Як платимо ПДВ?
На відміну від інших податків і зборів, ПДВ сплачуємо до бюджету не безпосередньо з поточного рахунку, а через електронний рахунок у системі електронного адміністрування (СЕА).
Податківці на підставі поданих ПДВ-декларацій (ряд. 18) не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення граничного строку сплати ПДВ складають реєстр і надсилають його Казначейству (п. 20 Порядку № 569*). А вже Казначейство не пізніше останнього дня граничного строку сплати ПДВ списує кошти з СЕА-рахунку до бюджету на сплату задекларованих ПЗ. Тому завдання платника — забезпечити необхідну суму на ПДВ-рахунку на граничну дату сплати узгодженого ПЗ. Ну а краще, звичайно, потурбуватися про це заздалегідь.
* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.
Тож за наявності коштів на ПДВ-рахунку гроші за реєстром спишуться до бюджету автоматично. Проте якщо є податковий борг з ПДВ, то кошти підуть передусім у рахунок погашення такого боргу (п. 22 Порядку № 569).
Для сплати ПДВ до бюджету необхідні кошти перераховуємо з поточного рахунку на електронний рахунок (п. 22 Порядку № 569). Поповнювати ПДВ-рахунок із поточного рахунку платника прямо вимагає п. 2001.4 ПКУ. Тому можливий тільки один спосіб поповнення ПДВ-рахунку платником — із власного поточного рахунку. Саме цей спосіб, як пояснюють контролери, і збільшуватиме ліміт для реєстрації ПН. А ось при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел збільшення регліміту чинним законодавством не передбачено (див. БЗ 101.17 // «Податки & бухоблік», 2020, № 70, с. 7). Про те, як бути, якщо покупець помилився, заплативши за товар на ПДВ-рахунок, див. «Податки & бухоблік», 2021, № 90, с. 25.
А чи можна за наявності переплати не перераховувати суму ПДВ за поточними деклараціями на СЕА-рахунок?
Для цілей забезпечення/перерахування коштів на ПДВ-рахунок наявність/відсутність переплати на ІКП значення не має. Податківці виходячи з показника ряд. 18 поточної декларації все одно направлять реєстр до Казначейства. При цьому хоча гроші не підуть до бюджету з ПДВ-рахунку, переплата на ІКП зарахується в сплату за декларацією. А реєстр у Казначействі висітиме до повного виконання. Тобто до того моменту, поки на е-рахунок не зарахуються свіжі надходження. Тільки-но гроші надійдуть на СЕА-рахунок — Казначейство відразу спише «бракуючі» суми. Тож Казначейство в будь-якому випадку списуватиме гроші з ПДВ-рахунку, поки не закриє реєстр у повному обсязі. І знову утворюється переплата на ІКП. Таке ось виходить замкнене коло.
Інша річ, чи загрожують платникові будь-які санкції, якщо в поданій ПДВ-декларації заповнений ряд. 18, а на СЕА-рахунку немає грошей, але при цьому значиться переплата на ІКП? Жодних штрафів тут бути не може. Підтверджують це й податківці. Вони зазначають, що за наявності переплати з ПДВ в ІКП ПКУ не передбачає відповідальність за несвоєчасне перерахування/неперерахування коштів із СЕА-рахунку до держбюджету (див. БЗ 101.27).
Проте якщо не використати ПДВ-рахунок, це призведе до того, що (1) не збільшуватиметься регліміт, (2) виникне «заборгованість» за СЕА-рахунком і (3) дані СЕА розходитимуться з ІКП. До того ж у вас буде постійна переплата.
Куди платимо за УР?
По суті, занижуючи ПЗ з ПДВ у поточній декларації, ви припускаєтеся помилки. А якщо помилка призвела до заниження ПЗ (заповнена гр. 6 ряд. 18 УР), то при поданні збільшуючого УР штрафу не уникнути (п. 50.1 ПКУ). Розмір штрафу становить 3 % від суми недоплати (ряд. 18.1 УР). Сплатити недоплату і 3 % самоштрафу треба до подання такого УР.
Причому недоплата виникне навіть у тому випадку, коли фактично в ІКП платника значиться переплата та/або є надлишок коштів на ПДВ-рахунку. Тобто при позитивному значенні в графі 6 ряд. 18 УР має місце недоплата. Відповідно виникає обов’язок самостійно нарахувати 3-відсотковий штраф від такої суми недоплати і показати його в ряд. 18.1 УР.
Врахуйте! Звільнення від самоштрафу та пені за порушення декларування і сплати ПДВ, допущені й виявлені в період карантину, не діє (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, див. БЗ 132.01).
УР-платежі сплачуємо по-різному (пп. 2001.2 і 2001.6 ПКУ, пп. 19, 25 Порядку № 569):
— суму недоплати — на ПДВ-рахунок, звідки Казначейство спише її до бюджету за поданим податківцями реєстром (п. 20 Порядку № 569), а
— 3 % самоштраф — прямо до бюджету.
Недоплата. Навіть за наявності переплати в ІКП податківці, отримавши збільшуючий УР, діють так само, як і у випадку із сплатою ПДВ за поточною декларацією. Тобто на суму недоплати з УР вони направлять Казначейству реєстр — не пізніше наступного робочого дня після отримання такого УР (п. 2001.6 ПКУ, п. 20 Порядку № 569). За відсутності коштів на ПДВ-рахунку реєстр висітиме до повного виконання. У свою чергу, коли гроші надійдуть на ПДВ-рахунок, Казначейство буде автоматично їх списувати до бюджету в сплату ПЗ з УР. Тобто переплата хоча й спишеться спочатку в погашення ПДВ-зобов’язань, потім усе одно відновиться та в результаті залишиться на ІКП.
Тому, щоб погасити переплатою ПЗ за збільшуючим УР, її спершу треба повернути на ПДВ-рахунок (як це зробити, розповімо нижче). Але на ІКП логічно залишити суму, достатню для погашення 3 % самоштрафу за УР. Вона при поданні УР автоматично зарахується з відображеним в УР самоштрафом — платити живими грошима його не доведеться.
Якщо на момент подання УР грошей на СЕА-рахунку немає, то оштрафувати вас не можуть
Адже в ІКП обліковується переплата. Йдеться про штраф за несвоєчасну сплату ПЗ з п. 124.1 ПКУ. Що стосується штрафу згідно з п. 120.2 ПКУ у розмірі 5 % від суми недоплати, то його застосування сьогодні пов’язане лише з несплатою самоштрафу.
У будь-якому випадку, якщо відсутні кошти на ПДВ-рахунку для сплати суми заниження ПЗ за УР, то за наявності переплати в ІКП трагедії в цьому немає. Буде лише розбіжність даних СЕА і даних ІКП. Та й гроші, що надходять на ПДВ-рахунок, Казначейство відправить до бюджету, що поверне переплату на місце.
Самоштраф. На відміну від ПЗ з ПДВ, у тому числі й за УР, самоштраф сплачуємо з поточного рахунку безпосередньо до бюджету, в обхід СЕА-рахунку (п. 25 Порядку № 569). Тож розрахований у ряд. 18.1 УР самоштраф цілком може бути погашений за рахунок наявної переплати на ІКП. Причому для цього жодних заяв направляти фіскалам не треба. Адже переплату в погашення зобов’язань за одним і тим же платежем зараховують автоматично (п.п. «а» п. 87.1 ПКУ). Тому з перерахуванням самоштрафу можна взагалі не морочитися. Та й про 5 % штрафу за п. 120.2 ПКУ, який накладають тільки за несплату (до подання збільшуючого УР) самоштрафу, можна не турбуватися — його просто не буде. Звідси висновок:
якщо ви «забудете» відобразити ПЗ з ПДВ, а після звітного періоду до граничної дати сплати їх уточните (донарахуєте) через УР, це проблему переплати не розв’яже
Та й ще вам доведеться сплатити 3 % самоштраф. Адже у такому разі (при поданні збільшуючого УР) за рахунок переплати на ІКП покриється тільки сума самоштрафу. А ось донараховані ПЗ з УР все одно списуватимуться з ПДВ-рахунку при першій появі необхідної суми на СЕА-рахунку. Отримаємо той же «кругообіг» коштів.
Як тоді перегнати переплату, що значиться в ІКП, на ПДВ-рахунок? Що для цього потрібно?
Повертаємо переплату на ПДВ-рахунок
Порядок повернення переплати з ПДВ регулює ст. 43 ПКУ. На роздуми в платника є 1095 днів з дати виникнення переплати (п. 43.3 ПКУ).
При цьому варіант повернення переплати залежить від способу її утворення. Так:
— переплату, що потрапила до бюджету через СЕА-рахунок, повертають виключно (!) на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.41 ПКУ);
— суми, сплачені з поточного рахунку прямо до бюджету (не через ПДВ-рахунок), повертають відразу на поточний рахунок (у загальному порядку за п. 43.4 ПКУ). Хоча в цьому випадку податківці не будуть проти, якщо ПДВ-переплату ви побажаєте повернути на ПДВ-рахунок. Ба більше, вони іноді саме так і рекомендують (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 22). Але тоді врахуйте: регліміт на суму повернення коштів на ПДВ-рахунок не збільшиться, тобто буде втрачений назавжди. Детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2021, № 90, с. 23.
Повертають переплату за заявою довільної форми на ПДВ-спецрахунок (п. 43.41, п.п. «г» п. 2001.4 ПКУ). Тільки після зарахування переплати на СЕА-рахунок нею можна погасити ПЗ з поточної декларації та за збільшуючим УР.
Врахуйте! Заяву — додаток Д4 до декларації з ПДВ подаємо, якщо треба повернути гроші з ПДВ-рахунку на поточний рахунок. У нашому ж випадку повертаємо гроші з бюджетного рахунку на СЕА-рахунок.
Подати таку довільну заяву можна через Електронний кабінет за формою J/F 1302001. У заяві обов’язково зазначаємо назву надміру сплаченого податку, його суму, дату сплати, код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок (п. 2 розд. III Порядку № 60**). Також в обов’язковому порядку визначаємо напрямок перерахування коштів, що повертаються: «на електронний рахунок ПДВ» (див. БЗ 101.17 і 135.03).
** Затверджений наказом Мінфіну від 11.02.2019 № 60.
Скільки чекати повернення грошей на ПДВ-рахунок? Після того, як подасте заяву,
переплату повинні повернути протягом наступних 20 днів
Але раніше заява повинна пройти дві перевірки: технологічну та фактичну. Якщо всі перевірки пройдено успішно, то не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви податківці підготують висновок із вказівкою Казначейству перерахувати заявлену переплату. Казначейство повинне протягом 5 робочих днів повернути суму переплати (п. 43.5 ПКУ, п. 5 розд. VI Порядку № 60). Тобто якщо все мине гладесенько, то переплату ви повинні отримати на ПДВ-рахунок протягом 20 днів із дня подання заяви.
При цьому на збільшення регліміту не розраховуйте. Повернена з бюджету на ПДВ-рахунок переплата не змінює значення ∑ПопРах і не збільшує ліміт для реєстрації ПН. Детальніше читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 90.
