Теми статей
Обрати теми

Як стягнути «воєнні» збитки?

Амброзяк Наталя, юрист
Нажаль, бойові дії завжди пов’язані з втратами... Руйнується усе: надії, плани, життя та, звісно, майно. І неважливо, чиє воно — чи то звичайних фізичних осіб, чи то підприємців. Однак вже вимальовуються певні механізми, які дадуть можливість «помститися» та стягнути відшкодування нанесених збитків! Як усе може відбуватися та як підготуватися до цього, зокрема, ФОП та юрособам? Розкажемо у цій статті.

Ще у квітні ми з вами починали говорити про те, що робити з пошкодженим майном (див. статтю «Майно та/або документи знищено: як бути?» у «Податки & бухоблік», 2022, № 26). Там ми згадували, зокрема, й про відшкодування збитків. Зараз же зануримося у цю тему більш детально.

Одразу попередимо вас про декілька моментів.

По-перше, процес стягнення збитків буде непростим та не таким швидким, як хотілося б.

По-друге, деякі правові механізми ще пропрацьовуються, підготовка нормативної бази знаходиться у процесі формування. Тож усе наймовірніше буде змінюватися і поки казати про якісь гарантії — справа марна.

Варіанти для стягнення збитків

На сьогодні бачимо принаймні три можливих варіанти відшкодування збитків. А саме через:

1) спеціальну комісію, наприклад, в Україні. На сьогодні є декілька законопроєктів, які закріплюють механізми, що відрізняються у деталях. Це законопроекти № 7193 від 24.03.2022*, № 7198 від 24.03.2022** та № 7237 від 31.03.2022***.

* Див. за посиланням: itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39262

** Див. за посиланням: itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39283

*** Див. за посиланням: itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39332

Якщо узагальнити ці законопроєкти, то подаватиметься заява на компенсацію з додатковими документами (у тому числі тими, що констатують завдані збитки). Далі ця інформація вноситиметься до спеціального реєстру. Після цього постраждалий очікуватиме на ту чи іншу виплату. Джерелами цих виплат будуть у тому числі активи РФ та/або фізичних і юридичних осіб, пов’язаних з РФ, стягненням яких, умовно кажучи, буде займатися наша держава. Такі висновки також можна зробити із інформації, яку відносно нещодавно озвучував Міністр юстиції України***;

**** Див. за посиланням: minjust.gov.ua/news/ministry/denis-malyuska-mehanizmi-styagnennya-kompensatsii-z-rf-mojut-buti-shvaleni-do-kintsya-roku

2) українські суди. Тобто подання постраждалими позовів до судів. Далі стягнення (тобто виконання рішення вітчизняного суду) має відбуватися за рахунок майна РФ та її громадян, що знаходиться на території України та/або за кордоном;

3) іноземні суди. Тобто подання постраждалими позовів до судів у інших країнах. Далі виконання рішень має відбуватися за рахунок майна, що знаходиться за кордоном.

Зауважимо, що усі три варіанти мають свої «але».

«Але» для варіантів стягнення збитків

Через спецкомісію. Він може здаватися найпростішим. Бо можна подати заяву, почекати, а далі відшкодування збитків ніби без особливого клопоту буде отримано ФОП або юрособою. Але потрібно розуміти, що у першу чергу, скоріше за все, отримання відшкодування за допомогою подання заяви (не позову) та додаткових документів отримуватимуть звичайні громадяни. Тобто ФОП та юрособам можливо доведеться чекати досить довго.

Другий та третій варіанти дещо цікавіші.

Українські суди. Позов до українського суду може стати як проміжним етапом на шляху до стягнення збитків (бо виконання його можливо у країні, де є арештовані активи самої РФ та юросіб і громадян, пов’язаних з РФ). Також можна обмежитися українським судовим рішенням, яке виконуватиметься на території України.

Так, українські суди уповноважені розглядати подібні справи. Причому саме за українським законодавством (ч. 1 ст. 49 Закону про МПП*****).

***** Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV.

У цьому контексті виникає декілька запитань, які чітких відповідей поки, на жаль, не мають та можуть вироблятися судовою практикою, а також змінами до українського законодавства. Зокрема, основними є:

а) до якого суду треба подавати позов?

б) хто має бути відповідачем?

в) як бути з судовим імунітетом держав, якщо відповідачем вказати РФ?

Щодо обрання суду. Тут виникає два глобальних варіанти:

заявляти цивільний позов у межах кримінального провадження. Йдеться насамперед про злочин за ст. 438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни). Тобто, наприклад, якщо на окупованій території ваш склад зруйнували рашисти, то ви подаєте до управління Нацполіції заяву про вчинення злочину. Далі у рамках кримінального провадження винних знайдуть, притягнуть до кримінальної відповідальності та стягуватимуть збитки. У цьому випадку вам важливо отримати статус потерпілого. Однак кримінальний процес і стягнення може буксувати, бо елементарно у засудженого(их) просто не вистачить коштів для погашення збитків;

заявляти позов у межах цивільного або господарського судочинства. Для госпсуб’єктів ми кажемо «або» тому, що ГПКУ та ЦПКУ чітко все-таки не вказують на те, куди ФОП або юрособі подавати позови про стягнення збитків (і у тому числі у випадку з агресією з боку РФ). Щодо цього зараз точаться суперечки серед юристів.

Ми вважаємо, що все-таки у випадку з позовом госпсуб’єктам потрібно звертатися до господарського суду

Так, дійсно, відповідно до ст. 20 ГПКУ ніби й немає категорії справ, подібної до нашої ситуації (тобто щодо відшкодування збитків, завданих госпсуб’єкту). Але у той же час є ст. 29 ГПКУ, де вказується про те, до якого суду можуть подаватися позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну. Однак крапку у цьому спорі поставити має наша судова система. А от територіально подавати позов можна за місцем заподіяння шкоди.

Щодо відповідача. Тут також не усе гладко. Знову-таки два варіанти:

— РФ (як держава);

— резиденти РФ.

З резидентами РФ складно. З одного боку, в Україні діє принцип індивідуальної відповідальності юрособи. Тобто засновник не відповідає за боргами юрособи, а юрособа — за боргами засновника. З іншого боку, є цікавий випадок у судовій практиці, коли певна конкретна компанія, простіше кажучи, стала уособленням держави. Логіка така: компанія настільки контролюється державою, що можна звертатися не до держави, а безпосередньо до такої компанії (див. постанову ВС від 25.01.2019 у справі № 796/165/18).

З РФ не менш складніше. Справа у тому, що іноземна держава без своєї згоди не може бути відповідачем в українському суді. Заважає судовий імунітет (ч. 1 ст. 79 Закону про МПП). Крім того, іншу державу потрібно повідомляти про подання позову та інші процесуальні дії відповідно до українського законодавства. Що у реаліях агресії з боку РФ виглядає, м’яко кажучи, складно.

Щодо судового імунітету РФ. Не дивлячись на ніби однозначні положення Закону про МПП вже є судова практика, яка нам може допомогти. Зокрема, у постанові ВС від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 РФ виступала у якості відповідача. І судді зазначили, що в умовах військової агресії:

— судовий імунітет держави не працює. Його можна ігнорувати;

— повідомляти державу-агресора про судовий процес не виявляється можливим.

Підхід достатньо лояльний і, сподіваємося, буде підтримуватися Верховним Судом й надалі.

Також іноді посилаються на положення ст. 11 Європейської конвенції про імунітет держави № 74 від 16.05.72, а також ст. 12 Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їхньої власності, прийнятої Резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї ООН від 02.12.2004. Але Україна не є їх учасницею.

Та найголовніше «але» для рішення суду — його виконання. І це також може бути проблемою.

Якщо ми кажемо про виконання рішення українського суду на території України, то за великим рахунком тут зіштовхнуться інтереси нашої держави та інтереси окремого госпсуб’єкта. Не забуваймо також, що майно РФ та його резидентів на території України буде проходити націоналізацію.

Що ж стосується виконання українських рішень у іноземних державах, то на етапі РФ скоріше за все вступить у процес боротьби за своє майно і у хід підуть аргументи щодо неповідомлення про розгляд справи, а також про судовий імунітет. Тож боротьба за стягнення збитків буде жорсткою.

Іноземні суди. Звернутися можна, наприклад, до Міжнародного кримінального суду (МКС). Так, тут також йдеться про кримінальний процес, де збитки стягуватимуться з конкретної особи. Але є й додатковий цікавий механізм. МКС може ухвалити рішення про виплату відшкодування шкоди через Трастовий фонд для потерпілих (ст. 79 Римського статуту міжнародного кримінального суду від 17.07.1998). Хоча Римський статут Україна поки не ратифікувала...

Також позов проти РФ можна було б спробувати подати до суду з «дружньої» Україні країні. Наприклад, до США, як країни з універсальною юрисдикцією. Проте там все ще складніше і більш реальною у цьому випадку все ж виявляється схема з поданням позову до українського суду з виконанням його на території іншої держави.

Що зараз робити? Як підтвердити збитки?

Не дивлячись на досить каламутну ситуацію з правовими механізмами, алгоритм дій такий:

1. Збирати докази наявності збитків. Бо яку б схему чи процедуру ви не взяли — докази зайвими точно не будуть.

Тут нагадаємо, що розраховувати за позитивного сценарію можна на відшкодування:

— реальних збитків (зокрема, вартості втраченого, знищеного чи пошкодженого майна, втрат від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях);

— упущеної вигоди.

Напрямки оцінки збитків визначені у постанові КМУ від 20.03.2022 № 326 (ср. ).

2. Звернутися до управління Нацполіції із заявою про вчинення злочину. Можна посилатися на ст. 438 ККУ (порушення законів та звичаїв війни).

До речі, у законопроекті № 7237 від 31.03.2022 (див. вище) зазначено, що у разі, якщо йдеться про збитки від майна, яке було, наприклад, викрадене на окупованій території, то до пакету документів потрібно додати ще й документ, що підтверджує подання заяви про вчинення злочину.

Як підтвердити наявність збитків?

Реальні збитки (втрачене або пошкоджене майно). Тут усе, звісно, залежить від виду майна. Бажано мати:

— документи, що підтверджують право власності на майно (наприклад, витяг із реєстру речових прав на нерухоме майно, накладні тощо);

— документи, що підтверджують результати інвентаризації (деталі див. у статті «Майно та/або документи знищено: як бути?» у «Податки & бухоблік», 2022, № 26);

акт руйнувань:

а) від представників ДСНС та/або акт руйнувань від органів Нацполіції. Частіше за все цей акт складається спільно ДСНС та органами Нацполіції;

б) складений спільно з представниками органів місцевого самоврядування або військової адміністрації.

Додатково зафіксувати руйнування можна також самостійно за допомогою фото- та/або відеозйомки

Якщо це, звісно, можливо та не загрожує вашим життю та здоров’ю. Тут такі рекомендації.

По-перше, фіксацію необхідно проводити з декількох ракурсів: детально руйнування та загальний вигляд об’єкта з прив’язкою до інших об’єктів (за допомогою режиму панорамної зйомки).

По-друге, перед тим, як фіксувати об’єкт, необхідно зафіксувати особу, яка проводить зйомку. На відео потрібно вказати свої П.І.Б., дату, час та точне місце зйомки (геолокацію).

По-третє, фото- та відеофіксацію краще проводити за допомогою спецресурсів. Наприклад, програми «eyeWitness to Atrocities»: eyewitness.global/RU/welcome.

Також не зайвими будуть свідчення свідків. Не забудьте також зберегти їх контактні дані. Якщо ви записуєте свідчення на відео, то потрібно, щоби свідки також назвали свої П.І.Б., дату народження, контактні дані (адреса, номер телефону)

Щодо специфічних доказів. Наприклад, візьмемо товари та основні засоби. У цьому випадку вам знадобляться:

1) результати інвентаризації;

2) акти списання у зв’язку зі знищенням або акти передання майна у ремонт.

Добре, якщо ви ще й оцінювача сюди залучите. Або звернетеся до експерта за тою чи іншою експертизою.

Наприклад, щодо руйнувань нерухомого майна це може бути будівельно-технічна експертиза. Експерти мають визначити причини пошкодження або знищення майна. Крім того, можна провести будівельно-оціночну експертизу, де буде визначено вартість знищеного або пошкодженого майна, а також витрати на його відновлення.

Крім того варто збирати інформацію про руйнування з відкритих джерел (друковані ЗМІ, інтернет-видання тощо). У цьому випадку важливо знайти саме першоджерело. Тобто посилання потрібно зберігати на той ресурс, де інформацію було опубліковано вперше.

Упущена вигода. У судів тут досить високий стандарт доказування. Тому не зайвим буде звернутися за висновком до професійного оцінювача. Звісно, ви самостійно можете спрогнозувати упущену вигоду. Однак висновок оцінювача буде мати, скоріше за все, більшу вагу.

У випадку з упущеною вигодою вам можуть знадобитися:

— бізнес-план або бізнес-модель;

— контракти, договори з контрагентами;

— повідомлення контрагентів про форс-мажор, звільнення від орендної плати у зв’язку з неможливістю використання приміщення, листування тощо;

— фінзвітність за 3 — 5 років.

Якщо кажемо, наприклад, про упущену вигоду виробників, то це можуть бути документи, що підтверджують заплановані обсяги виробництва та фіксування поточного його рівня. Якщо виробництво взагалі зупинилося — рішення про зупинення діяльності (наказ, рішення загальних зборів тощо).

Оцінювати також можна вартість бізнесу станом на 24.02.2022 та станом на дату проведення оцінки.

Куди ще можна передати докази наявності збитків?

Отже орієнтовний перелік ресурсів:

1. Портал dokaz.gov.ua або за посиланнями:

— щодо воєннийх злочинів: warcrimes.gov.ua;

— щодо матеріальних збитків: damaged.in.ua;

— щодо порушення прав людини: humanrights.gov.ua;

2. Щодо фактів воєнних злочинів до СБУ:

— офіційний чат-бот t.me/russian_war_tribunal_bot

— електронна пошта [email protected]

— за телефонами цілодобової гарячої лінії:

Київстар: +38 (068) 1289229 (Signal, WhatsApp, Telegram);

Водафон: +38 (066) 6829937 (Signal, WhatsApp, Telegram);

Лайфсел: +38 (063) 0665937 (Signal, WhatsApp, Telegram);

3. Міжнародний кримінальний суд — можна звертатися на електронну пошту [email protected].

Інтенсивні бої або тимчасово окупована територія: що робити?

Звісно не усі докази зараз можна зібрати, оскільки може бути досить багато перепон: інтенсивні бої або тимчасова окупація території тощо. Що у цьому випадку можна зробити?

Звісно провести інвентаризацію чи якимось чином зафіксувати руйнування та втрати тут навряд вдасться.

По-перше, ви можете збирати докази з відкритих джерел (про що ми вже казали вище).

По-друге, якщо ви знаходитися у безпеці та у вас є на руках та чи інша документація, ви можете вже зараз залучити оцінщика для визначення, наприклад, вартості бізнесу станом на 24.02.2022 та станом на дату проведення оцінки.

По-третє, якщо ви знаходитися у безпеці, а, наприклад, склад — на окупованій території, і вам відомі факти його розграблення, то можна звертатися у поліцію із заявою про вчинення злочину.

По-четверте, знову ж таки за можливості, якщо вам відомі факти розграбування того ж складу з нашого прикладу, можна подати форму № 20-ОПП, де зазначити, що об’єкт тимчасово не експлуатується (у графі 9 ставимо цифру 3).

Якщо ж нічого з цього зробити не вдається, то залишається тільки чекати на появу доступу до майна.

Висновки

  • Механізми стягнення збитків, нанесених через бойові дії, до кінця ще не опрацьовано.
  • Можна очікувати на стягнення збитків за допомогою спеціальних комісій або ви можете самостійно подавати відповідні позови.
  • Позов можна подати в український суд.
  • Рішення українського суду може визнаватися та виконуватися як на території України, так і за кордоном.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі