Відновлюємо реєстраційний ліміт і реєструємо воєнні податкові накладні

Проблеми ліміту

Коли проблем немає. Хоча ЄРПН декілька місяців не працював (відповідно не відбувалася реєстрація ПН/РК), це не означало, що після відновлення реєстрації ПН/РК у платників ПДВ не буде проблем з реєстраційним лімітом.

Таких проблем не буде тільки у платників ПДВ, які до відновлення реєстрації ПН/РК у ЄРПН:

1) не подавали взагалі декларацій з ПДВ, тобто декларацій за лютий — квітень 2022;

2) подавали декларації з ПДВ за цей період, але в них тільки декларували податковий кредит (ПК) на основі первинних документів.

Оскільки в цих випадках на розмір реєстраційного ліміту платника ПДВ не відбувається жодного впливу.

Такі платники ПДВ після запуску ЄРПН можуть без проблем зареєструвати свої ПН/РК і потім або:

— подати із запізненням ПДВ-декларацію за лютий—квітень (якщо вони не подавалися до цього). Щоб не було штрафу за несвоєчасну подачу це слід зробити до 20 липня 2022;

— подати уточнюючі розрахунки (УР) до декларацій за лютий — квітень (якщо декларували тільки ПК). Щоб не було самоштрафу подати УР за воєнні періоди до 25.07.2022 і в день подачі, або перед подачею слід сплатити донарахований податок.

Детально про це читайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 40.

У кого проблеми. Водночас була низка платників ПДВ, які не тільки подали за лютий — квітень 2022 декларації з ПДВ, а й заповнили їх по всім воєнним правилами. Тобто відобразили в декларації весь розмір ПЗ на основі незареєстрованих ПН/РК і відповідно розшифрували дані щодо таких ПН/РК у додатку 1 табл. 1.1 до декларації з ПДВ.

У тих хто так чинив, тобто робив все по правилах ПКУ, після відновлення реєстрації ПН/РК виникли проблеми з реєстрацію ПН/РК через відсутність ліміту. І саме вони скоріш за все стикнулись з «мінусовим» лімітом реєстрації.

Нагадаємо, що показник ∑Перевищ виникає, якщо ПЗ за деклараціями (із ряд. 9 розділу I) більше, ніж ПЗ по зареєстрованих ПН\РК за даними ЄРПН.

А оскільки за даними ЄРПН зареєстрованих ПН/РК за березень, квітень і частково лютий не було, то не дивно, що у випадку коли платник ПДВ за ці періоди подавав декдарації з ПДВ — вся сума на яку не зареєстровано ПН/РК зменшила ліміт і перейшла в показник ∑Перевищ.

Що говорили фіскали. Звичайно податківці божилися, що коли платник ПДВ включить до декларації з ПДВ незареєстровані ПН/РК і розшифрує їх дані в табл. 1.1 додатку Д1 (як незареєстровані), то вони навіть за відсутності ліміту матимуть змогу зареєструвати ПН/РК за ці періоди за рахунок ∑Перевищ.

Тобто фіскали говорили, що для реєстрації ПН/РК за рахунок ∑Перевищ платнику ПДВ після відновлення роботи ЄРПН слід просто направити їх на реєстрацію. І розмір ліміту не зміниться, але за рахунок зменшення показника ∑Перевищ реєстрація ПН/РК відбудиться.

Що на практиці. Але, нажаль на практиці виявилося все не так просто. Якщо у платника ПДВ «мінусовий» реєстраційний ліміт чи для реєстрації якось ПН/РК не достатньо ліміту (хоча він і позитивний), то зареєструвати ПН за рахунок ∑Перевищ не вдається.

Щоб у такій ситуації зареєструвати ПН/РК у платнику ПДВ слід збільшити розмір свого реєстраційного ліміту до того рівня, який дасть зареєструвати воєнні ПН/РК. Після цього платник ПДВ може подавати на реєстрації ПН/РК і вони зареєструються. Але при цьому розмір ліміту не зміниться (не зменшиться). Реєстрація буде відбуватися за рахунок ∑Перевищ з одночасним збільшенням на цю суму показника ∑НаклВид, який теж зменшує реглміміт.

Щоб збільшити розмір регліміту чи вивести його з мінуса у платника ПДВ є два законні варіанти:

1) чекати на реєстрацію на нього «вхідних» ПН;

2) поповнити свій ПДВ-рахунок на таку суму, якої її буде достатньо щоб вивести ліміт не тільки з мінуса, а і щоб зареєструвати потрібну ПН.

Але скільки доведеться чекати щоб вигребти реєстраційний ліміт в плюс «чужими руками» (вхідними ПН/РК) не ясно. Крім того і відволікати та морозити на електронному рахунку кошти також ніхто не бажає.

Так що тоді робити? На наш погляд, можна провернути нехитру схему. Про неї і поговоримо далі.

Вирішуємо проблему ліміту

Якщо у платника ПДВ «мінусовий» регліміт і не реєструються ПН/РК, то вихід один відновити розмір ліміту. Щоб це зробити

Такими УР платник ПДВ має зняти розмір своїх ПЗ, який потрапив до декларації з ПДВ без реєстрації у ЄРПН. Зробивши таке уточнення платник ПДВ має відновити розмір свого регліміту шляхом прибирання показника ∑Перевищ.

Річ у тому, що як було сказано показник ∑Перевищ виникає, якщо ПЗ за деклараціями (із ряд. 9 розділу I) більше, ніж ПЗ за даними ЄРПН.

Після подачі УР і прибирання з неї нарахованого ПЗ за не зареєстрованими ПН/РК, показник ∑Перевищ має зникнути. Отже, з цього випливає, що для відновлення розміру регліміту слід скористатися способом «Клин клином вибивають». Ліміт пішов у «мінус» через подачу декларації з ПДВ із незареєстрованими ПН, тому і відновимо їх через уточнення ПДВ-декларації.

Звертаємо увагу! Коли будете подавати УР, то слід коригувати не тільки дані самої декларації (а саме прибирати нарахований ПЗ), а і дані табл. 1.1 додатку Д1.

А саме

Щоб це зробити платнику ПДВ слід просто обнулити дані що були вказані у табл. 1.1 додатку Д1 поданому разом із звітною ПДВ-декларацією. Тобто слід повторити помилковий запис (запис про незареєстровану ПН), при цьому вартісні показники вказуються зі знаком «—» (тобто сторнуються). Так радять виправляти помилки у додатку Д1 фіскали у БЗ 101.24 (zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques )..

Крім того варто буде також враховувати, що у випадку коли за декларацією з ПДВ раніше фігурувала сплата податку в бюджет і податок був сплачений, то після подачі УР може бути сформовано від’ємне значення з ПДВ, або просто буде зменшене сума до сплати. Зменшення суми до сплати може відбутися при уточненні декларації за будь-який воєнний період (лютий — квітень). Так як в них могли фігурувати, крім не зареєстрованих і зареєстровані ПН ще до війни, Так от розмір таких зареєстрованих у ЄРПН ПН міг бути більший суми ПК відображеного ПДВ-декларації.

Але для відновлення регліміту не важливо чи виникне від’ємне значення з ПДВ чи буде зменшено суму ПДВ до сплатити.;

Крім того якщо у декларації замість сплати ПДВ у бюджет виникне від’ємне значення, то також доведеться подати разом із УР і додаток Д2 в якому слід буде показати розмір від’ємного значення з ПДВ сформованого після подачі УР.;

Звичайно не виключено, що для реєстрації якось із таких ПН слід буде ще поповнювати ПДВ-рахунок для збільшення ліміту. Але це все справи буденні.

Після реєстрації ПН почивати на лавах ще зарано. Потрібно буде відновити нарахування що були відображені у лютневих — квітневих ПДВ-деклараціях.

Відновлюємо воєнний ПЗ

Як тільки буде зареєстровано воєнні ПН платнику ПДВ потрібно буде відновити суми ПДВ, що були відображені у ПДВ-деклараціях за воєнні періоди лютий—квітень 2022.

Щоб це зробити платнику ПДВ слід буде подати УР до вже уточнених раніше ПДВ-декларацій за лютий—квітень 2022. А саме слід збільшити ПЗ до того рівня, що був до подачі УР із зменшенням.

Проводячи таке уточнення слід враховувати такі правила:

1) уточнювати слід ПДВ-декларацію, яка уже була нещодавно уточнена. Тому як помилкової дані для заповнення УР слід використовувати не дані поданої декларації за воєнні періоди (лютий — квітень), а дані уже після уточнення. Тобто

2) у табл. 1.1 додатку Д1 даних для відображення напевно не буде (якщо не буде заблокованих ПН). Так як подаватиметься УР уже після того як всі ПН складені за звітний воєнний період будуть зареєстровані.

Про те що в даному випадку табл. 1.1 додатку Д1 не заповнюється говорять і фіскали у БЗ 101.24 (zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

3) якщо в результаті подачі УР буде сформована сума до сплати, то її за загальним правилом слід сплатити за УР в бюджет через ПДВ-рахунок. Водночас у нас трішки інша ситуація. Річ у тому, що за ІКП платника після подачі першого УР уже сформувалася переплата. А тому по ідеї платнику ПДВ ще раз в такому випадку сплачувати в бюджет донарахований ПДВ не потрібно.

Інша справа, що навіть за наявності переплати в ІКП податківці, отримавши збільшуючий УР, діють так само, як і у випадку із сплатою ПДВ за поточною декларацією. Тобто на суму недоплати з УР вони направлять Казначейству реєстр — не пізніше наступного робочого дня після отримання такого УР (п. 200¹.6 ПКУ, п. 20 Порядку № 569*). За відсутності коштів на ПДВ-рахунку реєстр висітиме до повного виконання. У свою чергу, коли гроші надійдуть на ПДВ-рахунок, Казначейство буде автоматично їх списувати до бюджету в сплату ПЗ з УР. Тобто переплата хоча й спишеться спочатку в погашення ПДВ-зобов’язань, потім усе одно відновиться та в результаті залишиться на ІКП.

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

Тому, щоб погасити переплатою ПЗ за збільшуючим УР, її спершу треба повернути на ПДВ-рахунок.

Для того щоб повернути переплату вам слід

Після того, як подасте заяву, переплату повинні повернути протягом наступних 20 днів. Деталі про повернення переплати і вплив переплати на ПДВ-звітність читайте. у «Податки & бухоблік», 2021, № 95 (https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2021/november/issue-95/article-118186.html ).

4) коли платник ПДВ подає УР яким донараховує податок до сплати, то за загальними правилами він має ще й нарахувати самоштраф на донараховану суму. Водночас на час дії ВС в цьому питанні є свої особливості. А саме з’явився п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ відповідно до якої у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати самоштрафу та пені.

Щоб діяло це звільнення платник ПДВ має виконати усі правила виправлення, прописані у ст. 50 ПКУ. Деталі шукайте у «Податки & бухоблік», 2022, № 40 (i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/june/issue-40/article-120785.html).

Одним із таких правил є сплата до або під час подання УР донарахованого податку. Тому щоб не було взагалі претензій від фіскалів краще мати на ПДВ-рахунку потрібну суму для сплатити донарахованої суми за збільшуючим УР в бюджет. Її, наприклад, можна роздобути шляхом подачі заяви на повернення переплати з бюджету на ПДВ-рахунок.

Якщо ж ви кошти на ПДВ-рахунок не повертаєте, то може здатися що ви не виконаєте вимоги ст. 50 ПКУ і тому вам самоштрафу не уникнути.

Але це не так. Річ у тому, що

Так як переплата має бути зарахована в рахунок недоплати по збільшуючому УР. Підтверджують це й податківці. Вони зазначають, що за наявності переплати з ПДВ в ІКП ПКУ не передбачає відповідальність за несвоєчасне перерахування/неперерахування коштів із ПДВ-рахунку до держбюджету (див. БЗ 101.27).

Звичайно без повернення переплати на ПДВ-рахунок у вас постійно буде висіти заборгованість по реєстру сформованому на сплату ПДВ. Але відповідальності за це у ПКУ не передбачено. Тому хвилюватися не слід;

5) якщо у поданій УР буде зменшено суму раніше задекларованого від’ємного значення, то тут питань із сплатою ПЗ і самоштрафом виникати не буде.

Але тут потрібно пам’ятати про інше: платнику ПДВ слід подати УР до всіх наступних декларацій з ПДВ на які вплинуло зменшення від’ємного значення.

Добре якщо у підприємства навіть після зменшення від’ємного значення у минулих періодів вистачатиме цього від’ємного значення для покриття ПЗ наступних періодів. Тоді дані із УР платник ПДВ просто буде переносити у декларацію того періоду в якій були подані УР.

Здійснивши такі маніпуляції у платника ПДВ розмір регліміту має лишиться на тому ж рівні що і був до того, як він подав УР на зменшення. Але тепер у нього на руках будуть зареєстровані ПН.