових розрахунків між собою та/або з фізичними особами контролюють податківці (пп. 19¹.1.4 та 20.1.10 ПКУ, п.п. 8 п. 58 Положення № 148). Саме фіскали уповноважені розглядати справи про притягнення посадових осіб підприємства або ФОП до адмінвідповідальності за ст. 163¹⁵ КУпАП (згідно зі ст. 234² КУпАП).

Отже, якщо вважати, що контроль за виконанням цих норм КУпАП (як іншого законодавства) здійснюють податківці, то можна стверджувати, що, зокрема, строки сплати згаданих адмінштрафів зупинені нормою п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ до скасування воєнного стану. Тож, начебто, можна не поспішати їх оскаржувати (принаймні до вищестоящого органу) та сплачувати.

Втім, є й інша думка, за якою положення п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ про призупинення строків ні до яких норм та строків з КУпАП не можуть застосовуватись. Адже накладення штрафів, передбачених КУпАП, є наслідком контролю за дотриманням інших норм законодавства України, а не за вимогами КУпАП. Тож п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ про призупинення строків ні до яких норм та строків з КУпАП точно не може застосовуватись. Докладно про цю проблему читайте в статті «Воєнне» зупинення перебігу строків та адмінштрафи» // «Податки & бухоблік», 2022, № 32.

Короткі строки для адмінвідповідальності

Рятівною соломинкою, здатною звільнити від адмінштрафу у вашому випадку, може бути тільки закінчення строку притягнення до адмінвідповідальності, встановленого у ст. 38 КУпАП. За цією статтею адмінштраф може бути накладений не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через два місяці з дня його виявлення. Виняток — випадки, коли справи про адмінправопорушення підвідомчі суду (судді). Але у вашому випадку справи підвідомчі якраз-таки податківцям.

Щодо фіскалів, то вони ухиляються від відповіді на запитання, у які строки госпсуб’єкт може бути притягнутий до адмінвідповідальності за порушення готівкових розрахунків. Податківці просто цитують норми ст. 38 КУпАП (див. БЗ 109.19). На практиці ж контролери часто стверджують, що ці порушення триваючі (мовляв, готівку ж не повернуто) і штрафують за ст. 163¹⁵ КУпАП (від 1700 до 3400 грн).

Ми ж впевнені, що такі правопорушення взагалі не можуть вважатися триваючими. Адже готівковий платіж-порушення вже скоєно (і завершено). Відповідно для адмінштрафу повинен застосовуватися строк давності у два місяці від дати проведення готівкового розрахунку з перевищенням граничної суми. Тому адмінштраф податківці можуть застосувати, тільки якщо з дня вчинення порушення не минуло два місяці.

До речі, суди також визнають подібні порушення разовими (див., наприклад, постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 02.03.2020 у справі № 166/1501/19, постанову ВС від 24.01.2019 у справі № 203/28/17 (2-а/0203/31/2017)). Представники Феміди констатують, що

Вчинення протягом певного періоду в різні дні декількох порушень проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) може розцінюватися лише як повторюване — тобто вчинюване неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб’єктами і способом дії.

При цьому зауважте: декілька однакових порушувальних дій у результаті складають одне правопорушення. Тож якщо до вас прийдуть на перевірку і виявлять декілька понадлімітних розрахунків готівкою, то за всі такі випадки податківці можуть застосувати один штраф за ч. 1 ст. 163¹⁵ КУпАП, а не за кожен такий розрахунок. Але знову ж таки тільки в тому випадку, якщо з дати останнього порушення не минуло двох місяців.

Ще раз наголосимо! Виявити ваше порушення, допущене при розрахунках готівкою, і застосувати адмінштраф податківці можуть лише під час перевірки. При цьому призупинення на період дії воєнного стану строків проведення фактичних та деяких документальних позапланових перевірок наразі не діє (див. «Воєнна зупинка строків по-новому» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39). Не вийде, нажаль, заховатися й від складання адмінпротоколів за порушення, виявлені під час дії воєнного стану, за п.п 112.8.9 ПКУ — обставини непереборної сили (форс-мажору) (див. БЗ 109.18).

Позаяк мова про воєнний стан (коли багато речей можуть об’єктивно заважати належним чином виконувати вимоги законодавства), відсутність вини має означати й відсутність адмінштрафу (згідно зі ст. 9 КУпАП). Тобто для того, щоб притягти будь-кого до адмінвідповідальності, треба встановити наявність вини у вчиненні правопорушення. А вона тут може бути все-таки не у всіх випадках... Тож якщо довести, що були вжиті всі заходи, щоб упередити можливе правопорушення, можна уникнути адмінвідповідальності.

Та все ж запам’ятайте! Усі ті понадлімітні готівкові розрахунки, з дня здійснення яких на момент перевірки мине два місяці, під адмінштраф не потраплять. А ось за свіжіші перевищення 10-тисячного обмеження відповісти доведеться.